Стислий виклад теми та методичні рекомендації до її вивчення

Розглядаючи в попередніх темах виробничі функції логістики ми виділили декілька функціональних напрямів її застосування. У відповідності з цими функціональними напрямами виділяють і види логістики, одним з яких є транспортна логістика. Транспорт – це галузь матеріального виробництва, яка здійснює перевезення людей і вантажів. У структурі суспільного виробництва транспорт відносять до сфери виробництва матеріальних послуг.

По призначенню виділяють дві основні групи транспорту – транспорт загального користування (охоплює залізничний, водний, автомобільний, повітряний і трубопровідний) і транспорт незагального користування (внутрівиробничий, відомчий і т.п.). Значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача здійснюється з допомогою різних транспортних засобів. Затрати на виконання цих операцій складають до 50 % від суми загальних затрат на логістику.

Тому метою транспортної логістики є зниження транспортних витрат і обумовленого транспортом збитку для оточуючого середовища при доставці вантажів точно в строк і при максимальному задоволені всіх вимог одержувачів вантажів. Задачами транспортної логістики є скорочення запасів МР в обігу, часу доставки товарів. Цьому сприяє узгодження роботи транспорту із споживачами транспортних послуг.

Основою вирішення задач транспортної логістики є розробка стратегії і логістичної концепції побудови транспортного обслуговування споживачів, яка базується на раціональних маршрутах перевезень і складання графіків (розкладу) доставки продукції споживачам, тобто маршрутизації перевезень.

Однією з причин низької конкурентноздатності товарів вироблених в Україні є великі затрати на транспортно-експедиційне забезпечення (ТЕЗ) розподілу товарів, величина яких в 2-3 рази перевищує рівень розвинутих країн. Застосування сучасного логістичного підходу до організації надання транспортних послуг споживачам сприяє усуненню вад колишньої командної системи управління і підвищенню якості доставки вантажів.

Доставка товарів – процес виконання, окрім перевезення цілого ряду робіт, операцій і послуг, комплекс яких забезпечує ефективний розподіл товарів. Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів – це діяльність експедиторів по плануванню, організації і виконанню доставки товарів від місця їх виробництва до місць споживання і наданню додаткових послуг по підготовці партій відправлень до перевезень: оформлення необхідних супроводжуючих документів, укладання угоди перевезення з транспортними підприємствами, розрахунки за перевезення вантажу, організація вантажо-розвантажувальних робіт, збереження, надання інформаційних і фінансових послуг і т.п.

Транспортне забезпечення визначається як діяльність експедиторів, що пов’язана з процесом переміщення вантажів в просторі і в часі з наданням супроводжуючих вантажо-розвантажувальних послуг і послуг збереження. Експедиційне забезпечення є складовою частиною логістичного руху від виробника до споживача і включає виконання додаткових робіт і операцій, без яких процес перевезення не може бути розпочато в пункті відправлення, продовжено і завершено в пункті призначення. При експедиційному забезпеченні виконуються експедиційні, комерційно-правові і інформаційно-консультативні послуги.

Система доставки товарів (технологічний аспект). По кількості видів транспорту, що бере участь у доставці товарів, транспортні системи діляться на: одновидову (юнімодальну) і багатовидову (малтімодальну або інтермодальну). В свою чергу вони діляться на термінальні системи.

Юнімодальна (одно видова) система, не дивлячись на зовнішню простоту і широке розповсюдження, з участю автомобільного транспорту, що забезпечує доставку вантажів “ від дверей до дверей” ускладнюється за рахунок експлуатації автомобілів і автопотягів різної вантажопідйомності на етапах підбирання вантажів, формування укрупнених відправлень, особливо в умовах термінальної системи.

Інтермодальна система доставки вантажів є більш складною ніж юнімодальна. Це система доставки вантажів декількома видами транспорту по єдиному супроводжуючому документу з передачею вантажів в пунктах перевалки з одного виду транспорту на інший без участі власника вантажу.

Термінальна система. При створенні мережі малтимодальних перевезень найбільше значення має створення терміналів нових типів з новими функціями. У відповідності з типами ринків відмінність в малтимодальних перевезеннях проявляється в ланках водних і наземних транспортних систем. В залежності від типів перевезень визначається тип терміналу, його організаційна структура, функції і місце в транспортній мережі.

Логістична концепція обслуговування руху МР в основному розглядає питання планування виробництва, управління запасами, в той час як вибір постачальника (в т.ч. перевізника) залишається поза увагою. Практика свідчить, що менеджери часто недостатньо добре володіють інформацією про перевізників, про рівень тарифів на перевезення, про вартість і види послуг.

Вибір і оцінювання перевізника (експедитора) виробничою чи торговою фірмою полягає в пошуку і відборі потенційних перевізників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, ГП і ін., оцінювання перевізника з точки зору забезпечення доставки товарів з необхідним рівнем якості (в необхідний строк, по прийнятній ціні), що здійснюється як на стадії пошуку, так і в процесі роботи. Параметри відбору можуть бути різні в різних галузях економіки, проте незалежно від специфіки галузі важливішими є надійність і прийнятна ціна обслуговування.

Методи відбору також різні. Мiротін Б.П. наводить п’ять, зокрема: метод матриць, метод вартісної оцінки, метод абстрактного перевізника, метод, що враховує технологічні параметри, метод елімінування по параметрам [суть методів див. 5, с. 101-104].

Транспортні організації повинні бути достатньо гнучкими, щоб забезпечувати процес перевезення, який піддається корегуванню, гарантувати доставку вантажів в розкидані пункти, надійно обслуговувати клієнтуру. Одночасно транспорт повинен володіти здатністю перевозити невеликі партії вантажів через короткі інтервали часу у відповідності із запитами споживачів.

Основними організаційними структурами, що відповідають вищевказаним вимогам, стали регіональні транспортні організації (РТО) по збору і розподілу вантажів, які забезпечують перевезення на невеликі відстані до торгової зони. На пунктах збору РТО вантажі зберігаються 1-2 дні, а потім комплектуються і поставляються замовнику на наступну чи другу добу. Як правило, операції РТО по збору і розподілу вантажів скорочують тривалість доставки малих партій вантажу від постачальника до замовника на 25-30 % і більше в залежності від конфігурації обслуговуваної мережі. Нові послуги транспортних організацій дають клієнтурі можливість здійснювати контроль і проявити гнучкість для швидкої перебудови каналів розподілу.

До більш досконалих способів збору і розподілу вантажів відносяться змішані контейнерні залізничні перевезення, що здійснюються на великі відстані по системі “точно вчасно” [детальніше у 4].

Вирішення проблеми ефективності розподілу товарів і підвищення рівня якості обслуговування споживачів послуг транспорту в ринкових умовах тісно пов’язано з проблемою якості послуг взагалі. Дослідження і аналіз проблеми якості транспортно-експедиційного обслуговування споживачів послуг транспорту показав, що в основі існуючих концепцій обслуговування лежить міркування, яке стверджує, що високий рівень якості обслуговування досягається при умові забезпечення комплексного обслуговування, тобто чим більше послуг буде надано споживачам, тим вище буде рівень якості.

Уявляється достатньо складною проблема оцінки якості послуг. відповідно стандарту ISO 8402-86 якість послуг визначається як “сукупність властивостей і характеристик послуги, які надають їй здатність задовольнити обумовлені або передбачені потреби”. Отже в умовах ринку якість визначається як той рівень споживчих властивостей і надійності послуги, який потрібен ринку (споживачам) і який виробники здатні забезпечити по прийнятній ціні.

Підвищує якість обслуговування споживачів транспортних послуг раціональна маршрутизація. Маршрутизація перевезень – це найбільш досконалий спосіб організації матеріалопотоків, вантажів з підприємств гуртової торгівлі, який здійснює суттєвий вплив на прискорення обороту автомобіля при раціональному і ефективному його використанні.

Створення маршрутів дозволить точно визначити обсяг перевезень вантажів з постачально-збутових підприємств, кількість автомобілів, що здійснюють ці перевезення, сприяє скороченню простоїв авто під навантаженням і розвантаженням, ефективному використанню рухомого складу і вивільненню із сфер обігу значних МР споживачів. Разом з тим маршрутизація перевезень дозволяє підвищити продуктивність авто при одночасному зниженні кількості рухомого складу, що надходить на підприємство гуртової торгівлі при тому ж обсязі перевезень.

Якщо маршрути створені, визначені і дотримуються строки поставок, то виробничі запаси споживачів можуть скоротитися у 1,5 - 2 рази. Отже, розробка обґрунтованих маршрутів і проектів планів перевезень буде сприяти своєчасному і безперебійному виконанню поставок продукції споживачам і ефективній взаємодії постачально-збутових і автотранспортних організацій.

Розвиток логістики здійснив суттєвий вплив на транспортну політику західних фірм. Надмірно жорстка транспортна політика органів державного регулювання перетворила діяльність цієї галузі в кінці 70-х років в свого роду вузьке місце в економіці. В підсумку конкурентна боротьба була в’ялою, а діючі компанії користувались монопольним положенням. Політика дерегулювання діяльності транспорту зняла всі обмеження і взяла курс на переорієнтацію його з кількісних показників на якісні.

Застосування системи “Точно вчасно” сприяло розширенню сфери діяльності автотранспорту. Особливо це помітно в США з їх відносно довгими плечами перевезень по зрівнянню з західноєвропейськими країнами і Японією. В США автомобілі стали все більше експлуатуватися не тільки на коротких і середніх відстанях, але і на відстанях до 1600 км – для доставки як комплектуючих виробів, так і готової продукції. В силу чого питома вага автотранспорту в освоєнні перевезень дещо виросла. В найбільшій степені це відноситься до автотранспортних фірм, що працюють по контрактам. В останніх обумовлюються стимули і штрафні санкції відносно якості перевезень , і це сприяє підвищенню стандартів на надання послуг.

Підвищилась питома вага автотранспорту і в західноєвропейських країнах, і не тільки на внутрішніх, але і в міжнародних сполученнях. Передбачається, що і в подальшому техніко-експлуатаційні особливості автотранспорту забезпечать йому надійне положення в умовах підвищеного попиту на перевезення вантажів частими, але дрібнопартіонними відправленнями, які, в свою чергу, прискорять розвиток автоматичної обробки вантажів, контейнеризації і пакетизації, а також інформатики в області вантажних робіт і робіт по перевезенню. Проте це приведе до збільшення вартості транспортування: підвищиться і значення якісних факторів, наприклад, таких, як надійність і своєчасність доставки.

Дерегулювання в основному стосувалось автотранспорту як найбільш пристосованого до перевезень вантажів дрібними партіями, що сприяє скороченню запасів МР і підвищенню швидкості обороту. Що ж стосується залізничного транспорту, то він опинився в багатьох випадках не в стані адекватно зміненій системі МТЗ задовольнити попит на перевезення. В силу певних причин [див. 2, с. 282] залізничний транспорт став менш сприятливим по зрівнянню з автомобільним для використання його по системі “Точно вчасно”. Так, в кінці 80-х років 49 % промислових фірм США, що працюють по даній логістичній системі, знизили степінь використання послуг залізниць ; стільки ж фірм зберегли рівень їх послуг, і лише 28 % фірм підвищили його.

Використання внутрішнього водного транспорту в логістичному ланцюгу в значній степені обмежується сезонністю його роботи в ряді країн. В ряді випадків він використовується як альтернативний.

Впровадження логістичної концепції в практику світогосподарських зв’язків дозволить в певній степені збільшити обсяг перевезень вантажів як морським, повітряним, так і іншими видами транспорту.

Питання для самоконтролю

1. Який вплив здійснила логістика на розвиток транспорту?

2. В чому полягає новий підхід до транспорту як складової частини логістичного ланцюга?

3. Які зміни відбулися в освоєнні перевезень різними видами транспорту в умовах функціонування логістики?

4. Перерахуйте завдання, що вирішуються транспортною логістикою.

5. Перерахуйте нові види послуг автотранспортних і залізничних організацій по збору і розподілу вантажів.

6. Які фактори впливають на вибір виду транспорту (оптимального перевізника)?

7. Приведіть і охарактеризуйте основні системи доставки товарів.

8. Що таке маршрутизація перевезень.

9. Розкрийте суть транспортно-експедиційного обслуговування.

10. Наведіть фактори, що визначають якість обслуговування споживачів послуг транспорту.

11.  Як оцінюється якість наданих послуг транспорту.

Практичне заняття 8