Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості організації оплати праці в сучасних умовах 




З переходом на ринкові відносини відбулися досить істотні зміни в організації заробітної плати на підприємствах. Розширені права підприємств у розподілі зароблених ними коштів. Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання, саме шляхом установлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподатковування прибутків працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та ін.

Перед підприємствами в таких умовах постала проблема вирішення наступних питань:

· створення сучасних методик розподілу фонду оплати праці по підрозділам, бригадам та виконавцям;

· розробка заводських тарифних систем, заснованих на «плаваючому» тарифі;

· упровадження безтарифних систем оплати праці;

· стимулювання поточних результатів діяльності;

· заохочення підприємницької і винахідницької діяльності;

· відбиток питань оплати праці в контрактах і колективних договорах;

· визначення доцільності стимулювання ризикованих заходів.

Конкретні розміри ставок і окладів, а також співвідношення в їхніх розмірах між категоріями персоналу і працівниками різних професійно-кваліфікаційних груп визначаються на підприємствах умовами колективних договорів або наказами на підприємстві. При цьому цільовою функцією будь-якого підприємства є максимізація прибутку, тобто коштів на оплату праці і чистого прибутку. Однак у зростанні кожного з зазначених двох видів прибутку власники і наймані робітники зацікавлені по-різному. Для власників - збільшення чистого прибутку, для найманих робітників - збільшення витрат на оплату праці. Розв`язання протиріч в інтересах власників і керівників, з одного боку, і найманих робітників - з іншого, відбувається шляхом укладання колективних договорів. У них визначаються розміри й умови стимулюючих виплат і надбавок за відхилення від нормальних умов праці, за роботу в нічний і понаднормовий час та ін.

Для зм'якшення протиріч необхідно розробляти системи заохочення найманих робітників із прибутку.

Регулювання заробітної плати на підприємстві:

· підприємству дане право самостійно на основі встановлених Міністерством мінімальних тарифних ставок 1 розряду розробляти тарифні сітки, тарифні ставки і схеми посадових окладів;

· підприємство одночасно із введенням нових тарифних ставок і посадових окладів повинно здійснювати заходи для систематизації діючих норм і нормативів, системи матеріального заохочення з метою підвищення частки тарифу в заробітній платі;

· підприємство має право по узгодженню із профспілковим комітетом установлювати для окремих висококваліфікованих працівників місячні оклади замість тарифних ставок;

· має право установлювати форми, системи оплати, преміювання, установлювати систему і розмір доплати надбавок працівникам, а також зменшувати їхні розміри;

· має право збільшувати тарифні ставки і інші виплати у зв'язку з інфляцією або проводити індексацію нарахованої заробітної плати в зв'язку з ростом індексу споживчих цін у період між змінами мінімальної зарплати й у межах частини прибутку , призначеного для оплати праці.

 Формування фонду оплати праці

Єдиним джерелом оплати праці підприємств є частина прибутку, отриманого в результаті їхньої господарської діяльності.

Під організацією оплати праці розуміється сукупність заходів, спрямованих на забезпечення винагороди працівників підприємства за їхню працю в залежності від її кількості і якості і на створення на цій основі їхньої матеріальної зацікавленості в кінцевих результатах своєї праці.

Загальний фонд оплати праці працюючих на підприємстві складається з фондів оплати праці основних виробничих і допоміжних робітників, керівників і службовців.

Фонд оплати праці ( ФОП ) кожної категорії працюючих складається з фонду основної заробітної плати (Фосн ), фонду додаткової заробітної плати ( Фдод ) і фонду заохочувальних та компенсаційних виплат ( ФзВ.), що відповідає розрахунковій формулі:

Фонд основної (тарифної) заробітної плати погодинників визначається по формулі:

 

 

де Р - кількість робітників - погодинників, чол;

  Сг - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду, грн/годину;

Фд - дійсний річний фонд часу роботи одного погодинника, годин/рік;

  Кср -  середній тарифний коефіцієнт розряду робіт погодинників.

Фонд основної (тарифної) заробітної плати відрядників визначається по формулі:          

                            

де Рвш  - штучна відрядна розцінка за одиницю обсягу виробничої програми;

  В - кількість продукції даного виду;

  tСМ - тривалість робочої зміни ( у годинах );

  Нв - змінна норма виробки.

Основнийфонд заробітної плати керівників, фахівців і службовців визначається по посадових окладах шляхом множення місячного окладу кожної групи працівників на число місяців у році і на число працівників у групі.

                                                      

 

                                      

 

 де О- сума місячного посадового окладу , згідно зі штатним розписом, грн;

  n - кількість місяців у році, протягом яких працівник одержує оклад, міс. ;

Р- кількість працівників по займаній посаді, чол;

Фонд додаткової заробітної плати (Фдод) визначається в процентному відношенні від фонду тарифної (основної) заробітної плати.

Фонд заохочувальних і компенсаційних виплат ( Фзв. ) Цей фонд визначається у відсотковому відношенні від річного фонду заробітної плати, тобто від суми фонду основної заробітної плати і фонду додаткової заробітної плати.

У практиці планування і обліку відокремлюють годинний, денний і місячний (річний) фонди заробітної плати. Вони відрізняються складом виплат.

Годинний фонд заробітної плати включає заробітну плату робітників за дійсно виконану роботу або відпрацьований час (оплата по тарифу, виплата премій, доплата за роботу у нічний час, у святкові, в одинарному розмірі за понаднормові).

Денний фонд заробітної плати - це заробітна плата робітників за відпрацьовані робітником дні (годинний фонд, за роботу в понаднормовий час, підліткам доплата за скорочений час, оплата простоїв не з вини робітника).

Місячний ( річний ) фонд заробітної плати - це повна заробітна плата, що включає оплату і за неробочі дні (денний фонд заробітної плати + відпустки, оплата відрядженим на навчання, виплата вихідних допомог, за сумісництво).

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 250.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...