Описати вигляд зоряного неба, яке характерне для даної місцевості у даний момент часу, числа і місяця.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.РОБОТА З РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА. ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ СВІТИЛ НА НЕБЕСНІЙ СФЕРІ ЗА ДОПОМОГОЮ КАРТИ ЗОРЯНОГО НЕБА. ВИВЧЕННЯ ВИДИМОГО ЗОРЯНОГО НЕБА

МЕТА УРОКУ:

ü Навчальна:Ознайомитись з будовою карти зоряного неба, навчитися використовувати її для вивчення положення небесних світил на небесній сфері, ознайомити учнів із найяскравішими зорями і сузір’ями, які видимі для певної місцевості України у певний час та виробити вміння їх розрізняти на небесній сфері, визначити момент сходу і заходу світил, їх кульмінацію у певний момент часу.

ü Розвивальна:розвивати просторове мислення та вміння орієнтуватися в просторі, вміння спостерігати, міркувати за аналогією узагальнювати та систематизувати знання отримані під час спостереження в єдину світоглядну картину, розвивати пізнавальну активність учнів;

ü Виховна: виховувати зацікавленість у вивченні зоряного неба, положення його світилза допомогою зоряної карти та їх практичне значення для орієнтування на місцевості без компаса.

ОБЛАДНАННЯ: рухомі карти зоряного неба, презентація із демонстрацією, роздатковий матеріал практичної роботи.

ТИП УРОКУ: комбінований

ХІД УРОКУ

■ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

▪ Привітання

▪ Перевірка присутності учнів

▪ Перевірка готовності учнів та кабінету до уроку

■ ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Тест «Видимий рух Сонця. Календарі»

7. Всесвітній час – місцевий час Гринвіцького меридіану.

8. Причиною змін пір року на Землі є постійний нахил осі обертання Землі до площини орбіти та рух Землі навколо Сонця.

9. Головна відмінність в періодичності високосних років. Юліанський календар передбачає, що високосний рік повторюється через кожні 3 роки на четвертий. Юліанський рік на 11 хв довший за астрономічний. ( за кожні 128 років утворюється зайвий день). В Григоріанському календарі кожен 4-ий рік високосний, за вийнятком років кратних 100 (100, 200, 300, 400…), які не діляться на 400.(зайвий день кожні 3200 років).

■ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Постановка проблемного завдання

Ви вирушили в похід разом з класом. Але через деякі обставини ви відбилися від групи і заблукали, компас і карта у супроводжуючого. Настала ніч. Вам потрібно вибиратися, ви пам’ятаєте що, місце збору знаходиться у південно-західному напрямі від того місця куди ви вирушили.

1.Які ваші дії?

2.Як зорієнтуватися на місцевості вночі, якщо у вас немає компаса?

3.Як зорієнтуватися, якщо Полярної зорі не видно за хмарами, а видима лише частина зоряного неба?

■ ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ.

■V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ознайомлення з рухомою картою зоряного неба

Рухома карта зоряного неба - навчальний посібник з астрономії, за допомогою якого можна визначити вигляд зоряного неба у довільний момент доби будь-якого дня року.

Вона дозволяє ефективно розв’язувати практичні задачі щодо визначення умов видимості небесних світил для заданого пункту Землі, тобто моментів їх сходу над горизонтом, заходу за горизонт, кульмінації тощо.

Рухома карта зоряного неба складається з двох частин: власне карти, виготовленої у вигляді круга, на якій зображено область неба від Північного полюса світу до 45° південного схилення (δ =-45°), і допоміжного накладного круга.

На рухомих демонстраційних картах зірки зображають темними кругами на білому фоні або білими (іноді кольоровими, що відповідають реальному видимому блиску) на темному фоні, на навчальних картах - відповідно темними або світлими точками. Розміри кругів чи точок відображають видимі зоряні величини зір і, як правило, позначені у міру зменшення їх яскравості буквами грецького алфавіту (альфа), β (бета), γ (гамма) і.т.д.

У центрі карти розташований Північний полюс світу, поруч якого перебуває Полярна зірка ( а Малої Ведмедиці). Від Північного полюса через кожні 15° (1 годину) проведені радіальні прямі, які відображають кола схилення, біля яких на краю карти нанесені числа, які відображають пряме піднесення (пряме сходження) у годинній мірі.

Початкове коло схилення проходить через точку весняного рівнодення і позначено знаком сузір’я Овна ^ . Для цього кола пряме піднесення α = 0. Діаметрально протилежне коло схилення з прямим піднесенням α =12^h проходить через точку осіннього рівнодення. Ця точка позначена знаком сузір’я Терези d.

Концентричні кола на карті з інтервалом у 30° відображають небесні паралелі, а числа у точках їх перетину з нульовим і 12-годинним колами схилення відповідають їхньому схиленню δ, вираженому у градусах. Паралель, схилення якої δ =0, є небесним екватором. Всередині від цієї паралелі розміщена північна частина небесної сфери, ззовні неї- пояс небесних об’єктів південної.

Необхідно зауважити, що вигляд південної частини небесної сфери на карті дещо спотворений, оскільки небесні паралелі цієї частини за розмірами зображені більшими за розміри екватора.

Для зручності користування картою на її краю нанесено три лімби:

- зовнішній, який розділений за числом місяців у році на дванадцять частин;

- середній, який відповідає дням року з інтервалом 5 діб;

- внутрішній - зі шкалою прямих піднесень. Вирізаний еліпс накладного круга відповідає лінії видимого або математичного горизонту для певної широти місця спостереження (для карт в Україні 50 ± 5°). Для прикладу, широта села Немовичі - 51° 26',Сарн- 51° 31', Зарічного - 51° 49'. Уздовж краю накладного круга нанесено годинну шкалу (годинний лімб), за якою можна робити відлік середнього сонячного часу, тобто часу, безпосередньо пов’язаного з географічною широтою місцевості.

- Напрямок відліку часу на цьому лімбі проводять проти обертання стрілки годинника. Ціна поділки шкали годинного лімба 10^m. Крім нього на крузі позначені основні точки горизонту: «схід», «захід», «північ», «південь». Пряма, що проходить через точки півдня і півночі, відповідає проекції небесного меридіана на площину математичного горизонту.

- Екліптика на карті зображена ексцентричним еліпсом, точки перетину якого з небесним екватором є відповідно точками весняного і осіннього рівнодень. Точка перетину прямої, проведеної з полюса світу на той чи інший день шкали календарних дат, з екліптикою показує положення Сонця на небесній сфері у заданий день.

- Світила, які знаходяться біля східного краю вирізу, будуть тими, що сходять, а світила, близькі до західної сторони вирізу, тими, що заходять. Світила, які знаходяться на меридіані між Північним полюсом світу і точкою півдня перебувають у верхній кульмінації, а ті, що проходять меридіан на північ від полюса світу - у нижній кульмінації.

- Примітки:

- Слід зауважити, що у випадку, коли карта лежить на столі, вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і в уяві переносити їх зображення на небо необхідно відповідно до напрямів на сторони горизонту.

- Працюючи з картою, слід пам’ятати, що сузір’я на ній зображені в дещо спотвореному, розтягнутому вигляді, оскільки небесну сферу, як і земну кулю, не можна зобразити на площині без викривлень.

■VІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ

Виконання учнями практичної роботи

Приклад №1.

Описати вигляд зоряного неба, яке характерне для даної місцевості у даний момент часу, числа і місяця.

Виконаємо дане завдання для с. Немовичі о 23 год. поясного (київського) часу 1 січня.

Розв’язок: Оскільки поділки на рухомому крузі карти відповідають годинам і хвилинам середнього місцевого часу, то для розв’язання задачі необхідно перейти від поясного часу до місцевого. Використаємо наступні співвідношення:

де Т_т - місцевий середній сонячний час, Т_n–пояснийчас, λ - географічна довгота пункту(в годинах), яка для Немович наближено становить 1^h46^m,

n – часовий пояс, для Україниn=2.

Оскільки Немовичі перебувають у другому часовому поясі (п=2), то після підстановкиодержимо Т = 22^h 46^m.

Знаходимо на лімбі місяців «Січень», на лімбі дат карти число «1» (мал.20).

Повертаємо зоряну карту і суміщаємо штрих, що відповідає 22^h46^m на годинному лімбі накладного круга, з штрихом «1 січня» на лімбі дат і місяців.

Сузір’я, які знаходяться у овальному вирізі накладного кругу видно над горизонтом о 23 год. київського часу 1 січня уc. Немовичі:

На сході - мм

На заході - сузір’я Пегаса і Риби.

На півночі - сузір’я Дракона.

На півдні - сузір’я Зайця, вище Оріон.

-У зеніті-сузір’я Візничого, трохи нижче Оріон.

- Сузір’я «Велика Ведмедиця» знаходиться вздовж лінії «північний полюс - схід», «Кассіопея» вздовж лінії «північний полюс - захід».

Необхідно зауважити, що останньої неділі березня і до останньої неділі жовтня в Україні діє літній час. Тому якщо розрахунки проводять в інтервалі дат від останньої неділі березня до останньої неділі жовтня, необхідно враховувати, що літній поясний час пов’язаний з поясним співвідношенням:

Т_л.п=Т_п+1^h,

Приклад №2