Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Надати характеристику заходів профілактики за саркоптозу сивиней.




Саркоптоз або Ко­ро­с­та – ін­ва­зій­не за­хво­рю­ван­ня шкі­ри, що ви­кли­ка­єть­ся ко­ро­с­тя­ни­ми клі­ща­ми і ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ура­жен­ням епі­де­р­ма­ль­но­го ша­ру шкі­ри, све­р­бе­жом, ек­зе­ма­то­з­ни­ми змі­на­ми на шкі­рі, від­ста­ван­ням в ро­с­ті по­ро­сят та зни­жен­ням вго­до­ва­но­с­ті до­ро­с­лих тва­рин. Ко­ро­с­та від­но­сить­ся до по­ши­ре­них хво­роб. Во­на спо­сте­рі­га­єть­ся скрізь як спо­ра­ди­ч­но, так і ен­зо­о­ти­ч­но. Ве­ли­ко­го по­ши­рен­ня ко­ро­с­та на­бу­ває при ску­п­че­но­му утри­ман­ні та по­ру­ше­нях в го­ді­в­лі тва­ри­ни.

Клі­ні­ч­ні озна­ки: яв­но за­хво­рю­ва­ють тіль­ки мо­ло­ді тва­ри­ни та по­ро­ся­та-­си­су­ни, які за­хво­рі­ва­ють уже в ві­ці де­кі­ль­кох днів чи ти­ж­нів. Пе­р­ші сим­п­то­ми,що су­про­во­джу­ють­ся си­ль­ним све­р­бе­жем ча­с­то з'яв­ля­ють­ся на го­ло­ві­(­ву­ха,об­ласть очей),на спи­ні, бо­ках, вну­т­рі­шній по­ве­р­х­ні сте­гон. За­хво­рю­ван­ня ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся по­явою на шкі­рі ву­з­ли­ків, пу­хи­р­ців, які ло­па­ють­ся і утво­рю­ють кі­ро­ч­ки. Спо­сте­рі­га­єть­ся ви­па­дін­ня во­лос­ся.

Профілактика оголів'я, яке надійшло у господарство, витримують 30 діб у карантині. Поряд з клінічним спостереженням їх вибірково обстежують на саркоптоз, за необхідністю — лікують. При комплектуванні ферми з профілактичною метою усіх тварин одноразово обробляють одним з акарицидів. Два рази на рік (навесні і восени) акарицидами обробляють вушні раковини племінного поголів'я ферми. Крім того, кожний рік проводять профілактичну дезакаризацію свинарників за спеціальним графіком, складеним відповідно до технології виробництва, враховуючи епізоотологічну ситуацію у господарстві.

Організаційні заходи: Комплектування господарства проводити за рахунок власного відтворення або із благополучних господарств.

Збалансувати раціони годівлі тварин по протеїну, мінеральним речовинам, вітамінам, макро- та мікроелементами.

Забезпечити централізоване гігієнічне напування птиці із свердловин.

Відремонтувати приміщення для птиці і пристрої для механічного видалення гноївки.

Для молодняка до 3 міс. організувати окреме приміщення для ізольованого утримання, в межах декількох кілометрів від дорослого поголів’я.

Заборонити сумісне перебування на пасовищах різних вікових груп.

По мірі можливості організувати сухопутне вирощування молодняку.

Закупити необхідні антгельмінтні, дезінвазійні, інсектицидні препарати та препарати неспецифічної терапії (нілверм, піперазин, фенасал)

Зоогігієнічні заходиЗабезпечувати чистоту у , слідкувати за підтриманням відповідного мікроклімату.

Проводити систематичне прибирання та біотермічне знезараження гною: складування 1 т гною з двома прошарками сечовини в кількості 0,5% від загальної маси.

Категорично забороняється відправляти і завозити тварин без ветеринарного свідоцтва.

Категорично забороняється проводити продаж молодняку, а також внутрішньогосподарське переміщення тварин – без дозволу лікаря ветеринарної медицини.

Працівники ферм повинні проходити регулярний медичний огляд у встановленому порядку.

Проводити на господарствах санітарний день, приміщення вичищати, дезінфікувати і білити свіжо гашеним вапном.

У кожному господарстві при вході обладнати дезковрики.

Приділяти особливу увагу проведенню ветеринарно – санітарних заходів у приміщеннях з утриманням молодняку

Проводити дезінвазію та дератизацію в приміщеннях.

Забезпечити контроль за наявністю тварин, що належать працівникам ферм, а також тварин приватних власників у населених пунктах, які близько розташовані від господарства.

Заборонити відвідування господарства стороннім особам, не пов’язаними з виробництвом.

Вести широку роботу ветеринарно – просвітницьку роботу серед працівників господарства.

Надати характеристику заходів профілактики за фасціольозу.

Фасціольоз(Fasciolosis)— це антропозоонозне трематодозне захворювання жуйних (овець, кіз, великої рогатої худоби), а також інших видів домашніх і диких ссавців. Спричинює його в Україні Fasciola hepatica, в південно розташованих сусідніх державах — і Fasciola gigantica. Характеризується ураженням печінки, жовчного міхура, інколи інших органів, супроводжується порушенням травлення й загального обміну речовин, інтоксикацією організму тварин, зниженням продуктивності та погіршенням якості продукції. Хворі тварини можуть загинути, але їх відправляють на вимушений забій.Реєструють захворювання по всій території України.Порівняно рідко воно зустрічається у степових районах, що пов'язане з ареалом розселення проміжних живителів.

       Профілактика Спрямовують на запобігання зараженню тварин та навколишнього середовища фасціолами. В неблагополучних щодо фасціольозу господарствах за два тижні до початку пасовищного сезону проводять вибіркове (10— 20% поголів'я) копроскопічне обстеження тварин. При виявленні інвазованих тварин дегельмінтизацію повторюють. Комплекс заходів боротьби з фасціольозом у неблагополучних господарствах повинен включати: прогнозування спалахів захворювання, заходи щодо запобігання інвазуванню тварин і зовнішнього середовища, дегельмінтизацію тварин, ряд організаційно-господарських заходів.

Практикують стійлове утримання тварин. Випасають худобу на культурних пасовищах.

Не використовують для випасів заболочені, сильно зволожені пасовища з наявністю на них молюсків. Сіно з таких пасовищ згодовують тваринам не раніше як через 3-6 міс після його збирання. У липні — серпні проводять зміну пасовищ, обладнують водопій для тварин, який відповідав би санітар­но-гігієнічним вимогам.

У господарствах, стаціонарно неблагополучних щодо фасціольозу, прово­дять планові профілактичні дегельмінтизації. Оскільки більшість трематодо-цидів малоефективні проти личинкових стадій збудників, то першу дегельмі­нтизацію проводять ними через 1,5 - 2 міс після закінчення пасовищного се­зону і повторну — за 2 - 3 тижні до вигону на пасовище.

Для знищення молюсків — проміжних хазяїв фасціол осушують заболоче­ні ділянки, засипають землею ями, наповнені водою, відводять стоки води з канав. Прісноводних молюсків знищують спалюванням пересохлої трави на заболочених ділянках і обприскуванням за допомогою технічних засобів (ДУК, ЛСД та ін.), тракторних і ручних гідропультів їх біотопів дихлорсалі-циланілідом, розчином мідного купоросу в концентрації 1:5000. Внесення мі­неральних добрив (амонійних, фосфорних) не тільки знищує молюсків, а й значно підвищує врожайність травостою. Стежать, щоб молюскоциди не по­трапляли в рибогосподарські водойми. Впродовж доби на оброблених ділян­ках тварин не випасають. Пасовища обробляють молюскоцидами двічі на рік — навесні та влітку після скошування трав.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 316.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...