Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюється відповідно до вимог ст. 7, 8, 9 ЗУ

Тема 4. Закупівля продукції для державних потреб

1. Суть та система державних закупівель

2. Види процедур конкурсних торгів

3. Алгоритм здійснення процедури закупівель

4. Забезпечення пропозиції та виконання договору

5. Кваліфікаційні вимоги до учасників

Суть та система державних закупівель

Основна відмінність державних закупівель від закупівель, що проводяться комерційним сектором і приватними особами, – це те, що вони здійснюються не на власні кошти покупця, а на гроші платників податків. На відміну від приватного сектору, що діє у своїх інтересах, у випадку державних закупівель на кошти платників податків третя сторона – державні службовці – отримують і використовують товари і послуги для користі платників податків. У такій ситуації з’являються можливості для неефективного використання коштів і зловживань. Це означає, що при проведенні державних закупівель повинні діяти особливі вимоги до організації процесу закупівель. Відповідно, більшість механізмів державних закупівель у різних країнах прямо або опосередковано спрямовані на боротьбу з цією проблемою.

Здійснення закупівель за державні кошти регулюється законом України №2289-VІ від 01.06.2010 р., що набув чинності з 01.07.2010 р. Згідно даного закону механізм державних закупівель базується на двох основних принципах: економії державних коштів і рівних можливостей учасників. Важливість цих принципів для процесу державних закупівель і механізм їхнього здійснення повинні бути донесені до всіх державних замовників, кінцевих одержувачів відповідних благ (платників податків), для яких ці закупівлі здійснюються, а також до постачальників і підрядників. Основною відмінністю даного закону від попередньої редакції – це те, що в ньому зазначено, що тендер – замінюється словами конкурсні торги, тендерна документація – документація з конкурсним торгів, ліквідується процедура закупівель з обмеженою участю та змінюється порядок оскарження дій замовника.

Система державних закупівель включає суб’єктів, предмет та контроль.

Суб’єкти:

Замовники – розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлі у відповідності до Закону (тобто процедури закупівель за державні кошти здійснюють ті особи, які використовують хоча б 1% державних коштів, якщо це ТОВ, то в структурі капіталу – більш ніж 35% - державні кошти).

Учасники – фізична, в тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів.

предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника;

Предметом закупівлі є товари та послуги, а також роботи, вартість яких перевищує:

Товари та послуги – 100 тис. грн.

Товари та послуги в будівництві – 300 тис. грн.

Роботи – 1 млн.грн.

Товари – продукція, об’єкт будь-якого виду та типу призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;

Варто звернути увагу на останню частину визначення – наприклад, якщо ми закуповуємо бензин, то вартість предмету закупівлі визначатиметься як вартість самого бензин (95 тис. грн.) + вартість транспортування (15 тис. грн.): 95+15 = 110 тис. грн. – отже має бути застосована процедура закупівель.

Часто товар може бути поділений на частини – лоти. При цьому переможців торгів може бути стільки скільки є лотів, або ж переможець може бути один але на всі лоти. Договір про закупівлі підписується з кожним переможцем по лоту, або ж з одним переможцем на кожен лот (тобто кількість договорів відповідає кількості лотів).

Послуги – будь-яка закупівля (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, лізинг, найм (оренда), а також фінансові, банківські послуги;

Роботи – проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;

Назва предмету закупівлі визначається згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (для товарів та послуг) за п’ятим знаком та згідно правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 та відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006

Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюється відповідно до вимог ст. 7, 8, 9 ЗУ

Стаття 7. Державне регулювання та контроль у сфері закупівель

1. Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

2. Уповноваженим органом є Міністерство економіки України.

3. Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

4. Державне казначейство України:

до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом;

вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках:

відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених цим Законом;

відміни процедури закупівлі;

набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;

на період призупинення процедури закупівлі;

наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель повідомляє про такі випадки Уповноважений орган та орган оскарження.

Банкам під час оплати за договорами про закупівлю замовником разом із платіжним дорученням надаються документи щодо державних закупівель відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». У разі їх невідповідності вимогам цього Закону платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.

5. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державний комітет статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Стаття 8. Уповноважений орган та орган оскарження

1. Основними функціями Уповноваженого органу є:

1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону;

2) розроблення та затвердження Стратегії розвитку системи державних закупівель;

3) моніторинг державних закупівель;

4) ведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та результати процедур закупівель;

5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

6) підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати квартальних звітів про стан закупівель;

7) узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної;

8) погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до цього Закону;

9) вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду з питань закупівель;

10) виступає засновником та забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель;

11) виступає засновником та забезпечує видання безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель;

12) забезпечення функціонування безоплатного веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель (далі – веб-портал Уповноваженого органу);

13) взаємодія з громадськістю та проведення громадських слухань з питань удосконалення системи державних закупівель;

14) організація нарад, безоплатних семінарів та виставок з питань закупівель;

15) організація та затвердження порядку проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення кваліфікації;

16) надання безоплатної методологічної допомоги замовникам, у тому числі надання відповідей на запити зацікавлених осіб з питань державних закупівель. Відповіді на запити носять виключно рекомендаційний характер;

17) забезпечення видання безоплатних збірників нормативно-правових актів та методичних матеріалів з питань державних закупівель;

18) міжнародне співробітництво у сфері закупівель;

19) розроблення та затвердження:

стандартної документації конкурсних торгів;

типового положення про комітет з конкурсних торгів;

типового договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти;

порядку визначення предмета закупівлі;

порядку здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері закупівель;

форм:

річного плану закупівель;

оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, запит цінових пропозицій, інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника);

обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника;

реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій;

протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій;

протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій;

повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції;

повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі;

оголошення про результати процедури закупівлі (оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника);

звіту про результати проведення процедури закупівлі;

20) надання роз'яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель;

21) погодження навчальних програм з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації;

22) співробітництво з правоохоронними органами щодо виявлення фактів порушення законодавства у сфері закупівель та подання у випадках, передбачених законами України, до правоохоронних органів матеріалів про виявлені порушення;

23) співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення фактів порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель;

24) співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель;

25) вжиття заходів щодо забезпечення ефективного та раціонального використання державних коштів, максимальної їх економії при здійсненні державних закупівель;

26) інформування громадськості про політику та правила державних закупівель.

2. Уповноважений орган має право:

1) вимагати від замовників подання звіту про результати проведення процедури закупівлі згідно з цим Законом;

2) встановлювати строки подання замовниками інформації про заплановані закупівлі та укладені договори про закупівлю;

3) отримувати в установленому порядку від підприємств, установ, організацій, а також органів, які здійснюють державне регулювання і контроль у сфері закупівель, правоохоронних органів документи та інформацію, які необхідні для виконання функцій, передбачених цим Законом;

4) здійснювати інші дії та вживати інші заходи, передбачені законодавством для виконання покладених на Уповноважений орган функцій.

3. Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу юридичну освіту.

Член постійно діючої адміністративної колегії, який є пов'язаною особою з суб'єктом оскарження або замовником, не може брати участь у розгляді та прийнятті рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.

Рішення органу оскарження оформляються у письмовій формі та надсилаються не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття Уповноваженому органу, суб'єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками та особами, яких вони стосуються.

Рішення органу оскарження підлягають обов'язковій публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, а також не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття оприлюднюються на веб-порталі Антимонопольного комітету України.

Рішення органу оскарження можуть бути оскаржені суб'єктом оскарження чи замовником до Київського окружного адміністративного суду. Строк позовної давності для оскарження рішень органу оскарження, прийнятих відповідно до цього Закону становить 30 днів з дня прийняття такого рішення. Цей строк не може бути поновлено.

Стаття 9. Громадський контроль у сфері державних закупівель

1. Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону.

2. Замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України «Про об'єднання громадян», «Про звернення громадян» і «Про інформацію».

3. Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у діяльність Уповноваженого органу та процедуру визначення замовником переможця торгів.

4. Під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів мають право бути присутніми представники засобів масової інформації. Замовники зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ представників засобів масової інформації на їхню вимогу до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Відповідно нормативними документам, якими слід керуватися при здійсненні державних закупівель є ЗУ, постанови МЕУ, постанови кабінету Міністрів України, листи-роз’яснення державного казначейства, накази КРУ, накази Антимонопольного комітету, кримінальний кодекс, господарський кодекс та кодекс про адмін. порушення.

На підприємстві, що здійснює державні закупівлі обов’язково створюється комітет з конкурсних торгів (ст. 11 ЗУ)

1. Комітет з конкурсних торгів утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель.

Комітет з конкурсних торгів діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів. Членство в комітеті з конкурсних торгів не має створювати протиріччя між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

2. Склад комітету з конкурсних торгів та положення про комітет з конкурсних торгів затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). До складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати місцевих рад.

До складу комітету з конкурсних торгів входить не менше п'яти осіб. У разі якщо штатна чисельність працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, кількість членів комітету з конкурсних торгів повинна дорівнювати штатній чисельності замовника.

Всі члени комітету з конкурсних торгів повинні пройти навчання спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель здійснюється не рідше одного разу кожні два роки у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

3. Керівництво роботою комітету з конкурсних торгів здійснює його голова. Голова комітету з конкурсних торгів організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

4. Комітет з конкурсних торгів:

планує протягом року здійснення процедур закупівель відповідно до затвердженого кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів);

складає та затверджує річний план державних закупівель;

здійснює вибір процедури закупівлі;

проводить процедури закупівель, попередню кваліфікацію учасників;

забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця;

забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом;

здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

5. Рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол про це зазначається у протоколі із зазначенням причин відмови.

Члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.

6. Типове положення про комітет з конкурсних торгів розробляється та затверджується Уповноваженим органом.

Комітет є правомочним якщо на засіданні присутні 2/3 членів (мінімальна кількість членів – 5).

Вся документація по конкурсним торгам повинна зберігатися на підприємстві 3 роки.