Підстилі і жанри офіційно-ділового стилю

З огляду на сферу функціонування, в офіційно-діловому стилі виок­ремлюють законодавчий, юрисдикційний, дипломатич­ний, адміністративний підстилі. У межах кожного підсти­лю відповідно до конкретних комунікативних завдань, які виконує певний текст, виділяють жанри — види докумен­тів (заява, діловий лист, інструкція, наказ).

Призначення законодавчого підстилю — коор­динувати діяльність людей у сфері створення нормативних документів. Відповідно до цього виділяють кілька писем­них жанрів: закони, укази, статути, постанови, нормативні акти тощо. Тексти документів цього підстилю виконують настановчо-регулювальну функцію в державному і суспіль­ному житті, утверджують обов'язкові правові норми. Мова цих документів насичена суспільно-політичною терміноло­гією, складними й складноскороченими словами, устале­ними висловами книжного походження. Характер викладу імперативний, відсутня вказівка на особу автора, у синтак­сисі переважають складні й ускладнені речення.

Юрисдикційний підстиль використовують у практиці правоохоронних органів, тому в його межах ви- окремлюють писемні жанри (акт, вирок, протокол, обви­нувальний висновок, постанова про арешт, обшук тощо) та усні (допити, судові промови, опитування, бесіди під час прийому громадян). У текстах цього стилю багато юридич­них термінів, мовних штампів, які дають змогу адекватно сприймати і розуміти зміст.

Дипломатичний підстиль узгоджує діяльність І людей у сфері дипломатичних відносин, тому функціонує переважно в писемній формі (конвенція, пакт, протокол про наміри, декларація, нота, меморандум). Однак часто використовують й усну форму (дипломатичні переговори, публічні виступи перед масовою аудиторією на самітах, з'їздах, конференціях, заяви в засобах масової інформації, обговорення за круглим столом). У дипломатичній практи­ці є й такі специфічні види документів, як «усні послання» та «усні заяви», тексти яких зачитуються, але не переда­ються адресату. Цей підстиль характеризується специфіч­ною лексикою, термінологією, серед якої чимало інтернаціоналізмів, та своєрідними етикетними формулами, які мають не тільки етичне, а й політичне значення. Особливо­го комунікативного навантаження набуває композиція і тексту, зокрема важливе значення мають початкові й завершальні частини. Мова дипломатії загалом має колорит | урочистості, підкресленої значущості, який твориться за і допомогою книжної лексики, метафор, метонімій, а також j етикетних формул.

Адміністративний підстиль використовують і у сфері усіх ланок управління, включаючи фінансове регу­лювання, управління власністю тощо. У цьому підстилі писемними жанрами є наказ, резолюція, розпоряджен­ня, статут, штатний розклад, контракт, договір, акт, платіжне доручення, чек, комерційні листи, звіт, автобі­ографія, характеристика, довідка; усними — виступи на прийомах і презентаціях, комерційні переговори та ін. Відповідно до сфери функціонування та комунікативних завдань текстів у межах адміністративного підстилю ви­окремлюють два різновиди: адміністративно-канцеляр­ський і адміністративно-комерційний, які тісно пов'яза­ні між собою.

Для всіх підстилів офіційно-ділового стилю спільною є орієнтація на досягнення домовленості між двома (кілько­ма) сторонами чи на формулювання позицій сторін.