Класифікація фізичних вправ

Фізичні вправи за направленністю дії поділяють на:загальнорозвиваючі, спеціальні.

За характером м‘язевого скорочення:динамічні (ізотонічне скорочення), статичне (ізометриче скорочення).

За ступенем активності:активні, пасивні, активно-пасивні.

За анатомічною ознакою:

· для дрібних (кисть, стопа, обличчя),

· середніх (шия, передпліччя, гомілка, стегно),

· великих (кінцівки, тулуб) м'язевих груп.

За характером вправ:дихальні, корегуючі, на розслаблення м'язів, на розтягування м'язів, на рівновагу, ритмопластичні, з використанням гімнастичних предметів і приладів.

Дихальні вправи групують таким чином: «локальні» (для збільшення об'єму вентиляційної функції окремих частин легень), з опором диханню (для зміцнення дихальних м'язів), такі, що підвищують рухливість грудної клітки і діафрагми, з відтворенням звуків (для полегшення видиху), дренажні, з дозованою затримкою дихання і з вольовим керуванням диханням. Їх можна виконувати в динамічному і статичному режимах, використовуючи чи виключаючи рухи кінцівок і тулуба. На відміну від спокійного звичайного дихання, яке повинно бути оптимальним за частотою і глибиною, дихальні вправи можуть мати своїм завданням гіпер-і гіповентиляцію легень.

Відповідно до загальної кінематичної характеристики вправи розділяють на циклічні і ациклічні.

Локомоторні циклічні вправи: біг і ходьба, біг на ковзанах і на лижах, плавання, їзда на велосипеді. Ці вправи є багаторазовим повторенням стереотипних циклів рухів.

Ациклічнівправи припускають різкі зміни рухової активності (ігри, стрибки, гімнастичні вправи і ін.) з різкою зміною її потужності.

Форми ЛФК:

- Лікувальна гімнастика

- Ранкова гігієнічна гімнастика

- Індивідуальні завдання для самостійних занять

- Трудотерапія

- Механотерапія

- Теренкур

- Масові форми фізичної культури: прогулянки, екскурсії, ближній туризм.

- Гімнастика у воді

Основною формою лікувальної фізкультури є лікувальна гімнастика. Вона вирішує спеціальні лікувальні та лікувально-профілактичні завдання. Основою її є процедура лікувальної гімнастики. Вона складається з трьох частин. Вступної, завданням якої є поступова підготовка організму хворого до навантаження в основній частині. Вона може тривати 12-15% від загального часу процедури лікувальної гімнастики. Основна частина включає фізичні вправи та вихідні положення, як і виконують завдання лікування, здійснюють загальну та спеціальну дію на організм. Вона займає 60-80 % часу всього заняття. Заключна частина лікувальної гімнастики передбачає зниження фізичного навантаження та приведення організму хворого до вихідного положення. Тривалість заключної частини 12-15% від загального часу заняття.

Ранкова гігієнічна гімнастика.

Сприяє переходу організму людини від стану сну до стану бадьорості, проводиться після сну. Фізичні вправи повинні відповідати загальному стану, віку, функціональним можливостям організму.

Індивідуальні завдання для самостійних занять.

Впродовж дня хворий за завданням лікаря тривалістю 5-10 хвилин кожної години виконує спеціальні вправи, як і допомагають швидше відновити втрачену функцію.

Теренкур.

Дозована ходьба визначеними маршрутами зі зміною рельєфу місцевості, підйоми та спуски на якій не перевищують 30°. За довжиною та нахилом місцевості маршрути теренкуру розділені на 5 маршрутів: № І - 500 м.,кут нахилу рельєфу - 2-5°, № 2 -1000 м,, кут нахилу-5-10°, № 3 - до 1500 м.,кут нахилу 10-15°, № 4 - 3000 м,кут нахилу місцевості до 20°, № 5 - довжина 5000 м., кут нахилу рельєфу не перевищує 30°. Дозування фізичного навантаження на маршрутах теренкуру здійснюється довжиною дистанції, часом її проходження, підйомом або спуском, поверхнею маршруту, виконанням фізичних вправ під час проходження дистанції маршруту, кількістю пауз відпочинку.

Механотерапія.

Направлена на розвиток та відновлення рухів в суглобах, тренування всього організму та окремих систем та органів. Для цього використовуються різноманітні механічні пристрої та тренажери, що випускаються промисловістю.

Трудотерапія.

Ця форма направлена на відновлення функції та працездатності хворих з допомогою трудових процесів. 3 фізичної точки зору вона відновлює та збільшує м'язову силу, рух у суглобах, нормалізує трофіку та кровообіг. В реабілітації хворих застосовують зміцнюючу /тонізуючу/, відновлювальну та професіональну дію. З допомогою трудотерапії виховують навички праці. Для хворих з порушенням елементарних функцій кінцівок в систему трудотерапії включається самообслуговування, використовуються різноманітні пристосування.

Масові форми фізичної культури.

З лікувальною та профілактичною ціллю використовують прогулянки під час лікування в стаціонар і, амбулаторному лікуванні, санаторно-курортному етапі. Час прогулянок залежить від стану хворого, рухового режиму, пори року, метереологічних умов. Темп ходьби розраховується за частотою пульсу та порогом толерантності до фізичного навантаження. На амбулаторному та санаторно-курортному етапах лікування призначають екскурсії та ближній туризм,

Методи проведення занять лікувальною фізкультурою.

Заняття лікувальною фізкультурою більшості форм проводяться індивідуально, малогруповим /2-4 хворі/ та груповим /5 і більше хворих/ методами.

При характеристиці фізичних навантажень необхідно керуватись такими прийомами:

І. Вибір вихідного положення: лежачи, сидячи, стоячи та їх варіанти.

2.Характеристика груп м'язів, що включаються в роботу /за анатомічною ознакою або за їх величиною/.

3.Амплітуда руху /мала середня та повна/.

4.Темп руху /повільний, середній, швидкий/.

5.Силове напруження.

6.Співвідношення загальнорозвиваючих та дихальних вправ,

7.Використання при виконанні фізичних вправ гімнастичних знарядь

8.Включення пауз відпочинку,

9.Чергування тяжких та легких вправ.

10. Кількість повторень кожної вправи /не менше 5 раз/.

11. Емоційна окраса процедури.

12. Час, впродовж якого виконується процедура, тренування.