Робота 42. ЗАЛЕЖНІСТЬ ТЕМПЕРАТУРИ ОРГАНУ ВІД ІНТЕНСИВНОСТІ ЙОГО КРОВОПОСТАЧАННЯ

Робота 30. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ, ЗВ’ЯЗАНОЇ ТА ВІЛЬНОЇ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ

Шлунковий сік має кислу реакцію, оскільки в ньому є вільна соляна кислота. Вміст НСl в шлунковому сокові 0,4-0,5%, вона може перебувати у вільному і зв’язаному з білками стані.

Завдання. Визначити кількісне співвідношення вільної, зв’язаної та загальної соляної кислоти шлункового соку.

Хід роботи. До 5 мл шлункового соку додати кілька крапель 0,5% -ного спиртового розчину диметилу жовтого. При наявності вільної НCl рідина стане рожево-червоною.

Титрувати з бюретки 0.1 Н NaЙO до моменту, коли забарвлення починає змінюватись на оранжеве. Вміст вільної OCl визначають за кількістю витраченого 0,1 Н NaЙO. При цьому слід помножити кількість в мілілітрах 0,1 Н NaЙO, що пішли б на титрування 100 мл шлункового соку, на 0,00365 г. Наприклад, коли на титрування 5 мл шлункового соку було витрачено 1,5 мл 0,1 Н NaЙO, то на 100 мл соку піде 30 мл 0,1 Н NaЙO; отже в 100 мл шлункового соку міститься 30 мл 0,1 Н OCl. 1 мл 0,1 Н OCl містить

0,00365 г OCl, а в 30 мл – 0,00365 30 = 0,11 г, що становить 0,11%.

Для визначення зв’язаної соляної кислоти треба продовжити титрувати порцію шлункового соку, додаючи кілька краплин фенолфталеїну. Титрувати до утворення злегка рожевого забарвлення. За кількістю мілілітрів 0,1 Н NaЙO, що пішли на титрування суміші в другому випадку, визначити зв’язану OCl шлункового соку.

Сума вільної OCl, визначеної з диметилом жовтим, та зв’язаної, визначеної з фенолфталеїном – це загальна кількість шлункового соку.

Оформлення роботи. Одержані дані занести до зошита, зробити відповідні розрахунки та висновки.

Питання для самостійної підготовки.

1. З якими клітинами слизової шлунка пов’язують утворення соляної кислоти?

2. Яка участь різних відділів шлунка в утворенні соляної кислоти?

3. Яке значення має соляна кислота для шлункового травлення?

Робота 32. ЗАПИС МОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКОВО – КИШКОВОГО ТРАКТУ

У голодної собаки через кожні 1,5 – 2 год. спостерігається не пов’язана з прийомом їжі секреція в окремих травних залозах і скорочення м’язів шлунка і кишечника. Це явище носить назву періодичної діяльності. Здатність до скорочення зберігає і ізольований відрізок кишки.

Завдання.1 Записати періодику в моториці шлунка або кишки за допомогою балоно–графічного методу.

Хід роботи. В порожнину шлунка (кишки) негодованої собаки вводять через фістульну трубку гумовий балон, який сполучають з капсулою Марея за допомогою ніпельної трубки.

Через трійник вводять в систему повітря і створюють в ній певний тиск. При скороченні м’язів шлунка гумовий балон стискається. Це підвищує тиск в системі і в капсулі Марея і реєструюче перо піднімається. Опускання пера вказує на розслаблення стінок шлунка.

Запис скорочення шлунка (кишки) ведуть на стрічці електрокімографа, що рухається з постійною швидкістю.

Завдання 2.Записати скорочення ізольованої кишки жаби.

Хід роботи. Жабу знерухомити і вирізати частину кишки завдовжки 3 см. Один її кінець зафіксувати на зігнутому кінці скляної палички, другий з’єднати з важільцем. Препарат покласти в склянку з розчином Рінгера. Записати скоротливі рухи на стрічці кімографа.

Далі до розчину Рінгера додати 2 – 3 краплі ацетилхоліну (1:10000) і продовжити запис. Промити препарат розчином Рінгера без домішок ацетилхоліну.

Оформлення роботи. Замалювати схему установки для реєстрації скорочень шлунка в хронічному експерименті та відрізка кишки. Вклеїти в зошит кімограму. Визначити тривалість періодів “спокою” і “роботи” за результатами запису та типи скорочень. Зробити висновки по роботі, виконаній на ізольованому відрізку.

Питання для самостійної підготовки.

1. Що таке періодика в діяльності травної системи і в чому вона проявляється?

2. Яка тривалість періодів активної діяльності і спокою в шлунку і кишечнику?

3. Які типи скорочень характерні для шлунка і кишечника?

4. Завдяки чому ізольований відрізок кишки зберігає здатність скорочуватись?

Робота 34. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЖОВЧІ НА ЖИРИ

Жовч неперервно продукується печінкою і, потрапляючи в порожнину кишечника, бере активну участь в травленні жирів: сприяє їх емульгуванню, активує ліпазу панкреатичного і кишкового соків.

Завдання 1.Встановити здатність жовчі до емульгування жирів.

Хід роботи.На предметне скло нанести окремо краплю води і краплю жовчі. До кожної з них додати по краплі олії. Перемішати скляною паличкою і розглянути через лупу. Можна дещо видозмінити це спостереження, якщо в дві пробірки налити по 0,5 мл олії і додати в одну 5 мл жовчі, а в другу 5 мл води і добре збовтати. Порівняти і зробити висновки.

Завдання 2.Встановити, як впливає жовч і вода на фільтрацію жиру.

Хід роботи.Необхідно взяти дві пробірки і дві лійки. Встановити фільтр в одну лійку – змочений водою, в другу – жовчю, налити в них по 5 мл олії для фільтрування. Зафіксувати час фільтрації в обох пробірках. Зробити висновки.

Оформлення роботи.Замалювати в зошиті, як розподіляється жир у воді та жовчі. Записати результати фільтрації олії через обидва фільтри. Зробити загальний висновок про вплив жовчі на жири.

Питання для самостійної підготовки.

1. Який склад протокової і міхурової жовчі?

2. Яку роль відіграє жовч у травленні?

3. Які особливості жовчеутворювальної функції печінки?

4. Які механізми регуляції жовчевиділення?

5. Що таке кишково-печінковий кругообіг жовчі?

Робота 35. ДОСЛІДЖЕННЯ ВСМОКТУВАННЯ У ТОНКОМУ КИШЕЧНИКУ

Всмоктуваання – це надходження різних речовин з порожнини травного тракту у внутрішнє середовище (кров, лімфу), здійснюване за рахунок фільтрації, дифузії та активного транспорту.

Завдання. Визначити швидкість всмоктування в кишечнику розчинів різної концентрації.

Хід роботи.Наркотизованого гексеналом (40 мг в черевну порожнину) білого щура закріпити на дощечці в положенні на спині. По середній лінії зробити розріз і підтягнути петлю тонкого кишечника. Ізолювати відрізок кишки довжиною 10 см і в обидва його кінці ввести скляні канюлі і закріпити їх. Одну сполучити гумовим перехідником з мірною бюреткою, зафіксувати в штативі, а другу – з відвідною трубкою. Кишку промити, відвідну трубку затиснути. Систему заповнити ізотонічним розчином NaCl і за рівнем рідини в бюретці зафіксувати кількість розчину, що всмоктався за 10 хв. Розчин, який не всмоктався, видалити. Те ж повторити з гіпо – і гіпертонічним розчинами NaCl та 1%-ним розчином глюкози.

Оформлення роботи.Замалювати схему досліду. Внести одержані дані до зошита як протокол досліду, зазначивши їх порядковий номер, концентрацію розчину, час всмоктування в хвилинах, кількість розчину, що всмоктався. Зробити висновки.

Питання для самостійної підготовки.

1. Які морфологічні особливості тонкого кишечника сприяють всмоктуванню?

2. Яка різниця в будові слизової тонкого і товстого кишечника?

3. Які механізми всмоктування?

Робота 42. ЗАЛЕЖНІСТЬ ТЕМПЕРАТУРИ ОРГАНУ ВІД ІНТЕНСИВНОСТІ ЙОГО КРОВОПОСТАЧАННЯ

Важливою функцією шкірного кровотоку є терморегуляція. Температура шкіри, і як наслідок, інтенсивність тепловипромінювання та теплопровідність змінюється в результаті перерозподілу крові в судинах та зміні об’єму циркулюючої крові.

Збудження від терморецепторів шкіри по спиноталамічному тракту проводиться до різних відділів ЦНС і, в першу чергу, до гіпоталамуса, а потім по еферентних волокнах вегетативної нервової системи розповсюджується до кровоносних судин шкіри і підшкірної клітковини, а також до інших органів, які беруть участь у терморегуляції. При зменшенні або припиненні кровопостачання будь-якого органу температура його знижується.

Завдання.Дослідити зміни температури пучок пальців руки при порушенні її кровопостачання.

Хід роботи.Обстежуваний кладе руку на стіл і тримає її в спокійному стані, не напружуючи м’язів. Eому на плече накладають манжетку тонометра, прохають затиснути великим і вказівним пальцями цієї руки датчик електротермометра. Через 3-5 хвилин вимірюють вихідну температуру пучок пальців. Далі накачують повітря у манжетку так, щоб тиск в ній досяг 200-220 мм рт. ст. При цьому судини плеча стискаються, кровопостачання в кінцівці зменшується. На протязі наступних 4-5 хвилин

(з інтервалом 0,5 хв.) реєструють зміни температури пучок пальців. Випускають повітря з манжетки і продовжують вимірювати температуру в тому ж режимі до моменту її відновлення. Фіксують динаміку температури пучок пальців у відновний період та час відновлення температури до вихідного рівня. Як правило, температура під час відновлення у певний момент навіть перевищує вихідний рівень, і лише потім повертається до цього. Як це пояснити?

Оформлення роботи.Отримані результати занести у протокол. Побудувати графік залежності змін температури пучок пальців від тривалості перетискання ( у хвилинах) та умов проведення експерименту.

Питання для самостійної підготовки.

1. В чому полягає роль шкіри в процесах терморегуляції?

2. Як регулюється шкірний кровоток?

3. Як можна пояснити динаміку температури пучок пальців у відновний період?

4. Що таке хімічна та фізична терморегуляція?