Доходи і видатки держбюджету

Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. Україна має в державній власності окремі галузі і підприємства по виробництву товарів загальнодержавного значення, які потребують коштів на реконструкцію та оновлення. Тому видатки її бюджету направляються не тільки на утримання соціально-культурної сфери, органів державної влади і управління, оборону, а й на фінансування народного господарства - державне капітальне будівництво, благоустрій тощо.

Доходи бюджетів утворюються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Вони поділяються на доходи Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

• податку на додану вартість;

• акцизного збору;

• податку на прибуток підприємств усіх форм власності і підпорядкування (крім комунальних) у розмірах, визначених Законом про Державний бюджет України на наступний рік;

• надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;

• доходів від приватизації державного майна та від його реалізації;

• кредитної палати за оренду майна цільових майнових комплексів загальнодержавної власності;

• внесків до пенсійного фонду;

• внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення та інших

• фондів, передбачених законодавством України;

• надходжень від внутрішніх позик;

• перевищення доходів над видатками Національного банку України;

• повернутих державних коштів (відсотків по державних позиках і кредитах та повернутих позик);

• плати за спеціальне використання природних ресурсів та інших доходів, встановлених законодавством України.

У доходи республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських бюджетів зараховується:

• частина податку на додану вартість;

• акцизний збір, якщо це передбачено Законом про Державний бюджет на наступний рік;

• податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

• частина прибуткового податку з громадян;

• відрахування дотацій і субвенцій з Державного бюджету України;

• плата за землю у зазначених відсотках відрахувань та інші надходження, встановлені законодавством.

У доходи районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, вказаних законами України, зараховуються:

• податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

• прибутковий податок з громадян у межах, визначених радою народних депутатів вищого рівня;

• податок на нерухоме майно громадян;

• місцеві податки і збори;

• частина доходів від приватизації державного майна, яка визначена радою народних депутатів вищого рівня;

• надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;

• відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджету вищого рівня;

• інші надходження.

Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних сільських бюджетів також встановлюються залежно від:

§ податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

§ прибуткового податку з громадян у відсотках відрахувань;

§ плати за землю в розмірах, передбачених законодавством;

§ місцевих податків і зборів, а також відрахувань, дотацій і субвенцій, отриманих з бюджету вищого рівня;

§ інших надходжень.

Бюджетна класифікація – єдине, систематизоване, функціональне групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних. Доходи і видатки бюджету групуються за відповідними ознаками. що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних. Таке групування називається бюджетною класифікацією. Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України.

Так, видатки згруповані з застосуванням відомчо-галузевих ознак.
розділи: народне господарство, соціально-культурні заходи. управління, оборона і т.д.

глави: міністерства, відомства.

параграфи: галузі, заходи.

статті: заробітна плата, стипендія, канцелярські витрати.

Доходи згруповані за принципом предметної класифікації. За основу взято вид платежу.

платіж: це розділ (податок на додану вартість. платіж з прибутку, платежі населення).

глави: міністерства, відомства.

параграфи: галузі, заходи.

статті: в доходах майже не використовуються.

Формування бюджетних видатків починається на стадії планування, за основу береться очікуване виконання бюджету по видатках за попередній період.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні й видатки розвитку. В умовах спаду виробництва, коли необхідна жорстока економія коштів. поточні видатки є головними.

Поточні видатки - це витрати на поточне фінансування мережі підприємств, установ. організацій і органів, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку, між бюджетні трансферти.

Видатки розвитку(або капітальні видатки) - це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

До видатків Державного бюджету належать:

• фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання й підвищення життєвого рівня народу, заходів щодо соціального захисту населення;

• фінансування здійснюваних державними установами та організаціями заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;

• фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;

• фінансування оборони;

• фінансування охорони навколишнього природного середовища;

• утримання правоохоронних і митних органів, податкової служби, захисту прав споживачів та контрольно-ревізійної служб;

• утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади й прокуратури;

• здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

• дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

• виплати всіх видів пенсій, виплати допомоги по безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

• утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

• обслуговування внутрішнього й зовнішнього боргів та їх повернення;

• інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів.

Соціальний захист населення:

Витрати на соціальний захист населення здійснюються за трьома основними напрямами:

1. Гарантування з боку держави кожному громадянину, зайнятому трудовою діяльністю, нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати, її індексацію, помірні податки і невтручання у підприємницьку діяльність.

2. Задоволення приоритетних потреб суспільства: здобуття загальної освіти, виховання дітей і підлітків. проведення культурно-освітньої роботи, підготовка кадрів, організація охорони здоров'я.

3. Вирівнювання рівнів життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов'язана з причинами, що не залежить від їхніх трудових зусиль: стан здоров'я, вік, втрата роботи. кризові явища в економіці.

Соціально-культурна сфера:

Результатом діяльності галузей соціальної сфери є створення духовних цінностей, соціально-культурних і побутових послуг.

Галузі соціальної сфери активно впливають на збільшення обсягу ВВП, прискорення науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, підвищення кваліфікації робочої сили і є одним з важливих факторів зростання ефективності виробництва.

Фінансування науки:

Наука є безпосередньою виробничою силою. головною умовою розвитку науково-технічного прогресу та зростання на його основі ефективності суспільного виробництва. Розширення масштабів створення, освоєння і впровадження у виробництво нової високоефективної та економічної техніки забезпечує зростання продуктивності праці, зниження матеріало- і енергоемкості, поліпшення якості продукції.

Витрати на оборону:

Зумовлені необхідністю захисту інтересів держави в міжнародному співтоваристві. Вони визначаються воєнною доктриною, виходячи з співвідношення різних воєнних групувань у світі, напрямів зовнішньої політики України.

Витрати на управління:

В бюджеті передбачаються витрати на управління, пов'язані з утриманням вищих і місцевих органів державної влади і управління, в тому числі законодавчої, виконавчої, судової влади і прокуратури. Розмір витрат визначають за кошторисом по кожному міністерству, відомству, Кабінету Міністрів, Верховній Раді, апарату Президента тощо.