Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зв’язок позакласного читання з класним. Система: етапи навчання.




Уроки читання мають навчити дітей добре читати, що надто важко, тому що існує велика відмінність в начитаності, у володінні технікою читання, в інтересі до предмета.

У процесі планування того чи іншого уроку з позакласного читання слід враховувати, що він має допомагати засвоєнню літературного матеріалу, який вивчається на уроках читання, і розширювати кругозір школярів. Отож поглиблення знань щодо класного читання може здійснюватися за рахунок позакласного.

Жанрова лінія зв'язку класного і позакласного читання включає два напрямки. Перший напрямок – це розширення уявлення учнів про жанрове розмаїття дитячої літератури. Другий напрямок – це поглиблення уявлень учнів про жанри дитячої літератури.

Виховання читацької активності – це одночасно виховання громадянина в широкому значенні цього слова, тобто накопичення знань школярем повинно здійснюватися для того, щоб зробити ці знання своїм надбанням.

Класифікація методів навчання мови за способом взаємодії учителя і учнів.

Методи навчання мови:

- усний виклад учителем матеріалу (розповідь, пояснення);

- бесіда вчителя з учнями;

- спостереження учнів над мовою;

- робота з підручником;

- метод вправ.

Методи взаємодіють між собою, але не можуть бути частиною один одного

Методи навчання — це система методичних прийомів, побудова яких визначається цілями навчання, загальнодидактичними принципами, характером навчального матеріалу і особливостями джерел навчальної інформації.

Тренувальні вправи як метод форм. умінь і навичок. Проблеми вправ.

Практичні методи використовуються у взаємодії слова вчителя з різними видами унаочнення. Основним видом практичних методів у початковій школі є вправи - багаторазове повторення навчальних дій з метою формування умінь і навичок. Вправи можуть мати різну психологічну основу виконання. В одних домінують розумові дії, в інших - практичні, одні тренують слухові, інші - зорові або тактильні вміння.

Особливість вправ - їх багаторазове виконання. Однак просте відтворення дій, які формують певне вміння чи навичку, малоефективне й нецікаве для молодших учнів. Педагогічне керівництво виконанням вправ передбачає: мотивацію, доведення до свідомості дитини мети виконання певних дій, їх усталеної послідовності; врахування умов, в яких вони відбуваються; аналіз виконання, виявлення причин допущених помилок; пошук можливостей удосконалення вмінь і навичок з урахуванням індивідуальних досягнень учнів.

Формування вмінь у процесі вправляння відбувається на основі поступового ускладнення умов виконання вправ.

Урок як основна форма орг. навч.-вих.процесу. Вимоги до уроку.

Урок —основна форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу (45, 35 хвилин) і відповідно до розкладу.

В основі уроку та інших форм навчання лежать індивідуальна і колективна (парна, групова і масова) форми роботи учнів.

Вимоги:

Єдність навчальної і виховної функції.

Стимулювання пізнавальної активності учнів.

Розвиток пізнавальної самостійності учнів.

Урок повинен бути цілісним

На кожному уроці потрібно дотримуватися закономірностей організації процесу навчання, враховувати роль уроку в системі вивчення теми, розділу чи всього курсу.

Класифікац.типи уроків мови, вимоги . Нестандартні уроки.

Типи уроків:

• уроки вивчення нового навчального матеріалу;

• уроки формування і вдосконалення умінь і навичок;

• уроки закріплення та застосування знань, умінь і навичок;

• уроки узагальнення та систематизації знань;

• уроки контролю та корекції знань, умінь і навичок. Вимоги:

1.  Чітке формулювання освітніх завдань.

2.  Визначення змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку.

3.  Прогнозування рівня засвоєння учнями знань, сформованості умінь і навичок.

4.  Вибір оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю.

6.  Створення умов для успішного навчання учнів.

Нестандартні уроки:

бінарні уроки;інтегровані уроки; віршовані (римовані) уроки; уроки-ігри (дослідження, мандрівки, змагання, звіти, дискусії)

Істотними ознаками нестандартного уроку є:

гнучкість структурної побудови;

зміна усталених функцій учителя й учнів;

активне застосування групових форм роботи;

максимальна реалізація міжпредметних зв'язків.

Уроки розвитку зв’язного мовлення учнів. Різновиди, мета, завдання.

Мовлення – важливий засіб спілкування, обміну думками і почуттями між людьми, передачі і засвоєння інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні – вміння говорити правильно, красиво, логічно. Саме тому уроки розвитку зв’язного мовлення допомагають створити мовне середовище.

Розвиток зв’язного мовлення – провідний принцип навчання рідної мови в початкових класах. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Ось як про це сказано у Пояснювальній записці до Програми з української мови: «Мовленнєва змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватись мовою як засобом спілкування, пізнавання, впливу».

Завдання вчителя початкових класів сприяти поповненню словникового запасу дітей, вільному володінню словами.

Різновиди: твір з елементами опису, твір-розповідь, тренувальні вправи, публіцистичні, наукові, творчі перекази.

Мета: досконалювати уміння вирізняти нову інформацію, точно відповідати на запитання усно і письмово, уточнювати і збагачувати словник дітей. Вчити помічати мовні огріхи.

Розвивати увагу, уяву, вміння звязно висловлювати власні думки. Виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Методика форм.орфограф.пильностімол.школярів.

Одним із важливіших завдань є формування навичок грамотного письма у процесі оволодіння мовою.

Орфографічна пильність – досить складне психологічне утворення. Формування її припускає достатній практичний рівень розвитку всіх мовних систем.

Своєчасно проведена корекційна робота дозволить не тільки сформувати уміння користуватися практичними мовними знаннями і навичками, але й допоможе дитині подолати орфографічні труднощі при подальшому оволодінні писемним мовленням і сформує необхідну складову орфографічної навички – орфографічну пильність.

Значення й роль позакласної роботи. Основні форми та методика їх проведення.

Позакласна робота з української мови формує пізнавальний процес до предмета, допомагає розкрити учням красу й багатство української мови, її роль у формуванні особисті й розвиткові держави.

Позакласна робота з мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну — заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 201.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...