Відомість розподілу загальновиробничих витрат за березень поточного року

Для визначення фактичної собівартості окремих видів продукції, згідно з даними аналітичних рахунків до рахунку 23 «Виробництво», застосуємо формулу:

Фактична собівартість виготовлених столів становить:

500,00 + 1300, + 494,00 + 1515,80 = 3809,80 грн.

Фактична собівартість виготовлених шаф становить:

600,00 + 1200,00 + 456,00 + 1398,20 = 3654,20 грн.

Фактична собівартість виготовлених столів – 3809,80 грн., шаф – 3654,20 грн.

Для коригування планової собівартості готової продукції визначаємо відхилення:

3809,80 – 3600,00 (операція 5а) = 209,80 (грн.)

3654,20 – 3900,00 (операція 56) = -245,80( грн.)

Таким чином, бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від конкретних умов, властивостей і характеру технології та організації виробництва й визначається індивідуальними особливостями кожного підприємства.

Облік процесу реалізації

У сучасних умовах господарювання продукція, роботи чи послуги реалізуються, в основному, за вільними продажними цінами, які само­стійно встановлюються підприємством. При цьому ціна продажу по­винна бути розрахована таким чином, щоб покрити витрати підприєм­ства, понесені у процесах постачання, виробництва, безпосередньо збуту продукції, а також щоб забезпечити прибуток, необхідний для покриття інших постійних витрат підприємства, сплати податку на прибуток, виплати дивідендів.

Під процесом збуту (реалізації) розуміють сукупність операцій з продажу готової продукції (робіт, послуг) споживачам та її оплати.

Схематично процес реалізації зображено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Схема процесу реалізації

Процес збуту (реалізація) є завершальним етапом господарської діяльності підприємства, який включає в себе господарські операції по відвантаженню продукції покупцям, одержання грошових коштів на поточний рахунок чи в касу продавця продукції (товарів, робіт, послуг) та завершується визначенням фінансового результату від усієї діяльності підприємства.

Обсяг реалізованої продукції має дві оцінки: фактична собівартість реалізованої продукції, ціна реалізації (продажна вартість продукції).

Їх порівняння дає змогу визначити фінансовий результат. Якщо ціна реалізації вища за фактичну собівартість, то різниця складе прибуток підприємства.

Процес реалізації включає, з одного боку, відвантаження продукції покупцям, а з іншого - одержання оплати за цю продукцію. При цьому виходячи з принципів бухгалтерського обліку дохід від реалізації підприємство відображає у момент відвантаження продукції, а одержана оплата за цю продукцію розглядається як погашення дебіторської заборгованості, тобто як зміна структури активів підприємства.

Продукція (товари, роботи, послуги) реалізується відповідно до умов договору купівлі-продажу, поставки, обміну тощо, укладеного з покупцями. У ньому вказуються: асортимент, терміни відвантаження, кількість і якість продукції, ціна, форма розрахунку, умови постачання.

Завідуючим складом або комірником на продукцію, що підлягає реалізації, виписується накладна, яка передається до бухгалтерії підприємства разом з документами з транспортування продукції. Документи, передані до бухгалтерії, є підставою для оформлення рахунків, рахунків-фактур, довіреностей тощо.

У момент відвантаження покупцю готової продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг або при зарахуванні грошових коштів, отриманих від покупця на поточний рахунок або в касу продавця, виникає дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період. Розмір доходу (виручки) залежить від обсягу реалізованої продукції, її асортименту, якості, ґатунку та рівня цін.

Після відвантаження готової продукції, товарів покупцеві, пере­дачі виконаних робіт і послуг замовнику процес реалізації пере­міщується у сферу розрахунків. У момент реалізації продавець пе­редає покупцеві необхідну супровідну документацію та розрахункові документи. У рахунках, рахунках-фактурах, які виставляються по­купцям і замовникам поряд із сумою за товар вказують окремим рядком податок (акцизний збір, податок на додану вартість тощо) або знижку. Момент пред’явлення розрахункових документів або їх оплати є визнанням доходу від реалізаційної операції.

Для обліку отриманих доходів від операційної діяльності призначено пасивний рахунок 70 «Доходи від реалізації» (рис. 1.5).

Д            Рахунок 70 «Доходи від реалізації»          К
	Сума непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору та інших, передбачених чинним законодавством), які перераховуються у більшості випадків до бюджету Віднесення сум чистого доходу на фінансові результати в порядку закриття	Сума отриманих від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг) доходів (виручки) разом із сумою непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору та інших, передбачених чинним законодавством) включених до ціни продажу	Д-т 30 «Каса» Д-т 31 «Рахунки в банках»
К-т 64 «Розрахунки за податками й платежами»
			Дт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» тощо
К-т 79 «Фінансові результати»

Рис. 1.5. Характеристика рахунку 70

Отже, як видно з рис. 1.5, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається за кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації» за відпускною ціною відвантаженої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, що зазначена в оформлених для оплати покупцем розрахункових документах, а при розрахунках готівкою – за коштами, які надійшли в касу.

Суми податку на додану вартість, акцизного збору та інших непрямих податків за відвантажену продукцію (товари, роботи, послуги) включаються до складу виручки від реалізації, тобто відображаються в обліку за кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Податок на додану вартість (ПДВ) є формою вилучення до бюджету частини доданої вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва та визначається як різниця між вартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і вартістю прямих матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва.

Тягар податку на додану вартість покладено не на підприємство-виробника, а на кінцевого споживача продукції (товарів, робіт, послуг). При наданні рахунку покупця постачальник включає до нього, крім вартості продукції (товарів, робіт, послуг), що реалізується, суму ПДВ. Отримані або ті, що підлягають отриманню (залежно від обраного моменту реалізації) суми ПДВ від покупців, підприємство-постачальник зобов’язане перерахувати до бюджету в строки, встановлені законодавством

Порядок визначення в сумі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ПДВ є наступним:

Сума ПДВ = (Дохід (виручка) від реалізації х % ПДВ/(100 + % ПДВ)

Тобто дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) окрім вартості продукції (товарів, робіт, послуг), включає також відсоток ПДВ, встановлений законодавством. Шляхом вирахування суми ПДВ з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається сума чистого доходу, отриманого від реалізації.

Приклад2.

Сума ПДВ визначена наступним чином:

600 грн. х 20% / 120 % = 100 (грн.).

Одночасно із відображенням доходу від реалізації у бухгалтерському обліку на рахунках відображається також фактична собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - це виробнича собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), яка безпосередньо реалізована (відвантажена) покупцю.

Для обліку фактичної собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) призначено активний рахунок 90 «Собівартість реалізації» (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Характеристика рахунку 90 «Собівартість реалізації»

Розглянемо порядок списання собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на умовному прикладі.