Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Без достатньої правової підстави




Поняття зобов’язань, що виникають з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (безпідставне набуття майна). Суб’єкти зобов’язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Повернення в натурі безпідставно набутого майна. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання. Безпідставне набуте майно, що не підлягає поверненню.

 

 

Завдання до практичних занять

Та самостійної роботи

Т е м а  1. Поняття і підстави виникнення

Зобов’язання

Завдання

1.Колишнє подружжя Коновалових, змушене мешкати після розлучення в одній квартирі (м. Харків), перебувало в неприязних стосунках. Після чергової сварки Коновалова розіслала близьким родичам колишнього чоловіка телеграми, в яких повідомляла про його смерть.

Коли родичі з’їхалися до Харкова з інших міст України та Росії, виявилося, що Коновалов живий. Родичі звернулися до адвоката з запитанням, чи мають вони юридичні підстави вимагати від Коновалової відшкодування понесених ними витрат на проїзд, проживання у готелі та харчування, а також заподіяної їм моральної шкоди.

На яке питання розраховане завдання? Яку відповідь повинен дати адвокат?

2.На прохання свого приятеля Майорова Васін погодився перевезти на своїй легковій автомашині придбаний Майоровим кольоровий телевізор. По дорозі Васін не справився з керуванням і автомобіль перекинувся. Водій не постраждав, а телевізор, який поклали у багажник, був повністю розбитий.

Майоров вимагав від Васіна відшкодування вартості розбитого телевізора. Васін не погодився з такою вимогою, оскільки, на його думку, він намагався надати Майорову суто приятельську послугу. Будь-який договір вони не укладали, грошей за перевезення телевізора він не отримував, а тому ніяких зобов’язань між ними не було. До того ж у зв’язку з аварією зазнав збитків не тільки Майоров, але й він, Васін, оскільки на ремонт машини йому прийдеться витратити суму, значно більшу, ніж вартість телевізора.

Як слід вирішити спір?

3.Петрова Оля привела додому з вулиці бездомне цуценя. Протягом місяця цуценя, яке отримало прізвисько Кузя, перебувало у Петрових. Якось батько Олі побачив оголошення про пропажу собаки, який за описом був дуже схожий на Кузю. Хазяїн обіцяв заплатити значну винагороду тому, хто поверне йому собаку. Хоча Оля встигла прив’язатися до Кузі, вона розуміла, що повинна повернути собаку хазяїнові. За винагороду, яка була обіцяна за знайдене цуценя, батько пообіцяв купити Олі нові зимові чоботи. Попов, який признав у Кузі свого собаку, виплатити винагороду відмовився. Він пояснив Олі та її батькові, що знайомий юрист порадив йому не виплачувати винагороду, оскільки законодавство України зобов’язує власника загубленої речі відшкодувати особі, яка її знайшла, тільки витрати, пов’язані із зберіганням речі та її доставкою.

Вирішіть спір.

4. Попов придбав у магазині холодильник “Норд”. Через сім місяців його проводка загорілася і холодильник згорів, чим Попову були заподіяні збитки в розмірі 1390 грн.: вогнем була пошкоджена частина кухонного гарнітура, біля якого стояв холодильник. Попов звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому понесені збитки. Завод відмовився задовольнити вимоги Попова, посилаючись на те, що не перебуває з останнім у договірних відносинах, а тому не повинен відшкодовувати Попову понесені збитки.

Як треба вирішити справу?

Т е м а 2. Виконання зобов’язання

Завдання

5.Відповідно до умов договору будівельного підряду АТ “Будсервіс” (підрядник) зобов’язалося побудувати офіс для ТОВ “Фантом” (замовник) із матеріалів останнього. Оскільки замовник своєчасно не надав підряднику проектно-кошторисну документацію та не підготував будівельний майданчик (фронт робіт), будівельні роботи розпочалися на два тижні пізніше. У подальшому замовник не зміг надати підряднику необхідну кількість матеріалів і звернувся до нього з проханням завершити роботи з матеріалів будівельної фірми, на що отримав згоду. Через п’ять місяців після початку робіт вони були припинені органами Держбуднагляду у зв’язку з тим, що на будівництві працювали робітники, які не перебували в трудових або підрядних відносинах з підрядником, і роботи виконувалися з грубим порушенням будівельних норм та правил.

Отримавши таку інформацію, директор ТОВ “Фантом” прийняв рішення про розірвання договору з АТ “Будсервіс” та уклав договір на завершення будівельних робіт з іншим підрядником, зажадавши від АТ “Будсервіс” відшкодування збитків, оскільки вартість робіт за новим договором була значно вище, ніж за попереднім. Керівництво АТ “Будсервіс” з цим не погодилось і звернулося до ТОВ “Фантом” з вимогою оплати виконаної роботи, повернення вартості матеріалів і суми страхових внесків, які були перераховані страховій фірмі “Оранта”, бо об’єкт будівництва був застрахований.

Як слід вирішити справу?

6.Магазин, що здійснював торгівлю за попередніми замовленнями, 10.05.2006 р. уклав з Іващенком договір, відповідно до якого зобов’язався доставити 30.05.2006 р. оплачений Іващенком меблевий гарнітур за вказаною ним адресою. Згодом, у зв’язку з необхідністю складування партії нових меблів і враховуючи факт попередньої повної оплати Іващенком меблевого гарнітуру, працівники магазину вирішили виконати своє зобов’язання достроково, про що сповістили Іващенка. Останній проти дострокової доставки меблевого гарнітура заперечував і, навпаки, просив магазин доставити його пізніше, ніж було визначено умовами договору, – 15.06.2006 р., оскільки він не встигає завершити ремонт квартири, а меблевий гарнітур буде заважати його виконанню. Крім того, меблевий гарнітур він має намір вперше показати дружині і дітям у відремонтованій квартирі як сюрприз. Незважаючи на те, що попередньої домовленості про оплату часу зберігання гарнітуру між сторонами не було, магазин вимагав або забрати меблі, або оплатити їх зберігання протягом додаткового терміну.

Як має бути вирішена справа?

7.Художник Мухін домовився з відомим сталеваром Железняковим про те, що протягом місяця напише картину з зображенням Железнякова під час роботи, якщо сталевар дозволить спостерігати за його роботою в умовах цеху і зробити деякі попередні зарисовки. Спостерігати за роботою Железнякова художник прийшов разом із своїм учнем Рибаченком. Через декілька днів сталевар виїхав у відрядження. Повернувшись через два місяці, він зателефонував художнику і дізнався, що картину ще не написано. Тоді він попросив художника за ту ж саму суму, що й за картину, розробити ескіз декоративних воріт, які йому замовили відлити з чавуну. Художник дав згоду, але за браком часу доручив цю роботу своєму учню. Останній зробив ескіз і, використавши попередні малюнки, без доручення Мухіна вирішив спробувати свої можливості та намалював портрет сталевара Железнякова. Вважаючи портрет вдалим, художник Мухін запропонував портрет Железнякову. Він придбав його. Ескіз же декоративних воріт Железняков не прийняв, посилаючись на те, що грошової суми, про яку вони домовлялися при визначенні ціни за портрет, він не вартий. Коли Железняков не знайшов особистого підпису Мухіна на картині, то зажадав від нього пояснень. Мухін визнав, що портрет написано його учнем Рибаченком.

Враховуючи, що ціна за портрет була обумовлена передусім членством Мухіна у спілці художників України і його статусом відомого художника, Железняков звернувся до суду з позовом про повернення грошей, які він сплатив за картину. У свою чергу, Мухін подав зустрічний позов про оплату виконаної роботи по розробці ескізу декоративних воріт.

Вирішіть справу.

 

Т е м а  3. Забезпечення виконання зобов’язаннь

Завдання

8. Згідно з договором купівлі-продажу ТОВ “Лідертехніка” (далі – ТОВ) зобов’язалося доставити та встановити до 10.09.2006 р. придбані АТ “Юність” (далі – АТ) комп’ютери, які були необхідні останньому для проведення виставки своєї продукції. У договорі було зазначено, що виконання зобов’язання забезпечено неустойкою в сумі 10 000 грн.

ТОВ доставило комп’ютери лише 20.09.2006 р. АТ від прийняття їх відмовилося, звернувшись до господарського суду з позовом до ТОВ про повернення суми вартості комп’ютерів – 25 000 грн; стягнення штрафу – 10 000 грн; відшкодування 40 000 грн упущеної вигоди, тобто доходів, які воно не отримало через невиконання ТОВ зобов’язання в строк.

ТОВ позову не визнало, вважаючи, що по-перше, у разі виконання зобов’язання боржником кредитор не має права відмовитися від його прийняття (комп’ютери були ж доставлені через 10 днів); по-друге, у разі несвоєчасного виконання зобов’язання неустойка повинна стягуватися у вигляді пені, а не штрафу за кожен день прострочення в розмірі, встановленому договором (оскільки сторони в договорі розмір пені не визначили, то й неможливе її стягнення); по-третє, розмір упущеної вигоди повинен бути доведений та обґрунтований позивачем, і тільки в цьому випадку можна ставити питання про її відшкодування.

Якмаєбутивирішенасправа?

9. 13.01.2006 р. між банком “Аваль” (кредитор) та ТОВ “Свобода” (позичальник) укладено кредитний договір та додаткові угоди про надання кредиту зі строком погашення до 01.03.2006 р.

14.01.2006 р. у забезпечення виконання зобов’язань позичальника банк “Аваль” та ВАТ “Мета” уклали договір застави, згідно з яким предметом застави стали 5 авіаційних турбінних двигунів, що належали ВАТ “Мета”.

На 01.03.2006 р. ТОВ “Свобода” повністю не розрахувалося з банком. Заборгованість складала 23 666 грн.

10.10.2006 р. банк “Аваль” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Мета” про звернення стягнення на заставлене майно відповідача. Рішенням господарського суду від 25.10.2006 р. у задоволенні позову було відмовлено, оскільки згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, а в даній справі позивач значно запізнився зі строком подачі позову.

Чи правильне рішення суду? Хто може бути заставодавцем? Чи є різниця між правовим положенням поручителя і майнового поручителя?

10. ТОВ “Альянс” (товарний склад) уклав із АТ “Вінсент” договір складського зберігання партії кави. Різке подорожчання високосортної кави призвело до зниження обсягів її продажу і, як наслідок, до збільшення строків зберігання вказаного товару.

Коли представник АТ “Вінсент” прибув для отримання зі складу партії кави, зберігач відмовив у видачі товару, мотивуючи свою поведінку відсутністю оплати за зберігання. Не погоджуючись з такими діями, представник поклажодавця вказав, що вартість кави, яка перебуває на складі, значно перевищує суму заборгованості. Тоді зберігач запропонував АТ “Вінсент” отримати товар у певному обсязі, залишивши у розпорядженні зберігача лише ту частину, яка за вартістю дорівнює сумі заборгованості.

Як повинна бути вирішена справа?

11. Іванов домовився з Анісімовим про купівлю-продаж житлового будинку. У зв’язку з цим Анісімов передав Іванову 3 000 грн. як завдаток, отримавши про це відповідну розписку. Однак через деякий час Анісімов відмовився від оформлення договору купівлі-продажу, мотивуючи тим, що всі його цінні речі, які він мав намір продати для виплати за будинок, втрачено під час пожежі, спричиненої ударом блискавки. Інших коштів для купівлі будинку він не мав.

Вважаючи неможливим виконання договору, Анісімов зажадав від Іванова повернення 3 000 грн. Коли Іванов йому в цьому відмовив, Анісімов звернувся до юридичної консультації за роз’ясненням його прав.

Чи підлягають вимоги Анісімова задоволенню? Чи зміниться рішення, якщо в розписці не буде слова «завдаток»?

12. Між банком “Грант” (далі – банк) та АТ “Ніневія” (далі – АТ) 15.01.2006 р. укладено кредитний договір на суму 500 000 грн. Згідно з умовами договору кредит підлягав поверненню 15.03.2006 р. Для забезпечення виконання цього договору між банком і ТОВ “Шанс” (далі – ТОВ) було укладено договір поруки. Строк припинення поруки договором не визначено.

Оскільки АТ не виконало своїх зобов’язань за кредитним договором, 20.10.2006 р. банк звернувся в господарський суд з позовом до ТОВ про стягнення згідно з кредитним договором основної суми боргу, процентів за користування кредитом, судових витрат, пов’язаних із стягненням боргу.

Яке рішення має прийняти господарський суд?

13. Любімов звернувся до свого приятеля Іванчука з проханням позичити йому 10 000 грн. строком на два місяці. Іванчук погодився на пропозицію, але за умови передачі йому під заставу цінного майна. 12.02.2006 р. Іванчук передав Любімову під розписку 10 000 грн. у позику зі строком повернення до 12.04.2006 р., а Любімов, у свою чергу, передав Іванчуку в забезпечення виконання зобов’язання за договором позики комп’ютер вартістю 2 500 грн і комплект ювелірних прикрас (каблучку та сережки) вартістю 8 000 грн. У зазначений термін Любімов не зміг розрахуватися з Іванчуком. А коли 23.08.2006 р. Любімов запропонував позичені гроші, Іванчук відмовився їх прийняти, вказавши, що оскільки Любімов не повернув гроші у строк, він став власником переданих речей і вже встиг реалізувати їх спільному знайомому Логвінову.

Любімов вирішив звернутися до юриста і з’ясувати, чи не порушено його права?

Яке роз’яснення має дати юрист?

14. Бідний 10.01.2006 р. уклав з Карпенком договір позики, згідно з яким передав останньому 30 000 грн. строком на 6 місяців. Договір позики було забезпечено іпотечним договором, відповідно до якого іпотекодавцем виступив майновий поручитель Довірченко, а предметом іпотеки – квартира останнього. Іпотечний договір передбачав видачу заставної.

10.03.2006 р. сторони внесли зміни до договору позики стосовно строку повернення боргу. Термін виконання договору було перенесено на 10.09.2006р.

10.08.2006 р. до Довірченка звернувся Щербаков з вимогою сплатити йому 30 000 грн. На це той заявив, що він не знає цього чоловіка, і відмовився задовольнити його вимогу. Тоді Щербаков звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на квартиру Довірченка і таким чином задовольнити його (Щербакова) вимоги. На підтвердження свого права Щербаков подав заставну.

У судовому засіданні з’ясувалося, що заставну, видану 10.02.2006 р. на ім’я Довірченка, було передано декілька разів за передавальним написом, і останнім її власником став Щербаков.

Довірченко звернувся за допомогою до адвоката з запитаннями: 1. Які його права та обов’язки як майнового поручителя? 2. Яка юридична природа заставної, порядок та правові наслідки її видачі? 3. Яким чином має здійснюватися передача заставної? 4. Чи впливає зміна основного договору на долю заставної? 5. Як співвідносяться іпотечний договір і заставна?

Дайтевідповідь.

Т е м а  4. Припинення зобов’язань

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Підстави припинення зобов’язання.

2. Припинення зобов’язання правочином (належним виконанням, зарахуванням, домовленістю сторін).

3. Припинення зобов’язання з інших підстав.

Т е м а  5. Правові наслідки порушення зобов’язань

Завдання

15. Меблева фабрика (далі – фабрика) звернулася до АТ “Смерека” (далі – АТ) з позовом про розірвання договору у зв’язку з втратою інтересу до предмета договору та про стягнення збитків, посилаючись на те, що відповідач протягом тривалого часу не виконував свій обов’язок щодо поставки цінних порід деревини, необхідність в якій у покупця відпала на цей час. При розгляді справи було з’ясовано, що згідно з укладеним 16.02.2006 р. договором АТ зобов’язувалося відвантажити деревину залізницею за вантажними реквізитами, які покупець повинен був повідомити додатково. До повідомлення цих реквізитів продавець приймав товар на відповідальне зберігання. У договорі передбачався також строк поставки – протягом п’яти днів після підписання договору з оплатою за фактом отримання товару. Крім цього було встановлено, що 17.02.2006 р., а також у березні і квітні цього ж року АТ повідомляло фабрику, що готове до відвантаження деревини, яка перебувала на відповідальному зберіганні, однак будь-якої відповіді від фабрики не отримало.

Якмаєбутивирішенасправа?

16.ТОВ “Кворум” звернулося з позовом до державного НДІ “Квант” про стягнення заборгованості за отриману продукцію на суму 65 180 грн, а також про стягнення неустойки та процентів річних у зв’язку з простроченням грошового зобов’язання. Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на несвоєчасність отримання коштів з державного бюджету, за рахунок якого він фінансується, й, відповідно, відсутність своєї вини. Крім того, зазначав, що одночасне стягнення неустойки та процентів річних є неможливим, оскільки проценти річних - різновид законної неустойки.

Вирішіть справу. Обчисліть суми, на які може претендувати позивач за умови, що строк невиконання грошового зобов’язання складає 62 дні, індекс інфляції за час прострочення – 102,1%, а пеня, що передбачалася в договорі на такий випадок, становила 0,1% від суми за кожен день прострочення.

17.За договором купівлі-продажу АТ “Повітря” (далі – АТ) передало ТОВ “Надія” (далі – ТОВ) 10 кондиціонерів. У процесі прийомки виявилося, що 5 кондиціонерів не працюють. У претензії ТОВ вимагало від АТ замінити непрацюючі кондиціонери та сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неякісної продукції. У зв’язку з відсутністю на складі кондиціонерів АТ запропонувало здійснити ремонт несправних кондиціонерів, але ТОВ не погодилося з такою пропозицією і вимагало розірвання договору, повернення вартості бракованих кондиціонерів і відшкодування витрат за їх зберігання.

Вирішіть справу.

18.ТОВ“Промінь” (далі – ТОВ) уклало договір поставки овочевих консервів з АТ “Консервний завод” (далі – АТ). Не отримавши консервів у встановлений договором строк, ТОВзвернулося до господарського суду з вимогою до АТ про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору, та про стягнення неустойки. Відповідач, заперечуючи проти вимог, пояснив, що поставку позивачу частини консервів мало здійснити повне товариство “Садиба” (далі – повне товариство), з яким АТ уклало договір. Отже, відповідальність за невиконання договору поставки в цій частині несе повне товариство. АТ не заперечувало, що воно не виконало зобов’язання, але зазначило, що порушення сталося не з його вини. Так, спочатку не було можливості виконати зобов’язання через відсутність склотари для консервів (її було отримано від постачальника із запізненням), а в липні врожай огірків загинув внаслідок сильного граду.

Вирішіть справу.

Т е м а  6. Загальні положення про договір

Завдання

19. АТ “Місто” та командитне товариство “Чумаченко та компанія” 15.03.2006 р. уклали договір про розробку заходів щодо реалізації проекту створення оздоровчого центру “Бадьорість”. У договорі було закріплено, що сторони зобов’язуються сприяти втіленню в життя цього проекту, для чого кожна з них взяла на себе обов’язки щодо збирання необхідної інформації, визначенню своїх фінансових можливостей, розробки проектної документації. У договорі також було закріплено, що повноважні представники сторін повинні зустрітися не пізніше 01.06.2006 р. для прийняття остаточного рішення про можливості сторін щодо реалізації вказаного проекту. У договорі містився пункт такого змісту: “Договір вважається попереднім та не покладає на його учасників ніяких юридичних обов’язків”.

Чи відповідає цей договір вимогам, що пред’являються до попередніх договорів?

20. Остапенко та Павлов у травні 2006 р. у письмовій формі уклали попередній договір купівлі-продажу квартири. У договорі було встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири буде підписано сторонами до 1 вересня поточного року, а також вказано ціну квартири.

Наприкінці серпня Павлов звернувся до власника квартири Остапенка з вимогою укласти основний договір відповідно до попереднього договору. Остапенко йому відмовив, оскільки вважав, що основний договір має бути укладений 1 вересня. В обумовлений строк Остапенко відмовився продавати квартиру Павлову на зазначених умовах, бо ціни на ринку нерухомості значно підвищилися, і він отримав вигіднішу пропозицію.

Павлов звернувся до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним на умовах попереднього договору, а також про стягнення збитків, завданих простроченням.

Яке рішення має винести суд?

21. Будучи у відрядженні, Марченко вирішив зупинитися в готелі. Адміністратор готелю відмовив Марченку в номері, посилаючись на значну завантаженість готелю у зв’язку з проведенням футбольного турніру в їхньому місті. До того ж він зауважив, що чинними Правилами проживання в готелі, які затверджені головою обласної адміністрації, встановлено можливість пріоритетного заселення готелю певними категоріями громадян. Зокрема готелем укладено договір з місцевою адміністрацією про першочергове заселення осіб, які прибувають до міста на запрошення адміністрації.

Марченко категорично не погодився з адміністратором готелю, вважаючи, що йому зобов’язані дати номер за наявності вільних. Оскільки іншого готелю в місті не було, Марченко звернувся для оскарження дій адміністратора готелю до об’єднання споживачів.

Дайте роз’яснення.

22.ТОВ “Північ” (відправник та одержувач вантажу в одній особі) під час укладення договору з пароплавством “Посейдон” стосовно морського перевезення вантажу запропонувало включити до тексту договору умову про розмір відповідальності перевізника за втрату, нестачу і пошкодження вантажу в межах його дійсної вартості, а також умову щодо стягнення з відправника додаткової плати за оголошення цінності вантажу. Пароплавство, погодившись перевезти вантаж, заявило, що включення першої умови до договору недоцільно, оскільки вона повторює п.1 ч.1 ст. 179 Кодексу торговельного мореплавства України, а включення другої умови пароплавству не вигідно з фінансової точки зору. Юрист ТОВ “Північ” наполягав на тому, щоб умова про відповідальність була включена до тексту договору, оскільки, на його думку, будь-яка умова, на якій наполягає хоча б одна із сторін, є істотною, а тому має бути включена до тексту договору.

Чи можна вважати договір укладеним?

23. Яковенко запропонував своєму приятелеві Васильченку придбати в нього картину відомого майстра. Васильченко наступного дня направив факсом відповідь про згоду придбати картину із зазначенням її ціни. Через п’ять днів Яковенко повідомив Васильченка, що згоден продати йому картину за ціною, яка на 30 % вище ціни, що була запропонована Васильченком. Останній не погодився, вважаючи, що договір між ними є укладеним на умовах факсимільного повідомлення, яке має вважатися акцептом.

Чи був укладений договір?

24. Тімаков протягом тривалого часу шукав можливість придбати чи орендувати гараж неподалік від свого будинку. Він дізнався, що у зв’язку з від’їздом на роботу за контрактом до Австрії Римаренко здає свій гараж в оренду на два роки, а в майбутньому, можливо, продасть його. Тімаков негайно зустрівся з Римаренком, який повідомив, що через три дні Тімаков може поставити до гаража свій автомобіль. Щодо встановлення орендної плати сторони вирішили дізнатися про її середній розмір у цьому районі і наперед погодилися, що підуть один одному на поступки в цьому питанні. Через три дні Римаренко зателефонував Тімакову щоб повідомити, що обставини змінилися і він не може здавати свій гараж, оскільки останній потрібен його товаришеві. Тімаков звернувся до суду. У своїй заяві він вказав, що Римаренко відмовився від виконання договору, і просив суд зобов’язати Римаренка згідно зі ст. 765 та ст. 766 ЦК України передати йому гараж у користування строком на два роки.

Яке рішення має винести суд?

25. ТОВ “Хімік” (далі – ТОВ) уклало з АТ “Райдуга” (далі – АТ) договір поставки хімічних речовин для виробництва фарб. Через місяць контрольний пакет акцій АТ був проданий новому власнику, який у встановленому порядку прийняв рішення про перепрофілювання виробництва та закриття виробництва фарб. Водночас АТ запропонувало ТОВ розірвати договір поставки через істотні зміни обставин (закриття виробництва фарб). Постачальник не погодився з аргументами покупця і вимагав виконання договору або компенсації збитків. АТ звернулося до суду з вимогою про розірвання договору поставки через істотні зміни обставин.

Яке рішення має винести суд? Які умови та порядок розірвання договору у зв’язку з істотними змінами обставин?

Т е м а  7. Купівля-продаж

Завдання

26. Петренко домовився з Іванчуком про купівлю в нього телевізора. Петренко передав Іванчуку аванс і заявив, що наступного дня сам прийде за телевізором. Однак протягом тижня Петренко так і не приїхав за телевізором. Іванчук зателефонував йому і запропонував, що телевізор доставить знайомий Іванчука Романов, якому Петренко і передасть решту покупної ціни. Петренко погодився.

Під час перевезення телевізора автомобіль Романова потрапив у аварію, і телевізор було розбито. Дізнавшись про це, Петренко став вимагати повернення авансу, але Іванчук відмовив, заявивши, що аварія, як було встановлено, відбулася з вини Романова, а Петренко сам дав згоду на перевезення телевізора. Крім того, Іванчук став вимагати від Петренка повної сплати купівельної ціни, запропонувавши Петренку пред’явити до Романова позов про відшкодування збитків за розбитий телевізор.

Як має бути вирішена справа? Чи змінилось би рішення, якби не Іванчук, а Петренко за згодою Іванчука прислав за телевізором свого знайомого і телевізор був би розбитий за схожих обставин?

27. Зимою Котов купив у Чашкіна дачу. Коли у травні він привіз на дачу свою родину, то виявилося, що у двох кімнатах уже поселився Сидоров з сім’єю. Сидоров повідомив, що літом минулого року він уклав з Чашкіним договір оренди двох кімнат у дачному будинку строком на 5 років і заплатив наперед усю орендну плату, хоча письмового договору з Котовим не має.

Котов звернувся з претензіями до Чашкіна, але останній заявив, що Котов знав про те, що Чашкін систематично здавав дачу в оренду, і не задавав йому питань щодо наявності орендаторів. Крім того, як він зрозумів, Котова цікавило оформлення правоустановчих документів, а користуватися дачею він не збирався, оскільки постійно проживав з сім’єю за кордоном. Саме тому в їхньому договорі була відсутня вказівка на термін передачі дачі. Крім того, Чашкін повідомив, що Котова викликають до суду, бо за рішенням суду про поділ майна між Чашкіним і його колишньою дружиною, яке набрало сили до реєстрації договору купівлі-продажу дачі, вона була передана дружині Чашкіна. Котов звернувся за допомогою до адвоката.

Вирішіть спір.

28. Ребров 20 вересня купив в універмазі костюм і черевики. У присутності продавця він приміряв куплені речі й уважно їх оглядав. Повернувшись додому, Ребров знову оглянув костюм і вирішив, що колір і фасон йому не підходять. З цієї причини костюм він не вдягав і через кілька днів звернувся до магазину, вимагаючи прийняти костюм і повернути йому гроші.

Через місяць після придбання черевиків виявилося, що вони мають значні недоліки: неякісно пошиті й різні за кольором.

Універмаг відмовився замінити куплені речі на більш якісні або повернути за них гроші, посилаючись на те, що під час придбання покупець мав можливість добре оглянути товар і, крім того, черевики Ребров вже носив. На думку адміністрації, дефекти товару були явні, і покупець не має права вимагати їх заміни, повернути ж гроші неможливо, бо їх вже інкасовано.

Як слід вирішити спір?

29. Антіпов придбав в універмазі піаніно із розстроченням платежу на 2 роки. Через півроку після оформлення договору Антіпов звільнився з роботи і виїхав на постійне місце проживання в Росію. Універмаг звернувся до батька боржника з проханням внести за сина несплачену суму грошей або повернути придбане ним піаніно. Батько відмовився задовольнити ці вимоги. Універмаг звернувся з позовом до суду.

Як має бути вирішена справа? Як була б вирішена справа, коли б Антіпов подарував піаніно батькові?

30. Тимощук продав Зубову телевізор за 700 грн. Покупець заплатив лише 200 грн, а решту обіцяв сплатити через 3 дні. До остаточного розрахунку телевізор залишався у продавця.

Зубов не приходив за телевізором і не приносив грошей протягом двох тижнів. Тоді Тимощук продав телевізор Тимченку. Після цього з’явився Зубов і пояснив, що хворів і вчасно прийти не зміг.

Тимощук не відмовлявся повернути Зубову сплачені останнім 200 грн. Однак Зубов вважав, що 200 грн було залишено ним як завдаток, і тому вимагав, щоб Тимощук повернув йому подвійну суму завдатку, тобто 400 грн, і крім того, реально виконав укладений між ними договір купівлі-продажу. Оскільки Тимощук відмовився задовольнити вимоги, Зубов звернувся в суд з позовом до Тимощука з вимогою повернути йому 400 грн і до Тимченко – з вимогою повернути йому телевізор.

Чи обґрунтовані вимоги Зубова? Як слід вирішити спір?

31. Швець придбала на ринку у приватного підприємця вечірню сукню і показала її подрузі. Остання повідомила, що в сусідньому магазині така ж сукня коштує значно дешевше. Швець пішла на ринок, знайшла підприємця і стала вимагати повернути їй частину купівельної ціни або прийняти сукню, а їй повернути гроші. Підприємець відмовився, а Швець звернулася зі скаргою в юридичний відділ адміністрації ринку.

Які роз’яснення вона має одержати? Як слід було б вирішити справу, якщо б Швець вдома виявила погано оброблені шви, а продавець відмовився прийняти сукню, пояснивши це тим, що небездоганна якість обробки швів є звичайним явищем для одягу турецького виробництва?

32. АТ “Залізобетон” (далі – АТ) 03.02.2006 р. уклало договір з ТОВ “Будстрой” (далі – ТОВ) на поставку щомісячно до 03.02.2007 р. бетонних конструкцій для будівництва двох дев’ятиповерхових будинків.

Згідно з вимогами стандартів, як було обумовлено в договорі, конструкції мають бути виготовлені з цементу міцністю 500 одиниць із застосуванням металевої арматури діаметром 8 мм. У зв’язку з тим, що АТ одержав від АТ “Цемент” цемент міцністю 300 одиниць, а арматуру діаметром 5 мм, воно виготовило конструкції із застосуванням цих компонентів і протягом двох місяців поставляло свою продукцію ТОВ. Останнє неодноразово повідомляло про те, що конструкції не відповідають вимогам якості, але АТ продовжувало поставку саме такої продукції.

У травні 2006 р. ТОВ у письмовій формі повідомило постачальника про те, що договір поставки від 03.02.2006 р. воно вважає розірваним і вимагає відшкодування збитків у зв’язку з поставкою недоброякісної продукції на суму 300 000 грн. Постачальник отримав це повідомлення 17.05.2006 р., але згоди на розірвання договору не дав і надіслав ТОВ претензію з зустрічними вимогами про виплату йому пені в розмірі 1 000 грн за несвоєчасну оплату поставленої продукції і шкоду, заподіяну у зв’язку з відмовою прийняти поставлену продукцію на суму 300 000 грн.

Які підстави та порядок розірвання договору поставки?

33.Відповідно до укладеного договору ТОВ “Люкс” (далі – ТОВ) було зобов’язано поставити 17 квітня редакції газети “Ранок” (далі – редакція) 20 комп’ютерів, за які редакція здійснила попередню оплату за ціною 1 000 грн за кожний комп’ютер. У договорі сторони передбачили, що за недопоставку комп’ютерів ТОВ сплачує редакції неустойку в розмірі 2% від вартості непоставлених товарів.

14 серпня редакція звернулася в господарський суд з позовом до ТОВ про стягнення з останнього усієї перерахованої суми, неустойки за непоставку товарів та процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 18 квітня по 14 серпня.

21 серпня комп’ютери були поставлені та прийняті редакцією. При розгляді спору в господарському суді ТОВ не визнало позовні вимоги редакції, посилаючись на те, що свої зобов’язання воно виконало.

Чи є підстави для задоволення позовних вимог редакції газети “Ранок”?

34. Згідно з договором, укладеним між АТ “Аркада” (далі – АТ) і підприємцем Буділовим, товариство зобов’язалося передати останньому вантажний автомобіль “Ман” в обмін на 3-кімнатну квартиру, що належала Буділову. Однак замість німецької вантажівки Буділову було запропоновано автомобіль “КрАЗ”. Враховуючи те, що ціна автомобіля “КрАЗ” значно нижча від ціни квартири, Буділов погодився прийняти його за умовою, що АТ здійснить доплату в розмірі 2 000 грн. Відповідну домовленість було оформлено додатковою угодою до основного договору.

Через деякий час АТ відмовилося від сплати 2 000 грн і стало вимагати від Буділова повернення “КрАЗу”, посилаючись на те, що договір поставки, який було укладено між сторонами, не передбачав такої істотної умови, як строк виконання, і тому, не може вважатися укладеним.

Буділов же вважає, що сторони уклали як основний договір міни, і строк не є істотною умовою цього договору. Сама ж по собі умова про доплату не перетворює договір міни на договір купівлі-продажу або поставки. Спір було передано до господарського суду.

Вирішіть справу.

Т е м а  8, 9. Дарування. Рента

 

Завдання

35. Рудін уклав 01.01.2006 р. зі своїм родичем Мартиненком письмовий договір дарування відеокамери, за яким надав право довічного користування нею Халявському.

Мартиненко звернувся до юридичної консультації з проханням пояснити йому такі питання: 1. Чи вважається даний договір дарування дійсним, якщо його посвідчено нотаріально та в ньому вказано, що відеокамеру Рудін передасть йому лише через рік? 2. Чи має він право вимагати свій дарунок від Рудіна, якщо останній відмовиться від передання йому відеокамери? 3. Чи може Халявський вимагати надання камери в користування в разі смерті Рудіна? 4. Чи може він (Мартиненко) відмовитися від укладеного договору?

Дайте відповідь.

36. Сонін подарував сім’ї Ліско дорогий японський телевізор. Через два роки відносини між родичами значно погіршилися. Під час чергової сварки Ліско завдав Соніну тяжких тілесних ушкоджень, розбив автомобіль останнього, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений до позбавлення волі.

Скориставшись відсутністю Ліско, Сонін забрав з його оселі телевізор, заявивши, що він має право розірвати договір дарування за обставин, що склалися, бо договір дарування – безоплатний договір.

Дружина Ліско після неодноразових звернень до Соніна подала до суду позов з вимогою повернути телевізор, який належить їй та її чоловікові.

Вирішіть справу.

37. Розумовський уклав з АТ “Довіра” (далі – АТ) договір безстрокової ренти, за яким безоплатно передав у власність АТ свою квартиру. Одержувачами ренти в договорі названо Розумовського та його дружину. Ренту було встановлено в розмірі 600 грн. на місяць на обох одержувачів.

Через три роки після укладення договору Розумовський помер і його дружина та АТ домовилися про зменшення суми ренти до 300 грн. на місяць. Ще через два роки АТ заявило про свій намір відмовитися від договору у зв’язку з чим виплатило Розумовській 3 600 грн.

Розумовська прийняла гроші, але незабаром звернулася до суду з позовом про звернення стягнення на передану квартиру, яка перебуває в заставі, та повернення їй вартості квартири, оскільки квартиру було передано у власність АТ за договором ренти безоплатно.

У судовому засіданні Розумовська пояснила, що договором не передбачена можливість відмови від договору ренти в односторонньому порядку, тому договір не може вважатися розірваним, а АТ вже понад 6 місяців не виплачує їй ренту. Отримана ж нею сума (3 600 грн) є рентою, яку вона отримала б, якщо б не погодилася на зменшення розміру ренти.

Представник АТ заявив, що зменшення ренти з 600 до 300 грн на місяць було оформлено додатковою угодою, посвідченою нотаріально. А взагалі, можливість відмовитися від договору ренти передбачена законом і тому не обов’язково має бути названа в договорі ренти. Крім того, Розумовська прийняла 3 600 грн, погодившись тим самим з розірванням договору й повним розрахунком з АТ.

Вирішіть справу.

38. За договором ренти, укладеним на 10 років, Потебенько передав у власність Торіну жилий будинок вартістю 30 000 грн. безоплатно. Відповідно до договору ренту було встановлено на користь Потебенька та його сестер Лідії і Марії у розмірі мінімальної заробітної плати.

Через 8 років Марія вмерла і Торін став сплачувати ренту тільки на користь Потебенька та Лідії у визначених раніше сумах. Коли ж під час зливи у телевізійну антену, встановлену Торіним над будинком без громовідводу, вдарила блискавка і будинок згорів, Торін припинив виплати взагалі.

Потебенько звернувся до суду з вимогою розірвати договір ренти та зобов’язати Торіна відшкодувати вартість будинку, який став непридатним у зв’язку з винними діями останнього.

Вирішіть спір.

Т е м а  10. Довічне утримання (догляд)

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття, ознаки та елементи договору.

2. Припинення договору.

3. Правові наслідки розірвання договору.

4. Перехід прав та обов’язків за договором.

 

Т е м а  11. Найм (оренда)

 

Завдання

39. АТ “Єнакіївське річкове пароплавство” (далі – АТ) уклало договір оренди з АТ “МММ”, згідно з яким останнє зобов’язалося наступного дня після укладення договору передати АТ в користування на строк 6 місяців за плату в розмірі 20 000 грн на місяць кондиціонер промисловий потужністю не менш 2000 м3 повітря на годину виробництва Японії, що був у користуванні не більш одного року. За несвоєчасне передання предмета оренди договором була встановлена неустойка в розмірі 10 000 грн. Кондиціонер АТ “МММ” не передало, і АТ звернулося до суду з вимогою до АТ “МММ” про передачу кондиціонера, відшкодування збитків за прострочення та стягнення обумовленої договором неустойки.

Складіть проект рішення суду.

40. Семиноженко передав Матвійчуку в найом телевізор вартістю 4 800 грн строком на один рік. Сторони домовилися, що плата за весь строк користування телевізором складатиме ¼ від його вартості. Матвійчук прийняв телевізор від Семиноженка на квартирі останнього та за браком часу не встиг його оглянути. Наступного дня Матвійчук відбув у відрядження за кордон строком на 4 місяці. Повернувшись, він з’ясував, що зображення телевізора має неприємний зелений відтінок. Матвійчук звернувся до ремонтної майстерні, і через тиждень телевізор було відремонтовано. З’ясувати, коли виникла поломка, під час ремонту не вдалося. Ремонт коштував Матвійчуку 100 грн.

Через п’ять місяців після укладення договору Матвійчук отримав листа від Семиноженка, в якому той сповіщав Матвійчука про свою відмову від договору найму у зв’язку з неоплатою останнім користування річчю. Наймодавець вимагав повернення телевізора та сплати 500 грн за користування ним. Матвійчук же вважає, що, по-перше, чотири місяці він не мав можливості користуватися річчю у зв’язку з відрядженням за наказом керівництва; по-друге, один тиждень телевізор погано показував, через що Матвійчук не міг ним користуватися повною мірою; по-третє, договором не встановлено період оплати за користування річчю. Отже, оплата може бути здійснена тільки після закінчення строку договору за винятком часу, коли наймач не мав можливості користуватися річчю (чотири місяці та один тиждень). Крім того, він вимагав від Семиноженка відшкодування оплаченої вартості ремонту в сумі 100 грн.

Проаналізуйте доводи сторін і вирішіть спір.

41. Борисенко та його сусід Янчук уклали договір, за яким Янчук передав Борисенку строком на 4 роки в найом стару швацьку машинку німецького виробництва в робочому стані за умови сплати 13 грн щомісячно. Зазначену машинку Борисенко поновив, встановивши декілька нових додаткових приладів, і згодом почав використовувати для надання послуг населенню. Через деякий час Янчук безслідно зник, а через чотири роки його було оголошено померлим. Шевчук, як єдиний спад-коємець Янчука, продав швацьку машинку Таренку. Останній звернувся до Борисенка з вимогою передання йому швацької машинки та виплати всіх доходів, які той отримав від користу-вання машинкою з дня її придбання Таренком. Борисенко задовільнити вимогу відмовився. Згодом до Борисенка звер-нувся ще й Тіньків з вимогою переданя йому швацької машинки, надавши письмовий договір позики, за яким Янчук мав сплатити йому 97 грн, та договір застави швацької машинки, яким було забезпечено виконання грошового зобов’язання за договором позики. Справи були передані на розгляд до суду. Борисенко, у свою чергу, подав позов до Шевчука як право-наступника наймодавця Янчука про визнання його (Борисенка) співвласником машинки, оскільки поновлення останньої зробило її фактично новою.

Вирішіть справу.

42. Потапенко взяв на прокат піаніно строком на один рік, уклавши відповідний договір з пунктом прокату. У зв’язку з від’їздом у тримісячне відрядження Потапенко передав піаніно в тимчасове користування своєму сусідові Шведу з умовою, що той буде користуватися піаніно протягом перебування Потапенка у відрядженні та сплатить останньому за користування суму, що дорівнює сумі плати за прокат, яку має сплатити Потапенко за той же строк. Швед поставив піаніно біля батареї центрального опалення, і незабаром в інструменті виникли дві тріщини. Після закінчення строку договору Потапенко повернув піаніно прокатному пункту, але інструмент не прийняли і запропонували Потапенку відремонтувати його. Потапенко відмовився виконати цю вимогу, оскільки у псуванні піаніно винен Швед, а не він.

Вирішіть справу.

43.Ярославський 10.01.2006 р. передав Ахметову в найом строком на 2 роки гараж в м. Харкові за умови сплати 1 000 грн щомісячно. Договором було передбачено, що гараж передається Ахметову для зберігання автомобіля. 15 квітня Ярославському стало відомо, що 1 квітня Ахметов уклав з Дінчуком договір, за яким зобов’язався до 1 липня надати Дінчуку той же гараж у користування строком на 1 рік для обладнання автомайстерні. Договір було посвідчено нотаріусом. Крім того, Ахметов не вносив взагалі плати за користування гаражем. 20 квітня Ярославський звернувся до суду з позовом про розірвання договору найму. Під час розгляду справи, 15 червня, Ахметов повністю погасив борг за користування гаражем.

Яке рішення має винести суд? Яким буде рішення суду, якщо з’ясується, що договір найму не був зареєстрований?

44.Державне підприємство “Хлібкомбінат № 8” (далі – державне підприємство) уклало з ТОВ “Будмонтаж” (далі – ТОВ) договір оренди окремо розташованої споруди загальною площею 100 м2 на 10 років. У договорі сторони передбачили такі умови: 1) строк оренди, 2) розмір орендної плати, 3) цільове призначення споруди, 4) пеню за прострочення оплати орендних платежів, 5) обов’язок орендаря провести капітальний ремонт споруди не пізніше одного року після укладення договору, 6) набуття права власності ТОВ на споруду після спливу строку договору за умови належної сплати орендних платежів.

Оскільки орендар вчасно не розпочав капітальний ремонт і мав заборгованість по орендній платі за 2 місяці, державне підприємство звернулося до суду з позовом про розірвання договору. ТОВ позов не визнало.

Яке рішення має винести суд?

45. ТОВ “Мавка” (далі – ТОВ) уклало за участю банку АКІБ “Укркамчатбанк” (далі – банк) і машинобудівельного заводу договір лізингу, за яким отримало устаткування для лісопилки строком на 4 роки. Лісопилку було поставлено і змонтовано представниками заводу. Однак у процесі експлуатації неодноразово виявлялися виробничі дефекти лісопилки, що зробило її подальше використання вкрай невигідним. ТОВ звернулося до заводу з вимогою замінити устаткування, однак завод відмовив, пояснивши, що в даний час устаткування для лісопилок він не виробляє і задовольнити вимоги не має можливості. Тоді ТОВ звернулося до банку з проханням розірвати договір лізингу. Банк, у свою чергу, також відмовив ТОВ, вважаючи, що відповідальність за вибір постачальника і всі пов’язані з цим ризики повинен нести лізингоодержувач. При цьому банк заявив, що згоден розірвати договір, якщо йому будуть відшкодовані: повна вартість устаткування для лісопилки і неодержані доходи у вигляді платежів за користування лісопилкою. ТОВ така пропозиція не задовольнила, і воно звернулося в суд з позовом про розірвання договору лізингу.

Вирішіть справу.

Т е м а  12. Найм (оренда) житла

 

Завдання

46. У березні 2004 р. Волинець одержала у спадщину однокімнатну квартиру. Як з’ясувалося, в цій квартирі з січня 2004 р. на умовах найму проживає Іщенко. У квітні 2004 р. Волинець подала позов до суду про розірвання договору найму і виселення Іщенка, оскільки з військової служби повернувся її син, і ця квартира необхідна йому для проживання. Суд задовольнив її вимоги. Однак в серпні 2004 р. Іщенку стало відомо, що Волинець уклала договір найму цієї квартири з Петренком. Іщенко подав позов до суду про переведення на нього прав та обов’язків наймача.

Яке рішення має винести суд? Чи будуть правомірними вимоги Іщенка про переведення на нього прав та обов’язків покупця, якщо буде встановлено, що Волинець не передала в найом, а продала Петренку цю квартиру?

47. Бондарчук і Федорець уклали 01.01.2006 р. договір найму житла строком на один рік. Свого часу Бондарчук не попередив наймача про відмову від укладання договору на новий строк, а Федорець 01.01.2007 р. не звільнив помешкання. Бондарчук 01.03.2007 р. продав це житло своєму приятелю Нестерову, який з 03.05.2007 р. подав позов до суду про розірвання договору найму і виселення Федорця на підставі невнесення наймачем плати за житло з 01.01.2007 р. Федорець пред’явив зустрічні вимоги про переведення на нього прав та обов’язків покупця згідно зі ст. 822 ЦК України.

Яке рішення повинен винести суд?

48. Сідоров (наймодавець) уклав договір найму житла з комерційним банком “АВЕК” (наймачем) строком на п’ять років. Останній передав це житло в користування своєму працівникові Смирнову. Через деякий час Смірнов за згодою банку вселив у житло свою дружину та її сина від першого шлюбу. Минуло три роки і Сідоров звернувся з позовом до комерційного банку “АВЕК” і до Смірнова про розірвання договору найму житла і відшкодування збитків у зв’язку з тим, що Смірнов та члени його сім’ї псують житло, власником якого він є. При розгляді справи Сідоров заявив, що на вселення Смірнова та членів його сім’ї комерційний банк “АВЕК” повинен був отримати його згоду.

Яке рішення має винести суд?

49. Федорчук (наймодавець) і Новіков (наймач) уклали договір найму житла, предметом якого був житловий будинок. З часом Новіков за згодою Федорчука переобладнав та рекон-струював житловий будинок і частину його став використо-вувати як офіс приватного нотаріуса.

Чи правомірні дії Новікова? Який існує порядок пере-ведення житлових будинків і приміщень у нежилі?

50. У договорі найму житла з Петровим серед осіб, які проживатимуть разом з ним, були вказані дружина та два повно-літніх сина. Після звільнення з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства Петров став вносити плату за користування житлом з затримкою на 3-4 місяця. Наймодавець Кирилько звернувся з позовом до суду про розірвання договору найму житла і стягнення заборгованості з Петрова та його синів.

Яке рішення повинен винести суд?

51. За три місяці до закінчення строку договору найму житла наймодавець Петренко попередив наймача Гончарова про відмову від укладення договору на новий строк, оскільки останній неналежно виконував свої обов’язки за договором найму – несвоєчасно сплачував за житло. На думку Гончарова, він має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк відповідно до положень ч.1 ст. 822 ЦК України.

Розгляньте доводи сторін.

52. Клименко і четверо членів його сім’ї проживали на умовах найму в житловому будинку, що належав на праві власності Новікову. Після смерті Клименка наймачем житла побажав стати один з його синів. Однак наймодавець своєї згоди не дав.

Син Клименка звернувся з позовом до суду про визнання його наймачем житлового будинку.

Яке рішення має винести суд?

 

Т е м а 13. Позичка

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття, предмет та сфера застосування договору позички.

2. Сторони договору позички, їх права та обов’язки.

3. Припинення договору позички.

Т е м а 14. Підряд

Завдання

53. АТ “Аптека “Здоров’я” (далі – АТ) запросила для оформлення свого торгового залу художника-дизайнера Савченка. Перед художником було поставлено завдання – оформити вітрини аптеки та її торгового залу для покращення естетичного вигляду. Оформлення мало здійснюватися з матеріалів та за ескізами Савченка. Строк виконання замовлення становив один місяць.

Керівник АТ звернувся до юрисконсульта з проханням підготувати відповідний проект договору.

Дайтеправовукваліфікаціювідносинміжхудожником-дизайнеромСавченком іАТ.

54. Карпенко домовився зі своїм знайомим – майстром телеательє про налагодження в його телевізорі блока ДМВ та антени до нього за винагороду.

Усі необхідні матеріали були надані Карпенком. Після того, як усі роботи були виконано, майстер за проханням Карпенка почав перевіряти телевізор. Телевізор працював добре, однак при вмиканні відеомагнітофону було виявлено, що екран має тільки чорно-біле зображення. Майстер сказав, що в телевізорі необхідно встановити блок PAL, тоді зображення буде кольоровим. Карпенко повідомив, що він має такий блок і майстер може його встановити, а також підключити систему дистанційного управління.

Після виконання робіт майстер знову ввімкнув телевізор і він згорів. Як було з’ясовано, блок дистанційного управління виявився непридатним до використання, і внаслідок цього при вмиканні сталося коротке замикання. Майстер встановив блок без відповідної перевірки.

Карпенко відмовився сплатити майстру обумовлену винагороду та вимагав від нього безкоштовного ремонту телевізора.

В свою чергу майстер вимагав сплатити йому обумовлену винагороду та заперечував проти ремонту, вважаючи винним у пошкодженні телевізора Карпенка, який дав непридатний до використання блок.

Як має бути вирішена справа? Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що несправний блок майстер отримав запечатаним з пломбами заводу - виробника?

55. Маковецький домовився зі своїм сусідом – радіотехніком Івановим, що той у вільний від роботи час збере для нього магнітофон. Придбання необхідних матеріалів Іванов взяв на себе. Було вирішено, що Маковецький сплатить Іванову 500 грн. Розпочавши роботу, Іванов не зміг самостійно розробити нову схему магнітофону, у зв’язку з чим домовився з інженером Бесєдіним про розробку такої схеми за 150 грн, передавши йому завдаток у сумі 50 грн. Крім того, деякі деталі Іванов не зміг придбати і виготовив їх сам. Іванов заявив Маковецькому, що останній повинен тепер сплатити не 500, а 800 грн. Маковецький ж відповів, що уклавши договір, Іванов взявся виконувати роботу на свій ризик, тому додаткові витрати мають бути віднесені на його рахунок. Іванов же стверджував, що обумовлена ними сума при укладанні договору була лише приблизною і, якщо Маковецький не може сплатити її, договір має бути розірвано, а Маковецький повинен йому відшкодувати понесені витрати в сумі 250 грн (50 грн – завдаток і 200 грн – за деталі).

Як слід вирішити справу?

56. Іноземна фірма “Пніна” підписала з ТОВ “Консоль” договір, відповідно до якого товариство зобов’язувалося кожного кварталу надавати фірмі інформацію щодо маркетингового дослідження ринку молочної продукції м. Харкова. Інформація повинна була надаватися на електронному носії – електронною поштою. Як тільки почали надходити гроші на рахунок товариства, у податкової інспекції виникло питання про правову природу укладеного договору. Податкова інспекція вважала, що в даному разі товариство одержує винагороду за послуги, а товариство стверджувало, що воно з фірмою уклало договір підряду.

Податкова інспекція звернулася за консультацією до юриста.

Яке роз’яснення має бути надано?

57. Слюсаренко уклав договір з Ремстройтрестом на ремонт його квартири. Вартість робіт та матеріалів, що купувалися трестом, склала 20 000 грн. Згідно з умовами договору, ремонт слід було розпочати 10.05.2006 р., а закінчити 20.05.2006 р. При укладанні договору Слюсаренко сплатив 5 000 грн. 9 травня Слюсаренка повідомили, що роботи не можуть бути розпочаті в строк, оскільки робочі ще працюють на іншому об’єкті, ремонт якого не був своєчасно закінчений через недопоставку деяких матеріалів. У зв’язку з цим Слюсаренка прохали перенести строк початку ремонту квартири. Від такої пропозиції він відмовився і заявив, що взяв за свій рахунок відпустку на цей час і чекає на робочих. Роботи у Слюсаренка було розпочато лише 15 травня і закінчено 29 травня. Після закінчення ремонту Слюсаренко заплатив ще 5 000 грн, а інші платити відмовився, оскільки вважає їх компенсацією збитків, понесених через порушення трестом вимог договору.

Трест звернувся з позовом до суду про стягнення з Слюсаренка 10 000 грн.

Яке рішення має винести суд?

58. ТОВ “Будівельно-ремонтне управління № 37”, діючи як генеральний підрядчик за договором на будівництво складського приміщення з плодоовочевою фабрикою, доручило АТ “Майстер” виконати комплекс сантехнічних і монтажних робіт, уклавши з ним договір субпідряду.

Під час прийняття результатів робіт за договором субпідряду представники будівельно-ремонтного управління виявили декілька порушень умов договору з боку АТ “Майстер”. Так, складське устаткування, монтаж якого здійснювався за цим договором, працювало лише частково; відстань між стелажами була меншою, ніж передбачено проектно-кошторисною документацією, яку передала плодоовочева фабрика; при встановленні сантехнічного обладнання використано інші матеріали, ніж було обумовлено договором. Залучений до приймання робіт представник державної санітарно-епідеміологічної служби заявив, що приміщення не може бути використане як склад плодоовочевої продукції, однак це не виключає його використання для інших виробничих потреб. Представник будівельно-ремонтного управління акт прийняття робіт за договором субпідряду підписати відмовився. До АТ “Майстер” було надіслано листа, в якому замовник (будівельно-ремонтне управління) вимагав усунути виявлені недоліки за рахунок субпідрядника до 15.01.2006 р., оскільки строк виконання робіт за договором з плодоовочевою фабрикою закінчувався 01.03.2006 р. Однак у вказані строки субпідрядник вимог замовника не виконав.

Враховуючи, що підрядник не виконав умови договору, плодоовочева фабрика звернулася до суду з позовом до будівельно-ремонтного управління з вимогою про відшкодування збитків та сплату неустойки в сумі 158 900 грн. Відповідач позову не визнав, посилаючись на відсутність своєї вини у порушенні договору внаслідок невиконання умов договору субпідрядною організацією. Залучений до участі у справі субпідрядник подав акт приймання робіт за договором із будівельно-ремонтним управлінням. В акті зазначалося, що робота виконана і приймається без застережень Акт було підписано представником АТ “Майстер” із зазначенням, що представник замовника (будівельно-ремонтного управління) від підписання відмовився.

Яке рішення має прийняти суд?

59. В АТ “Зірка” виникли труднощі з фінансуванням будівництва житлового будинку, яке здійснювалося спільно з науково-дослідним інститутом. Правління АТ “Зірка” прийняло рішення про залучення для завершення будівництва громадян, які виявили бажання придбати квартири в домі, що будується.

Для оформлення правовідносин з цими громадянами був розроблений договір про спільне інвестування, згідно з яким АТ брало на себе функції замовника, гарантувало здачу будинку в експлуатацію не пізніше II кварталу та оформлення документів про право власності на певні квартири конкретним громадянам. Громадяни зобов’язані були внести в повному обсязі у встановлений строк обумовлену договором суму.

Будинок було прийнято в експлуатацію лише в кінці III кварталу, а документи про право власності учасники інвестування отримали через 6 місяців після закінчення будівництва.

Група громадян звернулася з цього приводу до адвоката за консультацією.

Яке роз’яснення слід дати?

Т е м а  15. Виконання науково-дослідних










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 566.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...