Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правила оформлення бібліографії
БІБЛІОГРАФІЯ – це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки чи техніки, які присвячено основний зміст книги. Розрізняють бібліографію: Реєстраційну – знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного питання; Рекомендаційну – містить назви книг, які автор радить прочитати; Як список використаної літератури– містить перелік книг, на які посилається автор. Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру та призначення видання. Способи розташування бібліографічних відомостей · Абетковий: список використаних джерел має самостійну нумерацію за прізвищами авторів; перших слів назв, якщо авторів не зазначено; авторів з однаковими прізвищами розміщують за абеткою їх ініціалів, а роботи одного автора – за назвою роботи; окремо подають абетковий ряд кирилицею (українською, російською мовами) і ряд мовами з латинським написанням літер (англійською, французькою, німецькою тощо). · За типами документів: матеріал у списку розташовують за типом видання (книжки, статті, офіційні документи, стандарти тощо), а в межах розділу – за абеткою. · Хронологічний список зазвичай використовують у працях історичного спрямування, де важливо продемонструвати періоди і звернути увагу на те, коли опубліковано те чи інше джерело. · За ступенем використання: такий спосіб застосовують зазвичай у статтях (доповідях), де список використаних джерел невеликий. Правила складання бібліографічного опису Бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел складається за стандартом "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис" (ДСТУ 7.1:2006). Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису. При складанні бібліографічного опису необхідно дотримуватися певних вимог: Точність– усі бібліографічні відомості мають відповідати даним документа; Повнота – повний набір даних, що допомагають встановити відмінність документа від інших подібних; Єдність опису – склад відомостей, форма і послідовність мають бути стабільними; Стислість, оскільки бібліографічні описи вміщають на невеликій площі; Зрозумілість і чіткість. У бібліографічному описі використовують такі умовні розділові знаки(за термінологією нового стандарту – знаки приписної пунктуації): . – крапка і тире . крапка , кома : двокрапка ; крапка з комою / коса риска // дві косі риски () круглі дужки [ ] квадратні дужки + плюс = знак рівності). Ці знаки ставляться між зонами бібліографічногоопису та їх елементами. Виконують розпізнавальну функцію елементів та зон. Взірець бібліографічного опису джерел: І. Однотомні видання Книжки одного, двох, трьох авторів Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2001. – 240 с. Книги чотирьох авторів Словник-довідник з культури української мови / Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, 3. Терлак. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 367 с. Перекладні видання Пейн Т. Права людини / Пер. з англ. Ігор Савчак. – Львів: Літопис, 2000. – 288 с. Іншомовні джерела Garnett J. L. Communicating for Results in Government: A Strategic Approach for Public Managers – San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1992. – 306 p. Праці конгресів, симпозіумів, конференцій, семінарів і т. п. Олійник Т. Прізвисько як джерело національних традицій // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту. – Вип. 37.- Кіровоград, 2001. – С. 134–137. Словники, довідники, енциклопедії Довідник здобувача наукового ступеня: 36. нормах док. та інформац. мат. з питань атестації наук, кадрів вищої кваліф. / Упоряд. Ю. І. Цеков, переднє слово Р. В. Бойка. – К: Редакція «Бюлетеня ВАК України», 2000. – 64 с. Навчальні програми Українська мова за професійним спрямуванням : Типова програма вступного іспиту до аспірантури / Уклад. Шевчук С. В., Висоцький А. В., Клименко І. В. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – 20 с. II. Багатотомні видання Українські письменники : Бібліогр. словник : У 5 т. / АН УРСР. Ін-т л-ри; Редкол.: О. І. Білецький (голов. ред.) та ін. – К., 1960-1965. – Т. 1: Давня українська література (ХІ-ХП ст.) / Уклад. Л. Є. Махновець. – 1960. – 979 с. III. Електронні джерела Українська мова в Інтернеті – http://www.novamowa.com.ua |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 296. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |