Найхарактерніші стилістичні помилки у фахових текстах

1. Надуживання віддієслівними іменниками на –нн(я).

Замість віддієслівних іменників на –нн(я) доцільно вживати:

Ø неозначену форму дієслів, наприклад: братися до виконання – братися виконувати;

Ø особові форми дієслова: при записуванні результатів дослідження виявилося – коли записували результати дослідження, виявилося;

Ø дієприслівникові звороти: при досліджуванні цього питання вони забули найголовніше – досліджуючи це питання, вони забули найголовніше.

2. Уживання конструкцій з розщепленими присудками.

Найпоширенішою синтаксичною помилкою є надуживання речення з розщепленим присудком у формі дієслово + віддієслівний іменник, де значення передає саме іменник, а дієслово лише вказує на дію взагалі. Українські мовознавці радять замість розщеплених присудків, що не є усталеними дієслівно-іменниковими сполуками, уживати природніший для української мови засіб – дієслово: давати оцінку – оцінювати, вести випробовування – випробовувати.

3. Помилки вживання дієслівних форм на -но, -то.

Дієслівні форми на -но,-то не можна вживати, коли з логічних причин узагалі не може бути діяча. Наприклад: Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкрито цілинний степ (неправильно) – Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкритий цілинний степ (правильно).

Введення в речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Наприклад: Закон прийнято Верховною Радою. Орудний відмінок тут неможливий ані з логічних, ані з граматичних причин. Ці конструкції передають поняття «хтось зробив» і тому не можуть містити логічного діяча. Дієслівні форми на -но,-то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу діяча. Наведену вище помилкову конструкцію треба перебудувати в активну: Верховна Рада прийняла Закон. Але якщо ми хочемо наголосити саме на події, не вказуючи, хто це зробив, то можна, вилучивши діяча, залишити присудок у формі на -но, -то: Закон прийнято.

4. Не властиві українській мові дієприкметникові звороти з діячем в орудному відмінку.

Треба уникати не властивих українській мові дієприкметникових зворотів з додатком в орудному відмінку, який позначає діяча і відповідає на питання ким? Проте не є помилкою додаток в орудному відмінку, коли він позначає знаряддя і відповідає на питання чим?

Дієприкметникові звороти з діячем в орудному відмінку треба замінювати підрядними частинами, наприклад: Зразки випробували за методикою, попередньо розробленою науковцями (неправильно) – Зразки випробували за методикою, яку попередньо розробили науковці (правильно).

5. Не властиві українській мові пасивні конструкції.

У фахових текстах треба усувати не властиві українській мові пасивні конструкції, заміняючи їх, де це можливо, на активні. Не можна вживати двокомпонентні й трикомпонентні пасивні конструкції з дієсловом пасивного стану на -ся в підрядних частинах, де підметом є займенники що, який: Треба враховувати час, що витрачається на ремонт. Цей порядок поширюється на всі товари ,які ввозяться в Україну. Замість першої помилкової конструкції треба вжити зворот з пасивним дієприкметником, який виконує роль означення: Треба враховувати час, витрачений на ремонт. Якщо з якихось причин пасивний дієприкметник не можна утворити, підрядну частину роблять активною: Цей порядок поширюється на всі товари, що їх увозять в Україну.