Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мовні кліше для написання рецензії




Характерними для рецензії є такі слова й вирази (мовні кліше): автор показує (висвітлює, наголошує, заглиблюється, аргументує, підкреслює, відтворює, охоплює, відкидає, заперечує; аналізує проблеми, доводить свою думку, детально систематизує, вводить в обіг, розкриває поняття, розглядає питання, указує на проблеми, нестандартно підходить); рецензована робота характеризується…; актуальність її визначається…; цінність роботи полягає в…; шкода, що у роботі немає (бракує)…; замало (непереконливо) висвітлено…; повно не розкрито питання (тема)…; робота має високий (низький) науковий рівень; відповідає усім вимогам, може бути оцінена позитивно,заслуговує на схвалення…; становить певний (вагомий) внесок у розвиток…, поза увагою залишилося, рекомендована до друку як навчальний посібник.

Наукова рецензія виконує такі функції: інформування, тобто ознайомлення з науковим твором (або кількома творами); оцінювання та осмислення у науковому соціумі певного знання.

Нерідко автор рецензії виступає аналітиком чи полемістом, який зі знанням справи оцінює первинний документ, висуває свої зауваження, подає поради, рекомендації, пропонує імпульси до наукового діалогу.

Взірець рецензії:

РЕЦЕНЗІЯ

на посібник А.І. Гарбаря, Л.І. Петрович, І.В. Гарбар «Практичні рекомендації щодо вживання лексики ділового та професійного мовлення» ( с. 77)

 

Культура усного й писемного мовлення передбачає дотримання мовних норм слововживання, точну побудову словосполучень, багатство й доречність мовлення, дотримання правил мовленнєвого етикету.

Рецензований посібник охоплює найбільш уживані й складні випадки перекладу та правильного слововживання у діловому та професійному мовленні. У зв’язку з тим, що українська та російська мови споріднені, мають близькі граматичні форми, носії мови відчувають труднощі в розрізненні мовних засобів, перекладі прийменникових конструкцій, виборі синонімічних варіантів слова, значенні слів іншомовного походження. Саме цей посібник буде невід’ємним орієнтиром, помічником у виборі правильних словоформ.

Цінним у даному посібнику є рекомендації щодо правильного вживання слів-паронімів та лексичних синонімів, доречні приклади, що ілюструють відтінки значень цих слів. На прикладі словника типових помилок автори посібника показують недосконалість нашого усного мовлення, змішування елементів російської та української мов. Аналіз цих мовних покручів, співвіднесення правильних і ненормативних форм слів допоможе позбутися «мішаної й ламаної» мови.

Побажання авторам розширити розділ «Найуживаніші абревіатури», бо саме абревіація є новим способом словотворення на сучасному етапі, що зумовлено появою неологізмів. До цього розділу доречно додати складноскорочені слова та графічні скорочення.

Даний посібник адресовано у першу чергу студентам ВНЗ, а також він буде корисним викладачам, державним службовцям та й усім, хто хоче досконало оволодіти українською літературною мовою.

На підставі зазначеного вище, посібник «Практичні рекомендації щодо вживання лексики ділового та професійного мовлення» рекомендувати до друку.

 

Кандидат філологічних наук

Професор НУК імені адм. Макарова                                       Н. М. Філіппова

 

ВІДГУК – це 1) документ, що містить висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, фільму, рукописних робіт; 2) стисла форма письмової оцінки виконаної роботи (курсової, бакалаврської, магістерської кваліфікаційних робіт, кандидатського чи докторського дослідження).

Обсяг відгуку невеликий – 13 сторінки (35 сторінок для кандидатських і докторських дисертацій).

На відміну від рецензії, у відгуку подають загальну характеристику праці без докладного аналізу, проте він містить практичні поради. За складом реквізитів збігається з рецензією.

Реквізити відгуку:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок, що містить: назву роботи; прізвище, ім'я та по батькові її автора; рік написання;кількість сторінок.

3. Текст, що містить: вступ; стислий виклад змісту роботи; критичні зауваження; висновок з пропозиціями.

4. Підпис.

5. Печатка.

5. Дата.

Взірець фрагмента відгуку

ВІДГУК

на кандидатську дисертацію Рукас Тетяни Павлівни на тему «Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів» (Київ, 1998. 180 с. машинопису), що подана для захисту вченій раді Д 2605301 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова: автореферат дисертації (Київ, 1999. – 9 с.).

Дисертація Тетяни Павлівни Рукас «Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів» присвячена дослідженню методичних засад формування культури ділового мовлення майбутніх фахівців в умовах гуманітаризації та гуманізації навчання.

…………………………………………………………………………………………………

 

Для визначення змістових аспектів наукових документів можна застосувати такі маркери:

1. Актуальність проблеми: Важливого значення набуває питання...

Однією з актуальних проблем ... сьогодні варто назвати …

Соціальне значення теми визначається...

Серед проблем, пов’язаних із..., уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання ...

У зв’язку з ... особливого значення набуває питання...

Зацікавлення проблемою обумовлене...

2. Варіанти вирішення:  Відомо, що...

Відомі способи...

Широкого застосування набули...

Проблемі... присвячена значна кількість публікацій

Останнім часом цій проблемі надавалася значна увага у таких працях, як ...

Висвітлення проблеми знайшло відображення у монографіях [1, 3, 5], низці статей [15, 17, 25], дисертаціях [12, 56, 62]

 

· Послідовність викладу можна передати такими словосполученнями: по-перше, по-друге, по-третє; з одного боку, з іншого боку; насамперед, передусім, спочатку; також, тепер, даної, водночас; нарешті, на закінчення, наостанку.

· Ступінь вірогідності повідомлення: очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, напевне, певно, певна річ, звичайно, (як) відомо, мабуть.

· Послідовність у часі: спочатку, потім, тепер, насамперед, перш ніж, після того як, одночасно, наприкінці.

· Причина і наслідок, умова і наслідок: оскільки, тому, відтак, таким чином, отже, внаслідок, в результаті, поза як; завдяки тому, що; у зв’язку з тим, що; через те, що; зважаючи на те, що, з огляду на те, що; з огляду на викладене вище; це залежить від того, що.

· Зіставлення, протиставлення: так само, як і; як.., так і; проте, але, навпаки, в той самий час, однак, втім.

· Доповнення, уточнення: водночас, зокрема, крім того, щоправда, наприклад, як-от, цебто, разом з тим, точніше, зауважмо.

· Узагальнення, висновок: отже, таким чином, відтак, узагальнюючи сказане; з розглянутого можна зробити такі висновки; зважаючи на викладене вище, звідси випливає, звідси висновок, підсумовуючи.

· Ілюстрація до сказаного: наприклад, так, проілюструємо це на; наведемо (подамо) кілька прикладів, опишемо кілька випадків, коли.

Перехід до нової думки: перейдемо до, ще одне, розглянемо

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 264.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...