Тема 26. Способи виготовлення трафаретних форм.

ЛЕКЦІЯ № 25 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

Тема 25. Загальні відомості про форми трафаретного друку

План

1. Історія розвитку трафаретного друку.

2. Суть трафаретного друку.

3. Переваги трафаретного друку.

4. Застосування трафаретного друку.

Трафаретний друк відноситься до спеціальних видів друку.

Трафаретний друк наймолодший і водночас найдавніший спосіб нанесення зображення на матеріали та готові вироби. Ще китайці періоду Великої стіни та єгиптяни періоду пірамід використовували трафарети для нанесення орнаментів на глечики, вази, тканини та стіни будівель. Це були трафарети, вирізані з папірусу. Техніка нанесення малюнка проста. Аркуш папірусу з вирізаним контуром накладався на поверхню матеріалу чи виробу і за допомогою пензля, змоченого в барвнику, або тампоном набивався малюнок.

Згодом техніка виготовлення трафарету дещо ускладнилась. Щоб отримати окремі дрібні елементи трафарету, його почали приклеювати до сітки, сплетеної з кінського волосу і закріпленої на деревяній рамі. З появою шовку трафарет почали кріпити на ньому. В такому вигляді цей спосіб нанесення зображення зберігся до кінця ХІХ ст.

У 1870 році зафіксовано перший патент на використання сітки, як носія трафарету.

1880 р. трафаретний друк завезли з Німеччини до Японії, звідки він потрапив до США 1913 р., де почав бурхливо розвиватися.

У 1915 році у США було одержано перші патенти на виготовлення друкарських форм шляхом заповнення чарунок сітки, а також одержання форм фотомеханічним шляхом.

У 1920р. в Англії видано перший патент на метод трафаретного друку на перебивному папері. Тоді ж там же винайдено першу трафаретну друкарську машину, яка виробляла 1500 високоякісних відбитків за годину.

Таким чином трафаретний друк з примітивного способу друкування почав перетворюватися на сучасний.

Трафаретний друк ( від італійського trafaretto-продірявлювати) – це спосіб друку з форм, одержаних на сітці-основі, відкриті чарунки якої виконують роль друкуючих елементів, пропускаючи через себе фарбу, пробільні елементи – затримують її.

В процесі друкування поверхня форми розміщується на віддалі 2-5 мм від поверхні задрукованого матеріалу. Ракель, натискаючи на сітку, прогинає її та створює вузьку смугу контакту із задрукованим матеріалом, формуючи на ньому фарбовий шар.

Зустрічаються такі назви трафаретного друку: «шовкографія», «шовкотрафаретний», «сіткографія».

Застосування

В поліграфії – для друкування малотиражної продукції: візиток, сувенірних листівок, оздоблення палітурок, зовнішньої реклами.

Цим способом зручно проводити вибіркове лакування окремих ділянок відбитка.

Можливість друкування спеціальними фарбами – люмінесцентними, пахучими, а також клеєм, з подальшим набиванням ворсу 9 флокування).

Друкування великоформатної продукції ( 3х5 ) – афіш, плакатів, вивісок, реклам.

Можна друкувати самлприклеювальні етикетки, аплікації. перебивні знаки, шрифти.

Використовуючи велику товщину фарби, цей спосіб застосовують для друкування книг для незрячих за системою Брайля.

Вагомий внесок трафаретного друку в іншій галузі промисловості:

· нанесення яскравих малюнків на готові текстильні вироби: хустки, майки, сорочки, капелюхи, і ін.;

· друкування на взутті, сумках, валізках;

· друкування на крихких виробах – склянках. флаконах, керамічних виробах;

· в хімічній промисловості – для друку на скляній та поліетиленовій тарі;

· Декорування меблів, паркету з наступним покриттям лаком.

Трафаретний друк використовують для нанесення зображень:

· на тару;, пляшки, флакони, бочки, каністри, пакети, коробки, ящики;

· канцелярські товари: ручки, фламастри;

· циферблати годинників;

· попільнички;

· облицювальну плитку;

· панорамні шпалери;

· великогабаритні вироби: автомобілі. літаки, вагони.

Сітка. Основні характеристики сіток

У трафаретній друкарській формісітка є основою, на якій закріплюється копіювальний шар, що утворює після проявлення пробільні ділянки форми. На друкарських ділянках чарунки визначають здатність сітки пропускати крізь себе фарбу. Від виду та властивостей сітки залежать репродукційно-графічні та друкарсько-технічні властивості форм і товщина фарбового шару на відбитку. вона сприймає всі розтягуючі зусилля ракеля.

Технічні параметри сіток:

· будова (вид ниток, вид переплетення);

· вид матеріалу;

· роздільна здатність (кількість ниток на одиницю довжини);

· товщина ниток;

· товщина сітки;

· ширина чарунки.

Тому до параметрів, структури та фізико-механічних властивостей сітки сучасне виробництво ставить дуже високі вимоги.

Сітка складається з основи і утка. Нитки основи розміщені паралельно уздовж полотна з постійним кроком, а нитки утка – переплетені з основними впоперек них.

Сітки, які використовують для трафаретних форм, мають такі основні види переплетення ниток:

Гарнітурне,в якому нитки утка й основи не скріплені одна з одною, тут створюється однаковість чарунок і регулярність структури сітки; відсутність вузлів створює краще проходження фарби.

Ажурне,в якому нитки основи і утку скріплені петлями.

Змішане,в якому чергується гарнітурне та ажурне переплетення.

Діагональне,в якому уточна нитка переплетена не з кожною основною, а через одну.

Для сіток із синтетичних волокон використовують гарнітурне переплетення, для металевих – діагональне, для шовкових – ажурне.

Для сіток використовують різні матеріали: шовк, синтетичні волокна, метал, металізовані синтетичні волокна.

ЛЕКЦІЯ № 26 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

Тема 26. Способи виготовлення трафаретних форм.

План

1. Методи закріплення сітки на рамі.

2. Пристрої для натягнення сітки на раму.

Рами для трафаретних форм виготовляють з різних матеріалів – дерева і металу.

Деревяні рами найбільш прості у виготовленні й закріпленні сітки, мають малу вагу, дешеві. Використовують тверді породи дерева. Недоліки: недовговічність, деформація через кліматичні зміни. Вони не придатні для великоформатних робіт, що вимагають високої точності приводки. Деревяні рами рекомендують покривати двокомпонентним лаком.

Металеві рами виготовляють з сталі або алюмінію.

Сталеві рами від корозії покривають лаком або цинком. Переваги: висока стійкість на згин, довгий термін використання, невисока вартість. Недоліки: при великих форматах незручні в користуванні (важкі), схильні до корозії без покриття.

Алюмінієві рами мають переваги: легкі і зручні у використанні, ідеальні для малих і середніх форматів, стійкі до корозії.

недоліки: висока вартість.

Кріплення сітки до рами:

- механічне;