Протягом якого часу власники земельних ділянок, наданих їм місцевими радами, не вправі продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку?

A. протягом 7 років, крім передачі її у спадщину або викупу для суспільних потреб;

B. протягом 3 років, крім передачі її у спадщину або викупу для суспільних потреб;

C. протягом 1 року, крім передачі її у спадщину або викупу для суспільних потреб;

D. протягом 5 років, крім передачі її у спадщину або викупу для суспільних потреб;

E. власники земельних ділянок мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянки, з моменту набуття права власності на ці ділянки.

115. До земель лісогосподарського призначення належать:

A. будь-які землі, надані для потреб лісового господарства;

B. землі вкриті лісом;

C. землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства;

D. землі зайняті міськими парками, ботанічними садами;

E. з урахуванням варіантів "В" і "D".

116. Органи місцевого самоврядування розв'язують земельні спори:

A. з будь-якого приводу;

B. з приводу володіння, користування і розпоряджання земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори стосовно розмежування територій сіл, селищ, міст, районів і областей;

C. у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори стосовно розмежування меж районів у містах;

D. щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

E. зазначені у пунктах „В” і „D”.

117. Розмір земельного податку не залежить від:

1. площі земельної ділянки;
2. цільового призначення земельної ділянки;
3. результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів;
4. місцезнаходження земельної ділянки;
5. нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

118. Земельні торги проводяться не раніше:

A. 1 місяця з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення земельних ділянок на торги;

B. 30 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення земельних ділянок на торги;

C. 20 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення земельних ділянок на торги;

D.10 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення земельних ділянок на торги;

E.5 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення земельних ділянок на торги.

119. До земель сільськогосподарського призначення належать:

1. лише сільськогосподарські угіддя;
2. сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя;
3. рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги;
4. рілля, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження;
5. лише орні землі.

120. Громадянам і юридичним особам можуть передаватись у власність замкнені природні водойми загальною площею:

A. до 1 га;

B. до 2 га;

C. до 3 га;

D. до 4 га;

E. до 5 га.

121. У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути:

1. конфісковані;
2. примусово або за згодою власника відчужені (вилучені);
3. викуплені лише за згодою власника;
4. примусово відчужені (вилучені);
5. націоналізовані.

122. Громадяни, які отримали земельні ділянки на праві постійного користування до 1 січня 2002 року повинні переоформити у встановленому порядку право власності або оренди на них:

1. до 1 січня 2010 року;
2. до 1 січня 2012 року
3. до 1 січня 2015 року;
4. законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року;
5. термін не обмежений.

123. Виключно суд розв'язує земельні спори:

A. з будь-якого приводу;

B. з приводу володіння, користування і розпоряджання земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори
щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів і областей;

C. у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також стосовно розмежування меж районів у містах;

D. щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

E. зазначені у пунктах „С” і „D”.

124. Економічна оцінка земель – це:

1. оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі;
2. результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту;
3. капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;
4. порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах;
5. оцінка доходу, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

125. Права на земельну ділянку виникають з моменту:

1. одержання документа, який посвідчує право на земельну ділянку та його державної реєстрації;
2. державної реєстрації цих прав;
3. встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
4. укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (міни, дарування, спадкування та інших цивільно-правових угод);
5. встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, який посвідчує право на земельну ділянку та його державної реєстрації.

126. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на:

1. 13 категорій;
2. 11 категорій;
3. 9 категорій;
4. 7 категорій;
5. 5 категорій.

127. Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва в такому розмірі:

1. не більше 0,06 га;
2. не більше 0,12 га;
3. не більше 2,0 га;
4. в розмірі земельної частки (паю);
5. не більше 0,10 га.

128. Система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення являє собою:

1. захист прав на землю;
2. гарантії прав на землю;
3. рекультивацію земель;
4. охорону ґрунтів;
5. охорону земель.

130. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються:

1. округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
2. охоронні зони;
3. санітарно-захисні зони;
4. зони особливого режиму використання земель;
5. варіанти "В", "С" і "D".

131. Використання власності на землю не може завдавати шкоди:

1. правам і свободам громадян;
2. інтересам суспільства;
3. погіршувати екологічну ситуацію;
4. природні якості землі;
5. з урахуванням всіх варіантів.

132. Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах:

1. в розмірі не більше 0,06 га;
2. в розмірі не більше 0,12 га;
3. в розмірі не більше 2,0 га;
4. в розмірі земельної частки (паю);
5. в розмірі не більше 0,10 га.

133. Податок на землю може встановлюватися у таких формах:

1. грошовій та натуральній;
2. тільки в грошовій;
3. в грошовій, натуральній та відробітковій;
4. тільки у формі податку;
5. за домовленістю сторін.

134. Відповідно до чинного Земельного кодексу України не є суб’єктами права постійного землекористування:

1. громадяни України або юридичні особи України;
2. іноземні громадяни, особи без громадянства або іноземні юридичні особи;
3. органи державної влади та місцевого самоврядування;
4. підприємства, установи і організації, які знаходяться у державній або комунальній власності, громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям, а також релігійним організаціям України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
5. з урахуванням варіантів "А", "В" і "С".

135. Заставодержателями земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути:

1. тільки банки;
2. фізичні або юридичні особи, які мають відповідні ліцензії;
3. банки та інші кредитні установи;
4. фізичні або юридичні особи, які мають відповідні ліцензії, а також банки та інші кредитні установи, які відповідають вимогам, встановленим законами України;
5. ніхто не може бути. Земельні ділянки у заставу передаватися не можуть.

.