Облік довгострокових векселів виданих

Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскільки може безпосередньо використовуватись для погашення боргових зобов’язань. Вексель (нім. – заміна, обмін, розмін) – це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель належить до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення І передача яких можлива лише при його пред’явленні.

Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги. Векселі бувають:

• простий,
• переказний,
• відсотковий,
• безвідсотковий.

Облік довгострокових векселів виданих.

Вексель має матеріальний носій – бланк векселя. Облік бланків векселів ведеться на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку". Вексельні бланки купуються підприємствами в комерційних банках України. Витрати на їх купівлю складаються з вартості вексельного бланку, ПДВ та державного мита (приклад 1).

Приклад 1.

ТОВ "БМС-ЮГ" придбало 10 вексельних бланків, вартість яких – 1 грн., крім того ПДВ. Державне мито становить 10% від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен бланк. Виписано один переказний вексель.

Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ "БМС-ЮГ"

Обліковим регістром по рахунку 51 "Довгострокові векселі видані" є Журнал 3. У Відомості 3.4 ведеться аналітичний облік довгострокових векселів виданих. В Балансі (ф. № 1) сальдо за довгостроковими відсотковими векселями відображається у III розділі пасиву Балансу (ф. № 1) у рядку 450 "Інші довгострокові фінансові зобов’язання", а за безвідсотковими векселями – у рядку 470 "Інші довгострокові зобов’язання".

Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску. Облігації можуть продаватись:

• за номіналом (у випадку рівності оголошеної та ринкової ставок облігації);
• з премією (якщо оголошена ставка нижче ринкової);
• з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову).

Премія по випущених облігаціях – сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість. Премія, отримана при реалізації облігацій, підлягає амортизації. Амортизація премії – рівномірний розподіл суми премії по періодах платежів

Дисконт на облігації ~ метод приведення номінальної вартості облігації до ринкової. Наприклад, облігацію вартістю 1000 грн. продано на фінансовому ринку за 900 грн., з дисконтом 10%. Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу призначено рахунок 52 "Довгострокові зобов’язання за облігаціями", типову кореспонденцію за яким представлено в таблиці 2.

Табл. 2.

Облік довгострокових зобов’язань з оренди

Первинними документами з обліку довгострокових зобов’язань з оренди є розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку, акти приймання-передачі основних засобів, ВКО тощо.

Облік ведеться на рахунку 53 "Довгострокових зобов’язань з оренди" (Табл. 3.)

Табл. 3.