Методичні особливості опрацювання літерат.творів різних жанрів.

Суч.звуковий аналітико-синтетичний метод, прийоми звукового аналізу, синтезу.

Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слів, а також запису їх за допомогою друкованих чи рукописних літер.

Звуковий аналітичний метод полягав у тому, що учні спочатку сприймали зором ціле речення, яке ділили на окремі слова. Запам'ятовувались вимова і графічне зображення кожного слова, після чого слова ділилися на склади, вимову і написання яких діти також запам'ятовували.

Цей метод виділився із буквоскладального. Він полягав утому, що одиницею читання виступав склад. Безумовно, порівняно з буквоскладальним методом, його застосування було кроком уперед у вдосконаленні процесу навчання грамоти. Але недолік цього методу полягав у тому, що зазубрювані штучні склади, відірвані від реальних слів, не аналізувалися за звуковою будовою.

Основні періоди навч.грамоти. Структура уроків добукварн.періоду. Підготовка руки.

Періоди: добукварний, букварний, після букварний.

Сформувати в учнів первинні уявлення про речення, слово, склад, наголос, звуки і букви.

Динамічні паузи та фізкультурні хвилинки на уроках добукварного періоду найдоцільніше будувати із застосуванням мовленнєвих дій — проказуванням віршів, потішок, лічилок тощо.

 Незважаючи на те що кожен урок добукварн. періоду має свою основну тему й мету, до їх змісту вноситься кілька видів робіт, спрямованих на закріплення засвоєного дітьми на попередніх уроках.

Велику увагу в цей період учитель має приділити вихованню звички правильно сидіти під час письма, умінню знаходити на парті положення для рук, розташувати зошит, тримати ручку чи олівець.У цей період, коли дітям доводиться виконувати значну кількість одноманітних написань, доцільно застосовувати, де це можливо, зіставлення відтворюваних графічних елементів з предметами навколишньої дійсності, наприклад: грибком, контуром дерева, квітками, лижами, ковзанами, серпом тощо. Ігрові форми подачі графічних вправ.

Етапи букварного періоду навчання грамоти. Структура уроку.

Традиційно букварний період навчання грамоти ділився на три етапи. Кожен із них визначався певними особливостями опрацювання звуків і букв рідної мови. Зокрема, на першому етапі учням пропонувалося читати слова з буквами м, с, ш, н, р, л, що позначали тільки тверді приголосні перед буквами а, о, у. На другому етапі вивчалася буква і, що вимагало читання складів і слів паралельно з твердими і м'якими приголосними. Завершувався другий етап ознайомленням з буквою ь. Учням, таким чином, розкривався ще один спосіб позначення м'якості приголосних звуків на письмі. На третьому етапі вводились букви я, ю, є, якими в українському письмі також позначається м'якість приголосних звуків, опрацьовувались звуки (африкати) [дж], [дж'], [дз], [дз']г апостроф. Структура уроку письма:

1. Повторення вивченого на уроці читання.

2. Показ зразка писаної літери.

3. Аналіз будови букви з переліком її елементів.

4. Засвоєння конфігурації літери.

5. Вправи з письма.

6. Фізкультхвилинка.

7. Дописування рядка літери.

8. Звуко-буквений аналіз слова з конструюванням звуко-складової схеми фішками і викладанням із букв розрізної азбуки.

9. Динамічна пауза.

10. Писання другого рядка букви (друга частина рядка - письмо під такт).

11. Аналітико-синтетичні вправи з наступним записом окремих складів, слів.

12. Списування.

13. Слухове письмо.

14. Підсумок уроку.

Види робіт з письма. Структура і методика вивч. нової букви.

Одним з найголовніших завдань є функція красивого, чіткого, каліграфічного і орфографічного письма. види письмових робіт:

 1) підготовчі вправи - дитина вчиться, аналізувати, графічну будову літери.

 Виконуються спочатку на дошці вчителем, у повітрі. При цьому вчитель повинен стояти спиною.

2) вправи, спрямовані на вироблення ритмічного письма у темпі, доступному для учнів (письмо під такт).

 Записування з дошки або з букваря. Під час письма учні можуть прогнозувати звуки, які вони позначають буквами. Це проговорювання має носити складний характер.

 4) Вибіркове писання – застосовується для закріплення вивчених літер.

 5.Письмо літер, складів і найпростіших слів під диктовку.

 6.3апис складів і слів по пам’яті

 7. Вправи на, перевірку.

Види читання. Методика, основні форми.

Види читання:

 голосне (контроль, свідомість); мовчазне; Індивідуальне; хорове; вибіркове, ланцюжкове, в особах.

Подальша робота над виробленням навичок мовчазного читання здійснюється поетапно. Перший етап — мовчазне читання уже прочитаних вголос творів, поглиблене осмислення прочитаного: відповіді на запитання, добір речень для ілюстрацій до характеристики персонажів, визначення головної думки твору та ін. За ним іде етап читання про себе без попереднього голосного читання, але після підготовчої роботи. По закінченні мовчазного читання рекомендується прочитати текст вголос і піддати його більш детальному розбору. Пропонуючи мовчазне читання, слід визначати час для опрацювання матеріалу. Це активізує роботу учнів і привчає їх до швидкого читання.

Форми голосного читання:

1) індивідуальне;

2) ланцюжкове читання (виробляється увага, контроль індивідуального читання);

3) хорове читання (всі разом);

4) читання в особах (коли діти добре вміють читати);

5) вибіркове (коли аналізуємо твір).

Якості читання. Напрями та методика.

Якості читання:

1) свідомість (уміння переказати і висловити свою думку);

2) правильність читання полягає в дотриманні орфоепічних норм (вимова голосних і приголосних, правильне наголошення слів, злита вимова службових слів з повнозначними словами);

3) швидкість – повинно відповідати темпу усного розмовного мовлення;

4) виразність (для голосного читання): темп, тембр, логічний наголос, паузи, інтонація.

Типи уроків класного читання.

Типи уроків:

1) уроки ознайомлення з новим твором;

2) уроки узагальнення вивченого.

Урок ознайомлення з новим твором характеризується:

1) повторним домашнім завданням;

2) вивчення нового матеріалу;

3) закріплення;

4) оцінки і підсумок уроку.

Уроки ознайомлення з новим твором мають мету розширити знання учнів з певної теми, познайомити з письменником, його твором. В залежності від мети ми вибираємо методи і прийоми роботи. Уроки узагальнення мають мету повторити, узагальнити певну тему, поліпшити якості читання, удосконалювати вміння логічно і граматично правильно висловлювати свої думки. Це останнє стосується всіх уроків, бо означає розвивати мовлення.

Методичні особливості опрацювання літерат.творів різних жанрів.

Метою читання є формування першооснов читацької культури школярів, плекання творчого, національного свідомого покоління молоді засобами художнього слова.

Різноманітна тематика текстів у “Читанках” подана творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками, нарисами, легендами, переказами, малими фольклорними формами. А тому в учнів треба виробити уміння працювати з тестами творів різних жанрів, творчо сприймати їх, а також виховувати в молодших школярів художній смак, естетичне почуття, утверджувати основи моральності і громадянськості, творчого ставлення до слова.

Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності.У початкових класах мова може йти лише про набуття загальних уявлень про казку і її відмінностей від інших творів.

Оповідання – це невеликий художній твір. Художній тому, що в ньому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно малюється природа.Легенда – народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.

Переказ – це невелике усне оповідання про визначні історичні події та їх героїв.