Обгрунт, як фін вплив на вир-во, розподіл,обмін,спожив-я

Фін вплив на вир-во, розподіл, обмін та спожив-я і саме тому мають об'єктивний характер та належ до базисних категорій. За допомогою фін здійсн розподіл та перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту. Тобто за допомогою фін відбув виокремлення у складі виручки від реаліз коштів для відшкодування матер витрат, фонду оплати праці, амортизаційних відрахувань . Через под та обов’язк збори у розпорядження держ вилучається частина дох суб'єктів госп і насел-я. Фін віднос завжди пов'язані з формувм та використм фін ресурсів, тобто грош коштів, які утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Фонди фін ресурсів створ на підпрх, у галузевих органах управл, а також на загальнодержавному рівні і використ за цільовим призначенням (фонд виплати дивідендів, фонд матеріального заохочення, резервний фонд, держ ціл фонди).

Обгрунт, як через фін держ може вплив на внутр структуру ціни продажу товар (робіт, послуг).

Держ контроль за цінами мас велике значення. Це зумовлено такими причинами: у монопольних галузях госп через відсутн конкуренції немає вільного ціноутворення. Держ регул ціни на їхні послуги в інтересах споживачів; у деяких галузях в окремі періоди може різко скоротитися пропозиція товар і послуг або значно зрости попит. Існує ще держ підтримка цін в аграрному секторі. Основна мета держ втручання у ціни на сільськогосподарську продукцію полягає в збереженні паритету цін. Держ пол ціноутворення здійсн також у зовн торгівлі, зокрема держ вплив на рівень цін, які пов'язані з митами, тобто акцизним податком на імпортні товар и. Вони впроваджуються з метою одержання дох до держ бюджу або для захисту національної екіки. Фіскальні мита, як правило, застосовуються до товар ів, які не виробляються всередині країни (наприклад, в У це кава, банани). Протекційні мита встановлюються для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції.

Фін, як ніяка інша екічна категорія дає змогу регулювати галузеву і територіальну структуру екіки, стимул чи стримувати екіку, задовольняти потреби держ та суспільства. Разом з цим фін є гнучким інструментом регулюв внутр цін на товар и та послуги. Це регулюв здійсн за допомогою фін важелів, які застосовуються держи органами. Держ може стримувати перерозподіл певних галузей через понаднормове под навантаження, або накладати штрафи, пені за перевищення певних норм. У той самий час інші галузі можуть дотуватися або субсидуватися, держ може інвестувати кошти у пріорітетні напрямки вир-ва. Що торкаєтся фін сфери, то держ регул вартість грошей через грош масу та норму процента, що непрямо вплив на рівень цін в країні.

Дох і видатки рабовласн держав.

Основними витратами рабовласн і феодальних держав були витр на ведення війн, утримання монаршого двору, держ апарату, будівництво сусп споруд (храмів, каналів, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходж від держ майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товар ами), військова здобич, данина з покорених народів, натуральні і грош збори, мито, позики.

Екічну основу могутності патриціанських родів становили громадські землі, які збільшувались в резі воєн, захоплених або приєднаних територій сусідніх племен. Третина завойованих земель оголошувалась суспільним фондом. З неї утворювались великі помістя патриціїв. Плебеї цих земель не одержували.

Основою фін сист Риму була експлуатація колоній. Римські громадяни користувалися податковим імунітетом. Под (поземельний і подушний) у провінціях віддавалися на відкуп публіканам, які збирали в кілька разів більше норми.

Дох і видатки Старод Риму

У Стародавньому Римі функціон-я держ було пов'язано переважно із завнішніми ф-їми. Основним надходжм були військова здобич та данина, що встановлявалась для підкорених народів (переважно було у натур формі).

Характерною особливістю формув дох було те, що в умовах натурального госп основу дох держ складали натуральні надходж, а саме: натуральні повинності, надходж від держмайна, натуральні под. Поряд з натуральними надходжми почали зароджуватись грошове госп, грош віднос і под. У зв’язку з тим, що почали зароджуватися грош віднос, частина натуральних надходжень доповнювались грошовими.

Першим грошовим податком був податок на купівлю і продаж рабів. Держ дох і видатки визначались специфікою форми влади. Власником землі, лісів, водоймів, копалин була держ. У Стародавньому Римі вперше були введені примусові платежі на користь держ у формі поземел та подушного податку. Для визнач-я обсягів поземел податку верховним власником (державою) присвоювалась рента і проводився перепис земельних ділянок. В той час з’явився земельний кадастр (документ з описом земельної ділянки).

Крім поземел і подушного податку справлялись: промисловий, податок зі спадщини, .

У з’язку з перерозподілиткомком товар ного госп і появою грошей були створені екон передумови для введення непрям под: універсальний акциз, специфакцизи на окремі види товарів

В Античних полісах існували певні особлив у формув дох і витрат, що визначалися особливостями античної власності. Саме в а.п. існувала общинна власність і приватна власність. Член общини як вільний громадянин являвся власником земельної ділянки. Вільні громадяни – члени общини – підтримували державу. Виконуючи військову повинність, яка була для них почесним обов’язком. Прямі под з вільних громадян в а.п. не справлялись. Відповідно до норм римського права кожний вільний громадянин повинен був приходити на допомогу державі всім своїм майном при настанні надзвичайних обставин. При таких обставинах, под, які носили поворотній характер, являлись примусовими позиками

В Римській імперії також використовувалась позикова форма формув дох держ у вигляді примусових позик (трибут), як правило, ці позики поверталися.

Держ видатки у Стародавньому світі визначались ф-їми держ. Значна частина видатків – військові видатки, крім того були видатки на будування доріг, будівництво фортець, оборонних споруд, іригаційних с-м(забезпеч землеробства). Велось будівництво портів, гаваней, маяків, храмів, театрів, стадіонів,