Визначити час сходу, заходу світила та час його кульмінації у заданий день року для даної місцевості.

Виконаємо дане завдання для зорі Сіріус 1 січня уЛьвові.

Розв’язок: Повертаємо круг карти зоряного неба і встановлюємо його так, щоб Сіріус (α Великого Пса) був на східній частині горизонту.

Знаходимо на лімбі «дата і місяць» число 1 січня. Штрих налімбі годин напроти цієї дати відповідає часу сходу цієї зорі за місцевим середнім часом для даної

місцевості.

Тобто Т_т =19^h55^m

Поясний (київський) час для даної місцевості визначимо із співвідношення:

Т_n = Т_т +п - λ.

Враховуючи, що для Львова п = 2, λ= 1^h36^m, отримаємо: Т=20^h19^т.

Для знаходження часу заходу, розмістимо зорю Сіріус у західній частині. Аналогічно визначимо місцевий середній час заходу: Т_т = 4^h25^m. Тоді, за київським часом Сіріус заходить у Львові: Т=4^h49^m.

Щоб знайти час верхньої кульмінації обертаємо зоряну карту, встановлюючи її так, щоб центр кружка, що зображає Сіріус на карті, збігся з небесним меридіаном (лінія північ - південь) на південь від північного полюса. На лімбі дат карти побачимо, що штрих, який відповідає 1 січня на лімбі часу суміщається з позначкою 0^h 0^m місцевого часу. Далі переходимо до часу на годиннику для Львова за формулою: Т_п = Т_т +п-λ. Т=0^h 24^m.

Для знаходження часу нижньої кульмінації встанловлюємо накладний круг так, щоб Сіріус знаходився на лінії небесного меридіана на північ від північного полюса. В даному випадку Сіріус знаходиться за межами вирізу накладного круга, а це означає, що нижня кульмінація Сіріуса відбувається під горизонтом. Час цієї кульмінації знаходимо аналогічно. На лімбі дат карти побачимо, що штрих, який відповідає 1 січня на лімбі часу суміщається з позначкою 12^h0^m)місцевого часу. Далі переходимо до часу на годиннику для Львова за формулою: Т_п = Т_п +п-λ. Т=12^h24^m

Приклад №3.

Визначити час сходу і заходу Сонця у довільно вибрані календарні дати для певного пункту спостереження.

Виконаємо завдання для Севастополя (λ= 2^h14^m) 20 серпня.

Розв’язок: Виконаємо завдання у наступній послідовності:

- знаходимо положення Сонця на екліптиці для даної календарної дати. Для цього сумістимо дату 20 серпня шкали «місяців-дат» з цифрою 12^h годинної шкали накладного круга. Точка перетину небесного меридіану з екліптикою визначає положення Сонця на екліптиці. У нашому випадку Сонце перебуває у сузір’ї Лева;

- повертаючи карту підводимо знайдену на екліптиці точку до східної частини горизонту. Навпроти дати 20 серпня на шкалі годинного лімбу накладного круга знаходимо час Т_т = 5^h10^m. Це значення відповідає сходу сонця за місцевим часом;

- переходимо до часу на годиннику (поясного) за співвідношенням:

Т_п = Т_m+п-λ.Т_п=4^h56^m. Враховуючи те, що 20 серпня в Україні літній час робимо корекцію Т_л.п=Т_п+1^h=5^h56^m;

- повертаючи карту підводимо точку на екліптиці, яка відповідає положенню Сонця, до західної частини горизонту. Знаходимо час заходу Т_т = 18^h50^m;

- переходимо до поясного часу за співвідношенням: Т_п = Т_т+п-λ .

Т_п=18^h36^m. Т_л.п=Т_п+1^h =19^h36^m

■VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Рефлексія

§ На уроці я зрозумів …

§ Сьогодні я навчився …

§ На уроці найцікавішим було …

§ На уроці мені було найважче …

§ Сьогодні на уроці я не зрозумів …

§ У мене виникло запитання …

VIIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 §1-3, повторити

Спостереження зоряного неба