Г) управління внутрішньо-складським транспортом.

85. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

а) ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

б) спекуляція;

в) знижки за покупку великої партії товарів;

г) всі перераховані.

86. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями — це:

а) поточні запаси;

б) страхові запаси;

в) підготовчі запаси;

г) сезонні запаси.

87. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин — це:

а) підготовчі запаси;

б) страхові запаси;

в) запаси просування;

г) сезонні запаси.

88. До категорії «виробничий запас» належать:

а) товари на шляху від постачальника до споживача;

б) товари на складах оптових баз;

в) товари на складах сировини підприємств промисловості;

г) товари на складах готової продукції підприємств-виробників.

89. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксований розміром замовлення належать:

а) точка замовлення;

б) максимальний розмір запасу;

в) розмір замовлення;

г) фіксований період замовлення;

д) правильні відповіді «а» і «в»;
є) правильні відповіді «б» і «г».

90. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення належать:

а) точка замовлення;

б) максимальний розмір замовлення;                                

в) розмір замовлення;

г) фіксований період замовлення;

д) правильні відповіді «а» і «в»;
є) правильні відповіді «б» і «г».

91. Параметром, який постійно обчислюється, і характеризує си­стему управління запасами з встановленою періодичністю поповнен­ня запасів до постійного рівня є:

а) точка замовлення;

б) розмір замовлення;

в) інтервал між замовленнями;

г) всі перераховані.

92. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» замовлення робляться, якщо запаси на складі:

а) менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

б) більші за встановлений мінімальний рівень;

в) дорівнюють встановленому максимальному рівню;

г) більші за встановлений максимальний рівень.

93. Відповідно до методу Парето множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

а) 10/90;

б) 20/80;

в) 40/60;

г) 50/50.

94. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноздатності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

95. Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

а) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадас приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони склада­ють лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі за­пасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вар­тості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

96. Диференціація запасів за методом ХУZ, проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноздатності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

97. Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером попи­ту можуть бути зараховані до групи:

а) X;

б) У;

в) .Z

98. До функцій складів не належить:

а) консолідація вантажів;

б) розукрупнення вантажів;

в) перетворення виробничого асортименту в споживчий;

Г) немає правильної відповіді.

99. По відношенню до функціональних базисних областей логісти­ки вибіляють склади:

а) постачання, виробництва, розподілу;

б) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного ви­робництва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

в) власних і логістичних посередників;

г) вузькоспеціалізовані, обмеженого асортименту, широкого асортименту.

100.      Логістичний процес на складі:

а) вужчий, ніж технологічний;

б) співпадає з технологічним;

в) ширший, ніж технологічний;

г) зазвичай вужчий, ніж технологічний, але може і співпадати з ним.

101.      Забезпечує ефективне внутрішнь-оскладське транспортування:

а) мінімальний час транспортування;

б) використання наскрізних «прямоточних» маршрутів;

в) мінімальна кількість перевалок з одного обладнання на інше;

Г) все вищеперераховане.

102. До факторів, які забезпечують раціональну організацію складування і зберігання, не зараховують:

а) відповідність складського устаткування специфічним особ­ливостям вантажу;

б) забезпечення устаткуванням для зберігання максимуму ви­користовуваної висоти і площі складу;

в) виділення простору під робочі проходи в мінімальному обсязі, за необхідності — нижче діючих норм;

Г) використання системи адресного зберігання.

103.      До послуг, які надаються складами, належать:

а) сортування і маркірування;

б) фасування й упакування;

в) експедиторські послуги;

Г) всі вищеперераховані.

104. Для раціоналізації виконання складських операцій на часовому відрізку розробляють:

а) технологічні карти;

б) технологічні графіки;

в) технологічні завдання;

г) технологічні паспорти.

105.     Вкажіть розміри стандартного плоского піддона:

а) 1200 ммх 800 мм;

б) 600 мм х 800 мм;

в) 600 мм х 400 мм;

г) 400 мм х 400 мм.

106. Базовий модуль у логістиці — це:

а) стандартний піддон розміром 1000 х 1200 мм;

б) вантажний пакет розміром 1200 х 800 х 1050 мм;

в) умовна одиниця площі у формі прямокутника розміром 600 мм х 400 мм;

г) транспортна тара стандартного розміру.

107. Логістичний сервіс може бути безпосередньо реалізований у сфері:

а) закупівель;

б) виробництва;

В) розподілу.

108.      Об'єктами логістичного сервісу є:

а) послуги;

б) генератори матеріального потоку;

в) споживачі матеріального потоку;

г) генератори і споживачі матеріального потоку.

109.      Предметом логістичного сервісу є:

а) послуги;

б) генератори матеріального потоку;

в) споживачі матеріального потоку;

г) генератори і споживачі матеріального потоку.

110.      До специфічних характеристик послуг не належать:

а) неможливість відчути «на дотик»;

б) віддільність від джерела;

в) адресність;

г) неможливість накопичення.

111. До логістичних послуг, які надаються в процесі реалізації, можна зарахувати:

а) підбір та комплектацію партій постачань;

б) послуги з гарантійного обслуговування;

в) забезпечення зворотних потоків;

Г) зобов'язання щодо розгляду претензій покупців.

112. Першим етапом формування підсистеми логістичного сервісу є:

а) визначення найбільш значимих для покупців послуг;

б) встановлення зворотного зв'язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам покупців;

В) сегментація споживчого ринку.

г) визначення стандартів послуг у розрізі окремих сегментів ринку.

У таблиці наведено загальний список послуг, які фірма може надати в процесі постачання товарів, а також час, необхідний для надання кожної окремої послуги. Фірма фактично надає послуги № 2, 4, 5, 6 і 8.

Рівень сервісу, який надається фірмою, становить:

а) 10%;

б) 30%;

в) 50%;

г) 70%.

114. Підприємство оптової торгівлі реалізує запасні частини до ав­томобілів певної марки. Загальна номенклатура запасних частин для автомобілів даної марки нараховує 2000 видів, з яких на підприємстві постійно наявні 500 видів. Рівень сервісу підприємства складає:

а) 20%;

б) 25%;

в) 30%;

г) 40%.

115.      Ефективність логістичної системи — це:

а) доставка товарів «точно у термін»;

б) якість роботи логістичної системи;

в) мінімальний рівень логістичних витрат;