Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 15. Будівельний підряд.




Питання:

1. Поняття договору будівельного підряду.

2. Предмет договору будівельного підряду.

3. Елементи і виконання договору будівельного підряду.

4. Відповідальність за договором будівельного підряду.

Задачі:

       1. АТ «Фіниш», яке мало на балансі автомобіль Мазда, звернулося до СТО з приводу ремонту цього автомобіля, який був після аварії. Майстер СТО провів огляд автомобіля та встановив, що необхідно відрихтувати, відшпаклювати та провести пофарбу­вання крила, а також замінити фару. Після цього було укладено договір, в якому строк виконання робіт був визначений 17 червня. У вказаний строк представник АТ «Фіниш» прийшов до СТО і від охоронця дізнався, що крило було відрихтовано і пофарбовано, тобто» всупереч технології, не виконано стадію шпаклювання. Позаяк майстра не було на робочому місці, представник вирішив зателефонувати пізніше для того, щоб узгодити нові строки та питання, які стосуються технологічного процесу, яких майстер не дотримувався при виконанні роботи.

       Цього ж дня майстер вирішив вивезти автомобіль із гаражу для того, щоб подивитися чи є розбіжності кольору між загальним кольором машини та крилом, яке було пофарбовано. Майстер сів за кермо, але не зміг впоратися з керуванням автомобілем і потрапив в аварію, внаслідок чого автомобіль було дуже пошкод­жено.

       СТО відмовилося від ремонту нових пошкоджень за свій рахунок, запропонувавши АТ «Фініш» отримати гроші на відшкодування шкоди від майстра СТО, мотивуючи також тим, що власник цього автомобіля пропустив строк, який було обумовлено договором, тому він і повинен нести ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі. Крім того, СТО звернулося до АТ «Фініш» з вимогами сплатити кошти за вже виконану роботу згідно з умовами договору.

       Як має бути вирішена справа?

       Як змінилося б рішення, якщо б АТ «Фініш» було не власником цього автомобіля, а отримало його за договором лізингу? Хто мав би право на відшкодування шкоди, яка спричинена автомобілю?

       2. Громов домовився зі своїм сусідом - радіотехніком Петренко, про те, що той у вільний від праці час збере для нього магнітофон, придбання необхідних матеріалів Петренко взяв на себе. Було встановлено, що Громов заплатить Пертенко 400 грн. за роботу та матеріали. Розпочавши роботу, Петренко не зміг самостійно розро­бити нову схему магнітофону, у зв'язку з чим домовився з інженером про розробку такої схеми за 150 грн., давши йому завдаток в сумі 50 грн. Крім цього, деякі деталі Петренко не зміг придбати, тому їх він зробив сам. Петренко повідомив Громова про те, що він повинен йому сплатити не 400 грн., а 700 грн., на це Громов відповів, що, уклавши договір, він взявся виконувати роботу на свій ризик, тому наслідки повинні бути віднесені на його рахунок. Петренко стверджував, що обумовлена ними сума при укладанні договору була лише приблизною, та якщо Громов не може сплатити вказану суму, то вони повинні розірвати договір, однак Громов повинен йому відшкодувати понесені витрати в сумі 250 грн. (50 грн., які були сплачені як завдаток, та 200 грн., сплачені за деталі).

       Як повинен бути вирішений спір між сторонами?

       4. Громадянка Лукова 2 вересня 2006 року зробила в ательє «Лоск» замовлення на шиття сукні для весілля. Лукова замовила сукню з матеріалів, які були представлені в ательє. Квитанція, яку отримала Лукова, встановлювала строки, в які повинна була розпочата робота над замовленням, а саме 4 вересня 2006 року. 7 вересня Лукова прийшла до ательє і дізналася про те, що робота над її замовленням ще не розпочата. Лукова вимагала розірвати договір та повернути їй внесені гроші за матеріал та аванс за роботу тому, що ательє на встигне пошити сукню до встановленого строку. Вона також дізналася адреси експрес-ательє, де за короткий період часу, але за подвійну ціну, виконають її замовлення зшити весільну сукню. Ательє відмовило Луковій, мотивуючи тим, що строк виконання ще не настав, а відмова від замовлення може призвести до збитків ательє.

       Як має бути вирішена справа?

       5. За договором підряду підрядник зобов'язується виконати певну роботу за рахунок замовникаа замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

       Договір підряду укладено з метою будівництва офісної будівлі замовника на передбачених вище умовах.

       Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе замовник, а після настання цього строку - підрядник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника, включають: істотне перевищення фактичних витрат порівняно з накладними витратами, визначеними кошторисом.

       Ціна роботи у договорі підряду включає визначені кошторисом

накладні витрати.

       Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. За неналежну якість роботи підрядник несе відповідальність у вигляді визначеного штрафу і стягнення збитків.

       Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли результат виконаних робіт передано замовнику.

       До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за догово­ром підряду, застосовується позовна давність один рік, а щодо будівель і споруд - п'ять років від дня їх фактичної передачі замовнику.

       Підрядник має право на притримування у випадку, якщо замовник допустив прострочення оплати робіт більше ніж три місяці.

       Підрядник має право продати результат роботи, якщо заборго­ваність з оплати виконаних робіт становить більше 20% від ціни роботи за цим договором.

       Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підряд­ник має право на їх відшкодування, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

       Хто несе витрати на проведення експертизи? Яким чином будуть проходить розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи?

       Які правові наслідки невиконання замовником вимог підряд­ника щодо оплати ціни робіт і фактичних витрат?

 

Тема 18. Загальні положення про послуги.

Питання:

1. Поняття та правова природа договору про надання послуг.

2. Види договорів про надання послуг.

3. Предмет договору про надання послуг.

4. Зміст договору про надання послуг.

5. Відповідальність сторін за договором про надання послуг.

6. Одностороння відмова від договору про надання послуг таїї правові наслідки.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року

Про захист прав споживачів. Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1; з наступними змінами і доповненнями.

Правила побутового обслуговування населення: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1999 №974; 1999. - № 35. - Ст. 1811; 2001.-№20. - Ст. 856// Офіційний вісник України. - 1999. - № 23. - Ст. 1048.

 

Задачі:

1. ТОВ «Курси іноземних мов» (далі - Курси) уклало з ТОВ «Нова» договір про надання послуг з навчання англійської мови. За цим договором Курси зобов'язувалися підготувати 10 співробітників ТОВ «Нова» до тестування з англійської мови, яке мало проводитися іноземною фірмою, партнером ТОВ «Нова». Курс навчання складав 50 академічних годин. ТОВ «Нова» зобов'язувалося забезпечити явку співробітників на заняття та оплатити послуги з навчання. При цьому договором передбачалося, що вартість навчання кожного співробітника складає 1000 гривень за 50 годин, ціна за послуги в цілому, склала10 000 гривень.

Після тестування ТОВ «Нова» сплатило лише 7000 гривень, відмовившись сплатити суму, вказану у договорі. Таке зменшення суми ТОВ «Нова» пояснювало двома аргументами: 1) після першого заняття один із співробітників ТОВ «Н» звільнився з роботи і перестав відвідувати заняття з англійської мови; 2) успішного результату під час тестування досягли лише сім співробітників.

ТОВ «Курси іноземних мов» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Чи має ТОВ «Нова» зобов'язання оплатити навчання співробіт­ника, який звільнився?

Чи завжди можна гарантувати позитивний результат надання послуги?

Вирішіть справу по суті.

2. Аудиторська фірма уклала із суб'єктом підприємницької діяльності Корольовим. договір на надання інформаційно-консультативних послуг. У договорі було зазначено, що Корольов. надає аудиторській фірмі консультації з приводу раціональності та ефективності використан­ня коштів на будівництво, реконструкцію та ремонт, що здійс­нюється третіми особами - клієнтами аудиторської фірми. У договорі було передбачено, що він надає консультації в усному та письмовому вигляді.

Під час перевірки Корольова державною податковою інспекцією виникла конфліктна ситуація. Представники ДПІ вважали, що за вказаним договором він виконує для аудиторської фірми роботи, а не надає послуги, оскільки договором передбачена можливість надання консультацій у письмовому вигляді, тобто наявним є матеріалізований результат.

Корольов звернувся за консультацією до юридичної фірми.

Які головні риси предмету договору про надання послуг? У яких формах може виражатися результат надання послуг?

Чи можна стверджувати, що якщо дія має матеріалізований вираз, то вона не є послугою? Визначте правову природу даного договору.

 

3. Романова уклала з туристичною фірмою договір на туристичне обслуговування. За цим договором туристична фірма зобов'язу­валася надати Романовій наступні послуги: забезпечити її перевезення до місця відпочинку, поселити у готелі, обумовленому у договорі, організувати екскурсійні подорожі. Романова зобов'язувалася сплатити вартість туристичних послуг.

Коли вона прибула до місця відпочину, з'ясувалося, що вільних місць у готелі, зазначеному у договорі, немає. Представник туристичної фірми запропонував Романовій поселитися у іншому готелі. Вона відмовилася, вказавши на те, що умови проживання у цьому готелі є надзвичайно низькі. Вона також висловила бажання розірвати з туристичною фірмою договір та повернутися додому.

Представник туристичної фірми відповів, що це неможливо, оскільки літак відлітає до Києва лише раз на тиждень. Після цього Романова поселилася у готелі, запропонованому представником туристичної фірми.

Повернувшись, Романова, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» звернулася до суду з позовом про розірвання договору на туристичне обслуговування і стягнення збитків у зв'язку з неналежним наданням послуг. У позовній заяві вона просила повернути їй кошти, сплачені за надання туристичних послуг за договором та відшкодувати моральну шкоду.

Відповідач у судовому засіданні заперечив позовні вимоги, оскільки те, що в готелі не було вільних місць - не його вина, а вина готелю, який мав перед туристичною фірмою зобов'язання надати певну кількість місць на визначений період часу.

Чи може покладення виконавцем частини обов'язків за договором про надання послуг звільнити його від відповідаль­ності за договором?

В яких випадках виконавець - суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від відповідальності за договором оплатного надання послуг?

Які права виникають у споживача у зв'язку з наданням йому послуги неналежної якості згідно Закону України «Про захист прав споживачів» від 15 грудня 1993 р. 1023?

Вирішіть справу по суті.

       Тема 19. Транспортні зобов'язання.

       Питання:

1. Загальна характеристики договорів про надання послуг. Відмежування договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт.

2. Види перевезень за законодавством України.

3. Джерела регулювання транспортних перевезень.

4. Загальна характеристика договору про перевезення вантажів.

5. Виконання договорів про перевезення вантажів.

6. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу.

7. Договір про перевезення пасажира та багажу.

8. Претензії та позови при перевезеннях.

9. Загальна характеристика договору про транспортне експеди­рування.

10. Особливості договору чартеру (фрахтування) за законо­давством України.

 

Нормативні акти

  1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.
  2. Закон України «Про транспорт» // ВВР, 1994, № 51; з наступними змінами і доповненнями.
  3. Закон України «Про залізничний транспорт» // ВВР, 1996, № 40; з наступними змінами і доповненнями.
  4. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04 1998 р.
  5. Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР, затверджений постановою РМСРСР від 15.10.1955 р. № 1801.
  6. Кодекс Торговельного мореплавства України, затверджений Верховною Радою України 04.05.1994 р. // ВВР, 1998. - № 2, ст. 5.
  7. Повітряний кодекс України // ВВР України, 1993, № 25, ст. 274.
  8. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р.
  9. Статут автомобільного транспорту УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР 27.06.1969 р.
  10. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів автомобільним транспор­том» № 01-6/856 від 21.07.1992 р.
  11. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 01 6/1395 від 20.11.1992 р.                                                                                 
  12. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання застосування статей 169 та 173 Статуту залізниць» № 01-6/1104 від 12.10.1993 р.

 

Задачі:

1. Вантажовідправник відвантажив аптечному складу м. Вінниця вагон медичної гігроскопічної вати. При вивантаженні й перевірці вантажу виявлено недостачу 7 мішків вати; крім того 2 мішки були розірвані і при їх перевірці виявлено недостачу 9 пакетів вати, про що складено комерційний акт від 15.03.2007 р. № 932.

Вантаж прибув у справному вагоні, зі справними пломбами вантажовідправника.

Згідно з даними вагонного листа вагон із спірним вантажем було розвантажено 15.03.2007 р. Вантажовідправник - черкаська фабрика гігроскопічної вати не була викликана для приймання товару і комерційний акт не підписала.

       Аптечний склад (м. Вінниця) заявив позов до вантажовідправ­ника і перевізника - Управління Південно-Західної залізниці про стягнення збитків, спричинених недостачею вантажу.

       Який договір опосередковує відносини між названими суб'єктами? Який порядок звернення з позовом до залізниці? Перерахуйте підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності.

2. Підприємець Миколаєв зафрахтував у морського пароплавства в м. Одесі вантажне судно на один рейс з Одеси в Стамбул для перевезення яблук. За договором перед навантаженням трюми судна повинні були бути чисті і вільні від стороннього вантажу Однак капітан судна до прийняття вантажу Миколаєва в один із трюмів завантажив тону слив для реалізації їх у Стамбулі. У зв'язку з цим він не зміг прийняти на борт всі яблука. Миколаєв був змушений повернути одну тонну яблук їх продавцеві за зниженою ціною і зазнав збитків. З прибуттям назад в Одесу Миколаєв подав у суд позов до морського пароплавства, в якому представив розрахунки, підтверджуючі те, що весь його вантаж повинен був розміститися в трюмах судна, і вимагав відшкодування збитків, які він зазнав через некваліфіковане розміщення вантажу.

Чи повинен суд задовольнити позов  фрахтувальника в зазначеній ситуації?

3. Тарасюк здав квиток у касу аеропорту, оскільки літак, на якому він повинний був летіти з Харкова в Київ, затримався на три години і він вже не встигав зробити пересадку на рейс Київ - Анталія в Борисполі, де йому було заброньовано місце. При цьому він вимагав відшкодувати не тільки вартість квитка, але й заплатити штраф, передбачений у транспортному статуті, а також вартість туристич­ної путівки в Анталію, купленої в туристичній агенції «Гамалія», і відшкодувати моральний збиток. Адміністрація аеропорту відмовилася платити, мотивуючи це тим, що затримка вильоту відбулася через страйк заправників палива, а не з вини адміністра­ції аеропорту.

Чи підлягає задоволенню вимога пасажира Телєгіна? Чи змінилося б рішення задачі, якби затримка відбулася через відсутність палива або технічної несправності літака?

4. Підприємець Гаврилюк уклав із залізницею договір перевезення з Одеси в Дніпропетровськ червоних помідорів та кабачків. Залізниця подала вагони під навантаження його вантажу з запізненням на три дні. До цього часу вантаж почав псуватися. В результаті при його реалізації Гаврилюк зазнав значних збитків і подав в суд позов до залізниці з вимогою відшкодування збитків, викликаних тридобовою затримкою подачі вагонів. Залізниця відмовилася платити, мотивуючи це тим, що затримка подачі вагонів була викликана розмиттям полотна залізниці через тривалі зливові дощі в 100 км від станції навантаження вантажу.

Яке рішення повинен прийняти суд? Чи зміниться рішення суду у випадку, якщо затримка подачі вагонів відбулася через затримку вивантаження попереднім клієнтом?

5. Дніпропетровський металургійний завод заявив позов до Управління Придніпровської залізниці про стягнення штрафу за невиконання прийнятих заявок на перевезен­ня вантажу в II кварталі 2007 року і стягнення збитків, понесених заводом у вигляді неустойки, які він поніс в зв'язку із заявленими претензіями контрагентами за договорами купівлі-продажу.

Управління проти позову заперечувало в зв'язку з тим, що завод сплатив неустойку за самостійними зобов'язаннями, до яких УПЗ не має відношення. Крім того, позивач не довів, що збитки мали місце саме в той період, коли залізниця не виконала заявки на перевезення вантажу.

Обґрунтуйте доводи сторін. Яким має бути рішення по суті?

       6. З одеського порту «Одеса» на пароплаві «Клавдія Еланська» в іноземні порти було відправлено 7000 т. пшениці. При розванта­женні судна в одному із портів призначення було встановлено, що частина пшениці виявилася зіпсованою в зв'язку з підтопкою її водою. Пароплавство, не оспорюючи факту псування пшениці, послалося на те, що псування сталося з причин, які виключають відповідальність морського перевізника: судно під час заванта­ження сіло на мілину, а це є навігаційною помилкою.

       Хто повинен задовольнити вимоги покупця пшениці, який має право звертатися з позовом у зв'язку з вказаними обстави­нами? Як треба вирішити спір?

           

       Тема 20: Договір страхування

       Питання:

1. Основні страхові поняття: страховий ризик, страховий випадок, страхова сума, страхова премія, франшиза, суброгація.

3. Поняття та підстави виникнення страхових зобов'язань

4. Порядок укладання та форма договору страхування.

5. Зміст договору страхування.

6. Припинення дії та недійсність договору страхування.

7. Окремі види зобов'язань з особистого страхування.

8. Деякі види зобов'язань з майнового страхування.

       Нормативні акти:

  1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
  2. Закон України від 10.04.2001 р. №2745-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» // - Урядовий кур'єр. - 2001. - № 205. - 7 листопада.
  3. Закон України від 12.07.2001 р. № 1775-111 «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг// Відомості Верховно) Ради Укра.ни. - 2002. -№ 1. - Ст. 1;

 

       Задачі:

       1. Громадянин Ломов звернувся до страхової компанії з проханням укласти договір страхування жилого будинку, який належить на праві власності його батькам. Агент страхової компанії відмовив в укладенні даного договору, мотивуючи свою відмову тим, що, оскільки будинок не є приватної власністю Ломова, останній не має стосовно будинку страхового інтересу. Ломов, у свою чергу, стверджував, що, якщо він у договорі зазначений вигодонабувачем, то такий договір повною мірою відповідатиме вимогам законодавства.

       Що слід розуміти під страховим інтересом? Яке значення страхового інтересу в укладенні договору страхування? Як слід вирішити ситуацію?

       2. Громадянин Горенко звернувся до суду з позовом до страхової компанії «Дженералі-Гарант» про стягнення грошової суми у розмірі 4000 грн., посилаючись на те, що 12 вересня 2001 р. він в офісі відповідача заповнив заяву через страхового агента на отримання страхового полісу від відповідача про страхування життя і сплатив страховий внесок у зазначеній сумі. На думку позивача, страхова компанія повинна була повідомити про початок дії договору страхування, але не повідомила. З огляду на це, позивач звернувся з письмовою заявою про повернення страхового внеску та відмовився від подальшого співробітництва. Ні страхового полісу, ні договору страхування позивач з відповідачем не підписував, тому вважає, що відповідач незаконно утримує сплачену ним суму.

       Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що після підпису заяви на згоду укладення договору страхування життя та сплати позивачем суми премії договір страхування вважається укладеним незалежно від того чи підписаний страховий поліс та договір страхування самим страхувальником чи ні, страхування життя відбулося за внутріш­німи правилами страхування. З огляду на це представник відпо­відача просив суд відмовити в задоволенні позову.

       Що слід розуміти під договором страхування?

       Які істотні умови договору страхування?

       Обґрунтуйте рішення суду.

       3. У договорі страхування яхти строком на один рік з моменту укладення договору (з 1.01.2007 р. до 31.12.2008 р. включно) була передбачена сплата страхової премії в розстрочку. Страхувальник Петренко повинен був сплачувати чергові страхові внески щоквартально, не пізніше 20-го числа першого місяця поточного кварталу.

       5 жовтня трапився страховий випадок (пошкодження яхти в акваторії порту). Страхова компанія 15 жовтня виплатила страхове відшкодування, зменшивши при цьому розмір належної страхової виплати на суму останнього квартального внеску. Страхувальник заперечував проти такого зарахування, пояснюючи, що страхова компанія мала право зараховувати суму квартального страхового внеску тільки в тому разі, якщо його внесення було б ним прострочено.

       Чи має право страхова компанія вираховувати страховий внесок із суми страхової виплати?

       Які наслідки невиплати в строк чергових страхових внесків за умови внесення страхової премії в розстрочку?

 

       4. Внаслідок аварії, яка трапилася на шляху руху міжміського автобуса, загинув пасажир Петренко. На його утриманні перебу­вали дружина і двоє неповнолітніх дітей. Дружина Петренко звернулася в управління міжміських пасажирських перевезень з вимогою про відшкодування шкоди, яка зумовлена загибеллю годівника. Управління порадило громадянці звернутися до страхової організації. Страхова організація, з'ясовуючи обставини справи, встановила, що Петренко у зв'язку з тим, що прибув за кілька хвилин до відправлення автобуса, не зміг взяти проїзний квиток. З огляду на це, страхова організація відмовила у виплаті страхової суми, адже, на думку представника страхової організації, в даному випадку не був укладений договір страхування. Дружина потерпілого, не погоджуючись із позицією страхової організації, звернулась до суду.

       Чи може вважатися в даному випадку договір страхування укладеним?

       Чи має право дружина Петренка на одержання страхової виплати?

       Обґрунтуйте рішення суду.

       5. Слідчий прокуратури звернувся до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг з проханням дати відповідь, чи відповідає закону укладення страховою компанією двох договорів страхування із страхуваль­ником - великим науково-виробничим підприємством. Кожний із цих договорів був укладений стосовно одного і того самого майна - повітряного судна, причому, в цих договорах була зазначена однакова страхова сума - 1 млн дол. США. Другий договір був укладений на три дні пізніше першого договору. Строк страхування в договорах був однаковим.

       Страхова компанія пояснила представникові Департаменту, що в один із договорів включено ризик «загибелі повітряного судна з причин, які зумовлені необережними діями працівників страху­вальника», у другому договорі умови про такий ризик немає. У Департамент фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України був поданий також документ, який підтверджує, що вартість повітряного судна значно більша, ніж загальна страхова сума за договорами страхування.

       Чи були допущені порушення при укладенні даних договорів страхування?

       Дайте обґрунтовану відповідь на запитання слідчого прокуратури.

       Тема 21. Договір зберігання.

       Питання:

1. Договір зберігання: поняття, юридична природа, місце серед

інших договірних зобов'язань.

2. Договір зберігання та суміжні із ним договори (договір найму (оренди), договір позички, договір позики, договір охорони тощо).

3. Сторони, предмет (матеріальний об'єкт), форма та строк договору зберігання.

4. Права та обов'язки сторін за договором зберігання.

5. Відповідальність сторін у зобов’язаннях із зберігання.

6. Особливості зберігання на товарному складі.

7. Характеристика спеціальних видів зберігання.

 

       Нормативні акти:

  1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року України.
  2. Кодекс торговельного мореплавства України від 4 травня 1994 р.                                                                         
  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.
  4. Митний кодекс України від 11 липня 2002 року
  5. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 39. - Ст. 383 (гл. 17, ст. ст. 61, 62); з наступними змінами і доповненнями.
  6. Закон України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.1997 року №51/97-ВР. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 12. - Ст. 112; з наступними змінами і доповненнями.
  7. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІ\/// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 24. - Ст. 207. (ст. ст. 5, 55, 58, 79); з наступними змінами і доповненнями.
  8. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року № 37-І\/ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 35. - Ст. 258 (розділи VI, VII, ст. ст. 1, 7); з наступними змінами і доповненнями.
  9. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457(п. п. 46, 47, 88).
  10. Статут автомобільного транспорту Української РСР, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року № 401 (п. п. 23, 24, 71, 72, 81,90).
  11. Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15.10.1955 року №1801 (п. п. 20, 44, 96-99, 102, 109, 119, 161).

 

       Задачі:

       1.Бродецький та Корифанов у серпні домовилися про те, що Бродецький протягом двох місяців буде зберігати у себе в гаражі п'ять ящиків пива загальною вартістю 357 гривень (21 неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян), за що Корифанов обіцяв заплатити 50 гривень. У вересні місяці Корифанов передав пиво Бродецькому, а через два місяці звернувся до нього з проханням повернути йому пиво. Бродецький відмовився повертати ящики з пивом і взагалі заперечував те, що Корифанов що-небудь передавав йому на зберігання і між ними існувала домовленість щодо цього.

       Корифанов звернувся до суду, який задовольнив його вимоги. Рішення суду ґрунтувалося виключно на свідченнях Бурдюка, який був присутній під час того, як Бродецький та Корифанов домовля­лися про зберігання пива. При цьому суд зазначив, що договір зберігання був укладений між сторонами в усній формі і що письмова форма для такого договору є необов'язковою, оскільки сума договору не перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і дорівнює 50 гривень (розмір плати за зберіган­ня). Бродецький оскаржив рішення місцевого суду в апеляційному порядку, зазначивши, що суд першої інстанції не міг обґрунтову­вати своє рішення свідченнями Бурдюка, оскільки сума договору зберігання (навіть, якщо такий і був би укладений ним із Корифановим) дорівнює 21 неоподатковуваному мінімуму доходів громадян (вартість пива, яка була підтверджена Бурдюком), а, отже, такий договір повинен був укладатися у письмовій формі.

       Що має постановити апеляційний суд? Вирішіть справу.

       У якій формі має укладатися договір зберігання? Які наслідки її недодержання сторонами?

       Що слід розуміти під сумою правочину (ч. З ст. 208 ЦК) відносно договору зберігання?

       2. Гончаренко уклав із своїм односельчанином Барановим договір зберігання гречки. Подібні договори з Барановим уклали також Грицик і Бородай. За умовами укладених договорів Баранов мав право змішати передану йому на зберігання гречку, але не міг її використовувати для власних потреб. Під час зберігання у коморі, де знаходилася гречка односельчан Баранова, внаслідок стихійного лиха (паводку) сталося сильне підтоплення. Гречка стала непридат­ною для будь-якого використання, про що Баранов негайно повідомив своїх поклажодавців. Вони звернулися до Баранова з вимогою повернути їм таку ж саму кількість гречки належної якості, вказавши, за порадою юриста виконкому сільської ради, що Баранов став власником переданої йому гречки і, відповідно, ніс ризик випадкового її знищення. Баранов звернувся до адвоката із проханням допомогти.

       Які поради може дати адвокат? Вирішіть справу.

       Чи можна визнавати Баранова власником переданого йому на зберігання зерна?

       Яку відповідальність несе зберігач за втрату (нестачу) чи пошкодження речі, що була передана на зберігання?

       Чи буде він відповідати, якщо втрата (нестача) речі сталася внаслідок дії непереборної сили чи випадку?

       Чи зобов'язаний зберігач відшко­дувати поклажодавцеві упущену вигоду внаслідок втрати (нестачі) чи пошкодження речі, що була передана на зберігання?

       3. Проаналізуйте наступні життєві ситуації та дайте відповіді на запитання:

       а)ТОВ «Радомир» уклало із Акціонерним банком «Райффайзен» договір про надання банківського сейфу, причому, банк за умовами договору не ніс відповідальності за вміст сейфу.

       Чи можна розглядати укладений договір як договір зберіган­ня?

       Назвіть норми ЦК (за їх наявності), якими регулюються такі договірні відносини.

       б) Корабленко залишила в автоматичній камері схову залізнич­ного вокзалу клітку з живим папугою та один кілограм ковбаси. Повернувшись через місяць за своїми речами, Корабленко виявила, що папуга помер, а ковбаса протухла.

       Чи зобов'язаний був залізничний вокзал вжити усіх заходів для забезпечення схоронності речей, залишених у камері схову (ст. 942 ЦК) ?

       Чи можна передавати на зберігання тварин?

       в) Стаття 974 ЦК передбачає, що перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

       Чи має місце у зазначеній ситуації укладання договору зберігання? Якщо так, то в якій формі?

       Чи зобов'язаний перевізник забезпечувати схоронність вмісту валізи (сумки) пасажира?

       Що слід розуміти під «відведеним місцем»?

       г) Музикіна, від'їжджаючи у довготривале відрядження, залишила на зберігання у своєї подруги 1000 гривень та дозволила їй у разі потреби витрачати частину грошей (звичайно, за умови подальшого повернення).

       Чи можна кваліфікувати цю домовленість як договір зберігання?

       Якими нормами ЦК мають регулюватися ці відносини?

       Чи можна передавати на зберігання гроші? Якщо так, то за яких умов?

       д) Два студенти перед початком першої пари здали до університетського гардеробу свій верхній одяг (пальто та дублянку). Гардеробниця видала одному номерний жетон, а іншому, замість жетона, - шматок картону, на якому був зазначений номер вішалки.

       Чи мало місце укладання договорів зберігання в кожному випадку? Якщо так, то у якій формі?

       Чи зможе студент вимагати повернення своєї дублянки, пред'явивши шматок картону, а не жетон?

       Чи зможе студент вимагати повернення пальта, якщо він втратить жетон. Чи буде він вправі посилатися на показання свідків, якщо вартість пальта 1000 гривень?

 

       Тема 22: Договір доручення

       Питання:

1. Правова природа договору доручення.

2. Сторони, форма і зміст договору доручення.

3. Співвідношення договору доручення і довіреності.

4. Зміст доручення та умови його виконання.

5. Підстави припинення договору доручення та правові наслідки припинення договору доручення.

7. Відмежування договору доручення від агентського договору, договору комісії, договору управління майном, договору про надання послуг.

 

       Нормативні акти:

  1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
  2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.
  3. Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України № 3480-ІХ/ від 23 лютого 2006 р. // Голос України. - 2006. - № 69. - 14 квітня.
  4. Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р. // Голос України, 1993, 01, 29.01.93, № 17; з наступними змінами і доповненнями.
  5. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 18 (30.04.96), ст. 78; з наступними змінами і доповненнями.
  6. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. Урядовий кур'єр, 1998, 15.01.98, №8-9; з наступними змінами і доповненнями.
  7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України, 2001, № 5-6 (09.02.2001), ст. ЗО; з наступними змінами і доповненнями.
  8. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 52 (26.12.2003), ст. 377; з наступними змінами і доповненнями.
  9. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 11 (12.03.2004), ст. 140; з наступними змінами і доповненнями.
  10. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 49 (03.12.91), ст. 682; з наступними змінами і доповненнями.
  11. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 39 (28.09.93), ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.
  12. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. // Відомості Верховної Ради України, 1997, № 21, ст. 156; з наступними змінами і доповненнями.
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. № 791 «Про управління корпоративними правами держави» // Офіційний вісник України, 2000, № 20 (02.06.2000), ст. 827.
  14. Наказ Фонду державного майна України від 1 березня 2004 року № 383 «Про затвердження Типової форми договору доручення на виконання функцій з управління пакетом акцій, що належить державі» // Офіційний вісник України, 2004, № 13 (16.04.2004), ст. 926.

 

       Задачі:

       В якій із нижченаведених ситуацій присутній договір доручення?

       1. Бабуся відправила 13-річного онука здати в хімчистку її пальто, видала для цього внукові необхідну суму грошей, нагадав­ши, щоб під час оформлення замовлення в хімчистці внук зазначив саме її ім'я та домашню адресу, аби потім бабуся могла самостійно за квитанцією забрати пальто.

       2. Металургійний завод для задоволення своїх потреб у сировині домовився з підприємцем, що той скуповуватиме металобрухт і постачатиме його на завод. Всі витрати підприємця завод зобов'я­зався компенсувати.

       4. 3 метою поповнення обігових коштів акціонерного товариства загальні збори акціонерів доручили голові правління товариства укласти кредитний та іпотечний договір з банком.

       2. Українське Підприємство після укладення попереднього договору з австрійською страховою компанією щодо встановлення агентських відносин доручило ріелторській фірмі у місячний строк придбати для Підприємства в м. Києві приміщення, придатне для здійснення такого виду діяльності. У встановлений договором строк приміщення придбане не було. Підприємство подало в суд позов до фірми про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди. Заперечуючи проти позову, Фірма вказала, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, а тому видане Підприємством Фірмі доручення було протиправним і його невиконання не може тягти за собою будь-яких негативних наслідків для Фірми.

       Які правовідносини виникли між згаданими особами? Які вимоги ставить закон до змісту доручення та його виконання повіреним? Оцініть заперечення Фірми. Як вирішити спір?

 

       3.Позивач найняв Адвоката для ведення справи в господарському суді. Після кількох судових засідань Адвокат уклав з Відповідачем мирову угоду, яка була затверджена ухвалою суду, а провадження у справі припинене. Умови мирової угоди Позивача не задоволь­нили. Позивач подав інший позов про стягнення збитків з Адвоката, Відповідача і господарського суду солідарно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що не надавав Адвокатові повноважень на підписання мирової угоди, чого суд не перевірив.

       Чи правомірні вимоги Позивача? Чи зобов'язує Позивача мирова угода, укладена Адвокатом? Як слід Позивачеві захищати свої інтереси? Вирішіть справу.

       4.Повірений на виконання договору доручення забезпечив імпорт обладнання Довірителеві. Через півроку після отримання обладнан­ня Довіритель звернувся до Повіреного з вимогою передати Довірителеві оригінали зовнішньоекономічного контракту та вантажно-митних декларацій, за яким здійснювався імпорт обладнання. Повірений відмовився передавати Довірителеві витребувані документи, посилаючись на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тоді Довіритель з метою отримання зазначених документів звернувся в суд з. позовом до Повіреного про примусове виконання обов'язку передати все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

       Як вирішити спір?

       5.Підприємець, який за договором дорученням придбав Фірмі товар, помер до передачі його довірителеві. Фірма звернулась з вимогою до одного зі спадкоємців негайно передати їй товар. Спадкоємець погодився це зробити лише за умови, що Фірма компенсує йому витрати, які поніс Підприємець у зв'язку з покупкою товару за вищу ціну, ніж була обумовлена з Фірмою в договорі доручення.

       Які правові наслідки зумовлює смерть повіреного? Які права та обов'язки мають спадкоємці повіреного? Чи правомірні вимоги Фірми та Спадкоємця? Як слід діяти Фірмі, якій не було відомо про придбання товару Повіреним за вищою ціною? Як зміниться вирішення спору, якщо Фірма знала про відступ Повіреного від змісту доручення?

       Тема 23. Договір комісії.

       Питання:

1. Поняття договору комісії.

2. Комісія і суміжні правові конструкції.

3. Елементи договору комісії.

4. Зміст договору комісії.

5. Припинення договору комісії.

6. Особливості договору консигнації.

       Нормативні акти:

  1. Цивільний кодекс України 2003 р.
  2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 01.07.1997 р. № 168/97-ВР.
  3. «Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами», затверджені наказом МВЕЗторгу № 37 від 13.03.1995 р. // Урядовий кур'єр. - 1997. - 6 листопада.

 

Задачі:

       1.Під час огляду в комісійному магазині комп'ютера покупець випадково пошкодив його. Комісіонер виявив пошкодження лише кілька днів пізніше. Оскільки комп'ютер за ціною, погодженою з комітентом, продати не вдалось у зв'язку з пошкодженням, магазин знизив ціну і продав комп'ютер вдвічі дешевше, ніж було перед­бачено договором. Комітент почав вимагати виплати всієї суми вартості комп'ютера, визначеної договором, а також відмовився виплачувати комісіонеру винагороду, оскільки останній виконав свої зобов'язання не належним чином. Комісійний магазин виплатив комітенту вартість комп'ютера за ціною його фактичної реалізації і утримав комісійну винагороду.

       Комітент звернувся до суду.

       Вирішіть справу.

 

       2. Приватне підприємство звернулось до акціонерного товариства з пропозицією придбати для нього в населення горіхи та іншу сільськогосподарську продукцію за визначеними в договорі комісії цінами. Акціонерне товариство доручило виконання договору своїм представникам на підставі договору субкомісії в окремих населених пунктах. Проте придбати сільськогосподарську продукцію за вказаними в договорі комісії цінами у зв'язку з неврожаєм не вдалось. Субкомісіонери уклали угоди за більш високими цінами. Комітент відмовився оплачувати придбану у населення за закупі­вельною ціною сільськогосподарську продукцію і оплатив комісіо­неру вартість продукції за цінами, визначеними договором комісії. Комісіонер звернуся до господарського суду з вимогою до комітента виплатити різницю в ціні.

       Чи припустимі такі дії і які наслідки укладення договору субкомісії?

       Яке рішення повинен винести господарський суд?

 

       3. Підприємець Романенко уклав договір комісії з трикотажною фабрикою м. Вінниці на продаж декількох партій нижньої вовняної білизни для чоловіків у м. Києві по заздалегідь обговореній ціні. У м. Харкові виник ажіотажний попит на білизну, що ним продава­лася. Романенко підняв ціну і, щоб збільшити обсяг продажів, найняв помічника - Василенко - місцевого жителя за договором субкомісії і сповістив про цей факт, а також його дані, у тому числі адресу і телефон трикотажній фабриці. Остання запропонувала Василенко забрати в неї чергову партію товару для реалізації, оскільки не змогла зв'язатися з Романенко, що знаходився в цей час у роз'їздах по населених пунктах Харківської області, де продавав білизну. Василенко відмовився.

       Чи має право комісіонер (Романенко) під час продажу товару комітента (трикотажної фабрики) завищувати заздалегідь обговорену ціну?

       На чию користь надходить додаткова вигода при продажу товару за підвищеною ціною?

       Чи відповідає субкомісіонер (Василенко) за свої дії перед комітентом?

       Чи правомірна відмова виконати вказівку трикотажної фабрики забрати в неї чергову партію товару?

       Чи має право комітент вести справи із субкомісіонером напряму?

 

       4. Підприємець Байков уклав договір комісії з універмагом на закупівлю ним телевізорів і радіоапаратури для універмагу. Коли гроші від універмагу надійшли на рахунок Байкова, він уклав договори купівлі-продажу з заводом «Електрон», що виробляє телевізори, і з заводом «Радій», що виробляє радіоапаратуру, попередньо оплативши вартість товару. Завод «Радій» поставив йому радіоапаратуру в обумовлений термін, яку він відразу ж передав універмагові, а завод «Електрон» поставив в обумовлений термін тільки частину телевізорів, а частину телевізорів, що залишилася, зобов'язався поставити через місяць. Байков отримані телевізори залишив на своєму складі, а про поставку частини телевізорів заводом «Електрон» повідомив універмагові. Оскільки термін договору комісії минав, універмаг зажадав від Байкова передати йому права купівлі продажу телевізорів у заводу «Електрон».

       Байков передав права універмагові і повідомив про це завод «Електрон». Після виконання доручення Байков надав універма­гові звіт про виконання договору комісії, у якому вказав, що отримані від заводу « Електрон» телевізори він притримав у себе на складі в забезпечення своїх вимог за договором комісії. Через півтора місяці після одержання звіту універмаг висунув претензії до Байкова про те, що вартість телевізорів, що зберігаються на його складі, не відповідає сумі, виданої на їхню покупку. Байков виправдався, сказавши, що в недопоставці телевізорів винний завод про що він повідомляв універмагові раніше, і зажадав відшкодування витрат за збереження телевізорів на його склади сплати комісійної винагороди.

       Чи відповідає комісіонер (Байков) за виконання укладеної ним угоди третьою особою (заводом «Електрон») після передачі комітентові (універмагові) своїх прав по цій угоді?.

       Чи має комісіонер право на відшкодування витрат за збереження майна комітента?

       Чи має право комісіонер утримувати в себе речі, що підля­гають передачі комітентові в забезпечення своїх вимог за договором комісії?

       Чи встановлений законом термін, що обмежує можливість пред'явлення претензій комітентом до комісіонера після одержання його звіту?

       5. Мискін, визнаний судом обмежено дієздатним унаслідок зловживання спиртними напоями, здав у букіністичний магазин комплект журналів «Нива». Магазин оцінив комплект журналів у 500 гривень і виставив його на продаж При цьому в договорі комісії сторони вказали, що гроші Мискіну будуть видані тільки після реалізації комплекту журналів. Через два дні дружина Мискіна, побачивши відсутність журналів, встановила, що вони знаходяться в букіністичному магазині. Вона почала вимагати розірвання договору комісії, пред'явивши документ, що свідчить про обмежену дієздатність ї чоловіка. До цього часу комплект журналів «Нива» було продано і магазин запропонував їй гроші, за винятком суми, що належить магазинові. Мискіна відмовилася і подала в суд позов до магазину з вимогою про визнання угоди недійсної, повернення річного комплекту журналів «Нива» і відшкодування моральної шкоди.

       Чи зобов'язаний знати букіністичний магазин про те, що приймає на комісію річний комплект журналів «Нива» від обмежено дієздатного Мискіна?

       Який документ, що свідчить про обмежену дієздатність Мискіна, пред'явила дружина в букіністичному магазині?

       Чи правомірні вимоги Мискіної до букіністичного магазину про повернення вже проданого річного комплекту журналів «Нива»?

       Яке рішення має винести суд?

       Тема 24: Договір управління майном

       Питання:

1 Поняття договору управління майном.

2. Відмежування договору управління майном від суміжних правових конструкцій.

3. Правове регулювання та особливості права довірчої власності за цивільним законодавством України.

5. Об'єкти та суб'єкти договору управління майном.

7. Здійснення повноважень управителем майна.

8. Відповідальність управителя майном.

9. Підстави і порядок припинення договору управління майном.

10. Особливості управління цінними паперами.

11. Особливості управління нерухомістю.

12. Особливості управління грошовими коштами.

       Нормативні акти:

  1. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р.
  2. Господарський кодекс України
  3. Закон України від 18 червня 1991 року «Про цінні папери і фондову біржу» // Відомості Верховної Ради України. - 1991 р. - № 38. - Ст. 508.
  4. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. №978-ІУ// Урядовий кур'єр від 13 серпня 2003 року № 149; з наступними змінами і доповненнями.
  5. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 20.10.1996 року № 448-97-ВР; з наступними змінами і доповненнями
  6. Закон України від 19 вересня 1991 року «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради. - 1991 р. - № 49. - Ст. 682; з наступними змінами і доповненнями.
  7. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 47. - Ст. 642; з наступними змінами і доповненнями.
  8. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 12.12.1997 р.; з наступними змінами і доповненнями.
  9. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. ЗО; з наступними змінами і доповненнями.
  10. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-ІИ; з наступними змінами і доповненнями.
  11. Закон України «Про лізинг» від 16.03.1997 р. № 273/97-ВР 27; з наступними змінами і доповненнями.
  12. Концепція управління державними корпоративними правами, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р.
  13. Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. № 518.
  14. Типовий договір довірчого товариства з довірителем майна, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
  15. Інструкція Про порядок ліцензування представницької діяльності з приватиза­ційними паперами, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України.
  16. Положення Про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, затверджене наказом Фонду державного майна України від 07 серпня 1995 р.
  17. Типовий договір доручення на здійснення уповноваженою особою функцій управління державними корпоративними правами, затверджений Наказом Фонду державного майна України № 1647 від 07.08.2000 р.
  18. Гаазька конвенція про право, що застосовується до трастів, та їх визнання від 1984 р.

Задачі:

       1.Сторони уклали договір управління грошовими коштами, за яким установник передав управителю, що не є фінансовою установою, грошові кошти з метою придбання за їх рахунок векселя з наступним його продажем в інтересах установника управління.

       У зв'язку з прострочкою виконання зобов'язань управителя перед установником останній подав позов про стягнення суми заборгованості. Відповідач (управитель) подав зустрічний позов про визнання договору управління недійсним, з огляду суперечності його змісту вимогам п. 2 ст. 1030 ЦК, в якому забороняється використання грошових коштів в якості предмету договору управління майном.

       Вирішить спір.

       2.На забезпечення виданого позичальнику кредиту банк уклав

договір фідуціарного (забезпечувального) закладу квартири позичальника під забезпечення належного повернення позики, в разі неповернення якої фідуціарний власник набуває права звернення стягнення на квартиру шляхом її продажу третім особам або залишення у себе на праві власності в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором. Позичальник подав позов про визнання договору фідуціарного закладу квартири недійсним, з огляду на його удаваний характер (останній приховує відносини застави) і неправомірності використання видів забезпечення виконання зобов'язань, не передбачених ЦК України.

       Вирішіть справу.

      

       3. За умовами письмового договору інвестування гр. А. передав гр. Б 1000 грн., щоб останній інвестував їх від свого імені в акцції та інші доходні активи, протягом одного року відкрив банківський рахунок на суму 2000 грн. за рахунок довірених коштів та доходів від їх інвестування на ім'я та в інтересах сина гр. А.

       На виконання цього договору гр-н Б. відкрив на ім'я неповнолітнього сина гр. А. банківський рахунок на суму 2 000 грн., але залишив собі частину доходів на суму 1 000 грн., отриманих ним у результаті інвестування довірених коштів, оскільки вважав це справедливою винагородою за надані послуги, незважаючи на відсутність прямих вказівок у договорі про можливість і умови виплати винагороди.

       Гр. А. звернувся в суд з позовом до гр. Б. про визнання цієї угоди договором довірчого управління і відшкодування збитків, нанесе­них йому та його сину у результаті неправомірного збагачення довіреної особи.

       Вирішіть справу.

       Чим відрізняється прямо виражена і передбачувана воля на створення довірчого управління майном?

 

       4.За договором управління майном в управління передано належний установникові на праві власності житловий будинок на користь вигодонабувача з правом безоплатного проживання в будинку строком десять років. Через один рік після укладання договору установник управління майном продав будинок іншій особі. Новий власник будинку пред' явив позов до суду про визнання недійсним цього договору і позбавлення права вигодонабувача проживати в спірному будинку.

       Наведіть умови дійсності довірчого управління майном.

       Підготуйте позовну заяву позивача і письмовий відзив відповідачів (вигодонабувача та управителя) на позовну заяву.

       Тема 25.Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин.

       Питання:

І. Поняття та види договорів у сфері банківської діяльності.

2. Поняття та характеристика кредитного договору. Види кредитів.

3. Поняття та загальна характеристики договору банківського вкладу (депозиту).

Види банківських вкладів.

4. Договір банківського рахунку. Особливості виконання договору банківського

рахунку.

       Задачі:

       1. Підприємець Єрьоменко, що має рахунок у комерційному банку, віддав розпорядження останньому про перерахування коштів з його рахунку на рахунок підприємця Каменко, що знаходиться в іншому банку. Про переказ грошей Єрьоменко повідомив Каменко. Через два тижні Каменко пред'явив претензію до Єрьоменко про неотримання від нього грошей і зажадав сплатити збитків, які він поніс через зірвану внаслідок відсутності коштів торговельну угоду. Єрьоменко, у свою чергу, висунув вимогу до комерційного банку про відшкодування збитків, що виникли через прострочення в перерахуванні коштів з його рахунку на рахунок Каменко. Банк відмовився платити.

       Чи правомірна вимога Єрьоменко до банк?

       Чи підлягають задоволенню вимоги Каменко до Єрьоменко?

 

       2.  Підприємець Луцьків уклав договір кредиту з комерційним банком «Пріват-Банк». З'явившись у банк за одержанням кредиту наступного дня після встановленого договором терміну його одержання. Луцьків сказав, що весь кредит йому не потрібний і він візьме тільки його половину. Банк йому відмовив і запропонував узяти кредит повністю відповідно до договору.

       Чи правомірні дії Луцьків? Вирішіть справу.

 

       3. Підприємець Галіцин, який займається закупівлею в Греції парфумерної продукції і доставкою її в Україну для продажу, відкрив валютний рахунок у комерційному банку «Промбанк». При відкритті рахунку працівник банку не повідомив Галіцину, що з Грецією в них немає кореспондентських відносин. Галіцин, віддавши розпорядження банку про перерахування певної суми коштів у банк Греції на його рахунок, виїхав туди за черговою партією продукції. Однак гроші «Промбанком» банку Греції перераховані не були, а операція з закупівлі продукції зірвалася. Галіцин потерпів збитки. Прибувши в Україну він звернувся до суду з вимогою про відшкодування «Промбанком» всіх збитків, заподіяних йому неперерахуванням коштів на його рахунок у грецькому банку.

Чи підлягає задоволенню вимога Галіцина? Вирішіть справу.

 

        4. Гусєв взяв в позику у банка 70000 грн. на роки з умовою щомісячної виплати відсотків по банківській ставці рефінансування. Перший рік Гусєв оплачував відсотки, після чого звернувся до банку з пропозицією повернення всієї суми грошей. Працівник банку відмовив Луціків, зазначивши, що лише після закінчення строку дії договору може бути повернута взята в кредит сума.

       Яка різниця між договором позики і кредитним договором? Чи правомірна відмова працівника банку? Вирішіть спір.

 

       5.Алексієв вклав гроші у банк на шість місяців, обумовивши розмір відсотка, виплачуваного наприкінці строку. Через місяць після здачі грошей банк зменшив процентну ставку на внесок Алексієва. А через кілька днів з результатів аудиторської перевірки стало відомо, що умови забезпечення повернення внеску погіршилися: знизився розмір чистих активів банку і немає прибутку від його річної діяльності. Алексієв звернувся до комерційного банку з вимогою розірвання договору, повернення внеску, виплати йому відсотків у розмірі, встановленому у договорі.

       Чи правомірна вимога Павленка до комерційного банку?

       Який розмір відсотків виплачується при розірванні строкового договору при нормальній роботі банка?

        Чи правомірні дії банка по зменшенню процентної ставки?

       Тема 26, 27. Комерційна концесія. Договір факторингу.

       Питання:

1. Поняття договору комерційної концесії.

2. Зміст та елементи договору комерційної концесії.

3. Зміна та припинення договору та відповідальність сторін за порушення умов

                договору.

4. Поняття та предмет договору факторингу.

5. Суб’єкти та зміст договору факторингу.

 

Задачі:

       1.Банк-1 на підставі платіжного доручення підприємця на перерахування грошової суми фірмі «Н» за отримане обладнання списав кошти з поточного рахунку підприємця та перерахував їх банку-2, який обслуговує поточний рахунок фірми «Н». Банк-2 не зарахував отримані кошти на поточний рахунок фірми «Н», а залишив їх у своєму розпорядженні в рахунок погашення заборго­ваності підприємця перед банком-2 за кредитним договором, який підприємець порушив чотири роки тому, не повернувши частину отриманих від банку-2 кредитних коштів.

       Дайте правову оцінку діям банку-2.

       Чи можна вважати виконаними грошові зобов'язання підприємця перед фірмою «Н» щодо оплати отриманого обладнання?

       Як має діяти суд ,розглядаючи справу за позовом фірми «Н» до підприємця про стягнення заборгованості за поставлене обладнання?

       2. Банк відмовив клієнту в прийнятті до виконання платіжного доручення та повернув його, мотивуючи свої дії тим, що в графі «Призначення платежу» в платіжному дорученні клієнт не зазначив, чи включає сплачувана сума суму податку на додану

вартість.

       Чи правомірні дії банку? Обґрунтуйте свою відповідь.

       3. Грошові кошти на поточному рахунку клієнта були арештовані в установленому законом порядку, однак їх сума була не достатньою для виконання відповідного рішення суду. Клієнт ібанк уклали до договору банківського рахунку додатковий договір, за яким банк за окрему винагороду зобов'язався направляти всі кошти, які надходитимуть за платіжними дорученнями від третіх осіб для зарахування на «арештований» поточний рахунок клієнта, на депозитний рахунок клієнта в іншому банку.

       Як мас діяти банк, який, обслуговує рахунок, кошти на якому арештовані і сума яких недостатня для виконання рішення суду, в разі надходження від третіх осіб коштів для зарахування на такий рахунок?

       Дайте юридичну оцінку додатковому договору, укладеному банком і клієнтом.

       Кваліфікуйте дії клієнта та банку щодо виконання такого додаткового договору.

       4. Підприємець Летягін, з метою погашення заборгованості за кредитним договором перед комерційним банком продав останньому грошову вимогу до підприємця Іванова, термін платежу якої вже настав. Банк запропонував Іванову погасити грошову вимогу. Щоб її сплатити, Іванов був змушений терміново продати за зниженою ціною товар, отриманий від Летягіна. Після цього Іванов пред'явив вимогу до Летягіна про відшкодування збитків, викликаних порушенням останнім договору, укладеного між ними при здійсненні угоди по купівлі-продажу товару, про заборону уступки вимоги.

       Чи правомірна вимога Іванова до Летягіна?

       Чи буде дійсною уступка комерційному банку грошової вимоги, якщо між існує угода про її заборону? Вирішіть справу.

           

       Тема 28. Договір про спільну діяльність. Установчі договори.

       Питання:

1. Поняття договору про спільну діяльність.

2. Учасники договору. Права і обов'язки учасників договору.

3. Правовий режим спільного майна.

4. Договір простого товариства. Предмет і форма договору.

5. Припинення договору простого товариства.

6. Відмова учасника простого товариства від подальшої участі у договорі та розірвання договору.

7. Установчі договори: а) поняття та юридична природа; б) зміст установчого договору.

8. Інвестиційні договори.

Нормативні акти:










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 321.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...