Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Варіанти вихідних даних до задачі 1




Варіант Ємність вуглеводневої суміші, Q (т) Відстань від ємності до устаткування, r (м) Характеристика промислового устаткування
1 0,5 120

Дизель-генератор електростанції

Smax=20 м2, m=17000 кг,

а=4 м, h=3 м

2 1 190
3 2 250
4 3 300

Козловий кран

Smax=100 м2, m=100000 кг,

а=10 м, h=20 м

5 5 220
6 10 450
7 1,5 215

Навантажувач В–138

Smax=18 м2, m=14500 кг,

а=3 м, h=3,7 м

8 4 215
9 1 150
10 20 550

Підйомник

Smax=10 м2, m=1000 кг,

а=4 м, h=2 м

11 30 450
12 5 230
13 0,2 100

Автокран КС – 55721

Smax=50 м2, m=30000 кг,

а=4 м, h=3,75 м

14 0,3 120
15 2 150
16 2,5 180

Дизель-генератор ел. станції

Smax=3 м2, m=15000 кг,

а=3 м, h=1 м

17 3 200
18 4 220
19 6 380

Генератор ТЕЦ – 100 кВт

Smax=2 м2, m=1000 кг,

а=2 м, h=1 м

20 7 270
21 8 280
22 9 420

Трансформатор підстанції

Smax=16 м2, m=15000 кг,

а=5 м, h=2 м

23 10 300
24 15 440
25 20 380

Мостовий кран

Smax=12 м2, m=2000 кг,

а=4 м, h=2 м

26 25 400
27 30 440
28 4 175

Електродвигун водонапірної вежі

Smax=1 м2, m=80 кг,

а=1 м, h=1 м

29 7 300
30 8 300

 


Продовження табл. 1.5

 

Варіант Ємність вуглеводневої суміші, Q (т) Відстань від ємності до устаткування, r (м) Характеристика промислового устаткування
31 3 285

Водонапірна башта

Smax=16м2, m=10000 кг,

а=4 м, h=2 м

32 4 220
33 2 180
34 1 200

Козловий кран

Smax=50 м2, m=20000 кг,

а=6 м, h=10 м

35 4 220
36 6 385

 




Задача 2

 

Оцінка стійкості роботи промислового об’єкту до дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші

Приклад виконання задачі 2

Вихідні дані:

- ємність з вуглеводневим газом Q=1 т;

- відстань від ємності до цеху r=130 м.

Характеристика об’єкта:

- масивний промисловий будинок з металевим каркасом і крановим обладнанням 20-50 т;

- верстати важкі;

- верстати середні;

- промислові роботи;

- комп’ютерний клас;

- технологічні трубопроводи;

- крани і кранове обладнання;

- кабельні наземні лінії;

- електродвигуни відкриті 12 кВт;

- повітропроводи на металевих естакадах.

Визначити:

1. Стійкість роботи промислового об’єкта до дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші (ГПС).

2. Скласти таблицю результатів оцінки стійкості.

3. У довільно обраному масштабі накреслити схему зон осередку вибуху ГПС з указівкою розташування об’єкту.

 

Розв'язання

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі за формулою:

 

 

2. Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:

 

 

3. Визначаємо розташування промислового об’єкту в осередку вибуху газоповітряної суміші (рис. 2.1).

 

 

Рис. 2.1. Розташування промислового об’єкту у вогнищі вибуху газоповітряної суміші:

I – зона детонаційної хвилі з радіусом rI;

II – зона дії продуктів вибуху з радіусом rII;

III – зона повітряної ударної хвилі з радіусом rIII.

 

При вибуху газоповітряної суміші промисловий об’єкт опиниться у зоні повітряної ударної хвилі, тому що rІІІ=r > rІ і r > rІІ.

4. Визначаємо відносну величину y за формулою:

 

 

5. Розраховуємо надлишковий тиск повітряної ударної хвилі для ІІІ зони при Ψ<2 за формулою:

 

 

Примітка. Якщо відносна величина Ψ³2, то надлишковий тиск для ІІІ зони визначаємо за формулою:

 

 

6. Визначаємо основні елементи об’єкту, які впливають на стійкість його роботи, їхня характеристика складається на основі вивчення технічної і будівельної документації. Елементи, зазначені у вихідних даних, заносимо до табл. 2.1 «Результати оцінки стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші».

7. За табл. 2.2 знаходимо для кожного елемента об’єкта значення надлишкових тисків, які викликають слабкі, середні, сильні і повні руйнування і прямокутниками з умовним штрихуванням заносимо до табл. 2.1.

8. Визначаємо межі стійкості кожного елементу. За межу стійкості приймається нижня межа середніх руйнувань.

9. Визначаємо межу стійкості об’єкта, за яку приймається мінімальна межа стійкості одного з елементів, в наведеному прикладі

ΔРlim=12 (кПа).

10. Визначаємо ступені руйнування об'єкта при очікуваному надлишковому тиску при вибуху газоповітряної суміші, (див. пункт 5) ΔРІІІ=19,4 кПа, проводячи вертикальну лінію через 19,4 кПа.

11. За табл. 2.1 визначаємо, що слабкі руйнування одержать:

- верстати середні;

- кабельні наземні лінії.

Сильні:

- промислові роботи;

- комп’ютерний клас.

12. Висновки:

- промисловий об’єкт опинився в зоні середніх руйнувань;

- через те, що межа стійкості об’єкта нижче очікуваного надлишкового тиску, викликаного вибухом газоповітряної суміші, промисловий об’єкт – нестійкий:

 

ΔРlim=12 (кПа) < ΔРІІІ=19,4 (кПа).

 

- оскільки межа стійкості більшості елементів 30 кПа, а очікуваний надлишковий тиск при вибуху газоповітряної суміші ΔРІІІ=19,4 (кПа), доцільно підвищити межу стійкості слабких елементів до 30 кПа;

- слабкими є елементи, межа стійкості яких нижче доцільної. До них відносяться: верстати середні, промислові роботи, комп’ютерний клас, кабельні наземні лінії;

- для підвищення стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші необхідно підвищити стійкість слабких об’єктів проведенням інженерно-технічних і технологічних заходів.

 

Таблиця 2.1

 

Результати оцінки стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі вибуху
газоповітряної суміші

 

13. Інженерно-технічні заходи:

- над верстатами середніми, промисловими роботами установити металеві каркаси, створити запас найбільш нестійких вузлів і деталей;

- верстати середні міцно закріпити на фундаменті;

- в комп’ютерному класі установити на відстані 1–1,5 м від стелі металеву сітку;

- кабельні наземні лінії заглибити в ґрунт на 0,5–1 м.

- при реконструкції або капітальному ремонті на промисловому об’єкті спланувати раціональне компонування технологічного устаткування, що по можливості виключає ушкодження його уламками конструкцій та ослаблює вплив ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

14. Технологічні заходи:

- на період відбудовних робіт передбачити роботу промислового об’єкта з випуску продукції без використання роботів;

- завчасне проведення інженерно-технічних заходів дозволить підвищити стійкість роботи об’єкта при аварії на виробництві, пов’язаної з вибухом газоповітряної суміші, а своєчасне оповіщення виробничого персоналу про аварію дозволить швидко сховатися в укриття і забезпечити його надійний захист.

 

 


Таблиця 2.2

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 201.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...