Тема 8. Інтелект, здібності

97.      Інтегральна риса особистості, система психічних процесів, яка зйгмзпеч;лізацію здатності індивіда до оцінки ситуації, прийняття рішення та &ищовїдві>,гуляції поведінки – інтелект

98.      Коефіцієнт інтелекту позначається символом – IQ

99. Індивідуальні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, легкість її засвоєння – здібності

100.    Природні передумови здібностей – задатки

Тема 9. Характер

101.    Індивідуальне сполучення стійких психічних властивостей людини, що зумовлюють типовий для особистості спосіб поведінки у певних життєвих умовах та обставинах  – характер

102.    Посилена вираженість окремої риси характеру – акцентуація

103.    Тип акцентуації особистості (за К.Леонгардом), пов'язаний з темпераментом – гіпертимний

104.    Тип акцентуації особистості (за К.Леонгардом), пов'язаний з характером – демонстративний

105.    Тип акцентуація особистості (за К.Леонгардом), який проявляється в таких особливостях: побоювання за себе, близьких, боязкість, невпевненість в собі, крайня нерішучість, довге переживання невдач, сумніви у своїх діях, неконфліктність, пасивність – тривожний

106.    Суб'єктивне розуміння людиною відповідальності за події, що відбуваються в її житті – локус контролю

107.    Поняття локусу контролю ввів в психологію – Д.Роттер

108.    Локус контролю особистості, при якому людина вважає, що все, що з нею трапляється, залежить від її особистих якостей, є закономірним результатом її власної діяльності – інтернальний

109.    Локус контролю особистості, при якому людина впевнена, що її успіхи і невдачі є наслідком різних зовнішніх сил та умов – екстернальний

Тема 19. Мотивація

110.    Інтегративна якість особистості, що визначається сукупністю стійких мотивів, що орієнтують її життєдіяльність відносно незалежно від конкретних умов – спрямованість

111.    Внутрішня спонука поведінки та діяльності людини – мотив

112.    Дослідник, котрий запропонував концепцію ієрархії потреб від нижчих до вищих (від фізіологічних до самоактуалізації) – А.Маслоу

113.    Переживання необхідності у певних умовах для нормального функціонування і розвитку людини – потреби

114.    Основний потяг у розвитку особистості за З.Фрейдом – сексуальний

115.    Тип спрямованості особистості, що характеризується орієнтацією на результат, настановленням на якість і точність виконання завдань, схильністю відстоювати свою точку зору в інтересах справи, здатністю взаємодіяти заради справи – спрямованість на справу

116.    Тип спрямованості особистості, що характеризується орієнтацією на пряму винагороду, прагненням до особистих переваг, престижу, власного благополуччя, авторитарності, потребою у владних функціях – спрямованість на себе

117.    Тип спрямованості, що характеризується орієнтацією на соціальне схвалення, прагненням підтримувати добрі стосунки з оточуючими – спрямованість на взаємодію

Тема 11. Я-концепція особистості

118.    Появу самосвідомості особистості пов'язують з віком – 3 роки

119.    Вид самооцінки, за якої людина ідеалізує себе, переоцінює власні можливості та здібності – завищена неадекватна самооцінка

120.    Один із рівнів неадекватної самооцінки – занижена             

121.    Прагнення, до досягання цілей того рівня складності, на який особистість вважає себе здатною – рівень домагань

122.    Цінність, значущість, якою наділяє себе людина у цілому та окремі соронивоєї особистості, поведінки, діяльності – самооцінка

123.    Конкретна, відносно обмежена у часі сходинка психічного розвитку людини, що характеризується сукупністю специфічних фізичних, психічних та соціальних ознак – вік

124.    Оптимальний віковий період для розвитку тих чи інших психічних процесів, властивостей людини – сенситивний

125. Віковий період, який характеризується загостренням протиріч, що виникають у процесі розвитку, сильними емоційними переживаннями, порушенням порозуміння з оточуючими – кризовий

126.    Вчений, який запропонував ідею періодизації всього життя людини та розглядав послідовність стадій як результат біологічного дозрівання, а зміст розвитку визначав очікуваннями сім'ї та суспільства – Е.Еріксон

127.    Відносно стійка, більш або менш усвідомлена система уявлень людини про себе, що переживається як неповторна і яка є підґрунтям ставлення до себе та взаємодії з оточуючим фізичним та соціальним світом – Я-концепція

Тема 12. Діяльність та спілкування

128.    Усвідомлена цілеспрямована активність суб'єкта, яка породжується потребами та направлена на пізнання та перетворення зовнішнього світу і самої людини – діяльність

129.    Ідеалізоване уявлення про майбутній результат діяльності – мета

130.    Форма активності людини, що проявляється у встановленні контактів між людьми, у результаті якого здійснюється вплив однієї людини на іншу, сприйняття іншої людини, обмін інформацією та взаємодія – спілкування

131.    Оптимальне сполучення якостей людей у процесі спілкування, що сприяють успіху виконання спільної діяльності –???

132.    Тактика поведінки у конфлікті за К.Томасом, яка характеризується відсутністю прагненням до кооперації, намаганням не брати на себе відповідальність за прийняття рішення, бажанням вийти із ситуації не поступаючись, при цьому не наполягаючи на своєму, утримуючись від дискусій – уникнення

133.    Тактика поведінки у конфлікті за К.Томасом, яка характеризується прагненням наполягати на своєму, відкритою боротьбою за свої інтереси, прийняттям жорсткої позиції непримиренного антагонізму у випадку опору, сприйняттям ситуації як альтернатива: перемога або поразка – змагання                        

134.    Тактика поведінки у конфлікті за К.Томасом, яка характеризується пошуком рішень, що повністю задовольняють інтереси обох сторін у процесі відкритого обговорення, спільним аналізом розбіжностей, розподілом відповідальності та виконання за взаємною згодою – співробітництво

135.    Спілкування, що здійснюється за допомогою мови та мовлення – вербальне

136.    Спілкування, що здійснюється за допомогою міміки, жестів, пантоміміки – невербальне

137.    Автор теорії стратегій поведінки особистості у конфлікті – Дж.Уотсон

138.      Соціальне положення особистості у системі міжособистісних стосунків, її своєрідна соціальна "вага", що визначає її права, обов'язки та привілеї у соціумі – соціальний статус

139.    Готовність, схильність людини до певного сприйняття та ставлення до соціальної дійсності – соціальна установка            

Тема 13. Освіта - основа розвитку особистості

140.    Теорія навчання, яка дає наукове обґрунтування його змісту, методів та організаційних форм – дидактика

141.  Діяльність, яка спрямована на засвоєння предметних знань, формування вмінь і навичок – навчання

142.    Діяльність, яка спрямована на засвоєння людських цінностей, морально-етичних норм і правил життєдіяльності – виховання

143.    Ознака авторитарної парадигми освіти – переважання монологу в спілкуванні педагога з учнями

144.    Ознака гуманістичної парадигми освіти – постійне самонавчання і самовдосконалення педагога учнів

145.    Процес і результат цілеспрямованого "окультурення" людини, засвоєння культурного досвіду людства – освіта