Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Організаційно-правові засади регулювання ринку землі
Для узгодження приватних, громадських, державних інтересів у процесі формування первинного і функціонування вторинного ринку земель здійснюється відповідне регулювання з боку органів державної влади та місцевого самоврядування. Реалізацію державної політики у цій сфері здійснюють уповноважені на це центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно на загальнодержавному та місцевому рівнях. На загальнодержавному рівні передбачається прийняття нормативно-правових актів з питань: ♦ розмежування земель державної і колективної власності; ♦ реєстрації земельних ділянок несільськогосподарського призначення, інших об’єктів нерухомого майна та прав на них; ♦ розподілу і перерозподілу земель; ♦ розроблення основних засад і способів приватизації земель; ♦ надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення у користування державним підприємствам, установам, організаціям; ♦ примусового викупу земельних ділянок несільськогосподарського призначення для задоволення державних чи громадських потреб; ♦ планування територій населених пунктів і розроблення місцевих правил забудови територій населених пунктів; ♦ удосконалення основних засад справляння плати за землю; ♦ ведення державного земельного кадастру; ♦ організації землеустрою і землевпорядкування; ♦ здійснення державного контролю за використанням землі власниками та орендарями земельних ділянок несільськогосподарського призначення; ♦ вирішення земельних спорів. Державне регулювання на загальнодержавному рівні передбачає застосування економічних важелів впливу на ефективне та екологічно безпечне функціонування ринку земель. 3 цією метою передбачається опрацювання та застосування механізмів: ♦ введення спеціальної плати за неосвоєні землі за прогресивною шкалою залежно від строку володіння земельною ділянкою; ♦ оподаткування за прогресивною шкалою операцій з перепродажу земельних ділянок залежно від строків перебування земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власності однієї особи з метою запобігання спекуляціям на ринку землі; ♦ оподаткування за прогресивною шкалою земельних ділянок, які тривалий час не використовуються за призначенням. На місцевому рівні здійснюється регулювання питань: ♦ перерозподілу і використання земель відповідно до планів земельно-господарського устрою, містобудівної документації та місцевих правил забудови; ♦ оформлення і реєстрації прав на землю; ♦ справляння плати за земельні ділянки; ♦ спрямування коштів, отриманих від приватизації земельних ділянок, на розвиток соціальної сфери, сприяння формуванню адаптованого до вимог ринку землеустрою; ♦ здійснення землеустрою і землевпорядкування; ♦ здійснення моніторингу ринку земельних ділянок; ♦ виконання інших завдань, спрямованих на розвиток ринку земель несільськогосподарського призначення.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 391. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |