Вибір форми, методу та способу складання. Складання та опис схеми складання та зварювання балки перекриття

Технічні умови на виготовлення балки перекриття

1.3.1. Усі складові елементи балки виготовляти зі сталі марки СТ3сп згідно з ГОСТ

1.3.2. Складання балки може виконуватись тільки з деталей та елементів очищених від заусениц, бруду, мастила, іржі.

При складанні балки та її деталей не допускати зміни їх форми не передбачених технологічним процесом, а при кантуванні транспортуванні залишкових деформацій їх.

1.3.3. Перед складанням та зварюванням, кромки що зварюються, а також поверхню металу шириною не менше 20мм, яка примикає до місця зварювання зачистити до металевого блиску шліфмашинкою.

1.3.4. Прихватки призначені для з’єднання деталей повинні розміщатись в місцях розташування зварних швів. Розміри перерізу прихваток повинні бути мінімально необхідними для забезпечення розплавлення їх при виконанні швів проектного перерізу. Довжина прихваток в конструкціях повинна бути 20-40мм, відстань між прихватками 100-400мм.

Прихватки повинні виконувати робітники, які мають право на виконання зварювальних робіт. Прихватки виконувати ручним електродуговим зварюванням.

1.3.5. Автоматичне та напівавтоматичне зварювання повинно виконуватись зварювальниками, які пройшли навчання та одержали про це відповідне посвідчення.

1.3.6. Зварювальний дріт повинен відповідати вимогам ГОСТ 2246-70. Кожна партія дроту повинна мати сертифікат з зазначенням заводу-виробника, її марки, діаметр,номер плавки та хімічного складу. До кожного мотка (бухти) дроту повинна бути прикріплена бірка із зазначенням заводу-виробника, номера її плавки, марка і діаметр дроту. При відсутності сертифіката або бірки, а також у випадку сумнівів у якості дроту необхідно перевірити його хімічний склад.

Поверхня дроту повинна бути чистою, без окалини ,іржи мастила і бруду. При необхідності її очистити від забруднень.

1.3.7. Флюс необхідно зберігати в сухому приміщенні при відносній вологі не більше 50% та температурі не нижче 15˚С.

Перед використанням флюсу прокалити при температурі 300-400˚С протягом 5 годин,після чого можна використовувати протягом

15 діб, якщо зберігати відповідно вимогам.

При закінченні вказаного терміну зберігання флюсу перед використанням слід повторно прокалити

1.3.8. Шви зварних з’єднань після закінчення зварювання очистити від шлаку, бризок і наливів металу.

По зовнішньому виду шви зварних з’єднань повинні задовольняти наступним вимогам:

-мати гладку або рівномірно лускатну поверхню (без напливів, пропалів і переривів) і не різкого переходу до основного металу;

-наплавлений метал повинен бути щільним по всій довжині шва, не мати тріщин та інших неприпустимих дефектів;

-усі кратери повиннібути заварені;

-тріщини усіх видів і розмірів у швах зварних з’єднань не допускаються.

1.3.10. Після зварювання виконати зовнішній огляд в обсязі 100% та ультразвукову дефектоскопію в обсязі 50%.

1.3.11. Зварні шви виконувати згідно згідно з ГОСТ 14771-76, конструкція кромок Т3,У4.

1.3.12. Для зварювання використовувати дріт марки 

Кожна партія дроту повинна мати сертифікат з зазначенням заводу виробника, її марки,діаметру, номер плавки та хімічного складу. До кожного мотка дроту повинна бути прикріплена бірка з зазначенням заводу виробника,номер її плавки,марка і діаметра дроту згідно з ГОСТ 2246-70.

1.3.13.Для захисту використовувати суміш газів С0₂ +О2

Перед зварюванням перевірити якість газу у кожному балоні. Для цього наплавити на пластину валик довжиною 100-150мм і по зовнішньому вигляду поверхні наплавленого валика визначити надійність газового захисту. При наявності пор у металі шва газ,який знаходиться в даному балоні бракується.

Технічні умови на виготовлення балки розроблені згідно з СНиП

Матеріали, які застосовуються для виготовлення балки

Таблиця.1.1. Хімічний склад сталі СТ3сп

Таблиця.1.2. Механічні властивості сталі 09Г2С

Таблиця.1.3. Класифікація сталі по здатності до зварювання

ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Вибір форми, методу та способу складання. Складання та опис схеми складання та зварювання балки перекриття

Складання – це процес послідовного зедннаняя та скріплення деталей між собоюдля утворення узла, пвд вузла обо обекта.

Форма складання головної балки бригадна.Для складання в зварювальних цехів з дрібно серийних та крупно серійним типом виробництва, а також для монтажних дільниць найбільш характерна бригадна форма скаладання . Рухомий цей метод скаладання виконуеться спереміщенням обекта який складаеться від одного робочого містся до іншого на кожному такому робочому містсі виконуеться одна операція для установлення даної деталі або вузла.

Рухоме складання краще стаціонарного тому що воно дозволяе ширше спеціалізувати робоче місце використовувати пристосування підвищувати продуктивність праці .

Головна балка скаладаеться в такій послідовності до пояса (1) приеднуемо дві стінки (2.1;2.2) отримуемо напів вузол .До напів вузла приеднуемо здвох боків ребра жосткості з одного боку (поз3.1_ _ _3.3 )  Потім римуемо готовий виріб.

Спосіб складання тягодутевої установки виконуеться за допомогою спеціальних пристосувань з розмічуванням .

Рисунок 1. Схема складання балки тягодутевої установки.

                                                                                           …

         Прихвачуємо

   Кантуємо

Рисунок.1.1 – Схема складання балки

ВСТУП

Можна з певністю заявити, що на порозі третього тисячоліття зварювання - один з ведучих технологічних процесів. До 2/3 світового вживання металевого прокату йде на виготовлення зварних конструкцій та споруд. Зварюванню піддаються всі метали та неметали в будь-яких умовах - на землі, в морських глибинах та у космосі.

Товщина зварювальних деталей коливається від мікронів до метрів, вага зварних конструкцій від долів грама до сотень та тисяч тон. Часто зварювання виступає єдино можливим та найбільш ефективним засобом виготовлення не роз’ємних з’єднань конструкційних матеріалів та отримання заготовок, максимально наближених до оптимальної форми готової деталі або конструкції.

Більше половини валового національного продукту промислово розвинутих країн утворюється за допомогою зварювання та технології, до яких відноситься наплавлення, паяння, різання, нанесення покрить, заклепування різних деталей.

Науково-технічне поняття «зварювання» охоплює такі напрямки, як заготовлення та складання, діагностика та неруйнівний контроль, техніка безпеки та екології в зварювальних процесах.

Основною ланкою зварювального виробництва залишається зварювання наплавленням.

Безумовно будуть розширюватися області використання галузевих технологій, як найбільш універсальних у арсеналі зварювання.

За останні роки зварювальне виробництво характеризується масовим використанням джерел живлення інвентарного типу дугового зварювання. Головне достоїнство цих джерел заключається у великих можливостях, які відкриваються для автоматичного керування усіма стадіями зварювального процесу, включаючи перенесення електродного металу, рух металу у зварювальний ванні, кристалізацію шву та його дегазацію, придання необхідної форми та якості шву.

Одна з найважливіших проблем майбутнього є освоєння космічного простору. У вирішенні цієї проблеми важливу роль повинно відіграти зварювання. Поки що найбільш перспективним способом в умовах космічного простору вважається електронно- променеве зварювання.

Не виключено, що у недалекому майбутньому будуть виготовленні зразки лазерних пристроїв для цих цілей. У майбутньому різко розширюється освоєння глибини світового океану, що в свою чергу потребує створення нових зварювальних технологій. Створення економічних, надійних та довговічних зварювальних конструкцій, які працюють на землі та під водою, при широкому діапазонів температури, в агресивних середовищах та при інтенсивному опромінюванні є важливою науково-технологічною проблемою.