Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Види, методи та способи створення лісових культур
Переважаючим методом створення лісових культур є садіння. Рідше застосовують сівбу, хоча цей метод певною мірою імітує саму природу лісу. Основний недолік останнього методу – вимокання або вимерзання насіння в грунті на лісокультурній площі, знищення його лісовою фауною, тривалість і складність проведення агротехнічних доглядів, більш тривалі терміни змикання лісових культур. Зовсім рідко використовують комбінований метод створення лісових культур, коли одні породи вводять садінням, а інші – посівом. Культури створюють переважно методом садіння з використанням великомірного садивного матеріалу. Садіння проводять вручну. При створенні крупних масивів зелених насаджень в лісах зелених зон проводять такі ж агротехнічні заходи, як і при створенні звичайних лісових культур. За часом створення лісові культур поділяються на попередні і наступні. За принципом формування – суцільні та часткові. За початковим складом лісові культури поділяються на чисті та змішані. В межах поділу можливе різне комбінування цих елементів. Попередні культури створюються під наметом материнського насадження. На відміну від попередніх наступні лісові культури створюються після вирубки материнського намету. Якщо головна порода на ділянці не відновилася або недостатнє відновлення, то створюються суцільні лісові культури. Чисті лісові культури – культури створені з одного виду, а змішані лісові культури складаються з двох чи більше порід. При створенні лісових культур в них виділяють три компоненти: головна порода, супутня порода, чагарникова порода. На лісокультурній ділянці № 1 і № 2 створюємо наступні лісові культури: за принципом формування – суцільнілісові культури. За поча-тковим складом лісові культури на лісокультурній ділянці № 1 і № 2 є змішані. В процесі вирощування лісових культур часто виникає потреба в їх доповненні – висаджуванні садивного матеріалу на місце рослин, що загинули. Доповнення лісових культур зумовлено переважно об’єктивними причинами. Серед них – посушлива весна та посушливе літо, вимерзання рослин, вимокання, видування грунту тощо. Доповнення проводять в культурах 1-3-річного віку за результатами осінньої інвентаризації. Обсяги доповнень бувають різними, в середньому – 10-25 % від числа садивних місць. Садіння лісу – це створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців. Цей метод має низку переваг перед сіянням: у 5-7 разів скорочується витрата насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечується рівномірне розміщення і висока приживлюваність, меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю. Оптимальний час садіння рослин – рання весна до початку вегетації. Рідше практикується осіннє садіння, не пізніше ніж за 2-3 тижні до перших заморозків у період скидання листя у листяних та здерев’яніння пагонів – у хвойних порід. Налічується 5 способів садіння: рядковий, стрічковий, коридорний, біогрупами, широкосмуговий. Лісові культури висаджують лісосадильними машинами або вручну.Садіння саджанцями дає більш високий лісокультурний ефект. На лісокультурних ділянках № 1 і № 2 будемо висаджувати 2-річні сіянці.
Склад лісових культур, вибір головних, супутніх ічагарникових порід Змішані культури складаються з двох чи більше порід. У їх складі, як правило, є головні та супутні породи, а також чагарники. Змішані за складом насадження є більш продуктивними та біологічно стійкими, ніж чисті. Головна порода призначена для одержання основної кількості деревини. Її біологічні особливості мусять найбільшою мірою відповідати едафічним умовам лісокультурної ділянки, тобто в даних лісорослинних умовах вона має бути найбільш продуктивною і біологічно стійкою. Іноді на лісокультурній площі вводять одночасно дві головні породи. Супутні породи утворюють другий ярус, формуючи кращі умови для росту головної породи. Супутні породи добирають серед порід-активаторів. Супутні породи ще називають підгінними породами, оскільки вони формують крони і стовбури дерев головної породи. Роль чагарників у змішаних культурах полягає у пригніченні бур’янів, поліпшенні фізико-хімічних властивостей верхніх шарів ґрунту, формуванні лісової підстилки тощо. У перші роки після створення культур чагарники також можуть виконувати функції підгону. Наявність чагарників в насадженнях підвищує біологічну стійкість останніх виділеннями в повітря та ґрунт специфічних речовин. Кількість личинок пластинчатовусих в ґрунті значно зменшується в лісових насадженнях, де є добре сформований підлісок із чагарників. Отже, при створенні лісових культур, їх склад потрібно підбирати так, щоб підгінні породи і чагарники підвищували родючість ґрунту і сприятливо впливали на розвиток і ріст головних і супутніх порід. Дуже важливим аспектом при підборі порід для створення лісових культур є їх взаємовплив при сумісному зростанні на одній ділянці. Механізм біологічного взаємовпливу рослинних організмів визначається насамперед через їх вплив на елементи навколишнього середовища. В процесі росту і розвитку кожна рослина вибирає з навколишнього середовища певну частку поживних речовин, вологу, кисень, вуглекислий газ тощо. У надземній частині рослини перехоплюють світло, внаслідок чого умови освітлення та теплового балансу змінюються. Взаємодія рослинних організмів відбувається і через виділення в підземній і надземній частині лісового фітоценозу хімічних сполук, які можуть помітно змінювати ґрунтове середовище та умови живлення рослин. Ці зміни суттєво відображаються на життєздатності різних видів деревних рослин. Тому при проектуванні складу лісових культур деревні породи слід підбирати таким чином, щоб не допустити сумісного зростання на одній ділянці порід, які негативно впливають одна на одну. Проектування лісових культур здійснюємо на типологічній основі, тобто при виборі головної та супутніх порід для створення штучних насаджень на лісокультурних ділянках потрібно врахувати типи лісу на цих ділянках, а саме зволоженість та багатство ґрунту. На лісокультурній ділянці №1 проектуємо створення змішаних лісових культур з переважанням дуба звичайного. В якості супутньої породи проектуємо введення в склад насадження ясен. На лісокультурній ділянці №2 проектуємо створення суцільних змішаних лісових культур з переважанням дуба з домішкою ясен і вільха.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 302. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |