Недобросовісної конкуренції

Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта  господарювання – це підстава для виникнення права на захист ділової репутації суб’єктом господарювання. Стаття 33 Господарського кодексу України та Глава 2 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначають те, що неправомірне використання ділової репутації являється одним з трьох видів правопорушень, що визнаються недобросовісною конкуренцією [13].

Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання включає три склади правопорушень: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу [18, с. 54].

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним використанням чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання [19].

Предмет цього правопорушення пов’язаний з незаконним використанням елементів інтелектуальної власності суб’єкта господарювання, що в свою чергу з об’єктивної сторони впливають на його сприйняття оточуючими, являються «посередниками» між ним і потенціальними клієнтами.

Найчастіше предметом неправомірного посягання являється фірмове найменування суб’єкта  господарювання – це позначення, яке містить указівку на організаційно-правову форму суб'єкта підприємництва і відмінний елемент [20, с. 22].

Згідно зі ст. 4 Закону, неправомірним є, зокрема, використання без дозволу уповноваженої на те особи зазначень походження товарів. Це зазначення використовується для визначення товару, особливі властивості якого значною мірою визначаються природними умовами або іншими факторами тієї місцевості, де вони виготовляються.

Важливим являється те, що в спорах про неправомірне використання ділової репутації підприємця немає необхідності доводити, що у порушника був намір або інша форма вини при його здійснення, спрямовані на змішування споживачем джерела товару або послуги. Не є необхідним також установлення дійсного змішування, а досить встановити його імовірність.

Для задоволення вимоги підприємця про захист від неправомірного використання його найменування або знаків для товарів і послуг йому слід довести: його пріоритет у використанні знака як знак для товарів і послуг або найменування як фірмового найменування; порушення його прав відповідачем шляхом використання ідентичного знака або найменування; можливість змішування з його діяльністю.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним використанням товару іншого виробника є введення в господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін або зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи [19].

Це самостійний склад правопорушення, що може бути вчинений шляхом, наприклад, підміни менш відомим товаром більш відомого товару або товаром гіршої якості товару кращої якості. Таке правопорушення не тільки вводить в оману споживача, а й порушує добре ім'я товару і ділову репутацію виробника або постачальника товару. Така «підміна» товару є недобросовісною конкуренцією, навіть якщо при цьому не використовувались чужий товарний знак або фірмове найменування.

Копіюванням зовнішнього вигляду виробу вважається відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.

Одним із складів правопорушень, що належать до неправомірного використання ділової репутації суб'єкта підприємництва в конкуренції, є недобросовісна порівняльна реклама.

Згідно зі ст. 7 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами або діяльністю іншого суб'єкта господарювання [19].

Порівняльна реклама – це реклама, що безпосередньо, або за змістом вказує на конкурента.

Згідно законодавства України порівняльна реклама не є незаконною, вона лише повинна не порушувати законні права інших осіб.

Якщо порівняльна реклама являється правдивою, точною, опирається на факти і являється корисною, то вона не буде незаконною.

Якщо товари, що порівнюються в рекламі, дійсно порівняні один з одним; схожі характеристики або компоненти мають порівнюватися безпосередньо один з одним; пропоновані порівняння мають відноситися до істотних характеристик або компонентів з погляду споживача; відмінності повинні бути значними і виражатися кількісно, то така порівняльна реклама буде правомірною.

Неправомірною ж визнається реклама якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги не підтверджені фактичними даними, є недостовірними, необ'єктивними та некорисними для інформування споживачів.

Порівняння в рекламі іноді приводяться тільки щодо однієї з характеристик товару або іншим недобросовісним чином. Це призводить до критичного погляду на порівняльну рекламу, що часто сприймається як недобросовісна, вводить в оману і завдає шкоди конкуренції, обмежує права споживачів [21, с. 32].

Практика свідчить про те, що недобросовісна реклама є одним з найбільш розповсюджених порушень в Україні. Серед розглянутих справ про недобросовісну конкуренцію справи про недобросовісну рекламу складають переважну більшість, значна кількість з них стосується недобросовісної порівняльної реклами. Такі справи складали до 60 відсотків усіх розглянутих Антимонопольним комітетом України справ про недобросовісну конкуренцію.

Як видно, порівняльна реклама має як переваги, так і недоліки. Саме по собі це не має приводити до заборони, а, навпаки, до її ретельного і продуманого правового регулювання для того, щоб протидіяти проявам негативних властивостей порівняльної реклами.

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ ПОВ’ЯЗАНІ З ВІДШКОДУВАННЯМ ШКОДИ ЗАВДАНОЇ ДІЛОВІЙ РЕПУТАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Система оцінки шкоди завданої суб’єкту господарювання