ВИГОТОВЛЕННЯ ЗРОСТКІВ КАБЕЛЮ

1. З кожної жили зняти ножем ізоляційну оболонку на 10-12см, віддерти й відігнути мідні дротики.

2. Сталеві дротики проводів, що з'єднують, зв'язати прямим кутом.

3. Після затягування вузла кінці, що залишилися, сталевих дротів відкусити на відстані 2-3 мм від кінця ізоляції й мідних дротів накласти на вузлі зі сталевих дротів один-два витка, а потім обмотати кінці сталевих дротів на всю їхню довжину.

4. Ізолювати зросток кабелю двома шарами м'якої полівіниілхлоридної стрічки з перекриттям у половину ширини стрічки й захопивши по краях зростка 1-1,5 см ізоляційної оболонки кабелю.

ПРОКЛАДАННЯ І ЗНЯТТЯ ПОЛЬОВИХ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

2.2 Основні правила прокладки польовихкабелів зв'язку

Для прокладки ліній зв'язку необхідно використовувати справний кабель і майно, технічно грамотно виконувати всі роботи, правильно організувати їхнє експлуатаційне обслуговування.

Через населені пункти прокладати кабель не треба. При неможливості обходу населеного пункту лінію треба прокладати по вулицях з найменшим рухом, підвішуючи й закріплюючи кабель на висоті не менш 5.5 м або поглиблюючи його в землю до 30 см (частіше до 60 см).

На відкритій місцевості при неможливості заглубления кабелю, лінії зв'язку прокладаються по поверхні ґрунту з використанням складок місцевості. Кабель укладається на землю вільно, без перебільшень і кріпиться до місцевих предметів або кілочками через 150 -200 м.

Варто уникати прокладки ліній зв'язку поблизу залізних і шосейних доріг. Якщо за умовами обстановки КЛ повинна прокладатися уздовж доріг, відстань між ними повинна бути не менш 150 м.

Для підвіски кабелю можуть використовуватися опори постійних повітряних ліній зв'язку.

У цих випадках кабель повинен підвішуватися на висоту 3 м і на 1.5 м нижче нижнього проведення ППЛЗ. Для кріплення кабелю на опорах його обвивають два - три рази. Щоб кабель не сповзав з опор, через три-чотири прольотів його закріплюють на опорі петлею. Не слід закріплювати кабель за гаки й зайняті проводами ізолятори.

Підвішувати кабель на опорах високовольтних магістралей і освітлювальних мережах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

На болотистій місцевості й у сирих місцях кабель повинен підвішуватися на жердинах, місцевих предметах, або прокладатися по купинах. Для запобігання сповзання у воду його варто закріплювати кілочками або рогатками.

У лісі в достатньому ступені забезпечується маскування прокладених ліній зв'язку. Кабель прокладається по поверхні ґрунту по просіках і т.д. або на висоті 3 м без натяжки.

У місцях перетинання траншей і ходів сполучення він закривається дошками.

При переході через ґрунтові дороги, кабель заривається на 20-40 см. По сторонах дороги кабель кріпиться кілочками.

Через дороги з покриттям використають водопровідні труби й мости або повітряний перехід на висоті 5.5м над полотном доріг.

Через з/д- під рейками. Повітряні переходи- тільки через неелектрифікоиані з/д. Висота підйому на менш 7.5 м

При перетин траси ЛЗ із високовольтною лінією кабель варто прокладати по землі. Перетинати треба під прямим кутом.

2.3. Умови прокладки польових кабелів:

1. Не прокладати лінії з натягом.

2. При підвісці кабелю на місцевих предметах висота підвісу повинна бути 50см при довжині прольоту 35-40м і до 2 м при прольотах 70-75м, не слід допускати довжину прольоту двожильних кабелів більше 80 м для запобіганні ушкодження ізоляції в місцях кріплення.

3. По можливості захищати польові кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією від прямого впливу сонячного світла, прокладаючи їх у землі, максимально використовуючи захисні властивості місцевості.

4. Кріпити кабель необхідно так, щоб оболонка кабелю не терлася об місцеві предмети (наприклад, стовбури й суки дерев)

5. Не кріпити кабель за залізні предмети (штирі, гаки)

6. У зимовий час перед прокладкою лінії зв'язку кабель бажано зберігати в опалювальному приміщенні.

7. Варто уникати різких вигинів кабелю при кріпленні його на місцевих предметах для запобігання розтріскування ізоляційної оболонки в місці вигину.