Мікрологістична концепція «оптимізована виробнича технологія».

Система організації виробництва і постачання, яку назвали "Оптимізованою виробничою технологією”(Optimized Production Technology, ОРТ), розроблена ізраїльськими та американськими фахівцями.

ОПТ, як система KANBAN, належить до класу тягнучих систем організації постачання і виробництва.

Основний принцип ОПТ- виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати:
- запаси сировини і матеріалів;
- машини й устаткування;
- технологічні процеси;
- персонал.

У системі ОПТ в автоматичному режимі вирішується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування графіка виробництва на один день, тиждень.

Ефект системи ОПТ полягає у збільшенні виходу готової продукції, зниженні виробничих і транспортних витрат, зменшенні обсягів незавершеного виробництва, скороченні виробничого циклу, зниженні потреби в складських і виробничих площах, підвищенні ритмічності відвантаження виготовленої продукції замовнику.

Мікрологістична концепція «худе виробництво»

У останні роки на багатьох західних фірмах під час організації виробництва і в оперативному менеджменті набула поширення логістична концепція "худе виробництво”

Сутність внутрішньовиробничої логістичної концепції "худе виробництво” виражається у творчому поєднанні таких основних компонентів:
- високої якості;
- невеликого розміру виробничих партій;
- низького рівня запасів;
- висококваліфікованого персоналу;
- гнучких виробничих технологій.

Концепція "худе виробництво” отримала назву, тому що потребує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво (менше запасів, часу на виробництво одиниці продукції), спричиняє менші витрати через брак і т.д.

Основні цілі концепції "худе виробництво” у плані логістики:
- високі стандарти якості продукції;
- низькі виробничі витрати;
- швидке реагування на зміну споживчого попиту;
- малий час переналагодження устаткування.

Велику увагу в концепції "худе виробництво” приділяють загальній виробничій підтримці для того, щоб забезпечити стан безперервної готовності технологічного устаткування, практично виключити можливість його відмови, поліпшити якість його технічного обслуговування і ремонту.

Основні поняття про складське господарство та його елементи.

Складське господарство – це сполучна ланка між службою МТЗ і виробничими підрозділами, між цехами, які випускають продукцію і збутовими органами, а також між підрозділами підприємства. Його діяльність впливаєна безперебійну і ефективну роботу основного в-ва, на ритмічний випуск і відгрузку товарної продукції.

Класифікація складів:
1) по призначенню зберігаючого вантажу, склади:
- сировини і матеріалів
- палива
- напівфабрикатів
- запчастин
- інструментів і оснастки
- готової продукції
2) по номенклатурі:
- спеціалізовані (для одного виду)
- універсальні
3) по ролі складів у виробничому процесі:
- постачання
- виробничі
- збутові
4) по масштабу діяльності:
- загальнозаводські
- участкові
- цехові
5) по типу приміщення:
- відкриті (площадки)
- напівзакриті (навіси, легкі побудови)
- закриті
- спеціальні (резервуари, бункери)

Склад і види складів залежать від виробничої потужності, спеціалізації підприємства, номенклатури випускаючої продукції, видів і об’ємів матеріальних запасів.

Склади та їх функції.

Склади – це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.

Функції складів:                                                                                                                                       – перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів;

– складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів, а також у зв'язку із сезонним споживанням деяких видів продукції;

– консолідація і розукрупнення вантажів;

– надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.

Метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання.

Логістичний процес на складі.

Логістичний процес на складі є сукупністю таких етапів:

– постачання запасів;

– контролю за постачаннями;

– розвантаження і приймання вантажів;

– внутрішньоскладського транспортування і перевалки вантажів;

– складування і зберігання вантажів;

– комплектації замовлень клієнтів та відвантаження;

– транспортування й експедиції замовлень;

– збору і доставки порожніх товароносіїв;

– контролю за виконанням замовлень;

– інформаційного обслуговування складу;

– забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування усіх складових логістичного процесу повинне розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності.

Розвантаження і приймання вантажів. Ці операції здійснюються відповідно до умов постачання, зазначених у договорі та вимагає спеціального обладнання та вантажно-розвантажувального устаткування.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу.

Складування і зберігання включає: закладання вантажу та зберігання, забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему. Основний принцип раціонального складування – ефективне використання обсягу зони зберігання.

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу.

Розрахунок площі складів.

Розрахунок площі складу включає такі процедури:

- визначення корисної площі (площі на якій безпосередньо будуть зберігатися вантажі);

- оперативної площі до якої відносять приймально-сортувальні, відпускні, вагові площадки, проходи, проїзди й т.д.;

- конструктивної площі на якій розташовуються перегородки, колони, сходові клітки й т.д.

Розрахунок площі складських приміщень може проводитись двома методами: методом навантажень або точним методом.

Метод навантажень застосовується для визначення площі універсальних складів або на першій стадії проектування складських приміщень.

Точний метод використовується при детальному проектуванні складських приміщень.

Загальна площа складу включає в себе: корисну, прийомну, службові і допоміжну площі:

Fзаг= fкор + f пр + fслужб +  fдоп

Fкор =

      - навантаження на 1 м 2 площі пола

   - величина встановленого запасу відповідного матеріалу на складі (т)

f пр =

- річне постачання на склад

- навантаження на 1 м 2 площі пола (дорівнює  )

- коефіцієнт нерівномірності

- кількість днів находження товару на прийомній площаді

f служб = r n

r –  людина

n - норматив