Статус соціолінгвістики як наукової дисципліни

Сучасна соціолінгвістика – це галузь мовознавства. на початку ХХІ ст. у соціолінгвістиці не тільки визначились об’єкт, цілі й завдання дослідників, а й одержано помітні результати.

Проблемам соціолінгвістики присвячено безліч монографій, збірників, періодичних видань, у тому числі міжнародних. Соціолінгвісти запозичували чимало методів у соціологів наприклад, методи масових обстежень,анкетування, усних опитувань та інтерв’ю. Проте, запозичуючи у соціологів ці методи, соціолінгвісти використовують їх

творчо, стосовно до завдань вивчення мови, а крім того, на їх основі 3

виробляються власні методичні прийоми роботи з мовними фактами й

носіями мови.

Сучасна українська соціолінгвістика

Сучасна українська соціолінгвістика віддає перевагу вивченню мовної

особистості як представника певної групи, вбачаючи своє завдання в аналізі й

моделюванні мовної ситуації, дослідженні різних утілень мови (ідіомів) та їх

комунікативної потужності, каналів і можливостей впливу держави на мовну

ситуацію. За Н.П.Шумаровою, “вона вивчає всі сфери, де функціонує мова,

але крізь призму людини” . У фокусі уваги соціолінгвістів – мовна

компетенція особистості, тобто знання мови і вміння нею користуватися. А

також комунікативна компетенція, тобто вміння враховувати соціокультурні

параметри спілкування. Ними, зокрема, розробляються механізми аналізу

ступеня вкоріненості у свідомість громадян стереотипів дезінтегрованості по

лінії “Захід – Схід”, “місто – село”, “українськомовні – російськомовні”,

“православні – греко-католики” тощо .

Приклади

Мова як символ приналежності до соціально замкненої (або

іншої) групи - І в Україні дуже давно існували таємні мови. Одна з них, щоправда, згасаюча, живе й досі. У селі (чи містечку) Нова Вижва Волинської області й до сьогодні збереглася таємна мова ремісників, що шили кожухи,–

кожухарів. Мова шнáйдерів (так її називали колись: це слово запозичено з

німецької – sneiden (шити) der Sneider (кравець); і самé кожухарське ремество

прийшло сюди з Німеччини, від німецьких майстрів) виникла у ХVI столітті. І

зараз її називають – “шнайдéрка”. Цей професійний діалект налічує зараз

десь біля 150 слів. У 30-ті роки ХХ ст. кожухарська справа (кожухарство)

стало занепадати і зовсім змаліло, тобто звелося нанівець. Сьогодні по-

шнайдéрськи можуть розмовляти тільки поодинокі мешканці Нової Вижви –

представники старшого покоління (здебільшого люди похилого віку).

Мовний етикет як область інтересів соціолінгвістики - Різні ситуації спілкування вимагають використання різних мовних

засобів. Це добре розуміли задовго до народження соціолінгвістики. О. С.

Пушкін писав: “В обществе вы локтем задели соседа вашего, вы

извиняетесь,– очень хорошо. Но, гуляя в толпе под качелями, толкнули

лавочника – вы не скажете ему: mille pardons! Вы зовёте извозчика – и

говорите ему: пошел в Коломну, а не – сделайте одолжение, потрудитесь

свезти в Коломну».)

Обумовленість характеру мовлення й мовної поведінки

індивідуума типом виконуваної ним соціальної ролі - У кожній ситуації людина може займати різну позицію: бути співрозмовником “на рівних” або ж відчувати свою вúщість над партнером з комунікації (або ж, навпаки, свою підлеглість йому). Спілкуючись один з

одним, люди ніби виконують різні ролі: батька, чоловіка, сина (в сім’ї),

начальника, підлеглого, товариша по службі (у службових обставинах),

пасажира й кондуктора, покупця і продавця, лікаря і пацієнта і т. ін. Тип ролі

обумовлює характер мовлення й мовленнєвої поведінки: з батьком говорять

не так, як з однолітком, з викладачем у вузі інакше, ніж з продавцем, наказові

конструкції в вустах лікаря є природними, коли він виконує свою службову

роль (Дихайте! Затамуйте подих! Роздягніться!), і недоречними, коли він,

наприклад, їде в автобусі або ж знаходиться в іншій подібній ситуації.

Висновок: Соціолінгвістика вивчає і вирішує надзвичайно широке коло питань, а саме: вивчення функцій мови у суспільстві, визначення форм існування мови, визначення сфер спілкування і характеристика використовуваних у них форм існування мови, функціональна стратифікація мови і окремих форм її існування, вивчення станів мовних ситуацій, розробка методів і прийомів соціолінгвістичного вивчення мови, соціолінгвістичний аспект проблеми походження мови, соціально-історичні типи мови, історія конкретних мов у соціолінгвістичному аспекті, зовнішні і внутрішні чинники еволюції мови, тлумачення поняття прогрес мови, роль стихійного і свідомого в історії мови, питання мовної політики і мовного будівництва.

Використана література:

   1. А.Д. Швейцер. Социолингвистика - М., 1990. - С. 481-482

2.Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы и проблемы. – М.: Междунар. Отношения, 1980.

3. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика: К основам общей теории.–

М., 1977.

4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів 

філологічних спеціальностей вищих закладів освіти.– К.: Видавничий

центр «Академія», 1999.– 288 с. (Альма-матер)

5. Лабов У. Исследование языка в его социальном контексте // Новое в

лингвистике. Вып. 7. Социолингвистика.– М., 1975.

6. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990

7. Н. С. Чемоданов. Проблемы социальной лингвистики в современном языкознании  (Новое в лингвистике. - Вып. VII. Социолингвистика. - М., 1975. - С. 5-33)

8. Основи соціолінгвістики : Методичні вказівки до проведення пркатичних занять для студентів 5-го курсу спеціальності 8.0305 «Прикладна лінгвістика» / Укл.: Л.В. Бордюк. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 28ст.

9. Соціолінгвістика. Режим доступу: http://suchomlynow.pl

10. Соціолінгвістика - Мовознавство - Каталог статей - Наша освіта. Режим доступу: http://damar.ucoz.ru