Цінова еластичність попиту: суть, методика обчислення, чинники.

Важливу роль у вивченні можливих реакцій економічних суб”єктів на зміну ціни відіграє поняття еластичності. Еластичність – це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну. Еластичність попиту відносно ціни (цінова еластичність) показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. При зміні еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому

де ЕDP – цінова еластичність попиту; DQ – зміна обсягу попиту; DР – зміна ціни.

Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1%, - маємо еластичний попит,ЕDP>1 Якщо зміна ціни на 1% призводить до зміни в обсязі попиту меншої, , ніж 1%, - маємо нееластичний попит,ЕDP<1. Попит одинично-еластичний, коли  ЕDP=1 (це означає, що попит зростає (спадає) відповідно до зміни ціни).       Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто ЕDP=0), тоді ми маємо досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала змінна ціни викликає незкінченне розширення попиту (тобто ЕDP=¥), тоді ми маємо досконало еластичний попит. Точкова ел-ть характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни. Дугова ел-ть –ел-ть між двома точками і визначаеться як середня ел-ть за формулою центральної точки.

Формула центральної точки цінової ел-ті

Фактори цінової еластичності :

· Важливість товару для споживача (предмети розкошу- ел., хліб – неел.)

· Рівень замінюваності товару (чим більше субститутів – тим більша ел. попиту)

· Питома вага товару в доході споживача (чим більша – тим ел-ше)

Фактор часу (попит на товар біль еластичний в довгостроковому періоді)

Вплив зміни цін на сукупну виручку товаровиробників за умов різної еластичності попиту.

За умов різної еластичності попиту зміна ціни викликає відповідну реакцію покупців на зміну обсягів покупок і сукупного виторгу. Так, при зниженні ціни за еластичного попиту обсяг покупок різко зростає, зростає і сукупний виторг. При зниженні ціни за нееластичного попиту попит зростає дуже повільно, а сукупний виторг спадає. Існує загальне правило: якщо попит нееластичний, то сукупний виторг продавця змінюється в тому ж напрямі, що і ціна. За еластичного попиту напрями зміни цих величин протилежні.

Еластичність попиту за доходом. Перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.

Коефіцієнт еластичноcті попиту за доходом E_I характеризує міру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. E_I показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1%. Коефіцієнт еластичноcті попиту за доходом E_I обчислюється за формулою: E_I=(DQ*I)/(DI*Q). Якщо E_I>0, товар вважається “неповноцінним”. Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0<E_I<1) та предмети розкоші (E_I>1).

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (E_XY) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (X) на зміну ціни іншого товару (Y). E_XY показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар X за зміни ціни товару Y на 1%. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (E_XY) обчислюється за формулою: E_XY=(DQ_Y*P_Y)/(DP_X*Q_X). Для незалежних товарів E_XY=0, для замінників, E_XY>0, для взаємодоповнюючих товарів E_XY<0.

Вплив різноманітних ефектів (моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.

Попит залежить від таких факторів:

- ціни на спряжені блага. Розрізняють два види спряжених благ: взаємозамінні(два балга, зростання ціни на одне з яких призводить до зростання попиту на інше, та навпаки); повністю взаємозамінні блага ( такі, які споживач завжди годен замінювати одне на одне у сталій пропорції); взаємодоповнюючі ( блага, зростання ціни на одне з яких призводить до зменшення попиту на інше); повністю взаємодоповнюючі (блага, які завжди споживаються разом у строго визначених пропорціях).

- доход споживачів. Для багатьох благ зростання доходу споживачів сприяє збільшенню попиту. Нормальними благами називаються блага, споживання яких зростає при збільшенні доходу споживача. Для нормальних товарів зростання доходу споживача призводить до зміщення кривої попиту вгору та праворуч. Попит на деякі види благ (немодне взуття, висококалорійна їжа) може спадати при зростанні доходу, оскільки споживач з високим доходом знаходить привабливіше застосування своїм грошам. Такі блага називаються благами низкої споживчої цінності (споживання благ зменшується при збільшенні доходу). Крива попиту  низкої споживчої цінності зміщується вниз та ліворуч при зростанні доходу.

- смаки споживачів. Цей фактор є виявом власних смаків, певних соціальних стереотипів, поглядів на екологічну безпеку тощо. Звісно, що все це впливає на розташування кривої попиту. Якщо мода на товар зростає то споживач за тієї самої ціни придбає його більше, тому крива попиту для більш бажаного блага зміщується вгору та праворуч. Якщо ж платівка вже не є «останнім писком» моди то крива попиту на неї неминуче поповзе ліворуч та вниз. Залежність попиту від зазначених факторів можна зобразити у вигляді формули:

D=f(P,I,T,P_s,P_c),

де D – попит, P – ціна на балго, Р_s – ціни взаємозамінних благ, Р_c- ціни взаємодоповнюючих благ, І – доходи споживачів, Т – уподобання споживачів.