Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами

Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою:

                                               (4);

    де  - груповий індекс конкурентоздатності товару за технічними параметрами;

     - груповий індекс конкурентоздатності товару за економічними параметрами.

    Отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням послуг зразка.

К=1,3325/0,83=1,6

Іэ – еталон інтегрального показника.

Іэ = 0,98

ВИСНОВОК:  Порівнюючи отримане значення інтегрального показника, з еталоном інтегрального показника, робимо висновок про те, що дане підприємство надає якісні послуги, в нього є свій сектор на ринку, тобто перевезення є конкурентоздатними.

Планування ціни на товар підприємства

    Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.

    При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.

    Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.

    Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.

Використовуємо метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку.

     В першу чергу необхідно встановлюємо залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”.

    Вихідні дані:

Зобразимо “криву попиту” (Рис. 1).

Канонічне рівняння прямої має вигляд: .

Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:

    Спростивши даний вираз отримаємо:

N=-0.008*Ц+40;

    Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-0,008; в=40.

    Нехай була встановлена залежність:

N = a*Ц + в  (5);

    Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;

    Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;

    а, в – параметри лінійного рівняння.

    Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):

П = Д – В (6);

    Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):

Д = N * Ц (7);

    Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:

В = В_ЗМ^ПЛ * N + В_ПОСТ^ПЛ (8);

    Де В_ЗМ^ПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн.;

    N – обсяг реалізації, шт.;

    В_ПОСТ^ПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн.

В_ЗМ^ПЛ =200 грн. на од.

В_ПОСТ^ПЛ =150 грн. на од.

    З формул (6), (7), (8) отримаємо:

П = N * Ц – В_ЗМ^ПЛ * N – В_ПОСТ^ПЛ     (9);

    Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:

П = f (Ц) = а * Ц² + в * Ц – В_ЗМ^ПЛ * а * Ц – В_ЗМ^ПЛ * в – В_ПОСТ^ПЛ =

а * Ц² + (в – В_ЗМ^ПЛ * а)Ц – (В_ЗМ^ПЛ * в + В_ПОСТ^ПЛ)    (10);

    Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):

П^’ = 2аЦ + (в – В_ЗМ^ПЛ * а) (11);

    Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:

2аЦ + (в – В_ЗМ^ПЛ * а) = 0

(12);

       Ц= (200* (-0,008)-24)/2*(-0,008)=1/2 (200-24/(-0,008))=1600 (грн.)

N= -0,008*1600+24= 11,2=12 (шт.)                                                                  

       Д = 12*1600 = 19 200 (грн.)