Заселення жилих приміщень у будинках,

Що споруджені із залученням коштів підприємств,

Установ і організацій

У планах розподілу житла передбачається обов'язкове виділен­ня жилої площі підприємствам, установам і організаціям, які пере­дали виконавчому органу місцевої ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, та виконавчим органам місцевих рад, які ведуть квартирний облік.

Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ та організацій, розподі­ляється для заселення між учасниками будівництва пропорційно до переданих ними коштів.

Виконавчі органи місцевих рад не пізніше квітня поточного року письмово повідомляють відповідні організації про розмір виділеної жилої площі.

Державні організації, які здійснюють житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, разом з відповідни­ми галузевими комітетами професійних спілок складають плани роз­поділу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію, між під­відомчими підприємствами, установами й організаціями, що ведуть квартирний облік (або контрольні списки своїх працівників, які перебувають на обліку у виконавчому органі ради за місцем про­живання).

При виникненні спорів щодо розподілу жилої площі в новозведе­них будинках слід керуватися листом Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення господарських спо­рів" від 6 червня 1994 р. за № 01-8/368 та статтею 27 ЖК, де за­значено: якщо для будівництва жилого будинку пайовик перераху­вав основному замовникові кошти, складено договір, в якому визна­чені умови щодо кількості квартир (з однієї, двох, трьох і більше кім­нат), що належить передати пайовику після прийняття будинку в експлуатацію, а замовник не виконує свого зобов'язання, є підстави для звернення до суду із позовом і вимогою передачі площі у натурі.

Коли ж у договорі відсутні застереження щодо кількості кон­кретних квартир, які належить передати пайовику, і спір вирішуєть­ся до видачі ордерів громадянам та до заселення прийнятого в екс­плуатацію будинку, суд може прийняти рішення про передачу за­мовником пайовику певної кількості квартир.

4*

-99-

Якщо при вирішенні спору буде виявлено, що у процесі будів­ництва жилого будинку сталося його подорожчання і пайовик на об­грунтовану вимогу замовника не перерахував додаткові кошти, рі­шення про зобов'язання замовника передати пайовику квартири треба приймати у межах раніше перерахованих коштів. При цьому кількість квартир, що має належати пайовику, визначається виходя­чи з вартості жилої площі на момент їх виділення.

Якщо під час вирішення спору буде встановлено, що жилий бу­динок заселений на підставі належно виданих ордерів, суд, за зая­вою позивача (пайовика), має право змінити підставу або предмет позову, наприклад, замість передачі жилої площі в натурі вирішити питання про стягнення із замовника вартості належних до передачі квартир, або стягнути із замовника кошти, внесені пайовиком на бу­дівництво будинку. В останньому випадку пайовик має право вима­гати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання, зокрема пов'язаних з придбанням відповідної кількості квартир.

Особливості порядку надання жилих приміщень у будинках, що належать до колективного житлового фонду

Відповідно до статті 134 Житлового кодексу Української РСР особливості порядку надання жилих приміщень у будинках, що на­лежать до колективного житлового фонду регулюються Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 червня 1985 р. за № 228.

Кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем про­живання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, район­ної в місті, селищної, сільської ради.

Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються житлово-будівельні кооперати­ви, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — ще й у ви­конавчому органі відповідної ради за місцем проживання.

Кожна сім'я може перебувати на кооперативному обліку за міс­цем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) і у виконавчому ор­гані відповідної ради за місцем проживання. Сім'я може одночасно перебувати на кооперативному і квартирному обліку.

Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду на­даються громадянам за спільним рішенням уповноваженого органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним по­відомленням виконавчого органу відповідної ради. У випадках, коли згідно із законодавством жиле приміщення надається за спільним рі-

-100-

шенням. адміністрації підприємства, установи, організації та проф­кому або за спільним рішенням громадської організації та її проф­спілкового органу з наступним повідомленням виконкому місцевої ради або місцевої державної адміністрації (статті 52, 53 ЖК), право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі від­мови у видачі ордера може бути заявлено позов про його видачу.

Проектом нового Житлового кодексу передбачений новий поря­док надання в користування житла у фонді колективної власності.

У проекті зазначено, що Житловий фонд колективної власності формується шляхом будівництва чи придбання житла за кошти тру­дових колективів підприємств, установ і організацій.

Суб'єкти права колективної власності на житло приймають рі­шення про порядок його використання та відчуження згідно з чин­ним законодавством. Суб'єкти права колективної власності на жит­ло, виходячи з власних можливостей, самі мають право визнавати осіб такими, що потребують поліпшення житлових умов, на інших підставах приймати рішення про позачергове надання житла окре­мим працівникам з урахуванням їх трудового внеску, а також визна­чати вищу від встановленої норму надання житлової площі. Житло у фонді колективної власності може надаватися тільки в оренду. Наймач чи орендар, у свою чергу, має право тільки на викуп займа­ного житла у житловому фонді колективної власності. При цьому громадянам України, які наймають, орендують житло у житловому фонді колективної власності, гарантується право на викуп займано­го ними житла. Але умови викупу житла і порядок сплати його вар­тості встановлює власник житла.

Перенесення черговості громадян,

Які перебувають на квартирному обліку