Завдання на контрольну роботу відповідно до обраного варіанту

ЗАВДАННЯ НА КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ ВІДПОВІДНО ДО

ОБРАНОГО ВАРІАНТУ

Для студентів технічних напрямків підготовки

Теоретичні питання

Тема 1.Моніторинг та сценарний аналіз виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій (НС).

1.1. Територіальний моніторинг  за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів.

1.2. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання (ОГ), щодо визначення потенційної небезпеки.

1.3. Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу.

1.4. Права громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

1.5. Види, рівні та критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту.

2.1 Методика розроблення планів з попередження НС.

2.2. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу об’єкта господарювання (ОГ) до дій у НС.

Тема 3.Захист персоналу ОГ та населення від НС.

3.1. Основні принципи та завдання ЦЗ.

3.2. Основні заходи у сфері цивільного захисту:

- оповіщення та інформування;

- спостереження і лабораторний контроль;

- укриття у захисних спорудах.

3.3. Основні заходи у сфері цивільного захисту:

- здійснення заходів з евакуації населення;

- інженерний захист території;

- медичний захист населення та забезпечення епідемічного  благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

3.4. Основні заходи у сфері цивільного захисту

- психологічний захист;

- біологічний захист;

- екологічний захист.

3.5. Основні заходи у сфері цивільного захисту:

- радіаційний і хімічний захист;

- захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій.

3.6. Єдина система цивільного захисту.

3.7. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.

3.8. Призначення, будова і підготовка приладу ДП-5В до роботи.

3.9. Визначення за допомогою приладу ДП-5В рівню радіації, ступеня радіоактивного зараження різних поверхонь і виявлення об’єкта випромінювання.

3.10. Комплект індивідуального дозиметра ИД-1 (призначення, будова і принцип дії).

3.11. Військовий прилад хімічної розвідки (призначення, будова приладу ВПХР).

3.12. Визначення за допомогою ВПХР отруйних речовин нервово-паралітичної дії в небезпечних і безпечних концентраціях у повітрі.

3.13. Визначення за допомогою ВПХР задушливих і шкірнонаривних отруйних речовин у повітрі.

3.14. Визначення за допомогою ВПХР отруйних речовин нервово-паралітичної дії у диму і сипучих матеріалах.

3.15. Підготовка населення і його обов’язки до дій у НС техногенного і природного характеру.

3.16. Інженерний захист населення.

3.17. Використання засобів індивідуального захисту.

3.18. Спеціальна обробка. Часткова санітарна обробка і повна санітарна обробка.

3.19. Дезактивація, дегазація, дезінфекція.

3.20. Розчини, які використовуються для спеціальної обробки.

Тема 4.Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

4.1. Оцінка радіаційної обстановки.

4.2. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинні хмарі.

Тема 5.Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС.

5.1. Оцінка інженерної обстановки.

5.2. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

Тема 6.Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

6.1. Забезпечення перевезення сил і засобів матеріальних ресурсів для здійснення заходів реагування на НС.

6.2. Підготовка залізничних станцій і транспортних засобів до масових перевезень.

6.3. Служба оповіщення і зв’язку цивільного захисту.

Тема 7.Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

7.1. Допустимі режими роботи електростанцій, мереж енергосистем.

Задача 1

Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші

Приклад виконання задачі 1

Вихідні дані:

- ємність з вуглеводневим газом Q=8 т;

- трансформатор віддалений від можливої точки вибуху на відстань r=200 м;

- площа трансформатора S=20 м²;

- маса трансформатора m=20000 кг;

- коефіцієнт аеродинамічного опору С_х=1,6 (значення коефіцієнтів за табл. 1.3);

- коефіцієнт тертя f=0,2 (значення коефіцієнтів за табл. 1.4);

- плече сили ваги а=5 м;

- плече сили, що зміщує h=2 м.

Визначити:

1. Можливість зсуву, перекидання трансформатора при дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

2. Скласти таблиці результатів при зсуві трансформатора і при перекиданні.

3. В обраному масштабі накреслити схему зон осередку вибуху газоповітряної суміші (ГПС). Положення трансформатора в осередку вибуху ГПС.

Розв'язання

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі за формулою:

2. Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:

r_ІІ=1,7·r_I =1,7·35=59,5 (м).

3. Визначаємо положення трансформатора в зонах вогнища вибуху шляхом порівняння відстані від ємності з газом з радіусами зон (рис. 1.1) Оскільки r>r_І і r>r_ІІ, робимо висновок, що трансформатор знаходиться в зоні дії повітряної ударної хвилі r_ІІІ (III зона).

Рис. 1.1.  Розташування трансформатора у вогнищі вибуху газоповітряної суміші:

I – зона детонаційної хвилі з радіусом r_I;

II – зона дії продуктів вибуху з радіусом r_II;

III – зона повітряної ударної хвилі з радіусом r_III.

4. Визначаємо відносну величину Ψ за формулою:

5. Визначаємо надлишковий тиск повітряної ударної хвилі для III зони при Ψ<2 за формулою:

Примітка. Якщо відносна величина Ψ≥2, то надлишковий тиск для III зони визначається за формулою:

6. Визначаємо тиск швидкісного напору за формулою:

7. Визначаємо силу, що зміщує трансформатор за формулою:

P_см= C_х · S_max· DP_ск=1,6·20·3,1=99,2 (кН),

де P_см – сила, що зміщує, кН;

C_х – коефіцієнт аеродинамічного опору (див. табл. 1.3), в наведеному прикладі трансформатор має форму куба, отже для куба C_х=1,6;

S_max – максимальна площа трансформатора, м².

8. Визначаємо силу тертя за формулою (для незакріпленого трансформатора):

F_тр= m · g · f = 20000·9,8·0,2=39,2 (кН),

де F_тр – сила тертя, кН;

m – маса трансформатора, за вихідними даними m=20000 (кг);

f – коефіцієнт тертя (див. табл. 1.4), приймемо що трансформатор металевий і встановлений на бетонну основу, тоді для тертя метала по бетону коефіцієнт знаходиться в діапазоні від 0,2 до 0,6, для подальшого розв’язку задачі приймаємо f=0,2;

g – прискорення вільного падіння, g=9,8 (м/с²).

9. Визначаємо можливість зсуву трансформатора, для чого повинна виконуватись умова:

Р_см>F_тр.

У наведеному прикладі Р_см=99,2 (кН) > F_тр=39,2 (кН), тобто умова виконується.

10. Робимо висновок про стійкість трансформатора до зсуву. Трансформатор при очікуваному надлишковому тиску·DP_ІІІ=30,1 (кПа) – зміщується.

11. Визначаємо максимальну величину швидкісного напору, при якому зсув ще не відбудеться за формулою:

12. Визначаємо максимальний надлишковий тиск, при якому зсув ще не відбудеться за формулою:

13. Результати оцінки стійкості трансформатора до зсуву ударною хвилею зводимо в табл. 1.1.

Таблиця 1.1