Визначте проблеми щодо фін забезпеч соц потреб держ в постіндустріальній екіці.

Найважливішим елементом базису постіндустріальної формації стає наука, університети, частково загальноосвітня школа. Вони переходять з надбудови індустріал суспільства в базис постіндустріал, утворюючи з інформаційно-складеною частиною базису нерозривну єдність. Відбув остаточне перетворення науки на безпосередню продуктивну силу суспільства, почате в період індустріалізму.
Формаційна спільність інформаційно-екічної формації включає: 1) фін і технократичну еліту, 2) інформаційно-технічну інтелігенцію, 3) інженерно-технічну інтелігенцію, 4) користувачі Інтернету і персональних комп'ютерів. Потреба в самоствердженні стає ведучою серед мотивів. Мотивами стають також проблеми багатства, виживання людства в умовах екологічної катастрофи і глобалізації.
Прибічники постіндустріальної цивілізації виявляють проблем, які обтяжують постіндустріальні суспільства. Це проблема взаємин "золотого мільярда" і іншої частини людства, тобто проблема конфлікту між багатими і бідними. Інформаційна революція розділяє усе насел-я на два інформаційні класи - власників засобів інформації і не власників. Виникає нова соц-інформаційна і соц-екічна нерівність. І нарешті, маси людей, що не опанували засоби інформації і одночасно витиснені з сфери матеріального вир-ва, опускаються на соціальне дно. Постіндустріальна епоха, що настає є постек, тому що в ній - вир-во матер благ, матер інтереси, приватна власність, індивідуальний товар ний обмін, експлуатація вже не є такими, що переважають. Переважають стають вир-во інформації, творчі інтереси, колективна власність, нетовар ний обмін інформацією, зникнення експлуатації як факту. У постіндустріальній інформаційно-еконй формації зберігаються і змішана власність на інформацію, і інформаційні мережі, і інформаційно-товар ний обмін, і експлуатація творчої праці, і багаті і бідні, і колишні мотиви (багатство, незалежність, влада, творчість), тільки їх роль в мотиваційній структурі міняється.
Верхівка суспільства, орієнтована не на отримання незчисленних матер благ, а на отримання нового знання, що прагне до досягнення внутр задоволеності своєю діяльн, проте розпоряджатиметься основною частиною громадського багатства; в той же час представники нижчих класів, що прагнуть до забезпеч гідної якості життя через привласнення матер благ, будуть позбавлені можливості досягнення рівня добробуту, до якого вони прагнуть.

Об’єктивна необх-ть створення правового поля для функціон-я фін віднос. Сутн фін права.

Фін право являє собою сук-ть юр норм, які регулюють фін віднос та фін діяльн у суспільстві. фін — це у відповідний спосіб організована сук-ть обмінно-розподільних і перерозподільних віднос. Основною формою їх організації є саме фін право. Крім того, організ фін віднос може здійснюватися на основі різноманітних інструкцій та положень, однак вони мають, як правило, відомчий характер.

Фін законодавство охоплює усі сфери і ланки фін сист й усі форми і методи фін діяльн, які підлягають правовій регламентації. Загалом його можна поділити на дві частини: законодавчі акти, що безпосер регулюють фін віднос, та закони з інш сфер діяльн, в яких виділяються фін засади їх функціон-я.

До першої частини належ законодавчі акти, що регламентують фін віднос на макрор та взаємозв’язки фін суб’єктів підприємницької діяльн з держи фін-ми та інституціями фін ринку. Це закони про бюджну і под сист, держ борг, центр банк, банки і банківську діяльн, страх, ц.п. і фондову біржу, інвестиційну діяльн. Сюди також належ закони, що регламентують окремі види фін операцій — про заставу, лізинг та ін., й закони з окремих видів под та платежів до бюджу і цільових фондів. До другої групи відносять закони, що регламентують діяльн, у тому числі й фін, суб’єктів госп — про підпр і підприємн діяльн, про госп товар иства, про банкрутство

52. Поняття фін права, його джерела.

Фін право-це самостійна галузь права, яка регул суспільні віднос з приводу формув, розподілу, використ централіз та децентраліз фондів грош коштів з метою забезпеч реаліз завдань та цілей держ. Фін право-сук-ть юр норм, які регламентують фін віднос з приводу формув, розподілу, використ централіз та децентраліз фондів грош коштів з метою забезпеч реаліз завдань та цілей держ. Фін право є самостійною галуззю єдиної правової сист держ. Воно тісно пов’язане з іншими галузями права:конституційне, цивільне, адміністративне. Фін законодавство- це сист упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, які регулюють фін віднос. Фін законодавство є зовнішньою формою фін права. Джерела фін права в У: 1)Конституція У – головне джерело (ст.67,85,92, 98-100, 118,119,116,141-143);2) правові акти органів закон та вик влади й місц самоврядування, в яких містяться норми фін права;3)Под Кодекс У, вiд 02.12.2010р, набрання чинності 1.01.2011.4) Бюжетний кодекс У від 08.07.2010,набрання чинності 1.01.2011. 5) ЗУ «Про місцеве самоврядування» вiд 21.05.1997. 6) ЗУ «Про оподаткув прибутку підпр» вiд 28.12.1994, втратить чинність 01.01.2013р.7) ЗУ« Про Держ бюдж У» на відповідний рік; 8) ЗУ «Про Національну депозитарну систу та особлив електронного обігу цінних паперів в У» вiд 10.12.1997; 9) ЗУ «Про ц.п. та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 та інші. Більшість законів, які містять норми фін права мають комплексний характер.

53. Поняття бюдж та под права, їх джерела.

Бюдж право У являє собою сук-ть фіново-правових норм, що регулюють суспільні віднос, які склад в процесі формув і викон-я держ бюджу.

Базовим джерелом бюдж права є Конституція У. Бюджний кодекс У є основним джерелом бюдж права У, яким регулюються віднос, що виник у процесі складання бюджів, розгляду звітів про їх викон-я, а також контролю за викон-ям бюджів. Джерелом бюдж права є також щорічний Закон У "Про держ бюдж У", яким визнач заг обсяг бюджу на рік, розміри асигнувань за напрямками діяльн держ, розміри відрахувань у місц бюджи від загальнодерж дох і под.
Джерелами бюдж права є й інші нормативні акти, які регулюють віднос в сфері накопичення і витрачання бюджних коштів.

Под право як фіново-правовий інститут являє собою сук-ть норм, що регулюють суспільні віднос у сфері справляння под та обов'язкових платежів до бюджів та держ цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.

Інститут под права є відокремленим комплексом юр норм, що забезп цільове регулюв віднос, пов'язаних з надходжм до бюджів под та зборів. Под право —- відносно самостійний сектор фін права і займає автономне становище щодо інш інститутів цієї галузі.

Джерелами под права У є Конституція У, Под кодекс У, закони У та підзаконні акти що стосуються оподаткув, а також міжнар договори У (наприклад, договори про уникнення подвійного оподаткув.)