Органи зовнішнього контролю та їх характеристика

ТЕМА 4 Суб'єкти контролю в Україні

1. Класифікація суб’єктів контролю в Україні

2. Органи зовнішнього контролю та їх характеристика

3. Органи внутрішнього контролю.

Класифікація суб’єктів контролю в Україні

В системі категорій, за допомогою яких розглядається поняття контролю, важливе місце займає суб'єкт контролю.

 Суб'єктами в контрольному процесі (від лат. - лежить в основі) виступають носії прав і обов'язків - особи та органи, що мають повноваження на здійснення контролю за виробничою та фінансовою діяльністю підприємства, а також право втручатися в його оперативну діяльність (припиняти або обмежувати їх діяльність, усувати від роботи певних осіб) та самостійно притягувати винних до відповідальності.

Органи, що контролюють окремі сторони діяльності підприємства, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки в межах повноважень, які передбачені Конституцією та законами України.

Основними засадами діяльності суб’єктів фінансового контролю є:

o здійснення об’єктивного контролю за фінансово-економічними операціями;

o невтручання в оперативну фінансово-господарську діяльність , окрім випадків, передбачених законодавством;

o незалежність і об’єктивність прийняття рішень за результатами фінансового контролю;

o відповідальність за достовірність результатів;

o забезпечення відкритості і прозорості, за умови дотримання режиму спеціальних обмежень, установлених законодавством;

o дотримання норм професійної етики.

Повне та ефективне виконання функцій контролю може бути забезпечене за наявності у суб’єктів контролю владних повноважень. Але це не означає, що контроль має бути всеосяжним і всемогутнім.

Повноцінним є контроль, що наділений правами:

q безперешкодного доступу до інформації та документів для їх перевірки;

q вимагати та отримувати у встановлені терміни необхідні відомості та пояснення;

q надавати об’єктам контролю настанови та пропозиції для усунення виявлених недоліків і порушень; (пропозиції превентивного характеру)

q ставити перед компетентними органами питання про призупинення розрахунково-касового обслуговування тих об’єктів, які не виконують законних вимог контролюючої установи;

q порушувати питання про притягнення порушників до адміністративної відповідальності,

q передавати матеріали з ознаками зловживань до правоохоронних органів для кримінального переслідування порушників;

q оприлюднювати через засоби масової інформації результати контрольних заходів.

Господарський контроль у нашій країні здійснюють різні органи.

Суб’єкти фінансового контролю розрізняються відповідно до видів контролю. За суб'єктами господарський контроль поділяється на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника (керівника).

Органи зовнішнього контролю та їх характеристика

До основних суб’єктів державного контролю в Україні належать: органи законодавчої влади, органи виконавчої влади, судові органи, спеціалізовані контролюючі органи та органи місцевого самоврядування.

Державний (позавідомчий) контроль здійснюється органами державної влади та управління, до яких відноситься Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна податкова служба України, Державне казначейство України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Держаний комітет статистики України і Національний банк України.

До державного відноситься також контроль, який здійснюється спеціалізованими органами, такими як Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, Державна інспекція України із захисту прав споживача, Державна інспекція України з контролю за цінами, Державний митний комітет України, Антимонопольний комітет України, Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція.

Муніципальний (громадський) контроль здійснюється відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” – Радами народних депутатів різних рівнів та їхніми комісіями, незалежними профспілками, членами партій і рухів.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями,  що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручння органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Комісії з питань планування, бюджету і місцевих фінансів здійснюють контроль за виконанням планів і програм економічного і соціального розвитку і бюджету регіону; контролюють надходження і витрати позабюджетного фонду. До компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів входить контроль за станом обліку і звітності на підприємствах, в організаціях і установах, що є комунальною власністю, за дотриманням зобов’язань за платежами у бюджет місцевого самоврядування підприємствами й організаціями.

Незалежний контроль є аудиторським контролем, який здійснюється на умовах самофінансування незалежними спеціалізованими фірмами (аудиторські фірми) або окремими фізичними особами (аудиторами). Аудиторський контроль на договірних платних засадах перевіряє достовірність звітних даних, балансів і водночас надає консультаційні послуги з питань обліку, фінансів, економіки тощо. Такий контроль призначений здебільшого для об’єктів недержавного сектору економіки.