Характеристика породообразуючих і мінералів, що входять у шкалу твердості

                                 д.т.н., проф. І.Д. Павлов

.

ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Призначення інженерно-геологічних досліджень.

Будівля і основа складають єдину систему. Одержання вихідних даних для розробки проектів будівель і споруд і їхнього будівництва потребує комплексного вивчення природних умов на місці будівництва. З цією метою проводяться інженерно-геодезичні, інженерно-гідрометеорологічні й інженерно-геологічні дослідження. Перші два види досліджень є допоміжними для інженерно-геологічних. Інженерно-геодезичні дослідження повинні забезпечити одержання топографічної основи (карти в горизонталях) з побудованими геодезичними мережами для ділянки, на якій проводяться інженерно-геологічні дослідження.

Інженерно-гідрометеорологічні дослідження повинні дати інформацію про річкову або морську гідрологію, а також про кліматологію.

У ході інженерно-геологічних досліджень з достатньою повнотою повинні бути виявлені: геологічна будова площадки, гідрологічні умови, фізико-механічні властивості ґрунтів, інженерно-геологічні процеси і явища, можливі зміни інженерно-геологічних умов після спорудження будівель і споруд. Крім цього, повинні бути зроблені висновки і надані обґрунтовані рекомендації.

Геологічну будову ґрунтів для основних видів будівництва з'ясовують на глибину активної зони фундаментів або на глибину, у границях якої можливі зміни властивостей ґрунтів. При вивченні геологічної будови площадки визначають склад ґрунтів і особливості їхнього залягання: товщину шарів, чергування їхній по глибині, характер залягання.

Властивості ґрунтів основи, їхнє поводження під навантаженнями від споруд багато в чому визначають міцність, стійкість і нормальну експлуатацію будівель.

Ґрунтом називають усяку гірську породу, яку використовують при будівництві як основу споруди, середовища, в якому споруда зводиться, або матеріалу для споруди.

Гірською породою називають закономірно побудовану сукупність мінералів, що характеризується складом, структурою і текстурою.

Під складом мають на увазі перелік мінералів, що складають породу. Структура – це розмір, форма і кількісне співвідношення часток, що складають породу. Текстура – просторове розташування елементів ґрунту, що визначає його будову.

Гірська порода, а отже, і ґрунт являють собою не випадкове скупчення мінералів, а закономірну певним чином побудовану сукупність.

Природною геологічною ознакою для підрозділу гірських порід, що складають земну кору, є їхнє походження. Відповідно до цього виділяють вивержені, метаморфічні, осадові і техногенні гірські породи. Кожний з цих генетичних типів досить відособлений і володіє низкою тільки йому властивих характерних ознак і властивостей. Найважливіші з них – мінеральний склад, структура, текстура, умови залягання, фізичний стан і фізико-механічні властивості – є прямим наслідком умов утворення гірських порід і наступного перетворення в земній корі. По цих генетичних ознаках представляється можливим виділити велике число петрографічних типів гірських порід.

Різні генетичні і петрографічні типи можуть бути об'єднані у визначені групи по фізико-механічних властивостях (табл.1.1). Останні дозволяють кожній виділеній групі давати визначену характеристику будівельних якостей, наприклад міцності, деформування, стійкості і водопроникності. Для більш повної характеристики складу, стану і властивостей гірських порід також широко застосовують описові прийоми, порівняльні показники і різні непрямі методи.

Таблиця 1.1

Інженерно-геологічна класифікація гірських порід

Групи	Генетичні типи
	Магматичні			Метаморфічні
	глибинні – інтрузивні	напівглибинні і жильні	виливні – ефузивні		масивні	сланцюваті
1	2	3	4		5	6
I Тверді – скельні	Граніти, сиєніти, грано-діорити, габро	граніт-порфіри, сиеніт-порфіри, гранодіорит-порфіри, діорит-порфірити, габро-порфірити	Кварцові і безкварцові порфіри і порфірити, діабази, ліпарити, трахіти, дацити, андезити, базальти		Мармури, кварцити	Гнейси, кристалічні сланці
II Відносно тверді – напівскельні	Вивітрюванні, сильно тріщинуваті і закарстовані гірські породи I групи, що мають знижені показники фізико-механічних властивостей
III Пухкі незв'язні	—	—	—		—	—
IV М'які зв'язкові	—	—	—		—	—
V Породи особливого складу, стану і властивостей	—	—	—		—	—

продовження таблиці 1.1

Групи	Генетичні типи
	Осадові							Техногенні
	піропласти- чні	уламкові		глинисті		органогенні і хемогенні		штучно поліпшені		штучно перетворені
1	2	3		4		5		6		7
I Тверді – скельні	—	Піщаники і конгломерати з міцним цементом		—		Вапняки і доломіти щільні і міцні		Породи I групи, ущільнені й укріплені цементацією		Породи II групи, перетворені в скельні шляхом ущільнення і зміцнення цементацією
II Відносно тверді – напівскельні	Вулканічні туфи, туфіти і туфогенні породи	Піщаники, конгломерати й алевроліти з глинистим цементом		Глинисті сланці, аргілити		Вапняки і доломіти глинисті, мергелі, крейда, кременисті породи		Породи II групи, ущільнені або укріплені цементацією, глинизацією, бітумізацією або іншими способами		Породи III і IV груп, перетворені до стану напівскельних шляхом ущільнення і зміцнення цементацією, силікатизацією, синтетичними смолами або бітумами; глинисті породи, закріплені термічною обробкою або силікатизацією (лесові породи)
продовження таблиці 1.1
1	2		3		4		5		6		7
III Пухкі незв'язні	—		Піски, гравій, галечники, щебенисті породи		—		—		Породи III групи, ущільнені і закріплені шляхом осушення, трамбування, укочення, віброущільнення, бітумізації або гранулометричними добавками
IV М'які зв'язні	—		—		Глини, суглинки, супіси, лесові породи		—		Породи IV групи, ущільнені і закріплені трамбуванням, укоченням, електроосмотичним осушенням, електрохімічним закріпленням і іншими способами
V Породи особливого складу, стану і властивостей			Піски пливуни, піщані іли		Глинисті породи засолені, глинисті іли		Торфи, ґрунти, гіпси, ангідрити, кам'яна сіль		Штучно відсипані, що складаються з відходів промислового і будівельного виробництва, із суміші відходів виробництва і побутових відходів; породи планомірно зведених насипів, відвалів і намитих площ

Таблиця 1.2

Фізико-механічні властивості гірських порід

Група	Фізичні	Водні	Механічні
1	2	3	4
I	Щільність висока (2,65 – 3,10 г/см3), пористість незначна – частки відсотка, рідко більше	Невологоємкі, практично нерозчинні, водопроникні тільки по тріщинах. Коефіцієнт фільтрації не перевищує 10 м/доб, питоме водопоглинення ω<5 л/хв	Міцність і пружність високі. опір стискові 50 – 400 МПа, сколюванню 20 – 15 МПа. Нестисливі, стійкі в укосах. Модуль загальної деформації звичайно вище 10 000 МПа. Швидкість поширення подовжніх хвиль змінюється від 4,0 – 4,5 до 6,5 – 7,0 км/с, у деяких разностей до 8,0 км/с, сейсмічна твердість 10 – 12. Коефіцієнт зрушення бетону по цих породах досягає 0,65 – 0,70. Міцність висока, fкр>8. Розробляються вибуховим способом. Характерна анізотропія властивостей порід в умовах природного залягання
II	Щільність середня (2,20 – 2,65 г/см3) пористість до 10 – 15%, у окремих разностей вище. Шпаруватість змінюється в широких межах	Слабовологоємкі. Водопроникність змінюється в залежності від тріщинуватості і вивітрюваності, коефіцієнт фільтрації змінюється від 0,5 до 30 м/доб (ω до 15 л/хв) у слабко- і середньоводопроникних і більш 30 м/доб (ω>15 л/хв) у сильноводопроникних.	Міцні – з опором стискові 15 – 50 МПа, середньої міцності – 2,5 – 15 МПа і малої міцності <2,5 МПа. Опір сколюванню перевищує 5 МПа у порід міцних, від 1 до 5 МПа – у порід середньої міцності і менш 1 МПа – у порід слабких. Опір розривові – від 0,1 – 0,2 до 2 – 3 МПа. Слабостисливі або практично нестисливі. Модуль загальної деформації у порід ослаблених <2000 МПа, у порід менш ослаблених – від 2000 до 10 000 МПа. Швидкість поширення подовжніх хвиль від 1,1 – 1,6 до 4,0 – 4,5 км/с, сейсмічна твердість від 2,9 – 4,7 до 10 – 12. Коефіцієнт зрушення бетону по цих породах змінюється від 0,3 до 0,5 0,55. Стійкість в укосах залежить від ступеня тріщинуватості і вивітрювання. Міцність середня, fкр=2  8. Розробляються ударним інструментом і вибуховим способом. Характерна анізотропія властивостей порід в умовах природного залягання. Багато разностей володіють реологічними властивостями

продовження таблиці 1.2
	2	3	4
III	Щільність (1,40 – 1,90 г/см3) і пористість (25 – 40%) змінюються в широких межах	Невологоємкі або слабовологоємкі (тонко- і дрібнозернисті різниці), практично нерозчинні, водопроникні. Коефіцієнт фільтрації до 30 м/доб у слабко- і средньоводопроникних і перевищує 30 м/доб у сильноводопроникних	Міцність залежить від щільності додавання. Міцність невелика, fкр<2. Звичайно стисливі. Модуль загальної деформації змінюється від 5 – 10 до 100 МПа. Швидкість поширення подовжніх хвиль від 0,2 – 1,0 до 1,5 – 1,8 км/з, сейсмічна твердість від 0,5 – 2,9 до 4,0 – 4,8. Коефіцієнт внутрішнього тертя f=0,25  0,60. Стійкість у підставі споруджень і в укосах залежить від величини внутрішнього тертя й інтенсивності динамічних впливів. Розробляються механічним і ручним способами
IV	Щільність (1,10 – 1,20, до 1,90 – 2,10 г/см3), пористість [(20 – 30) – 75 – 80%)] і вологість (12 – 15, до 75 – 80%) змінюються в широких межах	Вологоємні, нерозчинні, слабоводопроникні або водотривкі. Коефіцієнт фільтрації звичайно менше 0,1 м/доб	Міцність змінюється в широких межах у залежності від вологості і щільності. Міцність невелика, fкр<2. Стисливі і сильностисливі, модуль загальної деформації змінюється від 5 до 100 МПа. Швидкість поширення подовжніх хвиль від 0,3 – 0,85 до 1,0 –2,2 км/с, сейсмічна твердість від 0,8 – 2,3 до 2,8 – 5,9. Коефіцієнт внутрішнього тертя малий, f=0,15  0,35. Стійкість в укосах залежить від вологості порід і висоти укосу. Розробляються ручним і механічним способами. Характерні реологічні властивості
V	Гірські породи цієї групи характеризуються специфічними властивостями, вимагають спеціальних методів досліджень і індивідуальної оцінки

При вивченні й оцінці міцності, стійкості, деформування і водопроникності гірських порід важливо враховувати їхню анізотропію, обумовлену поверхнями і зонами ослаблення, зменшенням напруг при розвантаженні, що супроводжується утворенням зон розвантаження, тріщин пружного опору і т.д.

В загалі весь план інженерно-геологічних досліджень, розвідницьких, дослідницьких і інших робіт повинен визначатися в залежності від розподілу навантажень від споруд, а також у залежності від розташування й орієнтування поверхонь і зон ослаблення в товщі порід. Виконання цих методичних рекомендацій немислимо без попереднього регіонального вивчення району, тобто без попереднього виконання інженерно-геологічної зйомки в масштабі, що відповідає стадії досліджень і геологічної вивченості району. У цьому полягае також одна з найважливіших особливостей вивчення фізико-механічних властивостей гірських порід.

Скельні породи по своїх властивостях істотно відрізняються від напівскельних. Ця відмінність не тільки кількісна, але і якісна. Вони мають високу міцність, пружністю і малі абсолютні і відносні деформації. Руйнуються вони крихко, миттєво, із утратою суцільності. У звичайних умовах пружнов‘язкі і в‘язкопластичні деформації, тобто деформації, що розвиваються в часі, для них нехарактерні. Такі деформації у скельних порід можливі тільки в особливих умовах – на великих глибинах земної кори, і розвиваються вони протягом тривалого геологічного часу (періоди, епохи і т.д.). Отже, у звичайних умовах вони можуть характеризуватися тільки миттєвою міцністю.

Напівскельні породи мають меншу міцність і пружністю і незрівнянно більше і значне деформування. Вони звичайно мають крихкопластичний або пластичний характер руйнування. Для них у звичайних атмосферних умовах характерний розвиток деформацій у часі при постійному навантаженні. Час розвитку деформацій повзучості порівнянно з термінами випробувань порід у польових і лабораторних умовах і термінами будівництва й експлуатації споруд. Для таких порід важливо враховувати не тільки миттєву, але і тривалу міцність. Усе це показує, що для напівскельних порід характерні реологічні властивості, які необхідно враховувати.

Для розуміння природи властивостей великоуламкових, піщаних і особливо глинистих порід важливо враховувати не тільки їхні геолого-петрографічні особливості, але і властивості, обумовлені дисперсністю, тому що ці породи можна розглядати як визначені багатофазні системи, що складаються з мінеральних часток, води і повітря або газів. Системи, які складаються з двох або більше фаз, з яких одна або декілька розподілені в іншій, називаються дисперсними. У залежності від ступеня роздробленості твердої фази (ступеня дисперсності) вони підрозділяються на грубі дисперсії (>2 мкм), тонкі дисперсії (від 2 до 0,1 мкм), колоїди (від 0,1 до 1 нм) і молекулярні системи (<1 нм). Зі зміною ступеня дисперсності змінюються і властивості дисперсних систем.

Якщо порівнювати властивості різних дисперсних систем, можна помітити. що грубі дисперсії значно відрізняються від тонких дисперсій і колоїдів. Тонкі дисперсії і колоїди володіють багатьма загальними властивостями, тому їх можна розглядати разом як тонкодисперсну частину порід. Ця частина уламкових і глинистих порід має особливий мінеральний склад, що визначає її високу дисперсність і значну питому поверхню. Відповідно до цього вона володіє великою поверхневою енергією на границі поділу твердої і рідкої фаз і великою фізико-хімічною активністю при взаємодії з водою.

Підвищений зміст тонкодисперсних часток у породах визначає в значній мірі їхні “глинисті” властивості і принципові відмінності по властивостях глинистих порід від піщаних і інших уламкових.

Якщо порода буде служити природною основою для якої-небудь споруди або середовищем для неї, її властивості повинні вивчатися при природній будові і вологості (на монолітах). Якщо вона буде використовуватися як будівельний матеріал для відсипання насипів, дамб, земляних гребель, її властивості варто вивчати на зразках порушеної будови, але при вологості, можливо більш близької до природної або заданої, тому що при висушуванні деякі властивості породи необоротно змінюються.

При вирішенні різних інженерно-геологічних задач, зв'язаних із проектуванням і будівництвом споруд, а також з меліоративними роботами по поліпшенню територій, окрім загальних відомостей про гірські породи (про умови і форми їхнього залягання, напружений стан, загальну будову порід, що відображає їх неоднорідність і анізотропність, розташування й орієнтування поверхонь і зон ослаблення, зон розвантаження, вивітрювання і тріщинуватості), становлять інтерес наступні характеристики:

1) речовинний склад (мінеральний, гранулометричний, хімічний);

2) особливості будови (структура, текстура і складання);

3) фізичні властивості (щільність мінеральної частини порід і щільність порід, пористість, вологість, консистенція для глинистих порід, відносна щільність для піщаних порід);

4) водні властивості (водостійкість, вологоємність і водоємність, капілярність і водопроникність);

5) механічні властивості (міцність на стиск і розрив, опір сколюванню і зсуву, загальне деформування, стисливість і просадочність, повзучість і тривала міцність);

6) показники спеціального призначення (міцність, твердість, стиранність, знос, абразивність, опір різанню, розпушуваність, морозовитривалість).

Таблиця 1.3

Характеристика породообразуючих і мінералів, що входять у шкалу твердості

Найменування мінералів	Твердість	Блиск	Колір	Риса (колір)	Спайність	Інші відмітні ознаки
1	2	3	4	5	6	7
Графіт	1	метало-видний, жирний	Стально-сірий до чорного	Сірувато-чорна, блискуча	Досконала	Жирний на дотик, бруднить руки, пише на папері. Злам дрібнозернистий. Зустрічаються кристалічні, лускаті й аморфні разності
Сірка	1...3	Жирний	Жовтий, зеленувато-бурий	Світло-жовта, слабка	Відсутня	Злам раковистий. При терті електризується. Може горіти
Пірит	6…6,5	Сильний металевий	Солом'яно-жовтий, золотавий	Зеленувато-чорна	Відсутня	Злам нерівний, раковистий. Зустрічається у виді суцільних зернистих мас або окремих кристалів. Крихкий
Кварц	7	Скляний на гранях, жирний на зламі	Білий, безбарвний, рожевий, димчастий і ін.	Немає риси	Відсутня	Злам раковистий. Різновиди: прозора – гірський кришталь; чорна – моріон; фіолетова – аметист. Кристали призматичні з пірамідальними закінченнями
Халцедон	6,5	Восковий, матовий	Світло-сірий, блакитнувато-сірий і ін.	Немає риси	Відсутня	Злам раковистий. Аморфний. Різновиди: червоний – сердолік; штабковий – агат; із глинистими домішками – кремінь
продовження таблиці 1.3
1	2	3	4	5	6	7
Гематит	5...6	Металевий	Від червоно бурого до залізо-чорного	Вишнево-червона, бура	Відсутня	Різновиди: скритокристалічна з матовим блиском і землистим зламом – червоний залізняк; явно кристалічна з тонколускоподібними утвореннями чорного кольору – залізний блиск
Корунд	9	Скляний	Блакитнуватий, синій, бурий і ін.	Немає риси	Відсутня	Злам нерівний. Зустрічається у виді кристалів або суцільних мас
Опал	5,5...6,5	Жирний, скляний, матовий	Білий, жовтий, бурий, сірий, синій і ін.	Немає риси або біла	Відсутня	Злам раковистий. Аморфний. Зовні схожий на халцедон. Відмінність: при нагріванні в закритій трубці опал виділяє воду
Лимоніт	1...5	Матовий, напівметалевий	Іржаво-жовтий, бурий, темно-бурий	Жовто-бура, бура	Відсутня	Зустрічаються пухкі, землисті і щільні різниці. Аморфний. При нагріванні в закритій трубці виділяє воду
Галіт	2...2,5	Скляний, жирний	Білий, безбарвний, сірий, рожевий і ін.	Біла	Досить досконала	Смак солоний. Легко розчиняється у воді. Крихкий
Флюорит	4	Скляний	Фіолетовий, жовтий, зеленуватий і ін.	Біла	Досконала	Крихкий. Легко плавиться при нагріванні

продовження таблиці 1.3

1	2	3	4	5	6	7
Сильвін	1,5...2	Скляний	Молочно-білий	Біла	Досконала	Смак гірко-солоний. Легко розчиняється у воді. Крихкий. Зустрічається у виді кристалів або суцільних зернистих мас
Кальцит	3...3,5	Скляний, матовий	Білий, сірий, жовтий, безбарвний, блакитний і ін.	Біла	Досить досконала	Скипає при дії 10% соляної кислоти. Прозорий різновид – ісландський шпат. Зустрічається у виді кристалів (скляний блиск), землистих або зернистих мас (матовий блиск)
Магнезит	3,5...4,5	Скляний, шовковистий	Білий, жовтуватий, сірий	Біла	Досконала в кристалічних разностях	Зустрічається у виді кристалічно-зернистих агрегатів і щільних скритокристалічних мас. Скипає при дії нагрітої соляної кислоти
Доломіт	3,5...4	Скляний, перламутровий	Білий, жовтий, сірий, чорний і ін.	Біла	Досконала	Порошок доломіту скипає при дії нагрітої соляної кислоти
Сидерит	3,5...4,5	Скляний, перламутровий, матовий	Сірий, жовтувато-сірий, бурий	Біла	Досконала	Крапля соляної кислоти на сидериті жовтіє
Ангідрит	3...3,5	Скляний, перламутровий	Білий, сіруватий і ін.	Біла	Досконала	Злам скалкуватий. Агрегати суцільні дрібнозернисті

продовження таблиці 1.3

1	2	3	4	5	6	7
Гіпс	2	Скляний, перламутровий	Білий, сірий, блакитнуватий, безбарвний і ін.	Біла або жовтувата	Досить досконала	Різновиди: волокнистий гіпс із шовковистим блиском і скалкуватим зламом - селеніт; дрібнозернистий білий і блідо-рожевий гіпс із нерівним зламом – алебастр
Апатит	5	Цукрововидний, скляний, жирний	Безбарвний, зеленуватий, жовтуватий і ін.	Біла	Недосконала	Зустрічається у виді суцільних зернистих цукровидних мас або кристалів. Поширено плямисті разності з поступовою зміною кольору в межах одного зразка. Дуже крихкий
Фосфорит	2...5	Блискучий або матовий	Темно-сірий, чорний, жовтуватий, коричневий	Сіра слабка	Відсутня	Часто зустрічається у виді кулястих конкрецій з радіально-променистим зламом. Реагує з 10%-ний соляною кислотою. Аморфний. При терті шматків один об одного з'являється запах паленої кістки
Олівін	6,5...7	Скляний	жовтувато-зелений, буруватий	Немає риси	Недосконала	Розповсюджений у виді суцільних зернистих мас або вкраплень у породи. Зерна округлої форми. Злам нерівний. Порошок олівіну розкладається в соляній кислоті з виділенням студеневовидного кремнезему

продовження таблиці 1.3

1	2	3	4	5	6	7
Гранат	7...7,5	Скляний, жирний	Темно-червоний, буруватий до чорного	Немає риси	Недоско-нала	Кристали утворюють багатогранники округлої форми. Злам нерівний, раковистий
Топаз	8	Скляний	Безбарвний, блакитнувато-жовтуватий і ін.	Немає риси	Досконала	Злам нерівний. Поверхня по площинах спайності гладка, блискуча
Авгіт	5...6,5	Скляний	Чорний, зелений, бурий	Світла, сіро-зелена	Ясна по гранях призми	Кристали короткопризматичні; агрегати суцільні, зернисті. Злам нерівний
Рогова обманка	5,5...6	Скляний, шовковистий	Темно- і сіро-зелений, чорний	Зеленувата або бура	Досконала	Зустрічається у виді подовжених призматичних кристалів або суцільних мас голчастої або призматичної будови
Тальк	1	Жирний, перламутровий	Білий, зеленуватий і ін.	Біла	Досить досконала	Жирний на дотик. Легко розщеплюється на товсті непружні листочки
Серпентин (змійовик)	2,5...4	Скляний, жирний, восковий	Від жовто-зеленого до темно-зеленого, плямистий і ін.	Біла, зеленувата	Відсутня	У суцільних масах злам раковистий. Різновиди: волокниста – азбест; та що має досконалу спайність в одному напрямку, шовковистий блиск, скалкуватий злам -гірський льон

продовження таблиці 1.3

1	2	3	4	5	6	7
Каолініт	1...3	Тьмяний, матовий, жирний	Білий, жовтуватий, сіруватий	Біла	У дрібних пластинок досить досконала	Злам землистий. Сильно гігроскопічний. З водою, коли набухає, дає пластичну масу. Жирний на дотик, будова землиста
Мусковіт	2...3…3	Скляний, перламут-ровий	Білий, жовтуватий, сіруватий, безбарвний	Біла	Досить досконала	Розщеплюється на тонкі пружні листочки. Дрібнолускоподібний різновид із шовковистим блиском – серицит
Біотит	2...3	Скляний, перламут-ровий	Чорний, темно-зелений, бурий	Біла, зеленувата	Досить досконала	Розщеплюється на тонкі пружні листочки
Глауконіт	2...3	Тьмяний, скляний, жирний	Зелений різних відтінків	Зелена	Відсутня	Злам нерівний, землистий. Агрегати дрібнозернисті
Монтмо-рилоніт	1...2	Матовий	Білий, сіруватий, синюватий, рожевий, зелений	Світла	Досконала у лусочках	Сильно набухає при зволоженні. З водою утворює пластичну масу. Жирний на дотик
Хлорит	2...3	Скляний, перламут-ровый	Зелений різних відтінків, рожевий	Світла, зеленувата	Досить досконала	Розщеплюється на гнучкі, але непружні листочки. Агрегати лускоподібні або листуваті

продовження таблиці 1.3

1	2	3	4	5	6	7
Ортоклаз	6	Скляний, перламут-ровий	Білий, кремовий, жовтий, коричневий і ін.	Біла або відсутня	Досконала	По зовнішньому виду невідрізнимо від мікрокліна
Мікроклін	6	Скляний, перламут-ровий	Кремовий, жовтий, рожевий	Світла або відсутня	Досконала	По зовнішньому виду не відрізнимо від ортоклазу
Альбіт	6...6,5	Скляний	Білий, безбарвний, блакитнуватий, сіруватий і ін.	Біла або відсутня	Досконала	Злам нерівний
Анорит	6...6,5	Скляний	Сірий, білий, блакитнуватий, жовтуватий	Біла або відсутня	Ясна в двох напрямках	Злам нерівний
Лабрадор	6	Скляний, перламут-ровий	Темно-сірий, зеленувато-сірий	Біла або відсутня	Досконала	Характерний синій відлив на площинах спайності – іризація
Нефелін	6	Скляний, жирний	Сірий, рожевий, безбарвний, жовто-бурий і ін.	Немає риси	Відсутня	Зустрічається у виді суцільних щільних зернистих мас або вкраплень у породу. Розкладається в соляній кислоті з виділенням студеневовидного кремнезему

Таблиця 1.4