Поняття та класифікація кредиту

Ведення журнально – ордерної форми обліку зі складанням фінансової звітності. Облік довгострокових забов’язань.

Мета курсової роботи.

За мету написання даної курсової роботи поставлено глибоке вивчення термінів пов’язаних з поточними (довгостроковими) зобов’язаннями, вивчення рахунків на яких проводиться облік зобов’язань, запам’ятання основних бухгалтерських проводок з обліку поточних зобов’язань на прикладі досліджуваного підприємства. Щоб краще зрозуміти зміст, в роботі показані таблиці з господарськими операціями що відносяться до поточних зобов’язань, бухгалтерські проводки по цим операціям та приклади.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

- дослідити суть та систематизувати довгострокові програми розвитку економіки;

- розкрити сутність механізму кредитування довгострокових програм розвитку економіки, визначити особливості управління ним у об'єкта дослідження;

- представити нормативно-правову базу стосовно обліку довгострокових зобов'язань за кредитами банку;

- провести оцінку ефективності кредитної діяльності банківської установи України - Ощадбанку;

- розглянути світовий досвід кредитування довгострокових програм розвитку економіки та можливості його адаптації до вітчизняних умов;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення управління механізмом кредитування довгострокових програм розвитку економіки в Україні.

Об’єктом дослідження є фінансовий облік довгострокових зобов'язань за кредитами банку.

Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні аспекти управління механізмом кредитування довгострокових програм, їх відображення в обліку.

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання інші, ніж поточні Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Вексель – письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразка яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Облігація- цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошові коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Відстрочені податкові зобов’язання — тимчасова різниця у сумі податку НЕ прибуток, яка виникає внаслідок невідповідності суми прибутку за даними бухгалтерського обліку і прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Класифікація:

• довгострокові кредити банків;
• інші довгострокові фінансові зобов’язання;
• відстрочені податкові зобов’язання;
• інші довгострокові зобов’язання.

Документування господарських операцій.

При виникненні заборгованості:

• виписки банку,
• платіжні доручення,
• накладні,
• розрахунки та довідки бухгалтерії,
• векселі тощо.

При погашенні заборгованості:

• платіжне доручення,
• акредитив,
• інкасо,
• ВКО,
• та інші платіжні документи.

Синтетичний облік:

• Рахунок 50 "Довгострокові позики" з відповідними субрахунками.
• Рахунок 51 "Довгострокові векселі видані" з відповідними субрахунками.
• Рахунок 52 "Довгострокові зобов’язання за облігаціями" з відповідними субрахунками.
• Рахунок 53 "Довгострокові зобов’язання з оренди".
• Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов’язання".
• Рахунок 55 "Інші довгострокові зобов’язання".

Відповідно: за позикодавцями в розрізі кожної позики окремо та строками погашення позик; за кожним виданим векселем; за видами та термінами погашення облігацій; за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів; за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниці; за кожним кредитором та видам залучених коштів.

Відображення в облікових регістрах та звітності.

В облікових регістрах:

• Журнал 2,
• Журнал 3,
• Відомість 3.4.

В фінансовій звітності:

• Баланс (ф. № 1),
• Звіт про фінансові результати (ф. № 2),
• Звіт про р грошових коштів (ф. № 3),
• Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

· Довгострокові зобов’язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Облік результатів інвентаризації ». За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до скла­ду довгострокових.

· Зарахування довгострокових позик на поточні рахунки обліковується на рахунках:

· Д-т 31 «Рахунки в банках»

· К-т 50 «Довгострокові позики».

· Переведення короткострокових позик до складу довгострокових у зв’язку зі змінами умов кредитування обліковується:

· Д-т 60 «Короткострокові позики»

· К-т 50 «Довгострокові позики».

· За користування довгостроковими позиками банку нараховуються проценти, які включаються до складу фінансових витрат і обліковуються на рахунках:

· Д-т 951 «Проценти за кредит»

· К-т 50 «Довгострокові позики».

· За дебетом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються операції з погашення довгострокових позик і процентів за ними:

· Д-т 50 «Довгострокові позики»

· К-т 31 «Рахунки в банках.

· Аналітичний облік довгострокових позик організується щодо кожної позики зокрема. Аналітичні рахунки об’єднуються залежно від виду позики в субрахунки:

· 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»

· 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

· 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»

· 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

· 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»

· 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Поняття та класифікація кредиту

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Кредити класифікують за різними ознаками.

За призначенням:

• Виробничий – в разі придбання машин, обладнання тощо, які при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюється погашення отриманого кредиту.
• Невиробничий – за рахунок кредиту придбаються продовольчі, промислові, споживчі та інші товари.
• Лізинговий – відносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна в лізинг.

За об’єктами:

• Товарний – надається в основному продавцями покупцям або безпосередньо у вигляді постачання товару, або призначений для оплати товару, який надається.
• Грошовий – надається в основному банками у грошовій формі.
• Комерційний – товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами підприємницької діяльності.
• Банківський – надається банками суб’єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципам и є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання.
• Консорціумний – надається позичальнику банківським консорціумом. Кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
• Споживчий – кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

За забезпеченням:

• Забезпечений – надається під будь-які цінності (товари, векселі, цінні папери тощо).
• Бланковий – видається під зобов’язання боржника погасити кредит в строк; зазвичай оформлюється соло-векселем з одним підписом позичальника.

За строками:

• Короткостроковий ~- до 1 року.
• Середньостроковий — від 1 до 5 років.
• Довгостроковий — понад 5 років.
• Прострочений – кредит, за яким закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі.
• Відстрочений – кредит, строк повернення за яким перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та встановлюють більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити.

За ступенем ризику:

• Кредитна лінія – угода банка-кредитор а надати кредите майбутньому в розмірах що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів.
• Овердрафт – кредит, що надається на поточний рахунок позичальника зі стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства.

За способами надання:

• Одноразово – у визначений строку повному розмірі.
• В розстрочку – надається кількома виплатами.
• Дострокова – за вимогою кредитора або за заявою позичальника.

З регресією платежів – часткова виплата у визначені строки.

Для укладання кредитної угоди (договору) підприємству необхідно надати наступні документи:

• клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);
• бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту;
• копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит);
• фінансову звітність за останнє півріччя (рік);
• документи, що гарантують повернення кредиту;
• кредитний договір, що регулюватиме кредитні відносини між банком і підприємством.

Згідно з Цивільним кодексом України розрізняють договір позики, кредитний договір та договір позички.

Кредитні взаємовідносини встановлюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Кредитний договір повинен містити наступні положення: визначення сторін угоди та основні зобов’язання цих сторін, тобто зобов’язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов’язання позичальника повернути суму з відсотками; сума позики; графік повернення позики; розмір відсоткової ставки і обставини, за яких вона може бути змінена; сума комісійних по виданій позиці; належні банку виплати у зв’язку з використанням кредиту і забезпечення цього кредиту заставою; умови використання кредиту позичальником; строк погашення позики; зобов’язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

У кредитному договорі банк бере на себе зобов’язання надати в розпорядження позичальника на певний період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе зобов’язання:

• використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених договором;
• платити всі збори у зв’язку з одержаним кредитом;
• повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу.

Відображення отримання та погашення довгострокових кредитів в обліку документально оформлюється виписками банку, ВКО, платіжними дорученнями, розрахунками та довідками бухгалтерії тощо.

Облік розрахунків за довгостроковими кредитами банків та іншими залученими позиковими коштами у Інших осіб, які не є поточними зобов’язаннями, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики". (Табл. 1).

Табл. 1.