Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організаційно-правові засади регулювання ринку землі




Для узгодження приватних, громадських, державних інтересів у процесі формування первинного і функціонування вторинного ринку земель здійснюється відповідне регулювання з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

Реалізацію державної політики у цій сфері здійснюють уповноважені на це центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно на загальнодержавному та місцевому рівнях.

На загальнодержавному рівні передбачається прийняття нормативно-правових актів з питань:

♦ розмежування земель державної і колективної власності;

♦ реєстрації земельних ділянок несільськогосподарського призначення, інших об’єктів нерухомого майна та прав на них;

♦ розподілу і перерозподілу земель;

♦ розроблення основних засад і способів приватизації земель;

♦ надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення у користування державним підприємствам, установам, організаціям;

♦ примусового викупу земельних ділянок несільськогосподарського призначення для задоволення державних чи громадських потреб;

♦ планування територій населених пунктів і розроблення місцевих правил забудови територій населених пунктів;

♦ удосконалення основних засад справляння плати за землю;

♦ ведення державного земельного кадастру;

♦ організації землеустрою і землевпорядкування;

♦ здійснення державного контролю за використанням землі власниками та орендарями земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

♦ вирішення земельних спорів.

Державне регулювання на загальнодержавному рівні передбачає застосування економічних важелів впливу на ефективне та екологічно безпечне функціонування ринку земель. 3 цією метою передбачається опрацювання та застосування механізмів:

♦ введення спеціальної плати за неосвоєні землі за прогресивною шкалою залежно від строку володіння земельною ділянкою;

♦ оподаткування за прогресивною шкалою операцій з перепродажу земельних ділянок залежно від строків перебування земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власності однієї особи з метою запобігання спекуляціям на ринку землі;

♦ оподаткування за прогресивною шкалою земельних ділянок, які тривалий час не використовуються за призначенням.

На місцевому рівні здійснюється регулювання питань:

♦ перерозподілу і використання земель відповідно до планів земельно-господарського устрою, містобудівної документації та місцевих правил забудови;

♦ оформлення і реєстрації прав на землю;

♦ справляння плати за земельні ділянки;

♦ спрямування коштів, отриманих від приватизації земельних ділянок, на розвиток соціальної сфери, сприяння формуванню адаптованого до вимог ринку землеустрою;

♦ здійснення землеустрою і землевпорядкування;

♦ здійснення моніторингу ринку земельних ділянок;

♦ виконання інших завдань, спрямованих на розвиток ринку земель несільськогосподарського призначення.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 391.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...