Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Причини виникнення, періодичність, методи лікування і основні заходи захисту
Спалахи поширення біологічних шкідників відбуваються постійно. Великої шкоди лісонасадженням завдає сибірський шовкопряд. Від нього в Східному Сибіру загинули сотні тисяч гектарів хвойної тайги, передусім кедрової. У 1835 р. гусениці дубового заболотника згубили 30 тис. дубів у Біженському лісі в Німеччині. Надзвичайно шкодять будівлям, рослинності і продовольству терміти. Відомий випадок знищення термітами р. Джонстауна на о. Святої Олени. Загибель і хвороби рослин можуть стати наслідком (неправильного) приме-нения різних хімічних речовин, наприклад, гербіцидів, дефоліантів, десикантов, які в певних дозах використовуються для знищення бур'янів і дикорослих кущів при освоєнні нових земель, видалення або підсушування листя сільськогосподарських рослин перед прибиранням, а так само як стимулятори зростання і дозрівання. Великої шкоди сільському господарству завдають рослини-паразити, що повністю або частково живуть за рахунок поживних речовин інших рослин. Вони знижують врожайність сільськогосподарських культур або взагалі знищують їх. Наприклад, квіткові рослини-паразити знижують урожай соняшнику, томатів, сарго, тютюну та ін. Сарана завдає ні з чим незрівняного збитку сільському господарству у багатьох країнах Африки, Азії і Близького Сходу. До її нальотів схильно майже 20% поверхонь земної кулі. Сарана, пересуваючись із швидкістю 0,5-1,5 км/год, знищує на своєму шляху буквально усю рослинність. Так, в 1958 р. одна лише зграя знищила в Сомалі за день 400 тис. т зерна. Під тяжкістю зграй сарани, що осідають, ламаються дерева і кущі. Личинки сарани живляться по 20-30 раз на день. Серйозними вредите-лями сільського господарства являються гризуни (бабаки, ховрахи, сірі полівки, форель та ін.). Під час масових розмножень їх чисельність може різко зростати в 100-200 разів. Це збільшене число гризунів вимагає величезної кількості їжі, якою і стають сільськогосподарські культури, особливо зернові. Основними діями, спрямованими на відвертання захворювань рослин, є дератизація, дезинсекція, біологічна, хімічна і механічна боротьба з шкідниками сільського і лісового господарства (обприскування, запилення, оточення канавами осередків поширення шкідників). Основними заходами по захисту рослин є: - виведення і вирощування стійких до хвороб культур; - дотримання правил агротехніки; - знищення осередків інфекції; - хімічна обробка посівів, посіяного і посадочного матеріалу; - карантинні заходи. Класифікація пестицидів проводиться незалежно від призначення, способу проникнення, характеру впливу на організм, хімічної природи, міри небезпеки теплокровних, довкілля. Класифікація пестицидів за призначенням ділиться на такі групи: - інектициди - для боротьби з шкідливими комахами; - акаріциди - для боротьби з кліщами; - овадіциди - для знищення яєць небезпечних комарів; - нематоциди - для боротьби з круглими черв'яками; - німациди - для боротьби з різними молюсками, в т.ч. і членистоногими; - фунгіциди - для боротьби з хворобами рослин і різних грибів; - бактеріциди - для боротьби з бактеріями і бактерійними хворобами рослин; - антисептики - для попередження руйнування мікроорганізмами не металевих матеріалів; - зооциди (родентіциды) - для боротьби з гризунами; - гербіциди - для боротьби з бур'янами; - арборіциди - для знищення небажаної деревної і чагарникової рослинності; - альгіциды - для знищення водоростей і інших шкідливих рослин. Класифікація пестицидів за способами проникнення їх в об'єкт обробки. Їх умовно ділять на: - контактні, які труять комах контактом з якою-небудь частиною тіла; - кишкові, які проникають разом з їжею в шлунково-кишковий тракт; - фуміганти - проникають в організм комах і тварин дихальним шляхом, у вигляді пари або газу. За впізнанним принципом усі пестициди діляться на дві великі групи: контактної і системної дії. Контактні пестициди вбивають або пригноблюють шкідливі організми або контакти з ними, системні проникають в рослини, розміщуються в їх тканинах і приводять до загибелі шкідливі організми (бур'яни, збудники хвороб, шкідники). По хімічній будові пестициди класифікуються на: - неорганічного (з'єднання ртуті, міді, бору, фтору, сірки, барії, хлорату); - рослинного, бактерійного і грибкового походження (хлор, фосфороорганічні, виробничі, карбоминовой, тио і дитиокарбоминовой кислот, різними гетерацикличными сполуками, фталимиды, виробничі речовини, нитро - промислові феноли, хинаны, виробничими триозины, металоорганічні речовини, мінеральні олії). Гігієнічна класифікація за мірою безпеки для теплокровних тварин і людей складається на розрахунку фізико-хімічних властивостей, а також параметрів токсичності і небезпеки пестицидів. Гігієнічна класифікація оцінки дій пестицидів на організм людини: 1). По токсичності, при попаданні в шлунок, препарати діляться на: - небезпечні хімічні речовини (СДЯВ) LD50, яких менше 50 мг/кг; - високотоксичні - LD50 от 50 до 200 мг/кг; - середньотоксичні - LD50 от 200 до 1000 мг/кг; - малотоксичні - LD50 более 1000 мг/кг. 2). По рівню леткости речовини класифікуються як: - дуже небезпечні - які насичують повітря робочої зони концентрацією більшої або такої, яка прирівнюється до токсичної; - небезпечні - насичують повітря концентрацією, меншою від порогової; - малонебезпечні - насичують повітря концентрацією від порогової. 3). По мірі стійкості розрізняють пестициди: - дуже стійкі - процес руйнування починається раніше, ніж через 2 роки; - стійкі - від півроку до 2-х років; - середньостійкі - від 1 до 6-ти місяців; - малостійкі - в течії місяця. 4). По загрозі попадання препарату в організм через шкіру розділяють: - різко виражену - LD50 менее 300 мг/кг; - вередньо виражену - LD50 от 300 до 1000 мг/кг; - слабо виражену - LD50 более 1000 мг/кг. 5). По здатності накопичувати в організмі, розділяють чотири групи пестицидів: - надкумулятивні - коефіцієнт кумуляції менше одиниці; - вираженій кумуляції - коефіцієнт кумуляції від одиниці до трьох одиниць; - середньо виражені кумуляції - коефіцієнт від 3 до 5-ти; - особливо виражені кумуляції - більше 5-ти. Приведені класифікації безпеки життєдіяльності складають тільки основну їх частину. В основному, усі класифікації у рамках дисципліни створюються на основі надійного безопасносго чинника. Такий підхід дозволяє прогнозувати стан і напрям встановлення безпеки, формування відповідних рішень Під час проектування і аналізу результатів контролю і т.д. Зміст теми Вступ 1.Продовольча безпека України. Здатність держави задовольнити потреби населення продуктами харчування. 2.Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на рівні продовольчої безпеки України. 3.Організація і координація роботи по ліквідації епідемій, епізоотій та епіфітотій. Класифікація пестицидів.
Висновок Література
Тема 6. «Спеціальна функція у сфері цивільного захисту. Організація моніторингу потенційних небезпек сільськогосподарського виробництва, ліквідація наслідків НС на агропромислових підприємствах Закриті тести 1. Вкажіть номер правильної відповіді. В яких містах проблема продовольчої безпеки опинилася в центрі уваги світової політики та економіки. Коли виникла проблема дифіциту світових продовольчих ресурсів, що підвергло один з найбільш авторитетних органів ООН - продовольчу та господарську організацію (ФАО) - розробити міжнародну стратегію продовольчої безпеки: 1. На початку 30-х років XX століття 2. На прикінці 50-х років XX століття 3. На початку 70-х років XX століття 4. На початку XXI століття
2. Вкажіть номер правильної відповіді. За прогнозами ООН до 2020 року населення землі виросте до 7,5 млрд. чоловік, а до 2050 року перевище 9,3 млрд. чоловік. Як свідчить матеріал ФАО, щоб відповідати росту населення світу виробництво продовольства повинно бути як мінімум: 1. В троє більше 2. В двоє більше 3. В четверо збільшено 4. Збільшитися в один раз 3. Вкажіть номер правильної відповіді. В світі вже зараз за оцінкою ФАО продовольства не хватає, в 2014 році кількість людей, які голодають в світі склала: 1.1,2 млрд. чол. 2.0,5 млрд. чол. 3.3 млрд. чол. 4.1,9 млрд. чол. 4. Вкажіть номер правильної відповіді. Обмежений доступ населення світу до продовольства являється також результатом зміни клімату землі та зниження продуктивності с/г виробництва. Яка доля грунту землі знаходиться в стані деградації: 1.1/2 частина 2.1/3 частина 3.1/6 частина 4.1/4 частина |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 181. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |