Інтерактивна вправа «Передбачення»

- Як ви гадаєте, про що буде йти мова в оповіданні, знаючи лише його назву?

ІV. Робота з новим матеріалом

1. Вікторина "З якого це оповідання?"

— Прочитайте "ланцюжки" слів. Пригадайте, в яких оповіданнях ви зустрічали ці персонажі і предмети.

Учитель, директор, клас, горбатенька ... ("Горбатенька дівчинка").

Яринка, мама, маленька сорочечка ... ("Як же все це було без мене?").

Учителька Катерина Іванівна, учні, голубе небо, Валя... ("Я хочу сказати своє слово ").

Марійка, Миколка, Лариса, піжмурки... ("Про що дума Марійка").

Сергійко, Петро, Максим, Гриць, квітка... ("Сергійкова квітка").

2.Перше читання вчителем. Питання перед читанням:

- Зараз я прочитаю це оповідання, а ви уважно послухайте і скажіть «Яка подія здивувала Петрика?»

Артикуляційна вправа.

- Перед самостійним читанням потренуємо язичок.

- Прочитайте скоромовку.

Ремез, ремез, ремезята

На кущі лозовім хата.

Майстровита ремез птичка,

Бо гніздо мов рукавичка.

- Прочитайте від швидкого до повільного,навпаки, від тихого до голосного, навпаки.

- Про кого ця скоромовка?

- До якої природи відноситься пташка? Чому?

- А які бувають птахи? (перелітні, зимуючі)

- Що жене птахів у теплі краї?

- Звідки птахи знають, що їм вже час летіти в теплі краї? (вони відчувають, що змінюється температура повітря, день стає коротше, в них накопичується жир, який необхідний для польоту)

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Вже скоро весна, як ми можемо допомогти пташкам?

- Чи можна руйнувати пташині гнізда?

- Правильно діти. Недаремно каже народне прислів’я: зруйнував гніздо пташини, не буде в тебе ні дітей, ні родини. Пташок треба оберігати, і вони завжди віддячать нам.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Яку користь приносять пташки?

Словникова робота

- А зараз ми підготуємось до правильного читання. Прочитайте слова, записані на дошці.

Дзьобик             задуманий       збираючись

Волосинці     хвилювання   волосяне

Ледаченький   прийшовши       відкривши

- Які слова вам не зрозумілі?

- До слова ледаченький доберіть близьке за значенням, протилежне за значенням.

- Волосяне – це яке?

- А зараз будемо вчитися правильно читати.

5. Повторне читання учнями тексту. Читають учні, до яких доторкнусь.

- Після читання скажете, чому це оповідання так називається?

Бліц-опитування.

- Чому це оповідання так називається?

- Щоб перевірити, як ви зрозуміли текст, проведемо бліц-опитування.

1. Як звали хлопчика?

2. У який клас він ходив?

3. Куди повела бабуся онука?

4. Що несла бабуся?

5. Що ніс Петрик?

6. Кого побачили бабуся і Петрик в лісі?

7. Де було гніздо пташки?

8. З чого воно збудовано?

9. Яка ж була пташка?

10. Що ніс Петрик з лісу?

7. Зараз будемо читати потягом. Читаємо уважно, готуємось відповісти на питання           

Бесіда з вибірковим читанням.

- Коли відбуваються події, описані автором?

- Яким був Петрик? Зачитайте.

- З чого це видно?

- Що робила пташка, яку Петрик побачив у лісі? Зачитайте.

- Це вразило Петрика? Як про це сказав автор?

- Яка головна думка оповідання?

- Чи зрозумів хлопчик свою помилку?

- З чого це видно? Прочитайте.

                                                     Фізкультхвилинка

9. Читання пірамідки слів.
  - Зараз потренуємо вашу пам'ять. Прочитайте слова.

- Чи було серед них слово онук, бабуся?                                    ліс

- Яке було останнє слово?                                                              онук

- А яке було в тексті протилежне слово?                                  стояв

- Що було маленьким, а що великим?                                          гніздо

- Який висновок можна зробити?                                   хвилина

                                                                                                          маленька

Читання з олівцем.

- Зараз будемо вчитися швидко читати? Читання з олівцем.   

Робота із зображеннями.

- Діти, погляньте на ці зображення. Знайдіть речення, яке б ви прочитали з таким обличчям.

12. Читання в особах.

Аналіз головного героя.

- Прочитайте записані на дошці слова - почуття. Виберіть з них, що ви відчували до Петрика на початку твору і в кінці?

Сором

Повага

Задоволення

Розчарування

Зневага

Радість

- Чому саме це ви відчуваєте до Петрика в кінці твору?

Гра «Відшукай речення»

- Щоб перевірити, як ви швидко орієнтуєтесь в тексті, проведемо гру.

- Я читатиму початок речення, а ви спробуйте знайти в тексті кінець його і прочитати.

Збираючись до лісу, …

Петрик підвівся …

- А тепер я прочитаю кінець речення, а ви знайдіть його початок.

… щоразу приносила по волосинці.

… широко відкривши очі.

Розвиток зв’язного мовлення.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

- Попрацюйте в парах. Продовжіть речення.

                         «Петрик стояв задуманий. Він думав про те, що … »

V. Підсумок уроку.

- Чому нас навчило це оповідання?

- Що вас найбільше вразило?

- Який ви для себе зробили висновок?

- Щоб переконатися, що ви дійсно зрозуміли головну думку, попрацюйте в групах і виберіть прислів’я, які підходять до нашого оповідання.

6.

Однорідні члени речення вивчаються у 4 класі однак це неозначає, що з явищем однорідностіучні зустрічаються тут уперше. Цьому передують численні спостереження речень з однорідними членами, що назива­ють у 1—3 класах перелічуванням. При читанні окремих речень, текстів постійно звертається увага на інтонацію перелічування, на наявність коротких пауз між словами і позначення цих пауз на письмі, де це потрібно, комами.

На уроках, відведених на формування самого поняття «однорідні члени речення», учні повинні засвоїти, що:

1) од­норідні члени відповідають на одне і те саме запитання і зв'язані з одним і тим самим словом;

2) однорідними мо­жуть бути підмети, присудки і другорядні члени речення;

3) при однорідних членах можуть бути залежні слова;

4) однорідні члени поєднуються за допомогою інтонації і сполучників і (й), а, але;

5) при відсутності сполучників між однорідними членами ставляться коми;

6) перед спо­лучниками а, алезавжди ставляться коми.

Відповідно до вимог програми вивчаються однорідні члени лише з неповторюваним сполучником і (книжка і зошит), однак, коли в поле зору учнів потрапить речення з повторюваним, учитель не повинен залишити це поза увагою.

Для аналізу, як правило, пропонуються речення з од­ним рядом однорідних членів (типу На столі лежать чер­воні, сині, зелені олівці). Проте варто знайомити учнів і з реченнями, у яких є два або більше рядів однорідних чле­нів, щоб діти привчалися їх розпізнавати і групувати. Так, під час аналізу речення типу Хлопчики і дівчатка скопали, і заскородили грядки, посіяли чорнобривці і айстри мож­на запропонувати учням встановити групи однорідних чле­нів за питаннями: х т о? — хлопчики і дівчатка; що зро­били? — скопали і заскородили, посіяли; що? — чорнобривці і айстри. У практиці живого спілкування та й у пи­семному мовленні учні нерідко конструюють такі речення, тому аналіз подібних структур допоможе усвідомити будову їх і виробити в учнів пунктуаційні навички.

Учні мають засвоїти, що однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова. Передусім треба зосе­редити увагу учнів на поширенні однорідних членів. Про­понується, наприклад, поширити речення за питаннями — Наша країна багата (якими?)лісами, (якими?) полями, (якими?) ріками. Спочатку називаються однорідні члени (лісами, полями, ріками) і слово, до якого вони від­носяться (багата). Потім добираються залежні слова до кожного з однорідних членів за питаннями: лісами (я к и м и?)зеленими, полями (якими?) безкраїми, ріками (якими?) повноводими. Учитель повинен пояснити ді­тям, що слова зеленими, повноводими, безкраїми, хоч і від­повідають на одне й те саме питання (якими?), не є од­норідними, бо кожне з цих слів є залежним від різних слів.

Роботу над однорідними членами не слід завершувати уроками, присвяченими їх вивченню. Вона має тривати до кінця навчального року під час опрацювання інших тем граматики. У текстах вправ є чимало речень з однорідними членами, і вчитель повинен постійно сприяти принагід­ному повторенню теоретичних відомостей, закріпленню пунктуаційних умінь і навичок учнів. Крім того, треба за­охочувати учнів використовувати однорідні члени під час написання робіт творчого характеру. Цьому сприятиме на­самперед добір завдань, які вимагали б використання одно­рідних членів. Наприклад: напиши: 1) що ти бачив у лісі під час прогулянки; 2) що сталося з небом під час грози; 3) що змінилося в парку (в лісі, в полі, в степу) з настан­ням холодів; 4) яку працю дорослих доводилось тобі спос­терігати; 5) про свої домашні обов'язки; 6) що ти найбіль­ше цінуєш у своїх однокласників тощо. Учні повинні не тільки знати, що таке однорідні члени, а й самостійно їх вживати в усному й писемному мовленні.

Мета: розширити знання учнів про члени речення; формувати поняття про однорідні члени речення; розвивати вміння визначати однорідні члени речення та складати речення з ними; розвивати увагу, мовлення учнів; виховувати охайність та культуру оформлення письмових робіт.

. Постановка проблеми

— Ви вже знаєте, що в реченні є головні і другорядні члени речення. Всі вони важливі, бо кожен із них виконує свою роботу. Всі члени речення пов’язані між собою.

— Виявляється, у реченнях можуть бути однорідні члени.

— Замисліться над змістом слова «однорідні».

— Як ви уявляєте однорідні члени речення? Вони близькі чи далекі за своєю роботою в реченні?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які члени речення називаються однорідними; будемо вчитися визначати їх на письмі та вимовляти з правильною інтонацією.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

Однорідні члени речення

Відповідають на одне і те саме питання

Є одним і тим самим членом речення

в усному мовленні

перелічувальною інтонацією Належать до одного і того самого слова на письмі

між ними ставиться кома

 Не залежать один від одного

 Характеризуються

2. Первинне закріплення. Вправа 63 (с. 33–34)

— Прочитайте речення.

— Визначте головні члени речення.

— Назвіть ті члени, що повторюються.

— На яке питання вони відповідають?

— З яким словом у реченні зв’язані?

— Яким членом речення вони є?

— З якою інтонацією читаються?

— Зверніть увагу на те, як позначається перелічування на письмі.

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 34)

4. Списування речень за зразком. Вправа 63 (3)

Перевірка виконаної роботи.

5. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Вибіркове списування. Вправа 64 (с. 34)

Читання тексту учнями

— Про кого ви дізналися з тексту?

— Що використовувала художниця у своєму малярстві?

— Як ви розумієте значення цих слів?

Підказочка. Зверніться за допомогою до словничка на с. 35 підручника.

— З якою метою вона це робила?

— Якою нагородою була відзначена творчість майстрині?

— Про що йдеться у другому завданні вправи?

Виконання учнями завдання за зразком, уміщеним на с. 35 підручника

2. Гра «Хто швидше?»

— Складіть і запишіть речення за моделлю.

1 варіант. Хто?, хто?, хто?, хто? що роблять? де?

2 варіант. Хто? що роблять?, що роблять?, що роблять? де?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що називають однорідними членами речення?

— Які члени речення можуть бути однорідними?

— Як вимовляють однорідні члени речення?

— Як на письмі передається перелічувальна інтонація?