Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технологія попередньо-сенсибілізованих фотополімерних пластин (ПСФП) на основі твердих ФПК.




ЛЕКЦІЯ № 13 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

 

Тема 13. Характеристика ФФДФ та способи їх виготовлення

                                                  

План

  1. Основні відомості про флексографію.
  2. Переваги і перспективи розвитку флексографічного друку.
  3. Характеристика флексографічної друкарської форми.
  4. Способи виготовлення ФДФ.

 

У кінці ХХ ст. в поліграфії сталися чималі зміни в усіх способах друку, особливо в офсетному та флексографічному. Сьогодні офсетний плоский друк посідає перше місце у випуску друкованої продукції, а флексографія – друге. В розвинутих країнах флексографію використовують не тільки для художньо-поліграфічного оформлення гнучкої упаковки, гофрокартону, пластмасових сумок, паперових мішків, етикеток, а й для випуску видавничої продукції.

В Україні за останнє десятиріччя флексографію використовують у поліграфічній та інших галузях промисловості як найекономічнішу технологію в процесі виробництва тари й упаковки.

Флексорафія – ( від лат. Flexus- зігнутий і грецьк. Grapho-малюю, пишу) – це різновид високого друку з використанням гумових або фотополімерних еластичних друкарських форм і швидковисихаючих маловязких фарб.

Як і у високому друці, у флексографії друкуючі елементи розміщуються вище від пробільних елементів форми. До 1952 р. цей спосіб друку називали аніліновим.

Переваги флексографічног друку:

  • Еластичні ФДФ дають змогу задруковувати будь-які матеріали, в тому числі й ті, що легко деформуються (полімерні плівки);
  • Для друку маловязкими швидковисихаючими фарбами можна використовувати прості конструкції фарбових апаратів;
  • Поява фотополімерних ФДФ наблизила флексографію до класичних способів друку.

Перспективи розвитку флексографії у формних процесах

  • Проектування та створення автоматизованого обладнання для виготовлення фотополімерних ФДФ;
  • Розробка нових композиційних матеріалів і технологічних процесів фотополімерних пластин, а також ФДФ на їх основі.

 

 

ФЛЕКСОГРАФІЧНА ДРУКАРСЬКА ФОРМА –рельєфна пружно еластична форма, виготовлена з гумових (каучукових) або фотополімеризаційноздатних композицій і призначена для друкування маловязкими швидковисихаючими фарбами на всмоктувальних або не всмоктувальних поверхнях.

На сьогодні відомо багато різноманітних еластичних рельєфних форм, які різняться конструкцією, способом виготовлення та застосованими матеріалами.

 

Способи виготовлення ФДФ умовно можна поділити на такі:

Пресовий - за яким ДФ пресують за допомогою вулканізації гуми в прес-формі під тиском;

Відливний –за яким рідку полімерну композицію заливають у прес-форму під тиском, а потім вона твердне під дією підвищеної температури;

Фотополімеризаційний -за яким на рідку або тверду фотополімеризаційноздатну композицію (ФПК) вибірково діють ультрафіолетовим випромінюваням з наступним вимиванням рельєфу;

Гравірувальний –за яким рельєфні ДФ гравірують різальним інструментом або лазером.

Найбільш поширені в світі два останні способи.

Основними матеріалами для виготовлення ФДФ єгума таполімерні матеріали.

Віднедавна створено нові багатошарові фотополімеризаційноздатні пластини різної товщини: «Cyrel» фірми «Du Pont»(США),«Nyloflex»фірми   BASF(Німеччина)

Форми мають високі фарбопередавальні властивості та стійкість до денного світла й озону. На них можна друкувати, використовуючи як спиртові, водяні так і фарби на основі суміші розчинників.

На деяких підприємствах України виконуються роботи, пов’язані з виготовленням вітчизняних фотополімерних ФДФ на основі як рідких ФПК, Так і ФПП.

Гумові ФДФ

Гумові ФДФ виготовляють з каучукових композицій на основі натурального каучуку (нітрил-та етиленпропіленкаучуку).

Залежно від конструкції розрізняють такі гумові ФДФ:

· Пластинчасті одношарові(з одного матеріалу);

· Багатошарові (що мають пружно-еластичні властивості);

· Циліндричні (у вигляді порожнистих змінних циліндрів з пружно-еластичним покриттям або валів).

 

Форми у вигляді пластин виготовляють способом пресування з використанням форм високого друку, а у вигляді валів – електронно-механічним або лазерним гравіруванням.

Технологічний процес виготовлення гумових ФДФ способом пресування

Гумові ФДФ виготовляють на гідравлічних пресах з підігріванням верхньої та нижньої плит.

Технологічний процес виготовлення гумових ФДФ способом пресування складається з:

  • приймання та підготовки матеріалів;
  • пресування ДФ;
  • оброблення ДФ.

Пресування гумових ФДФ.

1. Нагрівання верхньої плити (при темп. 160);

2. Нагрівання нижньої плити (при темп. 150);

3. Укладка матриці на робочий стіл преса.

· На неї підготовлену гуму.

· Потім лист целофану

· Потім металевий лист

4  Розміщення прес-форми під верхньою плитою преса

4. Встановлення тиску манометром

5. Нижню плиту преса піднімають до стику поверхні металевого листа з верхньою плитою;

6. ДФ підігрівають без тиску протягом 0,2-5хв, здійснюють два – чотири підпресування її, після чого підвищують тиск до потрібного значення і вулканізують суміш протягом 8-12 хв.

7. Після закінчення пресування тиск знімають, висовують нижню плиту преса, ДФ відокремлюють від матриці.

8. Вимірюють товщину гумової ФДФ. Якщо відхилення ФДФ за товщиною перевищує допуск , то матрицю коригують і знову пресують ДФ.

9. Потім обрізають її краї, залишаючи поля завширшки 10 – 15мм, що необхідно для закріплення ФДФ на ротаційному шліфувальному пресі.

 

      Питання для самоперевірки:

1.        Основні відомості про флексографію.

2.    Переваги і перспективи розвитку флексографічного друку.

3.    Характеристика флексографічної друкарської форми.

4.    Способи виготовлення ФДФ.

ЛЕКЦІЯ № 14 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

Тема 14. Виготовлення ФФДФ на основі твердих та рідких ФПК.

 

План

  1. Характеристика фотополімерних пластин.Будова пластин.
  2. Технології виготовлення флексографічної форми.
  3. Підготовка ФП до експонування.
  4. Обладнання для виготовлення ФДФ.

 

Фотополімерні матеріали, з яких виготовляють флексографічні друкарські форми можуть бути рідкими або твердими, причому тверді використовуються частіше.

Тверді фотополімерні пластини поставляються в готовому для експонування виді такими фірмами як BASF (пластини Nyloflex) або DuPont (пластини Cyrel).

Залежно від призначенняфотополімерні ФДФ розрізняються за форматом і конструктивним виконанням.

Загальна товщина форми може коливатися в межах 0,43…6,5мм, а висота рельєфу друкарських елементів – 0,25…3,5мм відповідно.

За конструкцієюфотополімерні ФДФ класифікуються на два основних типи флексографічних фотополімерних пластин:

· Одношарова;

· Багатошарова.

Фотополімерна одношарова пластинаможе бути виготовлена на поліестеровій або стальній основі. Така пластина має один світлочутливий шар.

Фотополімерна багатошарова пластинамістить два фотополімеризуючі шари. Між ними знаходиться поліестерова стабілізуюча плівка, яка знаходиться з шарами в постійному контакті.

 

Розрізняють дві принципово різні технології виготовлення фотополімерних ФДФ:

1. Технологія із використанням рідких ФПК;

Технологія попередньо-сенсибілізованих фотополімерних пластин (ПСФП) на основі твердих ФПК.

Обидві технології застосовуються на поліграфічних підприємствах, але перевага надається технології виготовлення фотополімерних ФДФ з використанням ПСФП. Вони мають високі репродукційно-графічні та друкарсько-технічні властивості й простіші у виробництві. Виготовляють ПСФП централізовано на спеціалізованих підприємствах. 

 

Фотополімеризаційноздатні пластини до експонування готують у такій послідовності:

1. Їх розпаковують.

2. Перевіряють у відбитому світлі якість робочої поверхні та зворотного боку.

3. Потім у фотоформі та пластині пробивають отвори, що необхідно для правильного фіксування фотоформи на пластині, а готової друкарської форми – на циліндрі друкарської машини.

4. З робочої поверхні пластини знімають захисну плівку і протирають пластину тампоном, змоченим спиртом.

5. Фотоформу накладають на пластину й експонують, використовуючи УФВ.

6. Після експонування фотоформу знімають, а копію експонують із зворотного боку, формуючи таким чином основу ДФ.

Обладнання

Для виготовлення ФПФ із твердих ФПК застосовують обладнання, в комплект якого входить :

1. Експонувальна установка;

2. Вимивна машина;

3. Пристрої для сушки, обрізки і перфорації форм.

 

Обладнання для виготовлення ФПФ із ТФК класифікують:

· За кількістю виконуючих операцій: одно-, і багатоопераційні установки;

· За технологічним призначенням: ЕУ, вимивні машини, комбіновані установки для експонування і вимивання; установки для сушки і додаткового експонування; допоміжне обладнання;

· За ступенем механізації: ручні станки; напівавтоматичні установки; автоматичні потокові лінії.

Крім того установки для експонування і вимивання ФПФ можна розділити в залежності від геометричної форми пластини: установки циліндричного і плоского типів.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 690.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...