Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Життєдіяльності населення України




План лекції з дисципліни

Цивільний захист

 

для студентів очної та заочної форми навчання

підготовка спеціалістів, магістрів за напрямами підготовки:

 

- маркетинг 7.03050701 8.03050701

- фінанси і кредит 7.03050801 8.03050801

- облік і аудит 7.03050901 8.03050901

- менеджмент 7.03060101 8.03060101

- екологія та охорона навколишнього середовища 7.04010601 8.04010601

- технологія зберігання і переробки зерна 7.05170101 8.05170101

- гідромеліорація 7.06010301 8.06010301

- агрономія 7.09010101 8.09010101

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201 8.09010201

- садово-паркове господарство7.09010303 

- процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201 8.10010201

- ветеринарна медицини 7.11010102 8.11010102

 

Тема 1

 

Цивільний захист в сучасних умовах

 

 

Дніпропетровськ 2013

План лекції з дисципліни Цивільний захист для студентів усіх факультетів очної та заочної форми навчання. ДДАУ, Дніпропетровськ, 2013.

    

 

План лекцій може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Цивільний захист.

 

 

Матеріали тексту лекцій можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами.

 

 

Склав: ст. викладач                                                         Ю.Ф. Стаценко

 

Рецензенти: к.т.н., доцент                                                 В.А. Шаломов

                к.т.н.                                                              Г.Г. Капленко

                ст. викладач                                                  А.Є. Самусєв

 

 

Методичні вказівки розглянуті та схвалені на засіданні кафедри «Безпека життєдіяльності»

 

Протокол № ___від___________2013р.

 

Зав. кафедри БЖД, професор                                    А.С. Бєліков  

 

 

Вступ

 

Історія виникнення Цивільної оборони (ЦО) бере свій початок з Радянського Союзу, коли рішенням Ради Народних Комісарів (РНК) СССР від 1932 р. була створена протиповітряна оборона (ППО).                      

З появою зброї масового ураження, яке здатне завдавати ударів по усій території країни і створювати масові осередки ураження на великих площах, існуюча на той час система захисту населення виявилася недостатньою.                                                        

 Виникла необхідність створення єдиної загальнодержавної системи, яка б займалася захистом населення, об'єктів і територій в цілому, в масштабі країни і в кожній республіці, області, місті, районі, селі, на кожному, об'єкті із залученням зусиль усього населення. Такою системою стала цивільна оборона СРСР, яка була створена в 1961 р.

До середини 80-х рр. минулого століття ЦО маючи суто військовий характер, була системою загальнодержавних оборонних заходів, яка спрямовувалася на захист населення від зброї масового ураження (ЗМУ) вірогідного супротивника. З виникненням великих катастроф природного характеру (землетруси у Вірменії) і техногенних (Чорнобильська катастрофа) надзвичайних ситуацій, стало очевидним, що держава не має необхідних сил і засобів, здатних попереджати виникненню ніяких надзвичайних ситуацій, а у разі виникнення - ліквідовувати їх наслідки. З цією метою було прийнято рішення реорганізувати систему ГО, основним завданням якої з 1987 р. став захист населення і територій від небезпечних наслідків аварій і катастроф природного, техногенного, екологічного і військового характеру.                    

На міжнародній конференції з проблем цивільного захисту (3-5 квітня 1994 р. в Аммані (Йорданія) держави - учасниці прийняли Універсальну Декларацію по цивільному захисту, в якому призвали уряди розглядати концепцію і визначення "Цивільна оборона" ширше, а не тільки у рамках військових конфліктів (воєн).

Концепція визначила використання терміну "Цивільний захист" для проведення усіх гуманітарних заходів, спрямованих на захист життя людей, матеріальних цінностей (майна) і довкілля від усіх катастроф і надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Резолюція ООН № 2034 призвала уряди усіх країн світу створити службу цивільного захисту по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і надання допомоги населенню (с/х тваринам і рослинам) такі служби вже створені у багатьох країнах світу.

Таким чином внутрішні проблеми і рекомендації міжнародних організацій призвали, у тому числі, і нашу крану до необхідності реформувания цивільної оборони.

У наслідку з цією метою наближення до світових стандартів на Україні прийшов перехід від цивільної оборони до цивільного захисту. Головне в цьому реформування не зміна назви, сукупність завдань, які повинна була вирішувати цивільна оборона України, сьогодні і основному повязана з проблемами мирного часу, це дає можливість говорити про захист населення і території, а не про оборону.                    

Поняття "захист" ширше чим "оборона". Процес формирмування розпочався з Указів Президента України № 47 від 27.01.2003 р. "Про міроприяємства по вдосконаленню державного управління у сфері цивільної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій".

№ 1040 від 15.09.2003 р. "Про питання переходу військ цивільної оборони і державної пожежної охорони в окрему невоєнну службу".                                                                                          

№ 1467 від 19.12.2003 р. "Про державну програму перекладу військ цивільної оборони і підрозділів державною пожежною, охорона в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту".          

З метою переходу до світових стандартів, згідно Указів Президента України, на зміну військам цивільної оборони і пожежної охорони створена служба цивільного захисту на зміну військовій службі в системі МНС введений якісно новий вид служби служба цивільного захисту.

Назва служби і її склад розроблений на основі рекомендації Міжнародної організації цивільної оборони і концепції відносно надання допомоги цивільного захисту, який Україна підписала в 2000 р.

Основним правовим документом України по цій службі є закон "Про правову основу цивільного захисту" прийнятий Верховною Радою України в травні 2004 р. і підписаний Президентом України 24 червня 2004 р.

Цей закон визначив і систему цивільної оборони і єдину, державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в єдину державну систему цивільного захисту.

Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру пов'язана:

- із забезпеченням пожежної безпеки;

- попередження і реагування на НС техногенного, природного і військового характеру;

- ліквідацією їх наслідків;

- захистом населення і територій від їх негативного впливу.

Місце дисципліни цивільний захист в структурно-логічній схемі визначається після вивчення наступних дисциплін : основ екології, основ охорони праці, безпеки життєдіяльності, які безпосередньо формують фахівця на рівні "спеціаліст", "магістр" за відповідністю з напрямом підготовки. На вивчення дисципліни відводяться 36 академічних години (6 годин лекції, 12 годин практичне зайняття, 22 години самостійна робота студентів).

Цивільний захист є нормативною учбовою дисципліною, обов’язковим предметом навчання для студентів очних і заочних відділень вищих сільськогосподарських учбових закладів і включається в учбові плани як спеціальна і самостійна гуманітарно-технічна дисципліна, обов'язкового вибору.      

   

Питання 1

Цивільний захист населення і територій, її роль

Місце і завдання в структурі заходів по забезпеченню

життєдіяльності населення України

Для реалізації прав людини по захисту його життя і здоров'я від небезпечних наслідків НС держави як гарант цього права, створило Єдину державну систему захисту населення і територій (єдину систему цивільного захисту).

Це сукупність органів управління сил і засобів центральних і місцевих органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладена реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Цивільний захист - система організаційних, інженерно- технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкуваннями або силами і засобами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, добровільними спасатсльными формуваннями, які забезпечують виконання цих заходів з метою попередження і ліквідації НС, які погрожують життю і здоров'ю людей, заподіюють матеріальні збитки в мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюється на території України, в мирний час і на особливий період і стосується усього населення, органів влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, а також юридичних осіб.

Вона здійснюється по завданнях і функціях певними основними нормативними актами України.

Правові основи цивільного захисту (цивільної оборони) являються:                                                                                              

1. Конституція України (254 до/96-ВР)                         

Правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності людей визначених вимогами,  Загальною декларацією прав людини прийнятого ТОП в 1948 р. Женевськими конференціями 1949 р. Конституцією України(1996 р.), де в ст. 27,30 сказано: "Кожна людина має невід'ємне право на життя" "Ніхто не має права позбавити його життя". Кожен громадянин України має право на захист життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих застосування засобів поразки, і вимагати гарантій забезпечення реалізації цього права Кабінету Міністрів України і інших центральних органів, керівництва підприємств, установ, організацій і місцевого самоврядування незалежно від форм власності і господарювання і под-чиненности.

2. Закони України :

- "Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру"

- "Про ЦО України" в 1993 р.                                                                       

- "Про правовий режим надзвичайного стану"                     

- "Про аварійно-рятувальну службу"

- "Про пожежну безпеку"                 

- "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення"

- "Про правовий режим територій, які піддавалися радіоактивному зараженню в наслідку Чорнобильської катастрофи"

- "Про правові основи цивільного захисту" № 1 859-1V, 24 червня 2004 р.

- наказ Президента України про створення МНС України в 1993г.

3. Інші акти законодавства

Мета цивільного захисту. Цивільний захист здійснюється з ціллю:                                                                                  

- реалізації державної політики спрямованої на забезпечення безпеки і захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей довкілля від негативних наслідків НС в мирний час і в особливий період;                  

- подолання наслідків НС, в т.ч. наслідків НС на територіях іноземних держав, відповідно до міжнародних договорів України.

Ст. 4 Принципи цивільного захисту. Цивільний захист здійснюється на принципах:

- функціонування;

- добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту пов'язані з ризиком для життя і здоров'я;                                                                

- комплексного підходу до рішення завдань цивільного захисту;

- створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обгрунтованого зменшення вірогідності виникнення НС і мінімізації їх наслідків;

- територіальності і функціональності єдиної системи цивільного захисту;

- мінімізації населення шкоди довкіллю;

- гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту відповідно до законодавства.

Ст. 5 Завдань цивільного захисту. Основними завданнями цивільного захисту є:

- збір аналітична обробка інформації НС;.

- прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС;                                                                                      

- здійснення спостереження і контроль у сфері цивільного захисту:

- розробка і виконання законодавчих і інших нормативно-правових актів, підтримка норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розробка і здійснення попереджувальних заходів у сфері цивільного захисту;       

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для попередження НС;                  

- розробка і виконання науково-технічних програм спрямованих на попередження НС;

- оперативне сповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, сучасне достовірне інформування про обстановку, яка виникла, заходи, які здійснюються для попередження НС і подолання їх наслідків;                                         

- організація захисту населення і територій від НС, надання невідкладною психологічною, медичною і іншій допомозі потерпілим;    

- проведення невідкладних робіт по ліквідації наслідків НС  і організація життєзабезпечення постраждалого населення;             

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до попередження НС і ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню у разі виникнення неприємних побутових або нестандартних ситуацій;                                                                      

- навчання населення способам захисту у разі виникнення НС неприємних побутових або  нестандартних ситуацій і організація тренувань ;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

- міжнародна співпраця у сфері цивільного захисту.           

Об'єктами цивільного захисту є:

- людина і громадянин - його здоров'я і життя під час надзвичайної ситуації;

- державне і приватне майно - його захист і збереження у разі загрози і виникнення надзвичайної ситуації;

- територія держави незалежно від форм господарювання - їх захист від надзвичайних ситуацій;

- природне довкілля - її захист від вражаючих чинників джерел техногенного і природного впливу;

Об'єктами забезпечення цивільного захисту є:

- президент України;

- Верховна Рада України;

- Кабінет міністрів України;

- Рада міністрів АРК;

- Верховна рада АРК;

- Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади;

- місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядувавння;

- Збройні сили України, Державна погранична служба України, інші воєнізовані формування, створені відповідно до законів України;

- підприємства, установи і організації, інші об'єкти господарювання, юридичні особи;

- аварійно - рятувальні служби, їх сили і засоби;

- громадські організації України;

- громадяни України.

Права і обов'язки громадян України з питань Цивільного захисту

Громадяни України мають право:

- отримання інформації про НС, які виникли або можуть виникнути, і про заходи по забезпеченню, безпеці;

- забезпечення і використання засобів колективного і індивідуального захисту;

- звернення до органів державної влади і органів місцевого самоврядування з питань захисту від НС;

- комплектацію, відповідно до законодавства, шкоди нанесення здоров'ю і майну в наслідку НС;

- отримання заробітної плати за роботу по ліквідації НС у разі залучення їх до робіт на договірних умовах;

- медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку і медико-психологическую реабілітацію у разі отримання важких фізичних і психологічних травм.

Громадяни України зобов'язані:

- дотримуватися правил поведінки, безпеки і дій в умовах НС;

- дотримуватися заходів безпеки в побуті і в повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорона праці, яка може привести до НС;

- знати способи захисту від НС, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

- повідомляти службу екстреної допомоги населенню про виникнення НС;

- у разі виникнення НС, до прибуття рятувальників або пожежників здійснювати заходи по порятунку людей майна;

- дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного і противоэпифитотического режиму;

- виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будинки, які їм належать на правах приватної власності, засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, навчити дітей обережному поводженню з вогнем.

Об'єкт забезпечення цивільного захисту здійснюють свої функції відповідно до повноважень і компетенції, визначеної Конституцією України і законодавчими актами України.

Для надійного забезпечення цивільного захисту України функціонує Єдина система цивільного захисту населення і територій

 

Питання 2.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 291.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...