Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок складання проектів приватизації земель
Загальні рекомендації Порядок складання проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій здійснюється на підставі рекомендацій, підготовлених вченими і спеціалістами Української академії аграрних наук, Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Комітету у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України відповідно до вимог постанови Верховної Ради України “Про прискорення земельної реформи та приватизації землі” від 13 березня 1992 р. Рекомендації затверджені Держкомземом України 15 травня 1992 р. за погодженням з Міністерством аграрної політики України. Проекти роздержавлення і приватизації земель складаються по тих сільськогосподарських підприємствах і організаціях, землі яких підлягають передачі в колективну і приватну власність. Перелік таких господарств визначається Урядом Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами щорічно, не пізніше як за один місяць до початку наступного року. Рішення про форму власності на землю і організаційні форми господарювання приймаються загальними зборами колективу сільськогосподарського підприємства, організації і є підставою для включення цих підприємств і організацій до переліку господарств, землі яких підлягають передачі у колективну і приватну власність. На території сільської, селищної ради формується резервний фонд земель. Ці землі залишаються у державній власності і призначені для подальшої передачі у приватну власність або надання у користування громадянам, які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання, вперше прийняті на роботу або в члени сільськогосподарських підприємств, кооперативів, товариств, або на роботу в соціальній сфері на селі. У колективну власність громадян передаються землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Площа цих земель визначається як різниця між загальною площею земель сільськогосподарських підприємств, кооперативів, товариств і площею земель, які залишаються у приватній власності громадян і у державній власності (резервний фонд земель, лісовий фонд, водний фонд тощо). Якщо границі господарства, землі якого підлягають роздержавленню і приватизації, співпадають з межами території сільської, селищної, міської Ради, площа земель, які передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд земель тощо) і у власності громадян. Для проведення роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій за рішенням сільської, селищної, міської Ради або їх виконкомів створюється комісія. До складу комісії включаються депутати відповідної Ради, представники місцевої державної адміністрації, сільськогосподарських підприємств і організацій, землі яких роздержавлюються і приватизуються, їх трудових колективів, державних землевпорядних організацій, фінансових органів та кредитних установ. Висновки і пропозиції комісії є підставою для підготовки проектних рішень щодо роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій. Замовниками на складання проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій є відповідні обласні, Київське і Севастопольське міські управління Державного комітету України по земельних ресурсах. Завдання на складання проекту розробляються замовником за участю керівників сільськогосподарських підприємств і організацій, відповідних сільських, селищних, міських Рад, органів державної адміністрації району та державних землевпорядних організацій за формою, що додається. Проекти роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій розробляються державними землевпорядними організаціями за участю керівництва цих підприємств і організацій, фахівців місцевих органів Державного комітету України по земельних ресурсах. Розроблені проекти схвалюються трудовими колективами підприємств і організацій і затверджуються за поданням сільської, селищної, міської Ради районною (міською) Радою. Після затвердження проекту роздержавлення і приватизації земель межі визначених проектом земельних ділянок (державної власності, резервного фонду, приватної і колективної власності) переносяться в натуру на місцевість і закріплюються межовими знаками встановленого зразка. На підставі затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій проводиться передача земельних ділянок у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам або у власність громадян у порядку, встановленому Земельним кодексом України, і видаються державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею.
Підготовчі роботи Підготовчі роботи включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних, планово-картографічних та інших матеріалів, а також польове обстеження земель, якими користуються сільськогосподарські підприємства і організації, з метою вивчення даних про фактичний стан використання цих земель, встановлення меж земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та інших земель, що не можуть передаватись у колективну або приватну власність. По тих сільських, селищних, міських Радах, де не проводились роботи по формуванню територій і встановленню меж цих Рад, а також не проведені роботи по встановленню меж сільських населених пунктів, у складі підготовчих робіт встановлюються межі і формується територія відповідних Рад, а землі сільських населених пунктів передаються у відання цих Рад. Ця робота виконується відповідно до Технічних вказівок з цих питань, затверджених Держкомземом України 30 жовтня 1991 р. 3 метою обчислення розміру середньої земельної частки сільською, селищною, міською Радою складаються та затверджуються списки: ♦ осіб, які працюють у колективних сільськогосподарських підприємствах, підсобних сільських господарствах, селянських (фермерських) господарствах, інших сільськогосподарських підприємствах, установах, організаціях, а також пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості; ♦ осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі, до яких належать працівники освіти, охорони здоров’я, культури, побутового обслуговування населення, зв’язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів, Рад та їх виконавчих комітетів, а також пенсіонерів з числа цих осіб, що проживають у цій місцевості. У випадках ліквідації господарств вивчаються пропозиції ліквідаційних комісій, створюваних загальними зборами колективів цих господарств, щодо розподілу сільськогосподарських угідь між сторонами на базі ліквідованих господарств нових колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств. Ці пропозиції повинні бути погоджені і схвалені на загальних зборах колективів господарств, що ліквідуються. При цьому потреба вказаних підприємств, кооперативів, товариств у необхідній для ведення сільського господарства площі земельних угідь має бути обґрунтованою наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічних засобів, забезпеченістю кормами тваринництва, обсягами передбачуваного виробництва товарної сільськогосподарської продукції. При польовому обстеженні земель, якими користуються сільськогосподарські підприємства і організації, визначаються землі лісового і водного фонду, земельної ділянки, що мають природоохоронне призначення, а також ті, що віднесені до земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. Одночасно готуються пропозиції про порядок подальшого використання цих земель. Межі таких земельних ділянок визначаються на місцевості за участю представників місцевих Рад, органів Державного комітету України по земельних ресурсах і Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Складання проекту Складання проектів включає в себе визначення земель, що не підлягають роздержавленню і приватизації і входять до складу земельних угідь колгоспів, інших сільськогосподарських кооператив, колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств. До цих земель включаються землі лісового фонду, землі водного фонду, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також створюваний резервний фонд земель. Встановлюються межі цих земель, вираховується площа по контурах і угіддях, складається експлікація цих земель по категоріях. При визначенні земель лісового фонду, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відмежовуються вкраплені в сільськогосподарські угіддя ділянки лісових угідь, площа яких становить не більше 5 гектарів, за винятком лісів першої групи. Відмежовані ділянки лісів, що віднесені до земель державної власності, а також ділянки лісів, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відображаються на проектному плані умовними позначеннями із визначенням їх площі. При визначенні земель водного фонду, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відмежовуються ділянки водойм і боліт, площа яких становить не більше 3 гектарів, за винятком унікальних водоймищ, верхових боліт, водопостачальних каналів, магістральних зрошувальних та осушувальних каналів. Відмежовані ділянки водойм і боліт, що віднесені до земель державної власності, а також ділянки водойм і боліт, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відображаються на проектному плані умовними позначеннями із визначенням їх площі. Із земель, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств і організацій, відмежовуються земельні ділянки, що визначені як землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, і не можуть передаватись у колективну і приватну власність. До земель природоохоронного призначення відносяться природні території та розташовані на них об’єкти, що підлягають особливій охороні, мають велику екологічну цінність як унікальні типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ, а також місцеві дендрологічні парки, парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, заповідні урочища, пам’ятки природи, сільськогосподарські угіддя, що підлягають тимчасовій консервації внаслідок деградації, а також земельні ділянки, які за проектами контурно-меліоративної організації території повинні бути заліснені або залужені. До земель оздоровчого призначення відносяться території, які мають виражені природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення населення. До земель рекреаційного призначення відносять території для організованого масового відпочинку населення (зелені зони міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів, лісові та інші урочища, що є місцями відпочинку населення, мальовничі ділянки ландшафту, видові майданчики, стежки і маркіровані траси, пляжі, ландшафтні розриви вздовж річок та водойм). До земель історико-культурного призначення відносяться землі місцевих історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних пам’яток та архітектурно-ландшафтних комплексів. Відмежовані землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення позначаються на проектному плані, обчислюється їх площа і складається відповідна експлікація. Відповідно до рішення сільської, селищної Ради про створення на своїй території резервного фонду земель обчислюється його загальна площа у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь (включаючи ці угіддя в межах відповідних населених пунктів), за винятком земель державної власності. Визначення земель резервного фонду і його просторове розміщення проводиться відповідно до цільового призначення цього фонду, зазначеного у завданні на складання проекту роздержавлення і приватизації земель, а також з урахуванням розроблених схем розміщення ділянок для задоволення потреб жителів міст і селищ міського типу у земельних ділянках для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Резервний фонд земель може розміщуватись на одному або декількох масивах, при цьому слід враховувати, що земельні ділянки, призначені для індивідуального житлового будівництва, повинні відповідати нормам житлового будівництва, враховувати геологічні умови, рівень ґрунтових вод тощо. Складається відповідна експлікація земель резервного фонду по контурах і угіддях, обчислюється їх площа та визначається якість ґрунтів по кадастровій оцінці. Землі резервного фонду залишаються у державній власності і призначаються для подальшого перерозподілу для використання за цільовим призначення. Частина земель резервного фонду, яка на час складання проекту знаходиться у користуванні господарства, землі якого приватизуються, надається цьому господарству у постійне користування. Площа земель, що підлягає роздержавленню і приватизації, обчислюється як різниця між загальною площею земель, яка знаходиться у користуванні сільськогосподарського підприємства і організації, і площею земель, що віднесені до державної власності. Складається зведена експлікація земель, що за проектом віднесені до земель державної власності. Розмір середньої земельної частки обчислюється сільською, селищною, міською Радою для передачі земельних ділянок у колективну і приватну власність. Площа сільськогосподарських угідь (у тому числі ріллі), що можуть бути передані у колективну і приватну власність, складається з 85 відсотків площі сільськогосподарських угідь (у тому числі ріллі), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім сільськогосподарських угідь цих підприємств і організацій, які віднесені до земель державної власності, а також сільськогосподарських угідь підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації. Одержаний результат визначає розмір середньої земельної частки по сільськогосподарських угіддях (у тому числі ріллі). Якщо у складі сільськогосподарських угідь інші угіддя (багаторічні насадження, сіножаті або пасовища) становлять більше 10 відсотків, то можливе обчислення розміру середньої земельної частки окремо по декількох або по всіх видах сільськогосподарських угідь. Питання про розмір середньої земельної частки розглядається на загальних зборах колективних сільськогосподарських підприємств і організацій і затверджуються сільською, селищною, міською Радою. Розмір середньої земельної частки може переглядатись залежно від демографічних умов і конкретних обставин, що склались, Радою, яка визначила цей розмір. При визначенні земель, що передаються у приватну власність, враховуються заяви громадян, які виявили бажання одержати у власність свою частку землі в натурі (на місцевості). Виходячи з кількості таких заяв та розміру середньої земельної частки, обчислюється орієнтовна площа земель, що можуть бути передані у приватну власність. Проектні пропозиції щодо місце розташування цих земель повинні враховувати виробничі інтереси господарства і бажання громадян щодо розташування земельних ділянок. Після попереднього обговорення цих пропозицій і їх погодження на загальних зборах колективу підприємств і організацій розробляється проект розміщення конкретних земельних ділянок. Якщо конкретна земельна ділянка розміщується на сільськогосподарських угіддях, що за своєю якістю дорівнюють середній кадастровій оцінці по господарству, то ділянка проектується у визначеному розмірі середньої земельної частки. Виходячи з визначених розмірів конкретної земельної ділянки, проектуються їх межі, обчислюється площа кожної ділянки, а також загальна площа земель, що передаються у приватну власність. Складається експлікація земель по кожній конкретній земельній ділянці і в цілому по всіх землях, що передаються у приватну власність. Під час розроблення проекту передачі земель у колективну власність окремо визначаються землі загального користування: внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди та інші. На ці землі складається експлікація і вираховується їх площа. Складається креслення перенесення проекту роздержавлення і приватизації земель в натуру (на місцевість). Графічна частина проекту складається на планах внутрігосподарського землеустрою (масштаб 1:10000) сільськогосподарських підприємств і організацій. На проектному плані відображаються проектні пропозиції по роздержавленню і приватизації земель. Проектами план супроводжується експлікацією земель. Проект роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій розглядається на загальних зборах і схвалюється трудовими колективами цих підприємств і організацій. Проект погоджується сільською, селищною, міською Радою, місцевими органами Державного комітету України по земельних ресурсах. Проект за поданням сільської, селищної, міської Ради затверджується районного (міською) Радою. Складається список громадян-співвласників, який додається до державного акта на право колективної власності на землю. Цей список складається відповідною Радою і підписується головою Ради, керівником підприємства, кооперативу, товариства. За проханням громадян-співвласників місцеві Ради, які видали і зареєстрували державний акт на право колективної власності на землю, видаються довідки, що підтверджують розмір їх середньої земельної частки у колективній власності. Проект роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій складається з таких матеріалів: ♦ пояснювальна записка; ♦ проектний план; ♦ матеріали погодження та затвердження проекту; ♦ креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість). Матеріали проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій виготовляються у 4 примірниках, з яких: ♦ перший - проектній організації; ♦ другий - замовнику; ♦ третій - сільській, селищній, міській Раді; ♦ четвертий - господарству.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 427. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |