Система управління рівнем запасів з фіксованим розміром замовлення

У цій системі розмір партії постачань, що замовляється, є постійним, а інтервали часу, через які проводяться замовлення, на відміну від попереднього випадку, не фіксуються. Момент необхідності подачі замовлення на постачання тут визначається шляхом оперативного обліку фактичного рівня поточного запасу і зіставлення його з деякою нормованою величиною, що є пороговим або критичним рівнем. Цей рівень також називають рівнем видачі замовлення. Після видачі замовлення поточний рівень запасу продовжує зменшуватися, оскільки замовлений товар поступає не відразу, а його споживання продовжується. Рівень запасу в критичній крапці вибирається з деяким передуванням, щоб за час очікування величини поповнення запасу його рівень не опустився нижче передбаченої величини страхового запасу. Якщо ж за цей час попит різко і непередбачено збільшиться, або ж попит збережеться колишнім, але розтягнуться терміни постачання, або ж обидва цих чинника одночасно діятимуть у напрямі зниження рівня запасу, або ж якщо збільшення інтенсивності споживання не компенсуватиметься зменшенням терміну постачання (або навпаки), то почне працювати страховий запас. Наявність страхового запасу, не дивлячись на пов'язані з цим витрати, є для даної організації замовлення обов'язковим. Але і тут в окремих, вельми окремих і практично неймовірних випадках страховий запас не зможе запобігти виникненню дефіциту.

Реальний графік зміни рівня запасу при організації управління запасами з фіксованою величиною замовлення приведений на мал. 3.

Мал. 3. Реальний графік зміни рівня запасів з фіксованими об'ємами замовлень

На практиці система з фіксованим об'ємом замовлення застосовується тоді, коли економія витрат на оформлення і повторення замовлення приводить до зайвих втрат на складування і знижує гнучкість і рівень обслуговування.

В цілому вважається, що застосування системи з фіксованим об'ємом замовлень виправдане, якщо має місце наступне:

- великі втрати унаслідок дефіциту разом з високою вартістю зберігання;

- висока вартість поставленого товару при одночасній невизначеності попиту на вироби, для комплектації яких цей товар використовується;

- наявність істотних знижок залежно від об'єму товару, що купується.

Система з фіксованим об'ємом замовлення приводить до меншого рівня максимального запасу і до зниження витрат на зберігання створюваних запасів, але вимагає постійного контролю поточних значень запасів.

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, навпаки, приводить до більшого рівня максимального запасу і до підвищення витрат на зберігання, проте не вимагає постійного контролю поточного рівня запасів.

Існують системи, які певною мірою об'єднують властивості двох розглянутих вище систем. До таких систем належить система з визначуваною періодичністю поповнення запасів до постійного рівня.