Переклад і редагування наукових текстів

Стр 1 из 2Следующая ⇒

План:

1. Суть і види перекладу.

2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.

3. Особливості редагування наукового тексту.

4. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.

1. Суть і види перекладу

Переклад – дієвий спосіб міжкультурної комунікації. Перекласти означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форми.

Оскільки переклад – це передавання змісту того, що було висловлено, то перекладаються не слова, граматичні конструкції чи інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригіналу. Згідно з теорією перекладу немає неперекладних матеріалів, є складні для перекладу тексти. Труднощі під час перекладу пов’язані з недостатнім знанням мови оригіналу, мови, якою перекладають, або з відсутністю в цій мові готових відповідників.

Види перекладу

1. За формою переклад поділяють на усний і письмовий. Усний переклад може бути послідовним або синхронним. Послідовний переклад – це усний переклад повідомлення з однієї мови іншою після його прослуховування. Важливо, щоб переклад здійснювався у паузах після логічно завершених частин, щоб був зрозумілий контекст.

Синхронний переклад робить перекладач-професіонал одночасно з отриманням усного повідомлення.

2. За способом перекладу розрізняють буквальний і адекватний переклад. Буквальний переклад (дослівний) – у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають, наприклад: Я считаю, что Вы правы. – Я рахую, що Ви праві (Треба – Я вважаю, що Ви маєте рацію). Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, і відповідає нормам літературної мови, наприклад: Предоставленные бумаги к делу не относятся. – Подані папери не стосуються справи.

3. За змістом виділяють такі різновиди перекладу:

суспільно-політичний, який передбачає відтворення засобами іншої мови суспільно-політичних матеріалів: виступів та заяв політичних діячів, інтерв’ю, матеріалів брифінгів, прес-конференцій, дипломатичних документів тощо;

художній, тобто переклад творів художньої літератури;

технічний – переклад, який використовують для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами.

Етапи перекладу наукового тексту:

Ø читання всього тексту з метою усвідомлення змісту;

Ø поділ тексту на завершені за змістом частини, їх переклад;

Ø стилістичне редагування повного тексту (усунення повторів; однозначність термінів та назв; по можливості заміна іншомовного слова власно мовним).

Реферативний переклад – письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, що складають зв’язний текст; виклад основних положень змісту оригіналу, що супроводжуються висновками й оцінюванням. Реферативний переклад у 5-10 і більше разів коротший за оригінал.

Етапи роботи над першим різновидом реферативного перекладу:

Ø ознайомлення з оригіналом;

Ø за потреби – вивчення спеціальної літератури;

Ø виділення в тексті основного і другорядного;

Ø перечитування основної частини, усування можливих диспропорцій, нелогічності;

Ø переклад основної частини, зв’язний і логічний виклад змісту оригіналу.

Етапи роботи над другим різновидом реферативного перекладу:

Ø докладне вивчення оригіналу;

Ø стислий виклад змісту оригіналу за власним планом;

Ø формулювання висновків, можливе висловлення оцінки.

Анотаційний переклад– це стисла характеристика оригіналу, що є переліком основних питань, іноді містить критичну оцінку. Такий переклад дає фахівцеві уявлення про характер оригіналу (наукова стаття, технічний опис, науково-популярна книга), про його структуру, про призначення, актуальність оригіналу, обґрунтованість висновків тощо.

Автоматизований (комп’ютерний) переклад. Перекладання тексту з однієї мови іншою є важким завданням для комп’ютера, оскільки вимагає не заміни слів однієї мови словами іншої, а відтворення думок у повному обсязі, з усіма відтінками, тому проблема створення систем досконалого машинного перекладу є частиною проблеми створення штучного інтелекту. Перекладений текст слід перевіряти, звертати особливу увагу на переклад власних назв, термінів, багатозначних слів, паронімів, омонімів, граматичних форм тощо.

2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою

Під час перекладу наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені сполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до розхитування мовної норми.

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. Тому слід розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) бажано уживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомогою -ення, -ання, іння, -иття, -іття, -уття: розколювати – розколювання, змінбвати – змінювання.

Складним виявляється переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, словосполучення в качестве сетевой операционной системы слід перекласти так: як мережева операційна система; но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти одно испытание… / але щоб служити (бути) грошима, предмет повинен пройти одне випробування…

Дієприкметники активно вживаються у текстах наукового стилю російської мови. Слід пам’ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу в українській мові відтворюються прикметниками: разрушающий – руйнівний, металлорежущий – металорізний.

Пасивні дієприкметники на -мый здебільшого замінюються дієприкметниками на -ний: управляемый – керований, познаваемый – пізнаваний.

Значні труднощі виникають при перекладі російських конструкцій з прийменником по. Дехто вважає, що російському по в українській мові відповідає лише по. Ця думка хибна, тому що російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом прийменникових та безприйменникових конструкцій. Ви в цьому переконаєтесь, ознайомлюючись з нижчевикладеним матеріалом.

Рос. по з вказівкою на напрям ® укр. за, по, у

плыть по течению – плисти (пливти) за течією

по следам – слідами (по слідах)

по направлению к городу – у напрямку до міста

рос. по вказує на об’єкт дії ® укр. по, у

бить по мячу – бити по м’ячу

стрелять по врагу – стріляти у ворога (по ворогові)

рос. по вказує на мету призначення для будь-чого ® укр. для, щодо, у (інколи по)

курсы по изучению иностранного языка – курси для вивчення іноземної мови

по делам службы – у службових справах

инструкция по составлению сметы – інструкція для складання кошторису

рекомендации по составлению планов – рекомендації щодо складання планів

комиссия по приёму экзаменов – комісія для складання екзаменів (іспитів)

рос. по вказує на час ® укр. у, безприйменникові конструкції (інколи по)

по выходным дням – у вихідні дні

по утрам, вечерам – ранками, вечорами, щоранку, щовечора

по понедельникам – у понеділки, по понеділках

рос. по вказує на причину, результат, наслідок ® укр. через, з, за

по подозрению – за підозрою

по вине – з вини

по болезни – через хворобу

по небрежности – через недбалість

рос. по вказує відносно чого, відповідно до чого, на підставі чого ® укр. за, з, по

по очереди – по черзі

по договорённости – за домовленістю

по инициативе – з ініціативи, за ініціативою

рос. по вказує на сферу діяльності та місце її розповсюдження ® укр. з, по, у

специалист по медицине – фахівець з медицини

приказ по армии – наказ по армії

инструктор по технике безопасности – інструктор з техніки безпеки

агент по продаже – агент у справах продажу

по делам – у справах

по вопросам – з питань

рос. по вказує на дію, що відбувається після ® укр. після (інколи по)

по прибытии – після прибуття

по истечении срока – після закінчення (по закінченні) терміну (строку)

по получении – після одержання

У наукових текстах часто вживаються мовні кліше, які структурують текст, вони мають перекладатися як одне ціле: в заключении – на закінчення (підсумовуючи); другими словами – інакше кажучи; прежде всего – насамперед; с другой стороны – з іншого боку; в настоящее время – зараз, нині, наразі; вместо того – натомість; наконец – нарешті, зрештою; учитывая то, что – з огляду на те, що.

Наведений перелік не вичерпує всіх сталих словосполучень, які потребують уваги перекладача.

3. Особливості редагування наукового тексту

Редагування – це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.

Основні вимоги щодо редагування текстів:

Ø чітке формулювання тези й аргументів;

Ø формулювання тези під час доказів залишається незмінним;

Ø теза і аргументи не повинні суперечити один одному;

Ø як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;

Ø докази повинні бути повними й достатніми.

Етапи редагування наукового тексту

1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання небажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.

2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.

3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом. Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.

4. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.

Свідченням багатства української мови є різноманітність мовних засобів усіх рівнів, зокрема й синтаксису.

Не завжди вживання розщепленого присудка є доречним. Допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками. Наприклад: питання ставити, порушувати, висувати – можна; питання піднімати, загострювати – не можна; допускатися (припускатися) помилки, суперечності, недоречності – можна; допускатися (припускатися) браку, розкрадання – не можна.

Серед розщеплених присудків трапляються беззмістовні, неграмотні сполуки, наприклад: проявити пошану, відбувається зростання, організувати використання, забезпечити покращення та ін.

Правила узгодження присудка з підметом:

Ø Якщо підмет має в своєму складі числівник, який закінчується на одиницю, наприклад, 51, 241, присудок ставиться у формі однини.

Ø Якщо числівник у підметі закінчується на 2, 3, 4, присудок ставиться у множині, наприклад: Було переведено три працівники.

Ø За підмета типу 5 осіб, сто п'ятнадцять тон, сімнадцять агрегатів присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина може надавати висловленню безособового характеру, може позначати пасивність предметів, підкреслювати внутрішню не розчленованість.

Ø Підмети зі словами більшість, меншість, низка, частина, багато, кілька вимагають від присудка однини. Множина з’являється лише тоді, як підмет або присудок – однорідні члени, коли підмет і присудок відділені другорядними членами речення, підрядними реченнями, коли підмет стоїть перед присудком. Порівняємо: Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію та забезпечені гуртожитком. Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечена гуртожитком.

Ø За підмета, вираженого займенником хто, присудок подають у формі однини: Усі, хто не пройшов реєстрації повинні з’явитися. За підмета, вираженого займенниками ніхто, ніщо та іншими, присудок – в однині: Ніхто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав.

Складні випадки керування

Близькозначні слова можуть вимагати після себе не однакових відмінків. При недостатньому знанні мови одне слово підміняється іншим, а спосіб керування залишається – так з’являється помилка.

Ось кілька близькозначних слів, які найчастіше спричиняють появу помилок:

Властивий (кому) – характерний (для кого)

Сповнений (чого) – наповнений (чим)

Оснований (на чому) – заснований (ким)

Багата (на що) – славиться (чим)

Дорівнювати (чому) – рівнятися (на що)

Торкатися (чого) – доторкатися (до чого)

Помилки виникають і за нерозмежування засобів української і російської мов: те саме за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм в обох мовах:

Благодарить (кого) – дякувати (кому)

Снабжать (чем) – постачати (що)

Нуждаться (в чём) – потребувати (чого)

Извинять (кого) – пробачати (кому)

Нерозрізнення дієслівного керування призводить також до помилкового вживання прийменників:

Стремиться (к чему) – прагнути (до чого)

Случилось (по вине) – трапилось (через провину)

Работать (по совместительству) – працювати (за сумісництвом)

Обратиться (по адресу) – звернутися (на адресу)

12 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 233.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...