Призначення инженерно-гідрогеологічних досліджень

Гідрогеологічні умови визначаються особливостями залягання підземних вод. У першу чергу виявляють розташування водоносного шару і установлюють вид підземної води. У більшості випадків справи мають із ґрунтовими водами. Дуже важливо визначити глибину їхнього залягання, коливання рівня води протягом року або декількох років, напрямку руху, водопроникністю ґрунту водоносного шару.

Існуюче положення рівня або напору підземних вод і можливість його зміни в період будівництва і наступної експлуатації будинків і споруд, що будуються впливають на вибір типу фундаменту і його розмірів, а також на вибір водозахисних заходів і характер виробництва будівельних робіт.

При підвищенні рівня або напору підземних вод і вологості знижуються деформаційні і міцністні характеристики глинистих і біогенних ґрунтів основ, виникає осідання або набрякання ґрунту, збільшується ступінь морозної пучинистості і т.д. Усе це може привести до додаткових деформацій, якщо будинки і споруди були запроектовані без урахування змін водонасичення ґрунтів основ, як того вимагають існуючі нормативні документи.

При зниженні рівня або напору підземних вод можуть також виникати додаткові осідання пилувато-глинистих, біогенних і піщаних ґрунтів. Зміни рівнів підземних вод часто ведуть до формування або інтенсифікації інженерно-геологічних процесів (карст, зсуви, суфозія і т.д.).

При проектуванні основ повинна враховуватися можливість зміни гідрогеологічних умов площадки в процесі будівництва й експлуатації споруд, а саме:

– наявність або можливість утворення верховодки;

– природні сезонні і багаторічні коливання рівня підземних вод;

– можлива техногенна зміна рівня підземних вод;

– ступінь агресивності підземних вод по відношенню до матеріалів підземних конструкцій і корозійну активність ґрунтів на основі даних інженерних вишукувань з урахуванням технологічних особливостей виробництва.

Прогнози, що виконуються, особливо для окремих будинків (споруд), є в основному оцінними, тобто носять характер прогнозних оцінок. Ця обставина збільшується відсутністю на більшості забудованих територій тривалих гідрогеологічних спостережень, причому для незабудованих територій тривалість спостережень повинна бути не менше року, а для забудованих – значно більшою (3 – 5 і більш років).

Для оцінки можливості утворення верховодки (у тому числі техногенної), створення техногенних горизонтів підземних вод або техногенної зміни рівня підземних вод (у тому числі ґрунтових), оцінки їхньої температури і хімічного складу, а також динаміки вологості ґрунтів основ (особливо просідаючих, набухаючих, обдимаючихся і засолених) необхідно на планованих під забудову територіях завчасно створювати мережу стаціонарних пунктів гідрогеологічних спостережень (спостережливих свердловин і пунктів спостережень за динамікою вологості), розташовану певним чином з урахуванням природних і техногенних умов.

Для визначення складу гідрогеологічних спостережень і умов розміщення пунктів спостережень варто враховувати необхідність оцінки:

– формування і розвитку гідрогеологічних процесів (підтоплення, карсту, утворення техногенних верховодок, суфозії, фільтраційного випору, заболочення і т.д.);

– впливу підземних вод на формування і розвиток геологічних процесів (зсувів, осідання поверхні землі, обдимання, просідання, набухання і т.д.);

– ефективності роботи водозаборів і дренажів;

– забруднення (у тому числі теплового) і агресивності підземних вод стосовно матеріалу підземних конструкцій;

– зміни сейсмічності ділянок забудованої або забудовуваної території для її мікрорайонування в зв'язку з можливою зміною рівня підземних вод і вологості ґрунтів;

– дії режимоутворюючих факторів (природних і штучних) у залежності від природних і техногенних умов;

– зв'язку поверхневих (у тому числі вод поверхневого стоку) і підземних вод;

– величини додаткової інфільтрації, що викликає підйом рівнів підземних вод, утворення техногенних верховодок і техногенних обріїв.

Оцінка можливих змін рівня підземних вод на площадці будівництва повинна виконуватися при інженерних вишукуваннях для будинків і споруд I і II класів відповідно на термін 25 і 15 років з обліком можливих природних сезонних і багаторічних коливань цього рівня, а також ступеня потенційної підтоплюваності території. Для будинків і споруд III класу зазначену оцінку допускається не виконувати.

При будівництві відповідальних будинків і споруд, для підвищення вірогідності прогнозних оцінок можливих змін гідрогеологічних умов, необхідно мати тривалі режимні спостереження для незабудованої території (не менш року) за підземними водами на території, що значно перевищує будівельний майданчик, обмеженої ріками, струмками і т.д. (граничні умови), а також виконати необхідний комплекс дослідно-фільтраційних робіт і мати відповідні терміни виробництва інженерних вишукувань, що повинно бути спеціально відзначене в технічному завданні замовника.

При проектуванні основ будинків і споруд розрахунковий рівень підземних вод (визначається проектною організацією) необхідно приймати на 0,5 м вище прогнозного на потенційно підтоплюваних територіях для мікрорайонів нової забудови, реконструйованих міських територіях, окремих будинків і споруд\ масового будівництва і на 0,75 – 1 м вище – для відповідальних промислових споруд, унікальних цивільних будинків і для спеціальних будинків і споруд, що мають технічні підпілля глибиною більш 3 м.

Класифікація підземних вод

1. По загальній мінералізації

2. По температурі

3. По ступеню жорсткості

4. По величині рН

Класифікація	Величина рН
дуже кислі	рН < 5
кислі	5  рН <7
нейтральні	рН = 7
лужні	7< рН 9
високолужні	рН > 9

ОСНОВИ ҐРУНТОЗНАВСТВА