Фунціонування товарного виробництва. Характеристика простого товарного виробництва.

Товарне виробництво є такою організацією суспільного госп-ва, коли окремі продукти виробляються відокремленими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами. Звідси випливає, що основними рисами товарного вир-ва є:

а) суспільний поділ праді;

б) приватна власність на засоби вир-ва;

в) повна соц.-екон. відокремленість виробників;

г) ек-ні зв'язки між відокремленими товаровиробниками шляхом обміну;

д) стихійний та анархічний характер розвитку.

При товарному вир-ві організація ек-ки повністю залежить від ринку, який вирішує, що виробляти, як виробляти і для кого виробляти. Це означає, що товарне вир-во є ринковим вир-вом.

Товарні відносини формуються на основі об'єктивних процесів розвитку вир-ва, його матеріально-речових і особистих факторів. Саме це створило умови для виникнення товарного вир-ва і стало причиною цього. До цих умов належать такі:

¨ суспільний поділ праці та спеціалізація вир-ва, які призводять до спеціалізації виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій дія-ті. Це робить можли­\вим і необхідним обмін між виробниками, що спеціалізуються на певному вир-ві;

¨ обмеженість сукупних виробничих ресурсів і матеріальних благ, що споживаються — їхня відносна рідкість.

¨ ек-на відокремленість виробників, яка виявляється у власності останніх на продукти праці, що стають товарами. Обміняти можна лише те, що є власністю. Кожний товаровиробник, вступаючи у відносини обміну, переслідує свої інтереси — не- тільки одержати нову споживну вартість, а. й щоб втілена у ній праця була не меншою, ніж його продукт. Саме це є стимулом для підвищення продукт-ті праці кожного товаровиробника. Адже останні є носіями різної праці — складної й простої, фізичної й розумової, одні виробники працюють у сприятливих, а ін. — у шкідливих умовах. Через ці обставини продукти праці людей мають різну цінність—високу і низьку залежно від того, результатом якої праці вони є або наскільки вони є рідкісними. Для того щоб поставити своє благополуччя в безпосередню залежність від результатів праці, виробники і намагаються відокремитись у веденні свого господарства. Все це і створює фундамент для товарної форми організації вир-ва.

Розрізняють такі форми товарного вир-ва: просте та капіталістичне товарне вир-во. Просте товарне вир-во характер-ся єдністю безпосередніх виробників із засобами вир-ва, капіталістичне — їх антагонізмом. Просте товарне вир-во базується на власній праці, а капіталістичне — на експлуатації чужої праці. Продукт праці у простому товарному вир-ві належить самому товаровиробнику, У капіталістичному — власнику засобів вир-ва, т. б. капіталісту. Просте товарне вир-во є дрібним, розрізненим, у ньому відсутній одиничний поділ праці, а кінцева мета — задоволення особистих потреб товаровиробника. Просте товарне вир-во має обмежений характер (одна частина вироблюваних у суспільстві продуктів йде безпосередньо на особисте споживання, друга – на ринок), а капіталістичне – загальний.

Гроші та їх функції.

Гроші - це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента. Під функціми Г розуміють конкретне призначення їх в екон. Функції: 1. Засіб обігу. 2. Міра вартості 3. Засіб платежу. 4. Засіб нагромадження. 5.Світові гроші.

Засіб обігу – Г обслуговують реалізацію тов., тобто виступають як посередник в обігу. Г, виконуючи цю ф-ю, постійно приводять в рух тов., зумовлюючи їх обіг. Після кожного акту купівлі-продажу тов. вибувають з обігу, переходять у сферу споживання, а Г продовжують рух в сфері обігу. Спочатку золото виконув. цю ф-ю в злитках., пізніше – в формі монет. Подальший розвиток привів до появи паперових Г.

Міра вартості – Г забезпечують вимірювання вартості тов. і послуг і визначають її у формі ціни (тарифу). Завдяки цьому тов. і послуги стають порівняльними. Ціни тов. виражаються в певній кільк. Г-го товару, золота. Кількість золота,(його маса) вимірюється його вагою. Певна вагова кільк. металу приймаєтося за одиницю його маси, яка, якщо встановлюється державою в якості Г одиниці, наз. масштабом цін . Вартість Г – це та кільк. тов., які можна обміняти на Г одиницю.

Засіб нагромадження – Г накопичуються і зберігаються як скарб. Тобто, коли продавець отримував за свій тов. Г, але не витрачав їх на купівлю речей, процес обігу переривався і Г ставали скарбом. Цю ф-ю спочатку виконувало золото, а пізніше вартість почала нагромаджуватись у формі заощаджень.

Засіб платежу – Г обслуговують погашення боргових зобов’язань, які виникають між суб’єктами екон. в процесі відтворення; боргові зобов’язання виникають, коли платіж відділяється у часі від передачі продавцем товару покупцю. В цій ролі Г використовуються і поза сфери тов. обігу в випадках, якщо виплачується з/п, виконуються різні фін. зобов’язання(податки, за оренду землі). Боргові зобов’язання породжують нову форму Г – кредитну. Банки почали випускати банківські білети, які випускались на круглі суми, мали золоте забезпечення, мали велику здатність до обігу.

Світові Г – обслуговують екон. відносини суб’єктами екон. різних країн. Такі відносини складаються у зв’язку з зовнішньою торгівлею, туризмом, кредитними, культурними, політичними, зв’язками між країнами. Якщо нац. валюта країни вільно конвертується, то вона спроможна безперебійно обслуговувати платежі не лише на внутр. ринку, а на зовн. - в тих самих ф-ях Г. Для зовн. зв’язків на потрібна якась нава форма Г, крім нац. валюта. Якщо ж нац. валюта в країні вільно не конвертується, то зовн. зв’язки обслугов. іноземн. валютою, яка і виступає в формі світових Г. Як світові Г використовуються іноз. Валюти, які мають найбільшу довіру на світ. Ринку($, марка ФРН, фунт стерлінгів і т.д.), а також міжнародні валюти: СДР, ЕВРО).