РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТОВАНІ ТИПИ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Проектовані типи лісових культур та особливості технології їх створення повинні бути глибоко і всебічно продумані та обґрунтовані. Вони залежать від виду лісових культур (попередні чи наступні, суцільні чи часткові, чисті чи змішані), методів і способів створення їх (сівба чи садіння), асортименту порід, схеми змішування порід та розміщення посадкових місць. Тому успіх створення лісових культур буде забезпечений при правильному підборі вищезгаданих структурних одиниць.

Обґрунтування доцільності створення лісових культур налісокультурних ділянках

У вирішенні проблем безперервного і невиснажливого лісокористува-ння, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничо-го ефекту при мінімально можливих затратах, збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісо-вих ресурсів, який у західному регіоні України пере-важно відбувається шляхом створення лісових культур. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автохтонних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лі-сів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучних насаджень повинен обов’язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту при-зводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур. Участь цінних аборигенних порід у складі насадження змен-шується, якщо не брати до уваги складні взаємовідносини між деревними по-родами, у процесі яких породи з меншим ступенем конкурентноздатності випадають зі складу насадження або ростуть по IV-V класу Крафта.

Внаслідок значного посилення антропогенної дії на лісові біоценози спостерігається послаблення плодоношення деревних порід, що в свою чергу впливає на природне поновлення деревних порід.

Отже, створення лісових культур є необхідністю як з природоохоронної, так і з лісогосподарської точок зору. Без створення штучних насаджень ліси із таких цінних порід, як дуб, сосна, модрина, бук і ялина не мають майбутнього.

Створення лісових культур на даних лісокультурних ділянках є необхідним для того, щоб раціонально використати природний потенціал даних лісорослинних умов, підвищити продуктивність і біологічну стійкість насадження.

Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури

Обробіток грунту під лісові культури – це механічний, хімічний чи термічний вплив на грунт на всій лісокультурній площі чи її частині, що забезпечує сприятливі умови для росту культивованих рослин. Під створення лісових культур найчастіше використовують частковий обробіток грунту, рідше – суцільний (зяблевий чи паровий). Суцільний обробіток грунту застосовують на площах, які не були під лісом, або після розкорчування ділянки. Головне завдання обробітку грунту полягає в поліпшенні повітряного, водного, теплового режимів грунту, підвищенні його родючості.

Спосіб обробітку грунту в залежності від типу лісорослинних умов та цільового призначення культур може проводитися шляхом прокладання смуг, борозен, гребенів, терас, площадок, ямок, горбиків та ін.

Площадки влаштовують на ділянках, на яких використання грунтообробних знарядь ускладнене або неможливе. Обробіток грунту площадками застосовують переважно в гірській місцевості, де переважають круті схили, а також на зрубах з наявністю природного відновлення, розміщеного на площі куртинами і при реконструкції малоцінних насаджень. Залежно від ступеня зволоження та задерніння грунту, розміщення природного відновлення площадки влаштовують розмірами 2,5 - 3,0 х 0,8 - 1,0м. На зрубах, як правило, застосовують смуговий обробіток грунту з попереднім розкорчовуванням смуг завширшки 1-3м.

Обробіток грунту для лісокультурних ділянок 1 і 2 включає прокладання смуг. Для цього будемо використовувати механізований догляд в рядах і міжряддях здійснюється за допомогою МТЗ-82 і агрегатом КЛ-2,6. Відстань між смугами буде становити 3м.